Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Дошкільний навчальний заклад № 39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської області

ВІВТОРОК 17.07.2018 - СНІДАНОК: Суп молочний кукурудзяний, булка з маслом, чай, 11.00- сік фруктовий ОБІД: Суп кабачковий зі сметаною, хліб, котлета жарена,макарони з маслом, буряк варений, компот із свіж. фруктів ПОЛУДЕНОК: Йогурт, фанка ВЕЧЕРЯ: Гомбовці творожні з маслом в солодких сухарях, кавовий напій з молоком
image_pdfimage_print

ЛОГОПЕДИЧНІ ІГРИ ТА ВПРАВИ

Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам’яті

“Що ти почув?”

Дитина тихо сидить в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.

“Де плескали в долоні?”

Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.

“Вгадай, хто покликав”

В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сім’ї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

“Доручення”

Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.

Луна

Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).

“Запам’ятай слова”

На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

“Слухаємо музику”

Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.

 

Що звучало – розкажемо, як звучало – покажемо

Мета гри – навчити визначати джерело звуку, розвивати слухову увагу, пам’ять.  Спочатку  пропонуємо  прослухати,  розпізнати та запам’ятати такі звуки: шелест аркушів книги, клацання ключів, м’яча, дзюрчання води, що ллється. Потім дорослий знов створює ті ж самі звуки, стоячи за екра­ном, а дитина називає, який предмет звучав, та самостійно відтворює аналогіч­ний звук, використовуючи потрібні предмети.

 

Тихо-гучно

Навчаємо визначати силу звучання  іграшкових фортепіано, барабана, сопілки, бубна.

Дорослий грає на лялькових інструментах спочатку тихо, потім гучно. Дитина слухає уважно, та, за завданням дорослого, створює самостійно на заданому інструменті тихий, або гучний звук.

 

Хто як розмовляє

Формуємо вміння визначати джерело звуків, розвиваємо слухову увагу, слухову пам’ять, навчаємо звуконаслідувати голоси тварин.

«Гуси стали ґелґотати

По-гусиному кричати: «га-га-га».

Кошенята замурчали: «мур-мур-мур».

Горобці зацвірінчали: «цвінь-цвірінь!».

Коні заіржали: «і-гі-гі!».

Жабенята квакали: «ква-ква-ква».

Каченята крякали: «кря-кря-кря»

Солов’ї висвистували: «ф’ю-ф’ю-ф’ю!»

Після прочитання вірша «розмовляємо» з дитиною мовою тварин.

 

Розвиток фонематичного слуху

“Впіймай звук!”

Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:
– звук [а] серед у, у, а, у;
– звук [а] серед о, а, і, о;
– звук [і] серед и, е, і, и;
– звук [с] серед л, н, с, п;
– звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

“Повтори!”

Запропонуйте дитині повторити за вами склади
– та-та-да – пі- пи – ат-от
– па-па-ба – мі-ми – ум-ом
– ка-ка-га – ді-ди – іт-ит
– ва-ва-фа – кі-ки – ек-єк

“Ланцюжок слів”

Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
– мак, лак, так, бак;
– тачка, качка, дачка;
– сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!”

Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:

– на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
– на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
– на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

“Знайди спільний звук!”

Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”
– Оля, осінь, овочі, окунь – [о]
– Сад, суп, сумка, ніс, лис – [с]
– Аня, агрус, акула, автобус – [а]
– Маша, мак, мама, сом – [м]

Ігри та вправи на розвиток дихання

“Забий м’яч у ворота”

Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

“Язичок-футболіст”

Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

“Літак”

На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору.

“Пелюстки”

Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні. За аналогією можна використовувати пірїни, вирізані з паперу сніжинки, створюючи ігрові ситуації.

“Кораблик”

Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пінопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи зхвук “ф”, а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.

 

Вправи для розвитку голосу

Важливо проводити також вправи для розвитку голосу. Такі ігрові вправи необхідно проводити на добре знайомих дітям звуконаслідуваннях. Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.

«Аня співає пісеньку» – А-а-а, а-а-а.

«Гуде потяг» – У-у-у, у-у-у.

«Болить зуб» – О-о-о, о-о-о.

«Пароплав гуде» – И-и-и, и-и-и.

«Жабенята посміхаються”- І-і-і, і-і-і.

«Заблукали в лісі» – Ау-ау-ау-ау

«Малюк плаче» – Уа-уа-уа-уа.

