Сторінка практичного психолога
-
Наказ 1047 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення та реагування на випадки домашнього насильства
-
Психологічне здоров’я учасників навчально-виховного процесу.
-
Поради та рекомендації практичного психолога
-
Психолого-педагогічні умови забезпечення процесу адаптації дітей до відвідування дитячого садка
-
Рекомендації вихователю «Як налагодити контакт із дитиною під час першої зустрічі»
-
Семінар-тренінг “Психологічна компетентність”
-
Система розвивальних занять за програмою “Психологічна компетентність дітей дошкільного віку” для дітей старшої групи
Гендерне виховання
Адаптація дитини до ЗДО
Семінар-тренінг Вчимося розуміти один одного
Презентація Конфлікти Педагог-батьки
Фотоальбом психолога
ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ № 39 «ЖУРАВЛИК»
КОМБІНОВАНОГО ТИПУ
НАКАЗ
05.02.2025 р. м.Ужгород № 37
Про запобігання насильству та унеможливлення жорсткого поводження з дітьми в ЗДО №39 «Журавлик» в 2025 р.
Відповідно до Законів України «Про освіту», «Про дошкільнуосвіту», Статуту ЗДО, статті 11 Закону України «Про запобігання і протидію домашньому насильству», листа МОН України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню) від 18 грудня 2018 року № 2657 VІІІ», листа МОН України від 29.12.2018 № 1/9-790 «Щодо організації роботи у закладах освіти з питань запобігання і протидії домашньому насильству та булінгу», листа Міністерства освіти і науки України від 20.03.2020 № 6/480-20 «Про план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти». Відповідно до листа департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації –обласної військової адміністрації 05.02.2025 № 01-15/299 управління освіти Ужгородської міської ради листа Управління освіти від 06.02.2025 №72/01-13 «Про внесення зміни до чинного законодавства щодо запобігання насильству та унеможливлення жорсткого поводження з дітьми» з метою створення безпечного освітнього середовища, попередження булінгу (цькування), сприяння реалізації прав осіб, постраждалих від булінгу, та ефективного реагування на факти насильства в закладах освіти.
НАКАЗУЮ:
1. Визначити Машкару М.М. –вихователя-методиста, уповноваженою особою для здійснення невідкладних заходів реагування у випадках виявлення фактів насильства (булінгу) та отримання заяв/повідомлень від батьків, або осіб, що їх заміняють постраждалої дитини чи інших осіб.
2. Вихователю-методисту Машкарі М.М.:
2.1. Постійно забезпечувати соціально-психологічний супровід здобувачів освіти, постраждалих від жорстокого поводження чи булінгу;
2.2. Вчасно повідомляти уповноважені підрозділи органів Національної поліції України Службу у справах дітей про випадки булінгу;
2.3. Довести до відома батьків, або осіб, що їх заміняють здобувачів освіти, педагогічних працівників та інших учасників освітнього процесу щодо їх обов’язку повідомляти про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб;
3. Вихователям вікових груп:
3.1. Нести персональну відповідальність за дотримання законодавства щодо захисту суспільної моралі, попередження випадків жорстокості та насильства серед неповнолітніх, активізувати діяльність, спрямовану на розвиток духовності та зміцнення моралі у дітей;
3.2. Проводити заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, що спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства;
3.3. У разі виявлення ознак чи факторів, що можуть вказувати на домашнє насильство, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною або ризики щодо їх виникнення стосовно дитини, повідомити керівникові закладу освіти чи практичному психологу таку інформацію з метою планування подальших дій щодо заходів для надання медичної, психологічної або іншої допомоги постраждалому.
Відповідальні: вихователі всіх вікових груп
Термін виконання: постійно
4. У разі виявлення випадку булінгу у закладі, протягом 1 робочого дня створити комісію по розслідуванню із залученням працівника Національної поліції України Службу у справах дітей.
5. Завідуючій господарством Фаринич М.С. щотижня здійснювати перевірку приміщень, території закладу освіти з метою виявити місць, які потенційно можуть бути небезпечними та сприятливими для вчинення булінгу.
6. Затвердити «План заходів щодо запобігання булінгу в ЗДО «Журавлик» на 2025 р.» (додаток 1).
7. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою
Директор Ольга ФУЧКО
ПОГОДЖЕНО
ЗАТВЕРДЖЕНО
Протокол № 1 засідання педагогічної ради Наказ по ЗДО № 39 від 05.02.2025 від 05.02.2025р. №37
Положення
про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі дошкільної освіти № 39 «Журавлик »
Ужгородської міської ради Закарпатської області
Загальні положення
Дане Положення регулює питання організації захисту дітей від різних форм насильства та жорстокого поводження в закладі дошкільної освіти № 39 «Журавлик » Ужгородської міської ради Закарпатської області . Положення розроблено на основі Законів України «Про освіту», «Про запобігання та протидію домашньому насильству», «Про охорону дитинства», « Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми» від 06.10.2024 № 3792-IX, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)», постанов Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статті»; від 01.06.2020 № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах», від 28.07.2021 № 775 «Про внесення змін до Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження», наказів Міністерства освіти та науки України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами»; від 28.12.2019 № 1646 «Про деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.02.2020 за № 111/34394 Міністерства соціальної політики України, Міністерства Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми”внутрішніх справ України від 13.02.2019 № 369/180 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.04.2019 № 333/33304) «Про затвердження Порядку проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства».
