Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Дошкільний навчальний заклад № 39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської області

ЧЕТВЕР 18.01.2018 - СНІДАНОК: Сосиска відварна, суп молочний пшоняний, булка з маслом, чай ОБІД: Суп " селянський" з мучними кльоцками, хліб, голубці з м'ясом, сік фруктовий ПОЛУДЕНОК: Молоко, пісочний пиріг ВЕЧЕРЯ: Рибна котлета жарена, картопляне пюре з маслом, буряк відварний, хліб, чай
image_pdfimage_print

Структура розвивальних занять

Розвивальне заняття складається з вступної, основної та заключної частин.
Вступна частина заняття містить привітання, з якого починається кожне заняття. Привітання виконує важливу функцію встановлення (на початкових заняттях) або підтвердження (на наступних заняттях) емоцйіно-позитивного контакту „психолог-дитина”, формування в дитини спрямованості на однолітка та інтересу до нього. Вітання має бути адресоване кожному учаснику заняття без винятку, підкреслюючи тим самим його значимість. Ініціатива привітання на початковому етапі ігрових занять належить психологу. Важливо, щоб крім індивідуально орієнтованих вітань, на заняттях пролунало вітання всій групі, це допоможе об’єднати дітей, сприятимиме формуванню почуття приналежності до групи.
Основна частина займає більшу частину заняття. За своїм змістом є реалізацією багатофункціональних технік, спрямованих на розвиток пізнавальних процесів, на формування соціальних навичок і на динамічний розвиток групи. Обов’язково спрямувати послідовність вправ з урахуванням чергування діяльностей, зміни психофізичного стану дітей (від рухливого до спокійного, від інтелектуальної гри до релаксаційної техніки; від простого до складного). Як правило, в одному занятті використовується від 2 до 4 ігор (вправ).
Заключна частина заняття – це своєрідне підбиття підсумків, Для дошкільників це буде виявлення емоційного стану на кінець заняття. Для підбиття підсумків наприкінці проводиться обговорення заняття, обмін враженнями, думками. Завершальним етапом є момент прощання.

Заняття 1.

Тема: “Знайомство”.
Мета: створювати позитивний емоційний комфорт; розвивати навички спілкування, групової взаємодії, почуття єдності, поваги та доброзичливого ставлення до інших; позбутися напруження.
Матеріал: клубочок ниток.
Вступна частина. Привітання.
Психолог з дітьми сидять у колі. Усім пропонується розучити привітання, яке потрібно проспівати, а не проговорити:
Доброго ранку, Ігор (посміхнутися і кивнути головою),
Доброго ранку, Настя … (називаються імена дітей по колу),
Доброго ранку, (ім’я по батькові психолога),
Доброго ранку, сонце (всі піднімають руки, потім опускають),
Доброго ранку, небо (аналогічні рухи руками),
Доброго ранку, всім нам (всі розводять руки в сторони, потім опускають).
Основна частина
1. Гра «Вгадай, кого не стало»
Мета. Розвиток уваги, спостережливості, прийняття дітьми один одного.
Діти повинні здогадатися, хто вийшов з кімнати, і описати його.
2. Гра «Дізнайся по голосу»
Мета. Розвиток уваги, вміння пізнавати один одного по голосу, створення позитивного емоційного фону.
Діти стають в коло, вибирають ведучого. Він встає в центр кола і намагається впізнати дітей по голосу.
3. Релаксація
Мета. Сприяти розслабленню, зняттю емоційного напруження, саморегуляції. Психолог з дітьми стоять у колі.
Психолог: Закрийте очі, підніміть голівки угору. Уявіть що вас обнімає сонечко, зігріває своїм теплом, своїм теплим проміннячком торкається ваших щічок,носика,волоссячка. Вам стає тепло, спокійно, радісно. Вдихніть глибоко повітря і з видихом відкрийте очі. Відпочили? Набралися сил? Тепер будемо випікати ляльку.

4. Вправа «Випікання ляльки-печива»

Вибираємо дитину, яка буде «лялькою-печивом», і вкладаємо на килим у центрі кола. Потім ведучий і всі діти «випікають» (попередньо домовитись бути обережними, ласкавими, щоб не зробити ляльці боляче). Спочатку замішуємо тісто — ласкаво масажуючи дитину, промовляючи вголос, що кладемо в тісто — борошно, яйця, молоко і т.д. Потім переходимо до створення ляльки ласкавими, обережними рухами, починаючи з голови. Ведучий промовляє, які гарні очі, вуха, носик, запрошує всіх дітей помилуватися. Потім ліпиться шия, руки, тіло, ноги. Коли лялька буде виліплена, діти тричі вдувають в неї життя. Лялька оживає. Вправу повторюють на наступних заняттях, поки всі діти не побудуть ляльками.

5. Гра «Клубочок»
— Діти, зараз зробимо гарне коло і сядемо на килимок.
— Що у мене в руках? Клубок.
— Ми будемо говорити один одному комплементи.(пояснення що таке комплімент),компліменти будуть, як ниточки. Я скажу комплімент Оленці — ниточка потягнеться до неї (намотую ниточку на палець,клубочок передається Оленці), вона скаже комплімент іншій дитині — ниточка знову потягнеться до тієї дитини. Коли всі діти скажуть,психолог підсумовує і звертає увагу на павутинку. Питає чи було дітям приємно коли їм казали комплементи.
Заключна частина
Психолог питає дітей який настрій у них після ігор, кому сумно,кому весело?
А зараз візьмемось за руки і подаруємо один одному посмішку.
Вправа «Посмішка по колу».
Заняття 2.

