Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Дошкільний навчальний заклад № 39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської області

П'ЯТНИЦЯ 20.04.2018 - СНІДАНОК: Макарони з маслом і твердим сиром, хліб з маслом, кава з молоком ОБІД: Суп з м'ясними фрикадельками, хліб, гуляш м'ясний, яслі/дієта- фрикадельеа м'ясна в томатній підливі, каша гречана з маслом, томати мариновані, компот ПОЛУДЕНОК: Кисіль, печиво ВЕЧЕРЯ: Омлет натуральний, картопляне пюре з маслом, хліб, огірок консервований, чай
image_pdfimage_print

Психологічне здоров’я учасників навчально-виховного процесу. Психологічний аспект

Здоров’я людини – одна з найбільш складних комплексних проблем сучасної науки. Воно визначає стан і благополуччя держави в цілому. Стан здоров’я населення України погіршується з кожним роком. Дослідження останніх років виявили стійку тенденцію до суттєвого

зниження показників здоров’я і темпів розвитку дітей дошкільного віку, що обумовлено погіршенням соціально-економічних та екологічних умов життя, незбалансованим харчуванням, зниженням оздоровчої та виховної роботи в дошкільних навчальних закладах.

Вступаючи до школи, 85% дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру, зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання.

За даними медичної статистики, вже наприкінці  дошкільного віку  в 17 – 21% дітей реєструються  хронічні захворювання. Патологічні відхилення в роботі  опорно–рухового  апарату  мають 30 – 32%  дітей, носоглотки – 21 – 25%, нервової системи – 27 – 30%, органів травлення – 27 – 30%,алергічні  прояви реєструють  у 25% дітей.

Не менш  актуальною  є проблема  шкільної зрілості  дошкільників та першокласників, яка особливо загострилась у зв’язку з переходом  на більш  ранній  термін  шкільного  навчання  – з   шестирічного  віку. Навіть наприкінці  навчального року  функціонально «незрілими» залишаються  від  22 до 26%  шестирічних  першокласників.

Доведено, що  у групі  молодших школярів  з низьким  рівнем  «шкільної зрілості» спостерігається  несприятливий  характер протікання  адаптаційних  процесів  та вища  питома  вага  випадків  порушень  здоров’я та формування  хронічної  патології.

Здоров’я – єдність соматичного, психічного, духовного, соціального, інтелектуального та творчого аспектів здоров‘я, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад.

Більшість людей, відповідаючи на питання про здоров’я, задумуються лише про стан тіла. Але ж людина не зводиться лише до тіла, а відповідно саме поняття здоров’я набагато ширше, і фізична складова є, хоч і значною, але лише частиною цього терміну. Згідно визначенню Всесвітньої організації охорони здоров’я: “Здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя, а не просто відсутність хвороб або фізичних вад”.

Мати гарне здоров’я – це мати почуття найвищого блаженства, що дозволяє людині говорити із задоволенням: “Я почуваю Себе чудово! Я живу чудово!” – писав творець однієї з популярних сьогодні систем оздоровлення Бречч. Відомо, що основна мета життя – щастя. Але до нього веде одна дорога: міцне здоров’я. Здорова людина любить життя. Здорова людина рідко буває нещасливою.

Важко уявити собі у числі активних і повноцінних учасників навчально-виховного процесу дитину або педагога, у яких постійно болить голова, що знаходяться у постійній нервовій напрузі, всього бояться…

Сьгодні я буду говорити більше про психологічне здоров’я дитини.

Основними показниками психологічного здоров’я є:

– швидка адаптація до  умов ДНЗ;

– високий рівень комунікативних навичок;

– позитивна мотивація до соціальної діяльності;

– відсутність відхилень в поведінці.

Провідні чинники,  які впливають на здоров’я й фізичний стан вихованців дошкільних закладів:  середовище проживання;  харчування в дошкільному навчальному закладі;  руховий режим;  специфічний імунітет дитини; рівень неспецифічної резистентності  (опірності хворобам) організму

дитини;  рівень санітарної культури дітей,  батьків та співробітників дошкільного закладу;  рівень медичного обслуговування дітей;  біологічні (спадкові чинники).

З-поміж основних джерел загроз психологічній безпеці особистості дитини можна виділити наступні:

1. Маніпулювання дітьми, що завдає серйозної шкоди позитивному розвиткові особистості. Це виявляється в тому, що дорослі прагнуть усе зробити за дитину, позбавляючи її самостійності й ініціативи як у діяльності, так і в прийнятті рішень.

2. Індивідуально-особистісні особливості педагогів і молодшого персоналу, які щоденно контактують з дітьми.

3.Міжособистісні стосунки у групі.

4. Ворожість навколишнього середовища, коли дитині обмежений доступ до іграшок, не продумано колірне і світлове оформлення простору і ін.

5. Недотримання гігієнічний вимог до утримання помешкань і, насамперед, відсутність режиму провітрювання.

6. Нераціональність і недостатність харчування, його одноманітність і погана організація.

7. Неправильна організація спілкування.

8. Недооцінка значення загартування, скорочення тривалості перебування дитини на свіжому повітрі.

9. Відсутність зрозумілих дитині правил, що регулюють її поведінку в дитячому товаристві.

10.Несприятливі погодні умови.

11. Неувага до дитини з боку батьків, асоціальне сімейне мікро середовище.

Від чого ж залежить здоров’я людини?

У результаті численних досліджень вчені встановили, що серед чинників, від яких залежить здоров’я людини, яка проживає у цивілізованій країні в умовах миру, за відсутності природних катаклізмів.

Приблизно 20-22% припадає на екологічні та соціальні чинники, 20-22% – на спадковість і генетичні порушення, 8-10-% – на розвиток медицини і якість медичного обслуговування та охорони здоров’я, а близько 50% припадає на спосіб життя людини, на її ставлення до власного здоров’я.

Одна із складових здоров’я  ЦЕ ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я. Воно є необхідною передумовою повноцінного функціонування і розвитку людини в процесі її життєдіяльності.

         Компоненти психологічного здоров’я  людини :

1)    позитивне самовідношення і відношення до інших людей,

2)    особистісна рефлексії,

3)      потреба в саморозвитку.

Залежно від адаптації людини в соціальному середовищі виділяють три рівні психологічного здоров’я:

1) креативний  (високий),

2) адаптивний (середній),

3) дезадаптивний (низький).

Людина  може бути здоровою тільки за наявності всіх компонентів здоров’я. Досягти ж цього  можна шляхом виховання у людини відповідної культури – культури здорового способу життя, а формування цієї культури починається з дитинства. Тому в закладах освіти вводяться сучасні здоров’язберігаючі технології.

Слід зазначити, що впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій пов’язано з використанням медичних (медико-гігієнічних, фізкультурно-оздоровчих, лікувально-оздоровчих), соціально-адаптованих, екологічних здоров’язберігаючих технологій та технологій забезпечення безпеки життєдіяльності.

Для ефективного впровадження в педагогічну практику ідей здоров‘язбереження необхідне вирішення трьох проблем:

– Зміна ставлення педагога до дітей. Педагог повинен повністю приймати дитину такою, яким вона є, і на цій основі намагатися зрозуміти, які її особливості, схильності, вміння та здібності, який можливий шлях розвитку.

– Зміна світогляду педагога, його ставлення до себе, свого життєвого досвіду в бік усвідомлення власних почуттів, переживань з позиції проблем здоров’язбереження.

– Зміна ставлення педагога до завдань навчального процесу педагогіки оздоровлення, яка передбачає не тільки досягнення дидактичних цілей, а й розвиток дітей з максимально збереженим здоров’ям.

No Comments »