«Гріємо ручки» – Х-х-х-х.

«Пісенька комарика»- З-з-з-з.

«Граємо на барабані» – Д-д-д-д.

«Гусак сичить» – Ш-ш-ш-ш.

«Жук дзижчить» – Ж-ж-ж-ж

«Гусак» – Га-га-га.

«Зозуля кує» – Ку-ку, ку-ку.

«Корова» – Му-му-му.

Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»)

Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);

Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким (високим) голоском, низьким голосом);

Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»);

 

Вправи для розвитку координації мовлення з рухами

Для нормалізації темпу і ритму мовлення велике значення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами.

«Машина». Бі-бі-бі гуде машина, (ритмічно плескати в долоні)
Не поїду без бензину. (ритмічно тупотіти ногами)

 «Дощик». Дощик, дощик, крап-крап-крап, (вказівним пальцем правої руки стукати по лівій долоні)
Мокрі всі доріжки.
Нам не можна йти гуляти, («погрозити» вказівним пальчиком)
Ми промочимо ніжки. (ритмічно потупати ногами)

Дидактичні ігри – вправи на розвиток фонематичного слуху

  1. Гра «Виконай моє доручення».

Вихователь просить дитину принести йому зошит, м’яч, щітку, ручку.

  1. Гра «Хто краще чує?»

Мета: розрізнення на слух шиплячих звуків [ш], [щ], [ч], [ж].

Хід гри.

Вихователь каже, що Буратіно хоче пограти з ним гру. Він буде називати слова, а дитина якщо почує звук [ш] підніме руку. (Пропонуються такі слова: шуба, зошит, шапка, сапка, каша, Саша).

На звук [щ] – щука, щітка, шило, дощ.

На звук [ч] – чоботи, вечір, річ, вірш, човен, шуба.

На звук [ж] – жук, сік, ніж, віз, жаба, шапка.

  1. Гра «Хто краще чує?»

Мета: формувати вміння дитини розрізняти на слух сонорний [р].

Хід гри.

Буратіно промовляє нові слова і треба підняти руку, коли почує звук [р]: риба, ручка, карта, парта, лижі, рак, лак.

  1. Гра «Хто краще чує?»

На звуки [дж], [дз]: бджола, дзвінок, діжка, дзищати, дозволити.

  1. Гра «Повтори як я».

Вихователь просить дитину повторити за ним: а) ша, са, ща, жу, ші, со, жо, чо;

б) мило, шило, сумка, шуба, щітка, зірка, сапка, шапка.

в) Саша пішла в сад.

  1. Гра «Опиши як я»

Вихователь описує картинку: «На прогулянку пішли Оля, Ромчик, Саша.

В саду вони побачили їжачка. Дитина повинна повторити.

  1. Гра «Підбери малюнок»

Вихователь називає малюнок, а дитина каже де є малюнок з предметом на звук [ш]. (Малюнки на всі групи звуків).

  1. Гра «Назви перший і останній звук»

Вихователь називає слова, а дитина визначає перший і останній звук: шуба, рис, сир, сорочка, час, жук, дощ. 

  1. Гра «Послідовні звуки»

Вихователь пропонує дитині послідовно назвати звуки в словах: рис, жук, сік, час, каша, Саша, рак, мак.

  1. Гра «Спільний звук»

Вихователь пропонує дитині визначити спільний звук у словах:

а) сова, сік, сум – [с];

б) шило, шуба, каша – [ш];

в) зуб, зір, ваза – [з];

г) жук, ніж – [ж];

д) час, чотири, вечір – [ч];

е) дощ, щука – [щ];

є) риба, рука, сир – [р].

  1. Гра «Впізнай предмет на малюнку»

Вихователь попарно називає слова: коза-коса, шило-мило, шапка-сапка, сік-сук, мак-рак.

  1. Гра «Чи правильно я називаю слова»

Вихователь називає слова, якщо він говорить неправильно дитина плескає в долоні: сумка-шумка, рак-мак, шило-мило, коза-коса, оса-роса.

Дані ігри можна використовувати декілька раз, змінюючи слова, варіюючи завдання.

 

 Ігри на розвиток мовного дихання

Гра 1. Перекочування силою видихуваного повітря ватної кульки на поверхні столу.

Гра 2. Дмухання на паперові кораблики, що плавають у воді.

Гра 3. «Веселі кульки». Дмухання на повітряні кульки, які висять зверху над головою дитини.