Тема. «Я люблю …»
Мета. Вчити дітей усвідомлювати, за що можна любити і поважати,бачити не тільки вади, а й позитивні риси дітей. Покращення взаємовідносин між дітьми в групі.
Матеріал: червоні сердечка (по кількості дітей), вирізана з ватману фігура дитини, олівці, аркуші паперу.
Вступна частина. Привітання.
Психолог кладе руку на плече дитині, яка стоїть зліва і вітає його: «Здрастуй, Саша». Дитина в свою чергу кладе руку на плече сусіда і вітається з ним і т.д., поки коло не замкнеться.
Психолог і діти (разом):
Здрастуй, небо (підняти руки вгору),
Здрастуй, земля (присісти руками доторкнутися підлоги),
Доброго дня, люди (направити руки долонями вгору в сторону інших дітей).
Основна частина
1. Гра «Чарівник клубок»
Психолог починає «Я люблю (ім’я дитини) за те, що вона …), передає клубок даній дитині. Дитина продовжує і передає клубок далі. Психолог узагальнює як чарівний клубок об’єднав дітей і допоміг сказати приємні слова.
2. Гра «Переходи»
Мета. Розвиток навичок кооперації, зняття психофізичного навантаження.
Діти стають в коло і дивляться один на одного. Потім по команді шикуються по росту, кольору очей, кольору волосся і т.д.
2. Гра «Торт»
Мета. Розвиток тактильних відчуттів.
Вибрана дитина лягає на килимок. Психолог: «Зараз ми з тебе будемо випікати торт. Оля буде мука, Саша – цукор, Петрик – масло, Коля – молоко. Я буду повар-кондитор, який випікає торт. Психолог називає МУКА. Оля посипає дитину мукою, Цукор так само… Коли все покладено, повар перемішує, легко погладжуючи дитину. Потім ставить у пічку. Там тісто росте, дихає (всі діти, які приймали участь – дихають). На кінець тісто випеклось. Зараз торт треба прикрасити. Всі інші діти прикрашають (підходять до «торта» і називають чим прикрашають. Торт дуже красивий.
Слідкувати за виразом обличчя «Торта», воно повинне бути задоволене, можна сміятися.
3. Малювання на тему «Я люблю найбільше …»
Діти малюють те, що вони найбільше люблять. Усі малюнки складаються в спеціальну папку; якщо хто-небудь потребує додаткової частки позитивних емоцій, він може переглянути малюнки і знову пережити від них радість.
4. Гра « За що я люблю тебе». Приготуйте безліч червоних сердець.
Мета: вчити дітей усвідомлення того, за що можна любити і поважати, бачити не тільки вади, а й позитивні риси дітей.
Дитина (яка напередодні мала день народження) лягає на газету або на шматок старих шпалер. Обводиться і вирізається її фігура. Психолог роздає всім дітям червоні сердечка і всі діти групи дарують вирізані сердечка, приклеюють їх на паперову фігуру дитини і кажуть за що вони її люблять, що в ній їм подобається, чим вона може пишатися. Психолог обов’язково починає першим.
Заключна частина
Діти стають у коло. Рефлексія. Яка з ігор вам найбільше сподобалась і за що?
Звертається до дитини (кому дарували сердечка): Як тобі було, коли тебе хвалили? Прощання: Я люблю всіх, ти любиш всіх, ми любимо всіх. До побачення!

Заняття 3.

Тема. «Коли я радію, а коли сумую»
Мета. Формувати вміння усміхатися іншій людині, розширювати знання про радість, відчувати радість від усмішки, робити іншим приємно. Тренувати вміння визначати стан дітей за мімікою, розвивати емоційну, когнітивну сферу, вчити проявляти емпатію.
Матеріал: ляльки, (одна посміхається,інша сумна) піктограми.
Вступна частина
1. Вправа «Вітання»
Діти повторюють за ведучим слова привітання, намагаючись доповнити слова віршика певними рухами, щоб легше було запам’ятати.
Здрастуй, здрастуй, любий друже!
Кожен з нас тут не байдужий.
Станем всі – одна сім’я:
Будем друзі – ти і я.
Основна частина
— Діти, у вас є друзі? Друг — це той, з ким ти завжди граєш. Хто твій друг?
— Я вам розкрию велику таємницю: дружба починається з усмішки (поснюється різниця слів усміхатись і сміятись).
Психолог: Сьогодні на заняття зі мною прийшла моя подруга Катя. Вона теж
дарує вам посмішку бо хоче теж з вами подружитися.
— Усмішку можна дарувати, я вам усміхнулась — подарувала усмішку, і вам стало приємно?
Прихід ляльки (сумне обличчя).
Запитання:
– Як ви думаєте, який настрій у цієї ляльки?
– Що могло трапитися?
– Що потрібно зробити, щоб лялька посміхнулася?

Наочний експеримент
Психолог бере 2 склянки з водою і говорить:
– коли ви почуваєте себе добре, у вас все виходить, ви всім задоволені, то в цей час ваш настрій схожий на чисту воду, і думки у вас ясні і “чисті” (показує склянку з чистою водою)- ми радіємо;
– але буває, що думки сумні і неприємні, нам погано чи образливо, то думки схожі на темну, мутну воду (кидає шматочок глини в 2-у склянку)- це поганий настрій.