1.1.Основні терміни:
Безпечне освітнє середовище – сукупність умов у закладі освіти, що унеможливлюють заподіяння учасникам освітнього процесу фізичної, майнової та/або моральної шкоди, зокрема внаслідок недотримання вимог санітарних, протипожежних та/або будівельних норм і правил, законодавства щодо кібербезпеки, захисту персональних даних, безпечності та якості харчових продуктів та/або надання неякісних послуг з харчування, шляхом фізичного та/або психологічного насильства, експлуатації, дискримінації за будь-якою ознакою, приниження честі, гідності, ділової репутації (зокрема шляхом булінгу (цькування), поширення неправдивих відомостей тощо), пропаганди та/або агітації, у тому числі з використанням кіберпростору, а також унеможливлюють вживання на території та в приміщеннях закладу освіти алкогольних напоїв, тютюнових виробів, наркотичних засобів, психотропних речовин.
Насильство – це будь-які навмисні дії одної людини по відношенню до іншої, які порушують її конституційні права й свободи і наносять їй моральну шкоду, шкоду її фізичному чи психічному здоров’ю.
Домашнє насильство – діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають чи проживали однією сім’єю, але не перебувають чи не перебували у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає або проживала особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, а також погрози вчинення таких діянь.
Види насильства :
економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будьякі діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Булінг (цькування) – психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків (стаття 1 Закону України “Про охорону дитинства”),
Види булінгу (цькування):
психологічне насильство (тиск на психіку іншої людини, який проявляється у нанесенні словесних образ, погроз, залякуванні, переслідуванні);
економічне (крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей);
фізичне насильство (тілесні ушкодження, які завдають болю, призводять до порушень психічного та фізичного здоров’я, чи навіть смерті; це штовхання і смикання; удари, стусани, побиття; знущання, викручування рук; жбурляння предметів; спроби задушити);
сексуальне (у випадках булінгу: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти);
кібербулінг (приниження за допомогою мобільних телефонів, Інтернету, інших електронних пристроїв).
2. Основні завдання щодо захисту від різних форм насильства та жорстокого поводження в закладах освіти:
*здійснення аналізу ситуації у закладі освіти (фізичного та емоційнопсихологічного середовища);
* вироблення офіційної позиції закладу освіти щодо усіх форм насильства та інформування про неї всіх учасників освітнього процесу;
* розроблення правил поведінки для всіх учасників освітнього процесу – учнів, батьків, вчителів та інформування про них;
* визначення обов’язків та відповідальності учасників освітнього процесу щодо створення та дотримання безпечної поведінки в закладі освіти;
* проведення інструктажів всім працівникам закладу освіти.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про освіту» заклади освіти забезпечують на своїх сайтах (у разі їх відсутності – на сайтах своїх засновників) відкритий доступ до публічної інформації та документів, зокрема:
* правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
* план заходів, спрямованих на запобігання та протидію домашньому насильству та булінгу (цькуванню) в закладі освіти погоджений з територіальним органом поліції;
* порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв та звернень про випадки домашнього насильства та булінгу (цькування) в закладі освіти;
* порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);
* порядок визначення уповноваженої особи з питань запобігання та протидії булінгу та домашньому насильству із числа працівників закладу;
* контактну інформацію про уповноважену особу, про служби, до яких можна звернутися постраждалим (інформаційний стенд та сайт закладу освіти);
* інформацію про проведення виховної роботи та інформаційно-просвітницьких заходів.
Здійснення інформування (на сайтах закладів освіти, стендах тощо) про цілодобові телефони довіри з питань допомоги жертвам насилля у ЗДО та сім’ї; Національної гарячої лінії з питань запобігання насильству, Національної дитячої «гарячої лінії», працівника ювенальної превенції територіального органу поліції. Обов’язкове інформування відповідних органів про випадки, або підозри щодо форм насильства та експлуатації. Взаємодія з іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання всіх видів насильства відповідно до чинного законодавства.
2.1. Керівник або уповноважена особа:
* Керівник (уповноважена особа – призначається наказом керівника) закладу організовує початкове та періодичне інформування, інструктаж для всіх працівників закладу про захист дітей від усіх форм насильства та жорстокого поводження, експлуатації та найгірших форм дитячої праці. Даний інструктаж фіксується у відповідних журналах та є систематичним.
* Сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які стали жертвами насильства, вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу/насильства.
* Здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію насильству та булінгу (цькуванню) в закладі освіти.
* затверджує положення про запобігання і протидію насильству та жорстокому поводженню з дітьми в закладі освіти з урахуванням Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми та Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми, затверджених Кабінетом Міністрів України, забезпечує його оприлюднення.
* ознайомлює з ним працівників закладу та здійснює контроль за його виконанням;
* розглядає усні та письмові заяви (скарги, повідомлення) про випадки насильства або жорстокого поводження з дитиною в закладі освіти протягом однієї доби з моменту надходження та у разі виявлення ознак насильства або жорстокого поводження невідкладно повідомляє про це батьків, інших законних представників дитини, а також письмово повідомляє уповноважений підрозділ органу Національної поліції України та службу у справах дітей;
* сприяє проходженню особами, які вчинили насильство або жорстоке поводження з дитиною, стали свідком або постраждали від насильства або жорстокого поводження, відповідної програми для таких осіб.
* Проводять інформаційно-просвітницькі заходи з учасниками освітнього процесу з питань запобігання та протидії насильству/булінгу.
* Створює комісію по розгляду звернень та скарг щодо випадків булінгу та домашнього насильства, до складу якої включає працівника ювенальної превенції. Комісія працює відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 № 1646 «Про деякі питання реагування на випадки боулінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти».
* Скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та відповідних заходів реагування.
* Забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування)/насильства.
* Повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування)/насильства у закладі освіти (відповідальність за неповідомлення про факт боулінгу/насильства лежить лише на керівникові закладу).
( відповідно до змін до частини третьої статті 26 Закону України “Про освіту”)
2.2. Психологічна служба (психолог/соціальний педагог):
* забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили боулінг/насильство, стали його свідками або постраждали від боулінгу/насильства, веде облік випадків та оформлення документації, згідно цього Положення;
* реалізацію просвітницького напрямку всіх учасників освітнього процесу шляхом організації тематичних заходів, бесід – консультацій з метою формування навичок толерантної та ненасильницької поведінки, спілкування та взаємодії.
2.3. Педагогічні та інші працівники закладу освіти:
* забезпечують здобувачам освіти захист під час освітнього процесу від будь – яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
* повідомляють директора/уповноважену особу про факти насильства та булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб;
* сприяють у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування) та насильства; виконують рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків насильства та булінгу (цькування) у закладі освіти.
3. Права та обов’язки учасників освітнього процесу.
3.1.Здобувачі освіти мають право на:
* якісні освітні послуги;
* індивідуальну освітню траєкторію, що реалізується, зокрема, через вільний вибір видів, форм і темпу здобуття освіти, закладів освіти і запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін та рівня їх складності, методів і засобів навчання;
* інші необхідні умови для здобуття освіти, у тому числі для осіб з особливими освітніми потребами та із соціально незахищених верств населення;
*свободу творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької, наукової і науково-технічної діяльності тощо;
*особисту або через своїх законних представників участь у громадському самоврядуванні та управлінні закладом освіти; безпечні та нешкідливі умови навчання і праці;
* повагу людської гідності;
* захист під час освітнього процесу від приниження честі та гідності, будь – яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувачам освіти;
*отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від насильства та булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).
3.2. Здобувачі освіти зобов’язані:
* поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
* відповідально та дбайливо ставитися до власного здоров’я, здоров’я оточуючих, довкілля;
* повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) та насильства стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
3.3. Працівники, які залучаються до освітнього процесу:
Мають право на:
* захист професійної честі і гідності; захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь – якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю.
3.4.Зобов’язані:
* дотримуватися педагогічної етики;
* поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
* настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; формувати у здобувачів освіти усвідомлення необхідності додержуватися Конституції та законів України; формувати у здобувачів освіти прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами;
* захищати здобувачів освіти під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю здобувачів освіти, запобігати вживанню ними та іншими особами на території закладів освіти алкогольних напоїв, наркотичних засобів, іншим шкідливим звичкам;
* додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов’язки;
* повідомляти директора про факти всіх форм насильства стосовно здобувачів освіти, педагогічних, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).
3.5. Батьки здобувачів освіти:
мають право:
*отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі – щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). * отримувати інформацію про результати навчання своїх дітей (дітей, законними представниками яких вони є) і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності; подавати заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будьякого іншого учасника освітнього процесу; * вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.
зобов’язані:
* виховувати у дітей повагу до гідності, прав, свобод і законних інтересів людини, законів та етичних норм, відповідальне ставлення до власного здоров’я, здоров’я оточуючих і довкілля; * поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу; * дбати про фізичне і психічне здоров’я дитини, сприяти розвитку її здібностей, формувати навички здорового способу життя; * формувати у дитини культуру діалогу, культуру життя у взаєморозумінні, мирі та злагоді між усіма народами, етнічними, національними, релігійними групами, представниками різних політичних і релігійних поглядів та культурних традицій, різного соціального походження, сімейного та майнового стану; * настановленням і особистим прикладом утверджувати повагу до суспільної моралі та суспільних цінностей, зокрема правди, справедливості, патріотизму, гуманізму, толерантності, працелюбства; * сприяти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування); * виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) та інше, що сприятиме покращенню виправлення ситуації, що призвела до булінгу.
4. Відповідальність осіб причетних до булінгу (цькування)
4.1. Відповідальність за булінг (цькування) встановлена статтею 173 п.4 Кодексу України про адміністративні правопорушення такого змісту:
* Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. * Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. з відрахуванням до 20% заробітку (стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
* Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.
* Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.
4.2. Неповідомлення директором закладу уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку. (стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
5. Взаємодія з установами, які здійснюють заходи у сфері запобігання та захисту від різних форм насильства та жорстокого поводження в закладах освіти.
5.1. Налагодження співпраці із службою у справах дітей, центром соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, представниками правоохоронних органів, громадських інституцій.
5.2. Розроблення спільних планів роботи з проведення превентивних інформаційно-просвітницьких заходів з усіма учасниками освітнього процесу з питань запобігання та протидії насильству та боулінгу (цькування).
5.3. Участь представників інших установ у професійному інформуванні усіх учасників освітнього процесу щодо запобіганню насильству та булінгу (цькування).
5.4. Залучення представників служби у справах дітей, центрів соціальних служб сім’ї, дітей та молоді, представниками правоохоронних органів, громадських інституцій до розгляду звернень, заяв всіх видів насильства та булінгу (цькування).
5.5. Забезпечити взаємодію із місцевими центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги при проведенні спільних правопросвітницьких заходів щодо запобігання та протидії булінгу (цькування) та домашньому насильству, а також спрямування осіб, що постраждали від булінгу (цькування) та домашнього насильства до найближчої точки доступу системи безоплатної правової допомоги з метою отримання правової інформації та консультації, а при необхідності, забезпечення представництва їх інтересів у суді.