Гра 4. «Дми на метелика». Дмухання на виготовленого з паперу метелика, прив’язаного на нитці зверху над головою дитини.

Гра 5. «Задмухування свічки». Діти уявляють, що задмухують свічку.

Гра 6. «Надування бульбашок». Діти дмухають на поверхню води так, щоб утворилися бульбашки.

Гра 7. «Остуди чай». Діти уявляють, що п’ють гарячий чай і дмухають, щоб остудити.

Гра 8. «Гра на сопілці». Діти уявляють, що грають на сопілці і ритмічно роблять вдих-видих.

Гра 9. «Паровозик». Діти «їдуть» на паровозі – чух-чух-чух, піднімаючи руки роблять глибокий вдих і на видих промовляють «чух».

Гра 10. «Дотягнись до сонечка». Діти тягнуться до сонечка, піднімаючи руки через сторони і роблячи глибокий вдих. Опускаються на носочки роблять спокійний видих.

Гра 11. «На гойдалці». На горизонтальній нитці прикріплені різноманітні фігурки з паперу, дитина силою видихуваного повітря розгойдує.

Гра 12. «Нарубаємо дров». Дитина піднімає руки як для рубання дров, вдихаючи при цьому повітря. На видих опускає руки і промовляє «ух».

Гра 13. «Надування кульки». Діти уявляють, що надувають повітряну кульку.

Гра 14. «Прокоти олівець». Дитина силою видихуваного повітря прокочує олівець по столі.

Гра 15. «Вітер». Діти роблять «легенький вітерець» – легенько дмухають, «сильний» – сильніше дмухають і «бурю» – дмухають ще сильніше. Після цього обов’язково передихають – «декілька хвилин вітру немає».

 

Ігри для розвитку мовного дихання

Для розвитку мовного дихання дитини використовуються безліч дихальних ігор: здувати сніжинки, папірці, пушинки зі столу, з руки; дути на легкі кульки, олівці, свічки; дути на плаваючих в тазику качечок, корабликів, дути на всілякі вертушки та інше; надувати надувні іграшки, повітряні кулі, пускати мильні бульбашки; піддувати вгору пушинку, ватку і так далі.

Гра 1 “Хто зажене м’яч у ворота”

Мета: розвиток сильного плавного видиху.

Обладнання: кулька від настільного тенісу або ватна кулька, ворота із стаканчиків з-під йогурту.

Хід гри: – Сьогодні хлопці, ми проводимо змагання хто зажене м’яч у ворота. Отже, ми починаємо. Учасники, посміхніться, покласти широкий язик на нижню губу (вправа “Лопаточка”) і плавно, зі звуком [Ф], дуємо на кульку.

Стежити за щоками дитини, щоб вона вимовляла [Ф], а не [Х], тобто щоб повітряний струмінь був вузький, а не розсіяний.

Гра 2 “Швидкий олівець”

Мета: розвиток довгого і плавного видиху.

Обладнання: кольорові олівці з гладкою або ребристою поверхнею.

Хід гри: перед дитиною, яка сидить за столом на відстані 20 см, кладемо олівець. Спочатку самі показуємо дитині як дути на олівець, щоб він покотився на протилежний край столу. Можна пограти в цю гру удвох сидячи один навпроти одного і перекочувати олівець один одному.

Гра 3 “Чарівні метелики”

Мета: розвиток тривалого безперервного ротового видиху.

Обладнання: штучна квітка (паперова квітка чи намальована квітка) різнокольорові (однотонні) паперові метелики.

Хід гри: – Подивись, яка у мене є гарна, чарівна квітка. А ти знаєш, що на ній живуть метелики? От тільки біда, злий чарівник зачарував їх і вони розучилися літати! Давай з тобою розчаклуємо їх, щоб вони знову змогли літати в небі. Подивися, як це зроблю я (педагог дме на метеликів). А тепер твоя черга!

Гра 4 “Метелики пурхають”

Мета: розвиток довготривалого плавного видиху.

Обладнання: коробка з під взуття оформлена у вигляді квітучої галявині, паперові метелики прив’язані на нитки.

Хід гри: – настав прекрасний, теплий ранок, сонечко зійшло високо в небо. От прокинулись і заспівали пташки, зайчики помчали шукати собі їжу. Аж ось, подивіться, з’явилися гарні метелики і почали літати над квіточками. Покажи, як?