2. Вправа «Розповідь за малюнком»
Мета: розширити знання дітей про емоційну сферу, розвиток емоційної сфери, вчити розпізнавати емоційний стан за мімікою.
Матеріал: картинка, на якій зображено хлопчика, який забрав у дівчинки м’ячик, дівчинка плаче.
Психолог:
– Що відчуває хлопчик, який зображений на малюнку?
– Що відчуває дівчинка?
– Чому вона плаче?
– Що потрібно зробити, щоб дівчинка не сумувала?

3. Етюди на вираження суму
«Попелюшка»
Дівчинка зображає Попелюшку, яка прийшла додому сумною: вона загубила черевичок.
Виразні рухи: похнюплена голова, зведені брови, опущені куточки губ, уповільнена хода.
«Острів плакс»
Мандрівник потрапив на чарівний острів, де живуть одні плакси. Він намагається утішити то одного, то іншого, але всі діти-плакси відштовхують його і продовжують ревіти.
Міміка: брови припідняті і зведені. Рот напіввідкритий.
4. «Побажання»
Мета. Формувати позитивний емоційний досвід дітей, вчити емоційного розвантаження і саморегуляції.
Психолог: Я принесла коробочку, в яку ми з вами спробуємо зібрати багато різних побажань, вони допоможуть нам і іншим людям стати радісними. Для цього ви будете промовляти своє побажання, я допоможу його записати. Ми покладемо його в цю чарівну коробочку. Коли вам стані сумно чи у вас буде поганий настрій, ви може відкрити коробочку. Коли вам стане сумно або у вас буде поганий настрій, ви можете відкрити коробочку, вона допоможе вам знову стати радісними.
Рефлексія.
– Який настрій у тебе зараз?
– Чи потрібна тобі така коробочка? Як часто?
Психолог пропонує назвати:
– найприємніше, що було на занятті;
– найвеселіше, що було на занятті.

5. Психогімнастичні вправа.

Гра «Принцеса-Несміяна»
Мета: тренування контролю за емоціями.
Один гравець сідає на стілець у центрі кола. Це і буде «принцеса Несміяна». Він зображує сум та незворушність. Інші діти по черзі або разом пробують його розсмішити будь-яким способом , крім дотиків та лоскотання. Перемагає та «принцеса», яка протрималась хоча б 3 хвилини.
Примітка. Гру можна повторювати декілька разів, вибираючи нових гравців для ролі «Несміяни».
Питання для обговорення:
– Чи легко було придумати спосіб розсмішити?
– Чи легко було стриматись?
– Яка роль на думку дітей була найважчою: «Несміяни» чи того, хто смішить?

Прощання
Тренінг «Поділися усмішкою»
Мета: формувати уміння усміхатися іншій людині, відчувати радість від усмішки.
— Діти, візьмемось за руки, зробимо коло і сядемо на килимку.
— Подаруємо один одному усмішку. Треба взяти товариша, який сидить поруч, за руки, подивитись в очі і усміхнутись (діти повторюють вправу по колу).
— Ви подарували один одному усмішку — і вам стало приємно.

Заняття 4.

Тема «Я образилась (образився)»
Мета: допомагати дітям долати агресивність, формувати доброзичливе ставлення до оточуючих, підвищувати самооцінку, знаходити позитивні способи усунення випадків образи.
Вступна частина. Привітання.
Гра «Рукавички»
Кожному роздається по одній рукавичці. Треба знайти пару.
Психолог: Кожен з вас знайшов собі пару. Тепер давайте пограємо в гру «Ручки».
Гра «Ручки»
Мета: знайомити дітей з невербальними формами спілкування, допомагати долати замкненість скутість.
Психолог говорить фразу, а діти виконують її:
– руки знайомляться;
– руки вітаються;
– руки сваряться;
– руки миряться;
– руки прощаються.
Основна частина
1. Вправа «Чарівні окуляри»
Мама прийшла в дитсадок. Петрик підбіг до мами й питає:
– А що ти мені принесла?
– Нічого, синку, – відповіла мама.
– Ах так! – образився хлопчик – тоді я не піду з тобою додому; буду битися, кричати і все ламати.
І побіг Петрик геть. Засмутилася мама, що в неї такий син, іде і плаче. Підбігає до неї білочка й каже: «Не плач, я тобі допоможу. Петрик ще не навчився розуміти інших, тому ображає їх. Подаруй йому ось ці чарівні окуляри. Він одразу навчиться думати про інших, адже він добрий і розумний хлопчик». Подякувала мама й повернулася до Петрика з окулярами.
Зрадів хлопчик, надів їх і побачив, як свою маму образив. Пригорнувся до матусі, просить вибачення: «Мамочко я тебе дуже люблю, вибач мені, будь-ласка». Посміхнулася мама й вибачила синові. Прийшли вони додому, їх зустріла бабуся. Петрик подивився крізь чарівні окуляри й каже: «Бабусю, я бачу, ти дуже втомилася. Сядь, відпочинь, а я тобі допоможу». Приємно стало бабусі, що в неї такий онук добрий, чуйний.
Обговорення:
– Чому Петрик засмутив маму?
– Що змінилося?
– Чому бабусі стало приємно за онука?
– Які риси характеру були в Петрика?
– Яким став хлопчик?
– За що його можна похвалити ?
2. Розгляд піктограми «образа». Коли ми буваємо такими? Прислів’я «Слово – не меч, а ранить сильно». Згадайте випадок з вами, коли вас хтось образив. Розпочинає психолог: «Одного разу…».
3. «Історія про хлопчика»
Психолог: Сьогодні я хочу вам розповісти історію про одного хлопчика. Одного разу він ішов по вулиці і їв морозиво. Морозиво було смачне, солодке, прохолодне. Хлопчик тільки почала його їсти, як раптом назустріч проїхав на велосипеді бешкетник, штовхнув його. Хлопчик впав у калюжу і випустив морозиво. Від прикрощів і образи в нього навіть сльози виступили на очах. Але морозиво з калюжі не витягнеш.
Рефлексія.
– Які почуття випробував цей хлопчик?
– Чи траплялося з тобою що-небудь подібне?
– Яке відчуття були в тебе?
– Що ти робив, коли опинявся у схожих ситуаціях?
– Як можна поступити ще?