6. Прикінцеві положення
6.1. Положення про порядок захисту дітей від різних форм насильства та жорстокого поводження в закладі дошкільної освіти № 39 «Журавлик » Ужгородської міської ради Закарпатської області затверджується наказом керівника закладу і є обов’язковими до виконання усіма учасниками освітнього процесу.
ПЛАН
заходів, спрямованих на запобігання та протидію
булінгу (цькуванню) в закладі дошкільної освіти №39
на 2025 р.
| №п/п | Заходи | Терміни виконання | Відповідальний | Відмітка про виконання |
| 11. | Підготовка наказу «Про запобігання булінгу (цькування) у закладі дошкільної освіти» | До 20.02.25р. | Директор ЗДО | |
| 2. 2 | Підготовка наказу «Про порядок дій персоналу при зіткненні з випадками булінгу (цькування) в закладі освіти» | До 03.03.25р. | Директор ЗДО | |
| 3. | Наради з різними категоріями працівників з питань профілактики булінгу (цькування): педагогічний персонал; ·помічники вихователя, обслуговуючий персонал. | Вересень | Машкара М.М.; уповноважена особа з питань запобігання та протидії булінгу (цькування) | |
| 4. | Організація механізмів звернення батьків, педагогів, обслуговуючого персоналу та встановлення інформаційної скриньки для повідомлень про випадки булінгу (цькування) | Вересень | Уповнов.особа, вихователі груп | |
| 5. | Розміщення нормативних документів з питань профілактики булінгу (цькування) і на веб-сайті закладу дошкільної освіти | Вересень | Член комісії | |
| 6. | Підготовка пакету нормативних документів з профілактики булінгу (цькування) в освітньому середовищі для педагогів | Жовтень | Уповнов.особа, | |
| 7. | Підготовка методичних рекомендацій для педагогів за результатами вивчення сімей новоприбулих дітей та психологічних особливостей дітей з проявами агресії для розпізнавання ознак насильства різних видів, які можуть проявлятись щодо інших дітей | Жовтень | Машкара М.М, уповноважена особа | |
| 8. | Оформлення тематичного стенду «СТОП – булінгу, цькуванню та насильству» | Листопад | уповноважена особа | |
| 9. | Підготовка тематичних буклетів за участю групових вихователів та батьків. | Листопад | вихователі груп | |
| 10. | Перевірка безпечності ігрового та освітнього середовища у вікових групах. | Листопад | Уповноважена особа , | |
| 11. | Обговорення та прийняття правил поведінки та спілкування в старших групах закладу дошкільної освіти. | Грудень | Уповноважена особа, вихователі | |
| 12. | Виступ на групових батьківських зборах щодо профілактики булінгу (цькування) у дитячому колективі ЗДО, в сім’ї, в стихійному (вуличному) колективі. | Лютий | Директор ЗДО, уповноважена особа | |
| Робота з вихователями та іншими працівниками закладу дошкільної освіти | ||||
| 1. | Проведення навчальних семінарів для вихователів щодо запобігання булінгу (цькування) та заходи реагування: – Порядок реагування на випадки боулінгу(цькування) – Нормативно – правова база подання заяв або повідомлень про випадки боулінгу(цькування) в ЗДО щодо дітей та дорослих – Особистісні прояви як підстави для підозри випадків боулінгу(цькування). | Січень 2025р. Березень 2025р. | Директор ЗДО уповноважена особа | |
| 2. | Інструктивні наради з питань профілактики булінгу (цькування з : – педагогами – з допоміжним та технічним персоналом | Листопад 2025р. | Директор ЗДО уповноважена особа | |
| 3. | Тренінг для педагогів ЗДО щодо запобігання булінгу (цькування) у закладі освіти на тему: «Як застосовувати заходи виховного впливу на прояви булінгу (цькування) серед дітей та дітей і дорослих?» | Квітень 2025р. | Практичний психолог | |
| 4. | Співбесіди з груповими вихователями за результатами діагностики дитячого колективу щодо проявів агресії | Лютий,травень 2025р. | Уповноважена особа, практ. психолог | |
| 5. | Мозковий штурм для педагогів і батьків на тему «Протидія булінгу (цькуванню): Реальна необхідність чи модна тенденція)» | Січень 2025р. | Практичний психолог К.Соломатіна | |
| 16. | Розробка спеціальних занять, посібників та атрибутів для ігор для виховання у дошкільнят культури спілкування та культури поведінки, толерантності та дружніх взаємин. | Протягом року | В-методист, групові виховат., батьки | |
| Робота із здобувачами освіти | ||||
| 1. | Проведення спеціальних занять з дітьми старших груп по ознайом-ленню з середовищем групи та довкіллям на тему: «Безпечно – небезпечно» | Протягом року | Групові вихователі, в-методист | |
| 2. | Імітаційні ігри для молодших дошкільникі ( четвертий рік життя) «Якщо тебе ображають» | Жовтень, 2025 | вихователі ЗДО | |
| 3. \ 2 | Сюжетно-рольові ігри на тему праці дорослих (знайомство з професіями) Тиждень толерантності в ЗДО | Листопад, 2025р. | вихователі ЗДО | |
| 4. | День відкритих дверей для батьків на тему: «Ми вміємо дружити!» | Лютий,2025р. | вихователі ЗДО | |
| 5. | Заняття на тему «Що таке насильство?» | березень | вихователі ЗДО | |
| 6. | Конкурс дитячого малюнка на тему: Ми – за дружбу; Ми – проти насильства» серед вихованців гуртка «Барвистий світ» | Квітень,2025 р. | вихователі ЗДО | |
| Робота з батьками | ||||
| 1. | Тематичні загальні батьківські збори на тему: «Разом скажемо – НІ насильству і булінгу (цькуванню)» | Жовтень 2025р. | Адміністрація ЗДО | |
| 2. | Підготовка пам’ятки для батьків про порядок реагування та способи повідомлення про випадки булінгу (цькування) щодо дітей. | Жовтень, 2025р. | Уповноваж. особа | |
| 3. | Тематичні батьківські збори в середніх і старших групах на тему протидії булінгу (цькуванню). | Травень, 2025р. | Вихователі | |
| 4. | Проведення консультацій психолога з питань взаємин батьків з дітьми на тему «Вчимося слухати і чути свою дитину» | Протягом року | Практичний психолог | |
| 5. | Консультування батьків щодо захисту прав та інтересів дітей | 1 раз на місяць | Уповноважений з прав дитини закладу освіти | |
| Моніторинг освітнього середовища закладу освіти | ||||
