Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Дошкільний навчальний заклад № 39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської області

П'ЯТНИЦЯ 14.12.СНІДАНОК:Суп молочний з манними кльоцками, булка з маслом і тв.сиром, какао з молоком ОБІД: Суп з м'ясними фрикадельками, хліб, рулет м'ясний, картопляне пюре з маслом, огірок консервований, лимонний напій ПОЛУДЕНОК:Кавовий напій з молоком, булка з вишневим повидлом ВЕЧЕРЯ:Риба запечена, макарони з маслом, томати мариновані, хліб, чай
image_pdfimage_print

Музично-дидактичні ігри

та їх значення у розвитку музичних здібностей дошкільників

Музично-дидактичні ігри — це навчальні матеріали, які дають змогу допомагати дітям в ігровій формі комплексно сприйма­ти музичні твори, викликати у дітей зорову, слухову і рухову актив­ність і тим самим розширювати їхнє сприймання музики у цілому.

Відомий педагог, доктор педагогічних наук Олександра Усова називала музично-дидактичні ігри провідним засобом музичного виховання. Через них дитина вчиться розрізняти характер музики, її жанри, розвиває ладове сприйняття, почуття ритму, тембру, звуковисотність. Як стверджувала Наталія Ветлугіна. музично-дидак­тичні ігри дають змогу створити умови, які сприяють сенсорному розвитку дитини. їх зміст, структура, ігрові дії спрямовані на плано­мірний і систематичний розвиток висотного, динамічного та тембро­вого слуху.

Розучування музично-дидактичних ігор

Гра — найдоступніший вид діяльності для дитини, що дає їй змо­гу самостійно вправлятися у засвоєні способів сенсорних дій. Відмін­ність музично-дидактичних ігор від інших полягає у тому, що дитина у цікавій, доступній для неї формі має почути, розрізнити, порівняти особливості музики і скерувати свої дії відповідно до цього.

Методика розучування музично-дидактичних ігор подібна до методики розучування звичайних ігор. Музичний керівник ознайом­лює дітей з правилами проведення гри, з наочними матеріалами, як­що у цьому є потреба, з музичними матеріалами, визначає основні засоби музичної виразності, уточнює завдання і пропонує дітям по­грати. Під час проведення гри стежить за правильністю виконання завдання та дотриманням правил гри.

Після закінчення гри обов’язково підбивають її підсумки, адже як і більшість дидактичних ігор, музично-ди­дактична має ігрові правила та несе у собі дух змагання. Ці правила пов’я­зані з виконанням певних сенсорних завдань. Діти, які правильно викону­вали завдання, отримують винагоро­ду: стають ведучими у грі або мають можливість першими дізнатися про щось, скажімо кого зустрів Колобок, вибрати для себе музичний інстру­мент для гри в оркестрі тощо.

Як і під час будь-якого іншого про­цесу засвоєння нового матеріалу, проводячи музично-дидактичні ігри, педа­гог повинен керуватися принципом від простого до складного. Діти молод­шого дошкільного віку не зможуть самостійно виконати складні завдання, такі, наприклад, як викласти ритм поспівки. Але і старшим дітям, які не мають певних навичок, бу­де складно впоратися з цим. Отже, добираючи музично-дидактичні ігри, ми поступово ускладнюємо завдання. Під час розучування гри діти виконують певне музично-сенсорне завдання, в якому надалі вправляються завдяки систематичному проведенню цієї або іншої гри з такою самою метою. Після того, як відповідна музично-сенсор­на навичка сформувалась, можна ускладнювати завдання.

Завдання музично-дидактичних ігор відповідно до віку дошкільників

Молодша група

Учити сприймати:

? висоту звуків — розрізняти контрастні за висотою звуки першої та другої октав;

? ритм — розрізняти та відтворювати прості ритмічні рисун­ки, що складаються з половинних та четвертних довжин;

? тембр — розрізняти за звучанням брязкальце, дзвіночок, бубон, піаніно;

? динаміку — розрізняти контрастні за звучанням твори (го­лосно — тихо).

Середня група

Учити сприймати:

? висоту звуків — розрізняти виразні можливості інтерва­лів — октави, септіми, сексти, квінти;

? ритм — розрізняти акценти як засіб виразності у музиці на прикладі з четверними довжинами; розрізняти звучан­ня простих ритмічних рисунків;

? тембр — розрізняти виразність звучання контрастних ін­струментів (дзвіночок, дудочка, піаніно), а також маракасів, цитри, ксилофону, флейти;

? динаміку — розрізняти виразні можливості двох динаміч­них відтінків (голосно — тихо).

Старша група

Учити сприймати:

? висоту звуків — розрізняти виразні можливості інтервалів від кварти до прими, тризвуччя мажорного та мінорного ладу, послідовність з трьох — п’яти ступенів;

? ритм — розрізняти більш складні ритмічні рисунки, що складаються з двох — трьох різних рисунків і можуть міс­тити ритм із синкопами;

? динаміку — розрізняти динамічні відтінки (голосно, по­мірно голосно, тихо, помірно тихо);

? тембр — порівнювати за звучанням такі музичні інстру­менти, як скрипка, триола, акордеон, баян тощо.