4. Пантоміма «Я образилась(вся)».
Психолог пояснює дітям що таке пантоніма.
Пропонує дітям уявити себе ображеними і показати це на своєму обличчі.
Вибираються діти, які найточніше передали міміку ображеної дитини.

5. Гра «Ти образу не тримай, а скоріш розповідай».
Психолог: Ми сьогодні пригадали багато випадків коли ми ображали когось або нас ображали. А зараз давайте пригадаємо як можна цих образ позбутися.
Перша і основна розповісти про неї тому хто образив, попросити пробачення,
Але іноді є такі образи,що вони залишаються і нас всередині дуже довго і ми повинні навчитись справлятись з ними. А як? Їх можна намалювати, зліпити,
вирізати із паперу, прокричати у «чарівний посуд». Ось такий.
Давайте зараз якщо у когось є давня образа можна підійти і прокричати у цей чарівний посуд і ця образа зникне.
Прощання. «Я не ображаюсь, ти не ображаєшся. Всі ми не ображаємось!»

Заняття 5.

Тема «Я злюсь»
Мета: познайомити дітей з емоцією «злість». Розвивати вміння розуміти власні вчинки та їх наслідки
Вступна частина
Пихолог:
Добрий день, любі діти!
Всі довкола озирніться,
Одне одному всміхніться,
Щоб ніхто не сумував
З усіма радів і грав!
Основна частина
1. Психолог: Діти до нас в гості прийшла лялька, але вона якась незвична, щось трапилося, давайте довідаємось що ж трапилось. (Лялька емоція «злість»).
Запитання:
– Який настрій у ляльки?
– Як ви думаєте що могло трапитися?
– Коли ви буваєте такі?
2. Гра «Вижени із себе злість»
Мета: зменшити надмірне збудження. Розвивати комунікативні здібності, розвивати нові форми поведінки.
Діти граються по двоє. Вони кривляються, пустують, стрибають, кричать тощо. Дорослий зупиняє їх словом «СТОП».
Психолог:
Треба, діти, вам сідати,
Оченята закривати.
Злість із себе виганяйте,
Слова добрі промовляйте.
Діти говорять ввічливі слова: «спасибі», «будь – ласка», «вибач», «світлої днини», «доброго ранку», «обтрушуючи» руками з тіла злість.
3. Гра «Дракон кусає свій хвіст»
Мета: сприяти зняттю напруження, розвитку спритності та вміння діяти разом.
Гравці стають у лінію, тримаючи один одного за плечі. Перший учасник –
«голова», останній – «хвіст» дракона. «Голова» має дотягнутися до «хвоста» і доторкнутися до нього. «Тіло» дракона не повинно розриватися. Як тільки «голова» спіймає «хвіст», вона стає «хвостом». Бажано, щоб усі гравці побували у двох ролях.
4. Гра «Злі – добрі кошенята»
Хід гри
Діти стають великим колом, у центрі якого на підлозі лежать фізкультурний обруч. Це «чарівне коло», де будуть відбуватися перетворення.
Дитина заходить усередину обруча й за сигналом ведучого (наприклад, плескання в долоні, звук дзвіночка чи свистка) перетворюється на дуже злу кішку: шипить і дряпається. При цьому з «чарівного кола» виходити не можна.
Діти, які стоять навколо обруча, усі разом повторюють за ведучим: «Дужче, дужче, дужче…», – і дитина – «кішка» злиться ще більше.
За сигналом ведучого «перетворення» закінчується, в обруч заходить інша дитина, і гра продовжується.
Наприкінці гри ведучий пропонує «кішкам-злюкам» стати добрими й лагідними. За сигналом діти перетворюються на добрих кішок, які лащаться одна до одної.
5. Гра «Обзивалки»
Щоб виключити зі щоденного спілкування образливі слова, обзивайтесь! Приміром, кидаючи один одному м’яч чи клубок, обзивайтесь необразливими словами. Це можуть бути види фруктів, квітів, овочів. Наприклад: «Ти – кульбабка!», «А ти – кавун!». І так доти, поки вам вистачить слів. Чим корисна така гра? Якщо ви гніваєтесь на малюка, захочете його про¬ти, згадайте веселі «обзивалки», можливо, навіть обізвіть його якоюсь із них. Він не образиться, а ви отримаєте емоційну розрядку.

6. Вправа на саморегуляцію «Тримай себе в руках»
Психолог:
Діти, якщо ви відчули,що ви злі на когось, вам хочеться плакати або когось ударити – існує багато способів допомогти собі:
– можна взяти аркуш паперу і порвати його,
– можна взяти м’яч і побити його,
– а можна просто прийняти позу витриманої людини. Для цього потрібно розставити ноги на ширині плечей і міцно впертися в підлогу,потім обхопити долоньками свої лікті й сильно притиснути руки до грудей. Порахувати від 1 до 5-ти і злість пройде,
– можна сильно стиснути кулачки, напружити м’язи рук, потім поступово розслабити, «від¬пускаючи» негативні емоції.