Гра 5 “Гарячий чай”

Мета: розвиток сильного плавного і тривалого видиху.

Обладнання: силуетне зображення чашок з кольорового картону.

Хід гри: – Добрий день, дівчата й хлопці! Сьогодні ви мої гості і гарячим чаєм я всіх пригощаю, а щоб не обпектися, треба вам подути на чай!

Гра 6 “Сніг кружляє, літає, літає”

Мета: розвиток сильного плавного видиху.

Обладнання: коробка з-під взуття оформлена зимовим пейзажем, паперові сніжинки звисають вниз на нитках.

Хід гри: – Настала зима, і з неба посипав сніг. Дитина дме на сніжинки. 

Гра 7 “Фокус”

Мета: розвиток сильного цілеспрямованого видиху.

Обладнання: маленький шматочок вати.

Хід гри: – Давай уявимо, що ми з тобою фокусники. Перш ніж показувати фокус своїм рідним нам з тобою треба потренуватися.

Відкриваємо рот. Робимо “чашечку” (бічні краї язика притиснуті до верхньої губі, а посередині залишається жолобок). Кладемо маленький шматочок вати на ніс. Робимо вдих через ніс. Сильно дуємо на ватку через рот так, щоб вона злетіла вгору.

Гра 8 «Кулька». Цю вправу бажано робити спочатку лежачи (щоб дитина повністю розслабилася), а потім сидячи чи стоячи. Вдих через злегка відкритий рот (живіт надувається, як кулька, плечі не піднімати). Видих через вільно відкритий рот, неначе кулька повільно здувається. Рух живота контролюється рукою. Цю ж вправу повторити з подовженим видихом на звуки (А, О, У, И). Видих під час вимови цих звуків повинен бути спокійним і безперервним.

Гра 9 «Задуй свічку». Короткий спокійний вдих носом, потім пауза (затримати дихання на 1-2 сек.) і довгий безперервний видих через ледве зімкнуті губи з промовлянням «пф», начебто гасячи свічку (дути можна на пальчики).

Гра 10 «Літак». Покладіть дитині на долонь маленький шматочок ватки чи паперу. Тримаючи долоню з ваткою на рівні рота, дитина повинна подути на «літак», щоб він полетів. Чим далі полетіла ватка, тим краще дитина зробила вдих і видих.

Гра 11 «Нюхаємо квіточку». Навички правильного вдиху і видиху добре відпрацьовувати на таких вправах: дати дитині понюхати квітку, духи, фрукти.

Гра 12 «Усі мовчать». Зробити вдих, а видихнути на звук “з”, доторкнувшись вказівним пальцем до губ, неначе попросити тиші.

Гра 13 «Де дзвенить комарик?» Дитина, сидячи на стільці, одночасно з поворотом тулуба праворуч-ліворуч робить довгий видих на звук з-з-з-з.

Гра 14 «Гарячий чай». У дитини в руках чашка, дитина робить вдих носом , а на видиху дує в чашечку, вимовляючи пошепки ф-ф-ф-ф, начебто студить гарячий чай.

Гра 15 «Кораблик». Налийте в миску води, покладітьте на воду паперовий кораблик, і запропонуєте дитині “допомогти” кораблику переплисти на іншу сторону миски. Дитина робить вдих носом, а на видиху вимовляє «пф» і дує при цьому на кораблик. Чим дужчий повітряний струмінь, тим далі попливе кораблик.

Гра 16 «Дми на метелика».
Дорослий виготовляє паперового метелика, прив’язує його до палиці, тримає у дитини над головою і пропонує дмухати на нього.
 Гра 17 «На гойдалці».
На горизонтальній нитці прикріплюють різнокольорові паперові фігурки ляльок, влаштовують «гойдалку» і малюк силою видихуваного повітря розгойдує їх.


Жартівливі віршики з повтореннями окремих складів:

Язик угору — ша, ша, ша;
Наша Маша в ліс пішла.
Язик донизу — са, са, са;
Укусила ніс оса.

Жа, жа, жа — ми побачили вужа.
Жу, жу, жу — по галявині ходжу.
Жи, жи, жи — мені допоможи.
Жі, жі, жі — гострі ножі.

Ра, ра, ра — висока гора.
Ру, Ру, Ру — хліб я беру.
Ар, ар, ар — загудів комар.
Ор, ор, ор— росте мухомор.