Коли і як ліпше проводити музично-дидактичні ігри?

Музично-дидактичні ігри можна проводити під час музичних за­нять, вечорів розваг, ранків, самостійної діяльності дітей. Діти розучу­ють ці ігри під керівництвом музичного керівника. Надалі, якщо є потрібні технічні засоби і наочні посібники, деякі музично-дидак­тичні ігри можна проводити у групі з вихователем.

Основною умовою засвоєння матеріалу і розвитку музично-сенсорних здібностей дітей є систематичність проведення таких ігор. Це викликає у дітей стійкий інтерес до музики, до самих завдань.

Після того, як діти засвоїли декілька музично-дидактичних ігор, що поєднуються однією темою або мають спільні завдання, доречно провести вечір розваг. Такий захід не потребуватиме великого напру­ження ні з боку дітей, ні з боку музичного керівника, адже всі ігри ви­вчалися поступово і систе­матично. Наприклад, у пер­шій молодшій групі діти ознайомлюються з дитя­чими музичними інстру­ментами: барабаном, буб­ном, сопілкою. До цього вони вже знали брязкаль­ця, бубонці, дзиґу. Вивчив­ши ці інструменти, можна провести вечір загадок «Відгадай, на чому граю».

Для розвитку сприй­мання ритму достатньо двох — трьох хвилин на початку заняття, щоб про­вести гру «Повтори за мною».

Зрештою, музично-дидактичні ігри доречно включати у кожне заняття. Перспективне планування цього виду ді­яльності допоможе му­зичному керівнику продумати систем­ність розвитку сенсорних здібностей ді­тей під час складання календарного пла­ну музичних занять, а також може стати у пригоді під час проведення розваг.

        Класифікація музично-дидактичних ігор

Музично-дидактичні ігри можна умовно розділити на три групи:

? настільні;

? наближені до рухливих ігор; подібні до хороводних.

Для настільних музично-дидактичних ігор використовують по­сібники, які можна придбати через торговельну мережу або зробити власноручно музичному керівнику, вихователям або батькам.

Настільні музично-дидактичні ігри мають на меті:

? дати дітям можливість засвоїти різний характер музики (гра «Весело-сумно», «Сонечко і хмаринка»);

? розвинути у дітей вміння розрізняти музичні жанри (гра «Пісня, танець, марш», «Підбери музику», «Чий цей марш»);

? дати уявлення про зміст музики музичного твору, про му­зичні образи («Упізнай казку», «Підбери картинку») та за­соби музичної виразності («Сходинки», «Кого зустрів Ко­лобок»).

         Насамперед такі ігри спрямовані на розв’язання сенсорних за­вдань, а вже потім на виконання ігрових дій.

         Друга група музично-дидактичних ігор спрямована на виконан­ня сенсорних завдань та на ігрові дії з елементами змагання. Залеж­но від завдань, які ставить музичний керівник, проводячи ту чи ту гру, можливе домінування сенсорних або ігрових дій. Так, наприклад, у грі Олени Тілічеєвої «Тихіше — дужче в бу­бон бий» залежно від того, як діти співають, вихова­тель або дитина грає у бубон. Така гра допомагає дітям опановувати голосом динамічні відтінки, розвивати увагу, пам’ять, спонукає дітей порівнювати мелодію за звучанням і діяти відповідно.

         Третя група об’єднує музично-дидактичні ігри, які за своїм ха­рактером подібні до хороводних ігор. У них можуть брати участь усі діти групи одночасно або підгрупи дітей.

Для прикладу візьмемо гру Олени Тілічеєвої «Здогадайся, хто співає». Діти стоять по колу. Одна дитина, яку вибрали за допомогою лічилки або за вказівкою вихователя, знаходиться у центрі кола. Ді­ти, взявшись за руки, хороводним кроком йдуть по колу і співають: «Оля, зараз в лісі ми, ми гукаємо тобі, оченята ти заплющ сміливіш, хто гука тебе, назви ти скоріш». Хоровод зупиняєть­ся. Дитина з кола, яку визначає вихователь, проспі­вує ім’я дитини, що стоїть у центрі кола. Остання із заплющеними очима має визначити за тембром го­лосу, хто її гукає.

        Музичний супровід музично-дидактичних ігор

У музично-дидактичних іграх особливу роль ві­діграють музичні твори, які є основою для проведен­ня ігор. Це мають бути високохудожні твори, що від­повідають естетичним вимогам і викликають у дітей інтерес. Малюк має легко визначити засоби музич­ної виразності, які допоможуть йому виконати за­вдання. Тому деякі засоби музичної виразності мають слугувати ди­тині певною підказкою. Наприклад, візьмемо ту саму гру Олени Тілі­чеєвої «Тихіше — дужче в бубон бий». У ній таким засобом виступає акомпанемент, який допомагає дитині визначитись, як треба бити у бубон.

Інколи музичні керівники полегшують собі гру на фортепіано і таким чином припускаються помилки.

Музично-дидактичні ігри цікаві і доступні дітям. Вони є підґрун­тям сенсорного розвитку дитини, на якому будується весь музичний розвиток.

No Comments »