| 1. | Самооцінка закладу дошкільної освіти за показниками безпеки, комфортності, інклюзивності | 1раз на рік, Грудень 25р. | Адміністрація колектив ЗДО | |
| 2. | Анонімне анкетування батьків про випадки булінгу (цькування) у групі, яку відвідує дитина (з боку: дитина-дитина, дитина – дорослий) | Квітень, 2025р. | Практичний психолог | |
| 3. | Анкетування батьків про безпеку в закладі освіти | -//- | вихователі ЗДО | |
| 4. | Діагностика стосунків у закладі освіти. Анкетування педагогів та обслуговуючого персоналу. | Травень, 2025р. | Практичний психолог | |
| 5. | Аналіз інформації за протоколами комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) в закладі дошкільної освіти | За потреби | Уповноважена особа з питань запобігання та протидії булінгу (цькування) | |
| 6. | Підготовка звіту на загальні збори про ви запобігання та протидії булінгу | Червень | Уповноважена особа |
Булінг у закладі дошкільної освіти
Булінг – свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.
Булінг може проявлятися як тиск:
- психологічний
- фізичний
Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози побиття під час ігор.
Як міняється поведінка дитини:
Дитина – жертва булінгу поводиться не звично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер такта дитина:
- не хоче одягатися вранці
- шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;
- просить батьків забрати її з дитячого садка раніше.
- плаче – вигадує хворобу
- не контактує з однолітками у дворі;
- грає наодинці
- в дитячому садку не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх
- усамітнюється при будь-якій нагоді
- грає поламаними іграшками
- не має друзів у групі.
Гаряча лінія з питань запобігання насильству: 116123; 080050033
Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі дошкільної освіти
Відповідно до Закону України « Про освіту» (розділ І, ст. 25, 26) керівник закладу дошкільної освіти:
– здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
– розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг;
– сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу;
– забезпечує створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі: з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
– розглядає заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
– забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
– повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.
Якщо дитина стала свідком булінгу в закладі освіти, передусім вона може розказати про це батькам, вихователю, психологу.
Окрім цього, батьки можуть звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда – Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
Якщо педагог або інший працівник закладу освіти став свідком булінгу, то він має повідомити керівника закладу незалежно від того, чи поскаржилась йому жертва булінгу чи ні.
Слід запам’ятати:
1. Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.
2. Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
3. Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
4. Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
5. Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
7. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
Гарячі телефони:
– Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
– Гаряча телефонна лінія щодо боулінгу 116 000;
– Гарячая лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335;
– Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
– Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 76;
– Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
– Національна поліція України 102. Новоприйнятий Закон передбачає низку штрафів за цькування. – Штрафи за булінг становитимуть від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів, тобто від 850 до 1700 гривень або від 20 до 40 годин громадських робіт.
– Якщо булінг вчинено групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, штраф буде більшим — від 100 до 200 мінімумів (1700 – 3400 гривень) або громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.
– Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20 відсотків заробітку.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі дошкільної освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування)
1.Керівник закладу освіти має розглянути звернення.
2. Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу,
яка з’ясовує обставини булінгу.
3. Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то
керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів
Національної поліції України та Службу у справах дітей.
4. Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу,
несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13
(вчинення правопорушень за статтею 1734
Інформація про булінг
19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)».
Булінг – (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого.
Насилля в дошкільному навчальному закладі
Більшість людей вважають, що фізична агресія й соціальне насилля, характерні для булінгу (англ. bullying – агресивне переслідування, цькування, залякування тощо), починають проявлятися приблизно з кінця початкової школи і продовжуються протягом усього періоду середньої школи. Але, хочете вірте, хочете – ні, булінг серед дітей дошкільного віку розповсюджений набагато більше, ніж ви можете припустити. Оскільки така поведінка асоціюється, як правило, з дорослими дітьми, вона часто упускається з очей у ранньому віці, коли досить важко відрізнити абсолютно нормальні соціальні експерименти й булінг на ранніх стадіях формування.
Загалом, певний ступінь ситуативних ударів рукою, щипання й ін. у дітей дошкільного віку «вважається» нормальним і може бути проявом самоствердження. Однак, якщо дітям подобається спостерігати, як іншій людині погано, вони можуть свідомо й систематично знаходити способи, щоби завдати шкоди своїм «жертвам», навіть до того, що стануть насміхатись над ними, коли роблять свій поганий учинок.