З дітьми старшого дошкільного віку (6-й і 7-й роки життя) доцільно вивчати скоромовки на ті звуки, які дитина вимовляє нечітко. Наприклад, скоромовки на звуки з, с, ш, ч, ж.
«Семен віз сіно»
«Старшому сину пошили сині штани»
«Всіх скоромовок не перемовиш, не перевискоромовиш»
«Золоті жолуді зовсім пожовтіли».

На звуки р, л:
«Орел на горі, перо па орлі»
«Білі барани грали на барабані»
«На дворі трава, на траві дрова, раз дрова, два дрова, три дрова»
«Летів перепел перед перепелицею, перед перепеленятами»
«Лелека, лелека, літаєш далеко».

 

Ігри та вправи на розвиток слухової уваги, сприймання, пам’яті

“Що ти почув?”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д.

 

“Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.

 

“Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сімўї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

 

“Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.

 

“Ехо”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).

 

“Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

 

“Слухаємо музику”. Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.

 

Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:
– звук [а] серед у, у, а, у;
– звук [а] серед о, а, і, о;
– звук [і] серед и, е, і, и;
– звук [с] серед л, н, с, п;
– звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

 

“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади
– та-та-да – пі- пи – ат-от
– па-па-ба – мі-ми – ум-ом
– ка-ка-га – ді-ди – іт-ит
– ва-ва-фа – кі-ки – ек-єк

 

“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:
– мак, лак, так, бак;
– тачка, качка, дачка;
– сік, вік, тік, бік;

 

“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:
– на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;
– на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;
– на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

 

“Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”

 

– Оля, осінь, овочі, окунь – [о]
– Сад, суп, сумка, ніс, лис – [с]
– Аня, агрус, акула, автобус – [а]
– Маша, мак, мама, сом – [м]

 

Ігри та вправи на розвиток дихання

“Забий м’яч у ворота”. Запропонуйте дитині подути на ватний чи паролоновий мячик, так, щоб він покотився у ворота (їх можна зробити з дроту, або намалювати). Повітряний струмінь повинен бути плавним, повільним, безперервним.

 

“Язичок-футболіст”. Як і в попередній вправі треба забити мяч у ворота, але тепер з допомогою язика. Дитина повинна посміхнутися та покласти широкий язик на нижню губу, і, неначе вимовляючи звук [ф] дути на кінчик язика.

 

“Літак”. На кінчик носа покласти шматочок паперу або вати. Відкрити рот, широкий язик покласти на верхню губу, бокові краї язика притиснуті. Повітряний струмінь виходить посередині язика. Дитина повинна сильно подути, так, щоб “літак” полетів вгору.

 

“Пелюстки”. Покладіть на долоню справжні або вирізані з паперу невеличкі пелюстки квітки. Запропонуйте дитині подути, щоб пелюски злетіли з вашої долоні.

 

“Кораблик”. Налийте у миску воду. Зробіть паперовий або пенопластовий кораблик, та покладіть його на воду. Запропонуйте дитині подути на кораблик спочатку довгим струменем повітря, наче вимовляючи зхвук “ф”, а потім преривчасто, наче вимовляючи звук “п-п-п-п”.

 

Ігрові вправи на звуконаслідування

Під час занять необхідно стежити за тим, щоб усі звуконаслідування дитина вимовляла на видиху.

«Аня співає пісеньку». А-а-а, а-а-а.
«Гуде потяг». У-у-у, у-у-у.
«Болить зуб». О-о-о, о-о-о.
«Пароплав гуде». И-и-и, и-и-и.
«Жабенята посміхаються” І-і-і, і-і-і.
«Заблукали в лісі». Ау-ау-ау-ау.
«Малюк плаче». Уа-уа-уа-уа.
«Пісенька водички». С-с-с-с.
«Пісенька комарика». З-з-з-з.
«Пісенька вітру». В-в-в.
«Гріємо ручки». Х-х-х-х.
«Стукають підбори ». К-к-к-к.
«Граємо на барабані». Д-д-д-д.
«Гусак сичить», «Кулька сдувається». Ш-ш-ш-ш.
«Жук дзижчить». Ж-ж-ж-ж.
«Зозуля кує». Ку-ку, ку-ку.
«Гусак». Га-га-га.
«Корова». Му-му-му.