І запам’ятайте: чим гніватися – краще помиритися.
Давайте пригадаємо мирилку:
Мир-миром,
Пироги з сиром,
Вареники в маслі
Ми дружечки красні
Поцілуймося, помирімося
Раз, два, три…

Прощання.
– Який настрій у вас після заняття?
– Які дії ви запам’ятали, щоб зняти в себе гнів, злість?
Взятися за руки і всім сказати «До побачення».

Заняття 6.

Тема «Я боюсь. Мій страх».

Мета: познайомити дітей з емоцією та піктограмою «страх». Формувати вміння розпізнавати страх за мімікою. Вчити способів усунення страху.

Вступна частина
1. Вправа «Вітання»
Діти повторюють за ведучим слова-привітання, намагаючись доповнити слова віршика певними рухами, щоб легше було запам’ятати.
Доброго ранку, сонечко!
Доброго ранку, земля!
Доброго ранку, хмаринки!
Доброго ранку, дерева!
Доброго ранку, пташки!
Доброго ранку, тобі!
Доброго ранку, мені!
Основна частина
1.Вправа «Нитка розповідання»
Психолог починає розповідь: «Жив на світі хлопчик Петрик. Він був добрий і розумний. У нього були батьки, які дуже його любили. І все у Петрика було добре, якби не його страхи. А боявся він… (далі психолог передає дитині клубочок, а ниточку намотує на свій палець. Дитина повинна продовжити розповідь і придумати, які страхи були у Петрика). Скоріше за все це будуть страхи самої дитини, або ті, які вона недавно переживала.
2. Етюди на вираження страху.
СТРАХ. Хлопчик боїться залишатися наодинці. Він нерухомо сидить на стільці і зі страхом дивиться на двері… Може там хтось причаївся.
Виразні рухи: голова відкинута назад і втягнута у плечі. Міміка: брови піднімаються вгору, очі розширені, рот розкритий, наче для оклику.
МОМЕНТ ВІДЧАЮ. Хлопчик з батьками приїхав до чужого міста. На вокзалі він відстав від батьків. Хлопчик вийшов на привокзальну площу, він розгублений ,наляканий і не знає що робити. Виразні рухи: голова нахилена вперед і втягнута у плечі, плечі припідняті, брови підняті догори і зведені, губи розкриті, одна рука стискає дугу.

3. Вправа «Подолай страх»
Мета: подолати страхи, стати впевненішим та рішучим.
Психолог: Діти подивіться, тут щось лежить. (Купа повітряних кульок чорного кольору).
– Як ви думаєте що це? (Відповіді дітей).
Психолог: Зла чаклунка ховає у себе в печері дитячі страхи, подивіться як їх багато. Це всі страхи, які були у Петрика. Можливо тут і ваш страх. Що ж нам з ними робити?
– Візьміть кульку, уявіть, чого ви боїтесь більш за все і лусніть кульку.
– Діти, ми знищили страхи. І допомогли багатьом дітям і собі. Адже ми тепер нічого не боїмося .
4. Гра «Кеч»
Гра розкомплексовує дітей, дає можливість використати надлишок фізичної енергії, дозволяє вільно виявляти власні емоції.
Діти стоять у колі. Ведучий м’ячем, який зроблено із паролону чи ганчір’я,
кидає до когось м’яч, намагаючись влучити. Той, у кого влучили, стає наступним ведучим, гра продовжується.
5. Вправа – релаксація «Чарівне місце на землі»
Психолог: Діти, сядьте зручніше, покладіть зручно руки, ноги, голову. Закрийте очі та спробуйте розслабитись, зняти напруження. Сядьте так, ніби вам хочеться трішки відпочити. Відчуйте, як вам стає тепліше. Тепло опускається в руки. Руки розслаблюються, стають важкі і теплі. Дихання вільне і рівномірне. Вам дихається легко і приємно. Відчуйте, як розслаблюється спина, шия, голова, щоки, підборіддя, губи. Вся голова розслаблена. Очі стають важкі, злипаються. Спробуйте уявити собі місце, де вам дуже добре! Місце, яке ви коли -небудь бачили, яке малює ваша уява. Розгляньте його. Яке воно? Роздивіться де знаходиться місце? Що навколо нього?Які відчуття викликає у вас це місце? Запам’ятайте це місце, його кольори, аромат. Візьміть із собою його тепло. Ви завжди можете повернутися сюди. Попрощайтеся з місцем. Стисніть руки в кулаки, сильно потягніться вперед, угору. І повільно розплющуйте очі. Погляньте довкола, як гарно. Поверніть голову праворуч, ліворуч, посміхніться.
– Як ви почуваєтеся? (Відповіді дітей).
Ви побували у чарівному місці, там, де вам завжди приємно, добре,
Прощання.
У колі психолог з дітьми промовляють:
Мені не страшно, тобі не страшно і всім нам не страшно. До побачення.

Заняття 7.