Булінг може викликати в дітей сильний стрес, страх і тривогу. До того ж така поведінка впливає не тільки на «жертв». Результати дослідження показують, що ті, хто в дитинстві був хуліганом, у майбутньому частіше, ніж інші, вживають наркотики та алкоголь, ображають своїх друзів, зв’язуються зі злочинністю й мають проблеми у взаємостосунках з однолітками.
Ваша маленька дитина піддається булінгу, якщо:
· їй раптом страшно йти в дитячий садок;
· вона скаржиться на головні болі або болі в животі без будь-якої причини;
· чіпляється за вас і проявляє плаксивість;
· приходить додому із травмами, які не може пояснити;
· залишається на самоті або впадає у стан депресії;
· розповідає про якусь дитину, яка робить їй всілякі пакості;
· має труднощі з концентрацією уваги;
· уникає зорового контакту, коли ви питаєте її про дитячий садок.
Що повинні робити батьки, якщо в дошкільному закладі їх дитини має місце булінг? Нижче наводяться поради, що допоможуть батькам впоратися із ситуацією, що виникла.
- Комунікація (спілкування) – це ключ. Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина піддається в дитячому садку знущанням, дайте їй зрозуміти, що ви зможете їй допомогти, якщо вона докладно розповість про все. Якщо ваша дитина виглядає наляканою чи збентеженою, використовуйте книги в якості легкого доступу до неї, щоб налагодити ваше спілкування природним чином. Деякі художні твори для дітей звертаються до цієї тематики. Як тільки ваша дитина розкриє вам усі подробиці про булінг, зберігайте спокій, не сваріть її та не засуджуйте, обов’язково поясніть, що ви неодмінно допоможете припинити це насилля.
- Порозмовляйте з вихователем. «Навіть не дивлячись на те, що в дошкільних і подібних їм дитячих закладах дорослі завжди знаходяться поруч з дітьми, за такою великою кількістю малюків, які безперервно бігають навкруги, прослідкувати просто нереально», – каже колишній вихователь Трисія Янг. І, оскільки маленькі хулігани віддають перевагу тому, щоб ображати дітей, коли дорослі не дивляться, важливо порозмовляти з вихователем і ввести один одного в курс справи, щоб у подальшому він був більш уважним і вже прицільно спостерігав за певними дітьми.
- Використовуйте політику відкритих дверей. У найавторитетніших дитячих садках і дошкільних закладах існує політика відкритих дверей, що дозволяє батькам приходити в будь-який час. Тому періодично без попередження навідуйтесь у групу вашої дитини. Ці неочікувані візити будуть тримати працівників дитячого садка в тонусі й зменшать імовірність того, що ваша дитина буде страждати від якогось хулігана
- Заплануйте переговори з батьками. Коли маленькі діти вдаються до булінгу, їхня поведінка частіше за все запозичується з домашнього досвіду, тобто у своїй родині вони можуть стати свідками домашнього насилля, дивитися жорстокі телешоу, чути як їхні брати та сестри висміюють інших дітей або самі бути жертвами насилля. Тож порозмовляйте з адміністрацією дошкільного закладу і призначте зустріч з батьками маленького хулігана, звернувши їхню увагу на його поведінку, але не дивуйтесь, якщо його батьки не будуть вас слухати, будуть проявляти байдужість чи почнуть все заперечувати.
- Навчіть вашу дитину захищатись від хуліганів. Дайте своїй дитині певні психологічні інструменти, які вона зможе використовувати при контакті з хуліганом. Навчіть її достойно триматись, дивитись прямо в очі кривднику, розповідати дорослим про те, що сталось, та уникати самотності (бути завжди поруч з іншими дітьми). Ви також можете розширити можливості дитини, запропонувавши їй пограти в рольові ігри. Так вона зможе попрактикуватись у тому, що має намір зробити в подібній ситуації наступним разом. Упевнені в собі діти мають менше шансів стати мішенню для хуліганів, тому знайдіть способи, щоб забезпечити вашій дитині адекватну самооцінку. Ви можете допомогти їй зав’язати дружні стосунки поза межами дошкільного закладу і залучити її до тих видів активності, що зможуть підвищити її впевненість у собі.
- Розгляньте перехід в іншу групу. Іноді булінг може бути настільки агресивним, що всі ваші зусилля так і не будуть успішними. Тому, якщо вам не вдасться нічого добитись, порозмовляйте з адміністрацією на предмет переходу вашої дитини до іншої групи. Якщо ж і це не вдасться зробити, тоді краще забрати вашу дитину із цього дитячого садка.
Булінг у дошкільному середовищі відбувається набагато частіше, ніж повинен. І якщо ваша дитина стала однією із «жертв», не кажіть їй, щоб вона стала більш «жорсткою» і не примушуйте її розв’язувати цю проблему самостійно. Уживайте всих заходів, щоб захистити вашого малюка, здійснюйте візити в дитячий садок і давайте дитині інструменти, які не тільки стануть їй у пригоді в ранньому дитинстві, а й допоможуть уникнути знущань у майбутньому.
Що таке “булінг” та чому про нього треба знати всім батькам!
Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.
Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.
Скільки дітей страждають від булінгу
За статистикою, 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього. В усіх соціальних системах завжди є лідер, середня група і так званий «вигнанець».
У початковій школі діти ще не займаються жорстким булінгом, але вже можуть бути непривітними до інших. Щойно вчитель починає вибудовувати систему конкуренції та пріоритетів — діти починають один одного травити. А справжній булінг почнеться у середній школі — з 10-11 років — вік входження у підліткову кризу.