 

Проспівування на одному видиху звукової доріжки а-о-у-и-е (один звук плавно переходить в інший, і кожний тягнеться не менше 2 сек.);

 

Проспівування на одному видиху звукової доріжки зі зміною висоти і сили голосу (пошепки, тихо, голосно, тоненьким голоском, грубим голосом);

 

Проспівування звуку А на видиху (зробили глибокий вдих, надули животик, плечі не піднімаються, на видиху співаємо «А-а-а-а-а-а-а!»)

 

Проспівування простої мелодії (наприклад, «У лісі, лісі темному, де ходить хитрий лис, росла собі ялинонька, і зайчик з нею ріс…») на звук М чи У. Тобто, дитина робить глибокий вдих, надуває животик, а потім, на безперервному видиху, начебто наспівує тільки мелодію пісеньки («м-м-м-м м-м-м-м…»).

 

Вправи для розвитку координації мовлення з рухами

Велике значення для нормалізації темпу і ритму мовлення має виконання спеціальних вправ спрямованих на розвиток координації мовлення з рухами.

 

«Машина». Бі-бі-бі гуде машина, (ритмічно плескати в долоні)
Не поїду без бензину. (ритмічно тупотіти ногами)
«Дощик». Дощик, дощик, крап-крап-крап, (вказівним пальцем правої руки стукати по лівій долоні)
Мокрі всі доріжки.
Нам не можна йти гуляти, («погрозити» вказівним пальчиком)
Ми промочимо ніжки. (ритмічно потупати ногами)

 

«Листочки». Листочки над нами кружляють, (руки підняти нагору, махати кистями рук)
Листочки на землю лягають. (присісти)
Вони з височині злетіли, (піднятися і потягнуться на носочках)
Листочки кружляти хотіли. (плавні рухи руками праворуч, ліворуч)

 

 

Розвиток рухливості органів артикуляційного апарату

Недоліки мовлення можуть виникати внаслідок слабкості м’язів язика, губ або через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Для подолання та з профілактичною метою потрібно проводити спеціальну артикуляційну гімнастику, яка спрямована на розвиток рухливості мовних органів, чіткості та скоординованості їх рухів.

Починати цю роботу слід задовго то того, як дитина навчиться розмовляти. Велику помилку роблять ті батьки, які протягом тривалого часу продовжують перетирати своїм дітям супи, перекручують м’ясо на м’ясорубку. Перетираючи їжу, ви не допомагаєте дітям, а навпаки, затримуєте розвиток рухливості артикуляційного апарату. Багато батьків скаржаться на те, що їх малюки погано жують. Їм важко зїсти такі фрукти та овочі, як морква, яблуко, огірок.
Для того, щоб розвинути рухливість органів артикуляційного апарату, тренувати й укріпити м’язи щік та язика небхідно обов’язково давати дитині жувати такі продукти, як:

  • хлібні сухарики
  • сушені фрукти (чорнослив, курагу, родзинки)
  • тверді фрукти (яблуко, груша)
  • тверді овочі (морква, огірок)
  • шматочки вареного м’яса.

Часто буває так, що дитина наслідує неправильне мовлення дорослих чи однолітків. Тому намагайтеся робити так, щоб дитина чула правильне, чітке, емоційно оформлене мовлення. Слід пам’ятати, що від самого народження малюк навчається рідній мові. Тому слідкуйте за своїм мовленням: не говоріть швидко, чітко вимовляйте усі звуки, проявляйте емоції під час розповіді. Не “сюсюкайте” з дитиною, адже їй буде набагато приємніше, якщо Ви будете спілкуватися з нею, як з дорослою.

Артикуляційна гімнастика

Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.
Перед початком роботи  необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі. Наприклад: “Язичок живе у своєму будиночку – ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята – це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи “Лопаточка”, “Чашечка”, “Голочка”, “Трубочка”, “Гірка”). А ще він, як і всі діти любить гратися – гойдатися на гойдалці вгору – вниз (вправа “Гойдалка”), грати в хованки (вправи “Змійка”, “Годинник”). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа “Смачне варення”). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа “Конячка”)!”
Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.
Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

  1. „Лопаточка”

Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.

  1. „Неслухняний язичок”

Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе поплескувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.

  1. „Чашечка”

Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 секунд.

  1. „Голочка”

Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.

  1. „Гірка”

Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.

  1. „Трубочка”

Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.
7. „Годинник”

Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.

  1. „Конячка”

Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.

  1. „Грибок”

Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння.

  1. „Гойдалка”

Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

  1. „Смачне варення”

Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

No Comments »