Тема «Прогноз настрою»
Мета: закріплювати знання про емоції, настрій, створювати емоційний комфорт. Формувати вміння висловлювати свої почуття.
Вступна частина
Вправа «Привітання»
Діти стоять у колі один до одного обличчям.
— Давайте з вами усміхнемося один одному і привітаємося:
— Пальчиками.
— Лобиками.
— Носочками ніг (діти виконують обережно, ласкаво усміхаючись один одному).
1. Гра «На що схожий мій настрій»
Психолог пропонує дітям по порядку назвати на що похожий сьогодні мій настрій. Починає психолог: «Мій настрій схожий на хмарину на спокійному голубому небі, а твій?». Вправу продовжують по колу. Психолог узагальнює, який настрій: смішний, веселий, злий, сумний і т.д. (інтерпретуючи відповіді дітей, врахуйте що погана погода, холод, дощ, похмуре небо, агресивні елементи свідчать про емоційне неблагополуччя дітей).
Cамооцінка: яка із масок (показує сміх, сум, злість, подив, страх) частіше за все буває у тебе в д/с? (Діти вибирають свою маску).

2. Вправа «Тренуємо емоції»
Мета: розвиток уміння відчувати настрій і співпереживати навколишнім. Ведучий пропонує дітям:
а) насупитися як: осіння хмара, розлючений чоловік;
б) позлитися, як: зла чарівниця, два барани на мосту, голодний вовк,
дитина, у якої забрали м’яч;
в) злякатися, як: заєць, що побачив вовка, пташеня, що впало з гнізда,
кошеня, на якого гавкає злий пес;
г) посміхнутися, як: кіт на сонечку, саме сонце, хитра лисиця.
3. Малювання на тему «Мій настрій»
Мета: усвідомлення свого емоційного стану; вміння адекватно його висловити. Психолог готує заздалегідь мокрий лист (ватман) і фарби. Пропонує дітям знайти фарбу, яка відповідає їх настрою намалювати кільце (круг) на папері. Після виконання малюнків діти розглядають і визначають який настрій у групи.
Психолог звертає увагу на дітей, які малюють темними кольрами, запитати у дітей,чому у них такий настрій?
4. Етюд «Сонячний зайчик»
Мета: зняття психоемоційного напруження, розвиток здатності розуміти свій емоційний стан і вміння її висловити.
Діти сидять у колі. Ведучий говорить: «Сонячний зайчик зазирнув вам в очі. Закрийте їх. Він побіг далі по обличчю. Ніжно погладьте його долонями: на лобі, носі, роті, щічках, підборідді, акуратно погладжуйте, щоб не злякати, голову, шию, животик, руки , ноги, він забрався за комір – погладьте його і там. Він не бешкетник, він любить і пестить вас, а ви погладьте і подружіться з ним. Посміхніться йому».
Заключна частина
Прощання. Діти беруться за руки, легко ними похитують і з посмішкою промовляють: «Усім, усім, до побачення!».

Заняття 8. 

Тема «Я і моя сім’я»
Мета: навчати позитивно ставитися до себе і приймати себе; розвивати відчуття внутрішньої зосередженості; розвивати увагу і самоконтроль; долати сором’язливість, замкненість, нерішучість; розвивати самоповагу.
Матеріал: фотографії або ма¬люнки членів своєї сім’ї (їх має принести кожна дитина), скотч, кілька великих шматків пакуваль¬ного паперу.
Вступна частина
Привітання «Похвалинки»
Мета: створення доброзичливої атмосфери, налаштування на заняття.
Діти стають у коло і беруться за руки, говорять всі разом «Добрий день». Потім кожний по черзі говорить про свій добрий вчинок, починаючи речення словами: «Одного разу я…». Розпочнає психолог. Якщо дитина не може дати відповідь на це запитання, психолог або інші діти можуть допомогти.
Основна частина
1. Вправа «Досліджуємо себе»
Ведучий. Зараз ми всі разом малюватимемо людину. Я на дошці, а ви — на своїх аркушах. Візьміть простий олівець. Це буде ваш портрет у повний зріст. Будемо досліджувати себе. Для цього сядьте на стілець, закрийте очі й відчуйте, де у вашому тілі найгарячіше місце. Визначили? Візьміть червоний олівець і на малюнку поставте червону крапку. Тепер приготуйте синій олівець. Закрийте очі й визначте, де у вас найхолодніше місце, позначте його синім кольором на малюнку. Після цього ми шукаємо найнеприємніше місце (чорний колір), потім — найприємніше (жовтий колір). Знаходимо найлегші та найважчі місця (штрихування, повне зафарбовування).
Ведучий заповнює свій малюнок на дошці, намагаючись не випереджати дітей. Люди відчувають різні частини свого тіла неоднаково. Наприклад, теплі руки й холодні ноги.
Рефлексія
– Важко чи легко тобі було виконувати зав¬дання?
– Що було важко? Що легко?
– Чи заважало тобі щось? Що?
– Чи сподобалося тобі досліджувати себе?
– Було це приємно чи ні?
2. Вправа «Моя сім’я»
Психолог. Сьогодні ми розповімо одне одному про свої сім’ї. Спочатку я представлю вам свою сім’ю. (Намалюйте самі свою сім ‘ю і розкажіть про
всіх її членів). Тепер давайте разом наклеємо ваші фотографії й малюнки таким чином, щоб кожна сім’я була просторово відділена від усіх інших.
Коли всі малюнки й фотографії наклеять, ви можете обговорити з дітьми особливості їх¬ніх сімей. Наприклад: «Хто з вас єдина дитина в сім’ї?», «З ким живуть ще бабусі або дідусі?», «У кого із хлопчиків є брат?», «Хто живе у вели¬кій сім’ї?», «Хто з вас живе у новій сім’ї після роз¬лучення батьків?», «Хто з вас живе тільки з одним із батьків?». І так далі. Підкресліть, що існують різні форми сімей. Після цього ви можете обго-ворити з дітьми, яку особливу роль відіграє в сім’ї кожний із її членів. Запитайте: «Чому ти важ¬ливий для своєї сім’ї?». Обговоріть із дитиною, що вона сама може зробити, щоб членам її сім’ї стало жити ще краще й приємніше?
Обговорення:
– Чому для тебе так важлива твоя сім’я?
– Як би ти жив, якби в тебе не було сім’ї?
– Де живуть діти, в яких сім’ї немає?
– Ти колись скучав за своєю сім’єю?
– Ти хочеш, щоб братів і сестер у тебе було більше? Менше?
– Чим у своїй сім’ї ти пишаєшся?
– Що особливого є у твоїй сім’ї?
3. Вправа «За що мене любить мама?»
Мета: створення доброзичливої атмосфери, налаштування на заняття.
Діти стають у коло і беруться за руки. Потім кожний по черзі говорить, за що його любить мама. Якщо дитина не може дати відповідь на це запитання, ведучий або інші діти можуть допомогти.
Примітка: після цієї вправи важливо наголосити дітям, що мами люблять всіх дітей.