Обов’язок шкільного психолога, вчителя — виявити лідера, схильного ініціювати цькування інших проводити, вести з ним дружні бесіди, виробляючи толерантність.
Чому діти стають жертвами булінгу? Психологи визначають декілька основних причин:
· Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.
· Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти – нещасна, хвора, росте без батька…Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.
· Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.
Булінг в цифрах
За дослідженнями UNISEF, 40% дітей ні з ким, зокрема і з батьками, не діляться своїми проблемами. Сором’язливі та спокійні діти стають жертвами булінгу вдвічі частіше за однолітків, які відкриті до спілкування. Більшість дітей ображають за те, що вони одягнуті не так, як інші, говорять або поводяться не так, як основна група. 44% дітей, якщо стають свідками булінгу, просто спостерігають, оскільки бояться за себе.
Що робити батькам
· У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.
· Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.
· Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.
· Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.
· Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.
· Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).
· Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.
· Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.
· Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.
· Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.
· Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.
· Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу. Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.
· Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.
· Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.
Як допомогти дитині-агресору
Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина – агресор, радимо:
· Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”.
· Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.
· Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.
· Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.
· Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.
· Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.
· Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.
· Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.
· Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.
· Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.
Чому важливо вчасно відреагувати?
Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.
Ті, хто піддаються булінгу:
· втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;
· відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;
· втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;
· втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).
Ті, хто булять:
· частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;
· частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.
Ті, хто вимушені спостерігати:
· часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;
· потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.
Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.
Алгоритм поведінки батьків під час істерики дітей
Що ж робити під час істерики? Швидко заспокоїтися. Можливо, подихати чи зробити щось інше, що допомагає (спосіб треба знайти заздалегідь).
Присісти до дитини, проговорити її почуття. Бути просто поруч, коли градус емоцій зашкалює. Не реагувати на крики, вимоги, звинувачення — нині дитина не дуже розуміє, що говорить, і до неї не вдасться достукатися.
Запропонувати варіант виходу із ситуації, якщо він є. Нагадайте, що хочете допомогти. Але не спонукайте одразу перейти до дій, припинити плакати, не підганяйте.
Коли напруження спаде, але дитина ще плаче, ви можете розділити її почуття, а вона здатна буде прийняти підтримку. Часто батьки не розуміють, як це зробити, якщо вони самі нібито спричинили їх забороною чи відмовою. Якщо я співчуваю, маю скасувати своє рішення? А якщо не можу, мимоволі хочу тримати дистанцію, щоб не розчулитися. Це знову змішування дій та почуттів. Відмовлятися від рішення не треба. Але дитина плаче не через те, що не з’їла ще одну цукерку. А через те, що не змирилася з тим, що її бажання не задоволене, її очікування не справдилися. Цей досвід людина буде переживати багато разів, тож батьки можуть поспівчувати й підтримати. Психолог Гордон Ньюфелд назвав ці сльози «сльозами марності». Якщо усвідомити це, не буде розбіжності між рішеннями та емпатією до дитини.
Утіште сина чи доньку так, як це більше допомагає. Якщо всі пункти пройдено, істерика навряд чи триватиме понад пів години.
З дитиною, старшою за 5 років, варто спокійно та лагідно обговорити, що сталося, що вона відчувала, чому не могла зупинитися, що допомогло. Але зробіть це не одразу, а, наприклад, перед сном увечері.
Поради для батьків: як підтримати та заспокоїти дитину під час війни
Під час війни діти потребують особливої уваги з боку батьків. Страх, тривога та нервове напруження – ці почуття особливо впливають на дитячу психіку.
1. Мінімізуйте перегляд новин з дитиною.
В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. Задля власного спокою можна поставити дедлайн на їх перегляд, уникаючи постійного моніторингу соцмереж.
2. Говоріть з дитиною. Багато. Постійно.
Це прекрасний інструмент, який можна взяти із собою в укриття. Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.
3. Діти потребують тактильності.
Іншими словами, намагайтеся обіймати їх якомога частіше.
Для молодших дітей гарно спрацюють пальчикові ігри.
Можна спробувати створити максимальне відчуття безпеки: обійміть дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію.
І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…
4. Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.
Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх – це нормально.
5. Прислухайтеся до дітей. Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається.
Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.
6. Спостерігайте за грою дитини.
Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.
7. Не втомлюйтеся повторювати дитині, що ви поруч, що ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.
Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, по телефону, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).
8. Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку.
Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме – нагадайте про неї. Якщо загубить – дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.
9. Не ігноруйте можливості створити символічні ритуали перед сном.
Це може бути, наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми із старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.
10. Дозволяйте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.
Це можуть бути найрізноманітніші ігри та техніки:
– можна рвати або зминати папір;
– гра в «паперові» сніжки;
– можна «боксувати» м’яку подушку;
– запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);
– «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;
– ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.
Основна мета практичного психолога в садочку:
збереження і зміцнення психічного здоров’я всіх учасників освітнього процесу.
Завдання:
? систематичне надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки
всім учасникам освітнього процесу;
? створення психологічно комфортного освітнього простору для здобувачів освіти;
? надання своєчасної підтримки педагогічним працівникам;
? пошук дієвих засобів і методів профілактичної, корекційної,
просвітницької та розвиткової роботи;
? профілактика стресів;
? формування моделі бажаної поведінки;
усвідомлення основних рис відповідальної поведінки та повноцінний розвитку особистості;
? створення умов для формування мотивації до самовиховання й
саморозвитку;
? популяризація ненасильницької моделі поведінки;
? консультативна допомога всім учасникам освітнього процесу з питань
навчання , виховання здобувачів освіти, особистісного та професійного
розвитку;
психологічна адаптація дітей молодших груп до садочка;
? психологічний супровід успішної адаптації дошкільних старших груп
до організації навчально-виховного процессу.
ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ №39 «Журавлик»
Ужгородської міської ради
06.02.2024. НАКАЗ № 37
Про запобігання та протидію
випадкам насильства у ЗДО.
На виконання Листа департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації – обласної військової адміністрації від 01.02.2024 № 01-15/320 «Про додаткові заходи щодо запобігання та протидії булінгу (цькуванню) у закладах освіти», листа управління освіти Ужгородської міської ради від 05.02.2024 № 64/01-13
НАКАЗУЮ :
1.Розробити ,затвердити оприлюднити в ЗДО план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу ( цькування) . ( додаток №1)
Відповідальний вихователь-методист
2. Створити та затвердити комісію із розгляду випадків булінгу в закладі освіти у складі :
2.1.Бертич Т.Й.,вихователя,голови ПК,
2.2.Молнар Л.В.,вихователь,
2.3.Машкара М.М., вихователь-методист,
2.4. Дзярук Н.О.,вихователь
3.Скликати засідання комісії із розгляду випадків булінгу для прийняття рішень за результатами проведеного розслідування та вжиття відповідних заходів реагування.
4.Довести до відома батьків, або осіб, що їх заміняють здобувачів освіти, педагогічних працівників та інших учасників освітнього процесу щодо їх обов’язку повідомляти про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб;
5. Вихователям:
5.1. Нести персональну відповідальність за дотримання законодавства щодо захисту суспільної моралі, попередження випадків жорстокості та насильства серед неповнолітніх, активізувати діяльність, спрямовану на розвиток духовності та зміцнення моралі у дітей;
5.2. Проводити заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, що спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства;
5.3. У разі виявлення ознак чи факторів, що можуть вказувати на домашнє насильство, складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною або ризики щодо їх виникнення стосовно дитини, повідомити керівникові закладу освіти чи практичному психологу таку інформацію з метою планування подальших дій щодо заходів для надання медичної, психологічної або іншої допомоги постраждалому.
Відповідальні: вихователі. Термін виконання: постійно
6. У разі виявлення випадку булінгу у закладі, протягом 1 робочого дня створити комісію по розслідуванню із залученням працівника Національної поліції України Службу у справах дітей.
7. Завідуючій господарством Фаринич М.С. щотижня здійснювати перевірку приміщень, території закладу освіти з метою виявити місць, які потенційно можуть бути небезпечними та сприятливими для вчинення булінгу.
8. Розмістити у ЗДО, у групових Viber інформацію про педагогічних працівників ЗДО , до яких відповідно до посадових обов’язків можуть звернутися для оперативного вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини.
9. Контроль за виконанням даного наказу залишаю за собою.
Директор ЗДО Ольга ФУЧКО
Додаток 1 до наказу
План заходів
спрямованих на запобігання та
протидію булінгу
в ЗДО № 39 «Журавлик»
| № п/п | Заходи | Термін виконання | Відповідальні |
| 1. | Оновлення та опрацювання нормативно-правових документів, що забезпечують запобігання та протидію булінгу | постійно | Директор, вихователі, психолог |
| 2. | Створення безпечного освітнього середовища в ЗДО вільного від насильства та булінгу (цькування) | постійно | Директор, вихователі, психолог |
| 3. | Надання психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти , які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу | за запитом | Вихователі ,психолог |
| 4. | Консультація для вихователів: «Як вирішити дитячі конфлікти?» | Червень 2024 | психолог |
| 5. | Організація роботи «Скриньки довіри» для батьків і педагогів, оновлення інформації веб-сайту з проблеми запобігання та протидію булінгу | Березень 2024 | Директор |
| 6. | Проведення профілактичної роботи щодо запобіганню булінгу в ЗДО | систематично | Вихователі, медична сестра, психолог |
| 7. | Групова консультація для педагогів: «Види та форми булінгу» | Лютий 2023 | психолог |
| 8. | Ширінг для педагогів « На скільки серйозною є проблема булінгу та мобінгу в дошкільному закладі» | Квітень 2024 | Вихователі,, психолог |
| 9. | Тренінг для батьків: «Вчимося спілкуватися з дитиною» | Вересень 2024 | Вихователі, психолог |
| 10. | Інтерактивне заняття для педагогів з елементами тренінгу «Булінг, мобінг: сутність та ключові ознаки» | Травень 2024 | психолог |
| 11. | Консультація: «Як навчити дитину цивілізовано виражати гнів?» (профілактика булінгу) | Вересень 2024 | вихователі |
| 12. | Проведення діагностики стану професійного вигорання педагогів | Жовтень 2024 | Практичний психолог,вихователь-методист |
| 13. | Виступ на батьківських зборах «Чому діти стають жертвами булінгу» | Вересень 2024 | вихователі |
| 14. | Організація та проведення занять та бесід, що формують у дітей уявлення про толерантність по відношенню до різних людей, справедливість, порядність. | Жовтень-Листопад 2024 | вихователі |
| 15. | Професійна майстерня: «Толерантність як компонент професійної культури педагога. Протидія булінгу» | Грудень 2024 | Директор |
| 16. | Розповсюдження інформації щодо профілактики булінгу та мобінгу | систематично | Вихователі психолог |
No Comments »