4. Етюд «Птах у польоті»
Робіть плавні рухи руками в повітрі. Опустіть руки і спокійно постійте 5 с — птах опустив кри¬ла і відпочиває.
Прощання.

Заняття 9.

Тема «Дівчинка (хлопчик) навпаки».
Мета: вправляти дітей у емоціях, визначати їх за мімікою, малюнком.
Вчити робити рефлексію своїх дій, вчинків.
Вчити методів погашення свої негативних емоцій, вчинків.
Матеріал: іграшки малого розміру, замок, аудіозапис спокійної музики,
Олівці (чорний, жовтий), розрізні картинки казок «Ріпка», «Колобок»,
предметні картинки емоцій дітей.
Вступна частина.
Привітання (діти стоять у колі, тримаються за руки).
Добрий день, сонце ( підняти руки вгору, не розривати кола),
Добрий день, земле ( присісти, не розривати кола),
Добрий день, ми всі.
1. Вправа «Чарівники»
Психолог. На заняття я принесла вам ось такий чарівний замок. А живуть у цьому замку маленькі два чарівники. Вони дуже маленькі і у них дуже маленькі вушка і дуже тонкий слух. Вони чують все і навіть як ми дихаємо.
Тому вони не люблять шум і коли хтось кричить. Тому я прошу вас бути тихо щоб я змогла їх вам показати. (Діти заспокоюються. Психолог дістає із замку двох чарівників ( фігурки із «кіндера»). Моїх маленьких друзів звати Кокі і Мокі. Я пропоную вам із ними познайомитись. От візьміть Кокі в одну руку, а Мокі в іншу, тихенько скажіть як вас звати і передайте іншій дитині.
Наші друзі не ходять в д/с, тому давайте ми познайомимо їх з тим, як ми поводимося в д/с. Але потрібно говорити по одному і не кричати.
2. Вправа «Мій настрій»
Діти вибирають картку настрою, який відповідає їм і викладають на Календар настрою.
Психолог. Чому ви не взяли таку піктограму «злість». Нема таких сьогодні у нас. Але іноді ми все ж такі буваємо.
3. Казка «Про того, хто живе всередині мене»
Психолог. От сьогодні я розповім вам казку «Про того хто сидить всередині мене». Жив на світі звичайний хлопчик. Жив він з мамою і татом. Ходив у д/с. Батьки дуже любили свого сина, купували йому іграшки, книги, ходили з ним в театр. І в д/с хлопчика всі любили, бо він поводився чемно, нікого не ображав, вмів дружити і гратися разом з іншими дітьми. Одного разу вночі хлопчику приснився страшний сон: ніби він став зовсім іншим. Дивлячиь у дзеркало, він такий же, але у своїх діях, у ставленні до інших людей – він зовсім інший. Він говорив погані слова, граючись з дітьми, він обов’язково
влаштовував бійки, перестав слухати батьків, вихователів. Та ще й вихвалявся, що відтепер він буде завжди такий…
Хлопчик проснувся вранці і закричав: «Мамо, дай мені їсти!… І сам здивувався,бо ніколи так не поводився. В д/с не привітався з дітьми та вихователями. Зразу поламав дітям будинок, який вони будували, смикнув
за коси Маринку і засміявся. Це був зовсім не той хлопчик, якого діти знали, це був хлопчик Навпаки.
4. Обговорення:
– Який хлопчик вам більше сподобався і чому ?
– Чому вам не подобається хлопчик Навпаки?
– Чи буває у вас інколи так, що ви хочете зробити щось погане, але подумаєте і не зробите цього?
Це у вас хоче вирватись назовні той, хто сидить всередині нас, тобто у хлопчиків – хлопчик Навпаки, а у дівчаток – дівчинка Навпаки.
А нам потрібно навчитись утримувати їх всередині нас і не випускати їх на волю, бо ми сильніші ніж хлопчик Навпаки. А як ? (Дати подумати).
Психолог продовжує: Іноді ми сердиті, бо хтось став ненароком нам на ногу, або штовхнув нас, відібрав, поламав іграшку і нам хочеться побити його. Але це хоче зробити той хлопчик чи дівчинка .що сидить всередині нас. А ми що повинні зробити? Ми попросимо полагодити іграшку ,чи купити нову, вибачитися
І бути обачними в своїх діях. А щоб стримати себе і не випускати того хлопчика Навпаки у мене є така іграшка, яка називається Бо-Бо (показ ляльки) її можна ущипнути, побити і зняти свою злість, коли нема такої ляльки, то можна побити подушку, м’яча, або порвати аркуш паперу, але обов’язково викинути клаптики в смітник. Але ви повинні пам’ятати, що якщо хлопчик чи дівчинка ненароком зроблять щось погане, то потрібно вибачитись, але краще не роботи погане, бо це робить хлопчик (дівчинка) Навпаки. І потрібно навчитись не випускати його з середини нас.
5. Гра-завдання «Оціни вчинок»
У вас на столах є картинки, де намальовані звичайні діти та діти Навпаки.
Завдання: одяг звичайних дітей замалювати жовтим кольором, а дітей Навпаки – чорним. Хто зробить піднімає руку.
6. Гра «Газета»
Психолог: Зараз розберіть ці частинки із розрізаної картини. У кого казка «Колобок» – стає на цю газету, так щоб всі помістилися. А у кого «Ріпка» –на цю. Далі газета складається вдвічі – діти знову стають, потім ще раз. І знову діти стають. Газета складається поки на ній можуть поміститися 4 дітей. (Для цього потрібно обнятися, зменшити в такий спосіб дистанцію).
7. Авторенінг «Чарівний сон»
Діти лягають на килим. Руки трохи зігнуті в ліктях, лежать уздовж тіла долонями вниз, ноги ледь розведені в сторони.
Психолог: Зараз, коли я почну читати вірш і заграє тиха спокійна музика, ви заплющите очі і почнеться гра «Чарівний сон». Ви не заснете по- справжньому й будете все чути, але не будете рухатись і розплющувати очі, поки я вам не дозволю. Уважно слухайте і повторяйте про себе мої слова. Шепотіти не треба. Спокійно відпочивайте.
«Чарівний сон» закінчиться тоді, коли я голосно скажу «Розплющити очі і встати!»
« Увага! Наступає « Чарівний сон».
Вії опускаються..
Повіки зариваються…
Ми спокійно відпочиваємо…(двічі)
Сном чарівним засинаємо….
Дихається легко…рівно…глибоко…
Наші руки відпочивають…
Ноги теж відпочивають….
Відпочивають….засинають….(двічі)
Шия не напружена.
І роз-сла-а-аб-ле-на
Губи ледве розтуляються …
Усе чудово розслабляється…(двічі)
Дихається легко… рівно…глибоко…
Напруження полетіло….
І розслаблене все тіло….(двічі)
Гріє сонечко зараз….
Руки теплі у нас….
Спекотніше сонечко зараз…..
Ноги теплі у нас…..
Дихається легко…рівно…глибоко….
Губи теплі і мляві….
Але анітрохи не втомлені…
Губи ледве розтуляються…
Усе чудово озслаблюється….(двічі)
Нам зрозуміло,що таке….
Стан спокою…(двічі)
Довга пауза до кінця спокійної музики.
Починає лунати бадьора весела музика. Діти продовжують лежати із закритими очима.
Психолог:
«Ми спокійно відпочивали,
Сном чарівним засинали…
Добре нам відпочивати!
Але час уже вставати!
Міцно кулачки стискаємо,
Їх вище піднімаємо.
Потягнутися! Усміхнутися!
Усім розплющити очі і встати!».
Прощання. Стати в коло. Сказати тихо всім «До побачення».

Заняття 10.

Тема «Ми вже дорослі»
Мета: вчити дітей бути стриманими, вольовими, виховувати самоповагу та повагу до інших.
Вступна частина.
1. Привітання «Незвичайний привіт”
Мета: створення доброзичливої атмосфери, налаштування на заняття.
Діти стають у коло. Уважно слухають ведучого: вітаються долоньки, носики, коліна, лікті…
Основна частина
2. Бесіда про дорослих дітей.
Діти відповідають на питання:
– Яких дітей ми називаємо дорослими?
– Якою повинна бути доросла дівчинка?
– Яким повинен бути дорослий хлопчик?

3. Вправа «Як дорослий»
Мета : розвивати вміння приймати важливі рішення, самоповагу.
Психолог пропонує дітям уявити себе дорослим та розв’язати слідуючі завдання:
– Мама пішла на роботу, а ти повинен самостійно піти в дитячий садок.
– Батьки пішли на день народження. Ти залишилась сама вдома. Твої дії.
– Ти ідеш з мамою з дитячого садка додому. Мама заходить в магазин і просить тебе почекати. Ти бачиш маленького хлопчика, який заблудився. Твої дії…
4. Гра « Будь уважний»
Мета: розвивати саморегуляцію.
Психолог пропонує дітям іти по колу. Якщо він стукне в бубон 1 раз – потрібно присісти, 2 рази – іти, 3 рази – бігти по колу.
5. Гра «Хто він(вона)?»
Мета: розвивати взаєморозуміння, взаємоповагу.
Діти стають у коло. Одна дитина у центрі кола. Діти розповідають про неї (позитивні риси).
6. Гра «Якалки»
Мета: розвивати стриманість, зосередженість.
Психолог пропонує дітям відгадати декілька загадок. Відповідь потрібно не вигукувати, а відповідати після дозволу психолога, піднявши руку.
7. Вправа «Я зараз та в майбутньому»
Запропонувати дітям намалювати себе який зараз і ким буде в майбутньому.
Попередньо обговорити ким вони стануть. Хто не визначився – намалювати чоловіка, жінку…
Прощання. Діти утворюють стовпчик із кулачків. Психолог дякує всім дітям за співпрацю,бажає всім стати чудовими учнями.

No Comments »