Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Дошкільний навчальний заклад № 39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської області

П'ЯТНИЦЯ 22.06.2018 - СНІДАНОК: Яйце варене, каша манна з маслом, булка з маслом, какао з молоком 11.00- сік фруктовий ОБІД: Суп гороховий з грінками, ковбаска м'ясна в томатній підливі, картопляне пюре з маслом, хліб, огірок свіжий, компот із сухофруктів ПОЛУДЕНОК: Молоко, булка з повидлом ВЕЧЕРЯ: Макарони з капустою і ковбасою, хліб, чай, персик
image_pdfimage_print

Нетрадиційні техніки малювання

 

Творчість дошкільника нерозривно пов’язана з розвитком уяви, а також пізнавального й практичною діяльністю. Його творче вираження в малюнку визначається тим, наскільки добре він володіє засобами зображення. Засвоєння дітьми різних варіантів відтворення, технічних прийомів сприяє їхньому творчому розвиткові.

Поняття техніки включає в себе розвиток і узгоджену діяльність очей і рук. Особливе значення має правильне зображення контуру, форми, кольору предметів тощо.

Зазвичай для творчого вираження традиційного набору образо­творчих засобів і матеріалів недостатньо.

Традиційними техніками вважаються ті, які вже виправдали себе в процесі навчання і введені до сучасних програм. Нетрадиційні — це нові, але досить відомі техніки. Вони ще не знайшли широкого застосування, проте можуть бути досить ефективними для розвитку дитячої творчості.   Нетрадиційні техніки дають можливість відійти від стереотипів, надати дитині максимальну свободу в її образотворенні. Вони досить прості в технічному плані, тому діти легко їх засвоюють і отримують задоволення від результатів. Також такі техніки дають дітям унікальні можливості для експериментування, пошуків образів, сміливих втілень на папері незвичайних фантазій, вражень, думок.

Нетрадиційні техніки малювання відкривають широкі можливості для розвитку уяви і творчих здібностей дітей.

ПАЛЬЧИКИ — ПЕНЗЛІ

Під рукою немає пензля? Байдуже! Один палець вмочи в червону фарбу, другий — у синю, третій — у жовту. Чим це не пензлі?

Теми занять

Розсипалось матусине намисто

Завдання: ознайомлювати дітей із кольором, формою, ритмом та положенням у просторі.

Падають намистинки, підстрибують. І залишаються на альбомних аркушах.

Хто тут пройшов?

Завдання: продовжувати ознайомлювати дітей із кольором; учити малювати одночасно двома пальцями.

Спочатку одягнути на тильну сторону долоні мордочку зайця, ведмедя чи кошеняти; далі два пальці «ідуть» уперед. На дорозі — кольорова калюжа (фарба на поролоні). Пройдуть пальці калюжею, а потім доріжкою. Які сліди залишилися на ній?

Різнокольоровий дощ

Завдання: дати дітям можливість радіти різним кольорам та їхнім сполученням.

Один «кольоровий» палець малює свою хмару і дощ, інший — свою… Вибирайте, пальці, будь-яку фарбу! Від кольорового дощу стає веселіше.

Подаруємо матусі тканину на сукню

Вибирай будь-яку фарбу і малюй, що хочеш: ягоди, горошини, намистинки… Матусі обов’язково сподобається!

Падає пухнастий сніг

«Білий» палець малює сніг на рожевому папері {ранок), блакитному (яскравий сонячний день), фіолетовому (темна ніч).

Прикрасимо ялинку до Нового року

Подивіться, яка ялинка (на великому аркуші намальоване це дерево). Давайте всі разом прикрасимо її до свята.

Сонячний зайчик, або Розцвіли кульбабки

(У кожної дитини аркуш паперу, на якому намальований зелений моріжок).

Уявіть, шо моріжком стрибають веселі сонячні зайчики, а назустріч сонцю тягнуть свої золоті голівки кульбаби. (Даємо можливість дітям відчути тепло жовтого кольору, помилуватися яскравими і радісними кольоровими плямами).

Зберемо ягоди

(У кожної дитини аркуш паперу з намальованими на ньому великою і маленькою банкою). Ось одна ягода впала в банку, друга… А ось ці збираємо в маленьку банку. Зберемо та пригостимо батьків.

 

У курки з’явилося багато пухнастих, веселих курчат-бешкетників. Прикладемо великий палець — це тулуб, а тепер вказівний —- це голова. Фломастером домалюємо очі, дзьобики, лапки. Ось і побігли гратися непосидючі малюки.

Акватипія — це друк малюнків водяними фарбами (акварель гуаш). На скло, пластик, цупку клейонку нанести великі плями акварельними чи гуашевими фарбами. Фарбу слід змішати зі звичайним туалетним милом. Скло з малюнком притискаємо до аркуша паперу — вийде малюнок з розмитими контурами. Можна робити відбиток на мокрому папері — буде інший ефект. Такий малюнок може бути самостійним, а може слугувати фоном для більш складної роботи.

Найцікавіше виходить акватипія в поєднанні акварельних плям із тушшю.

ДРУК ВІД РУКИ

Вмочимо усю долоню (або її частину) у фарбу і залишимо на папері відбиток. А можна «розфарбувати» долоню в різні кольори. Що вийде? Фарбу не лише бачимо, а й відчуваємо! До відбитку долоні можна додати відбиток одного чи двох пальців у різних комбінаціях. Спочатку обережно, а потім все сміливіше й сміливіше!

Запропонуйте дітям уявити: «Загубили кошенята на дорозі рука­вички… Прикладемо руку до аркуша паперу — одна рукавичка зна­йшлася! А тепер розфарбуємо ліву руку (вчимося малювати і лівою) і прикладемо її поруч із відбитком правої. Ось і обидві рукавички знайшлися».

А відбиток від однієї долоні (без пальців) схожий на чиєсь обличчя. Хто це? Візьмемо пензлик або фломастери і домалюємо потрібні деталі.

Відбиток руки може перетворитися на качку (чотири пальці і долоня—

тулуб; розігнутий великий палець — шия), набундюченого індика, шибеника півня, гидке каченя, що стане прекрасним лебедем…

Фантазуй, твори! Вгадай, що це могло бути: кактус чи злий вовк? А може, індіанець із розфарбованим обличчям? Цікаво, чи не так?

ШТАМП, ШТЕМПЕЛЬ

Ця техніка дає змогу зображати один і той самий предмет багато разів, складаючи з його відбитків композиції, прикрашаючи ними запрошення, листівки, серветки, сукні тощо.

Штампи, штемпелі виготовити нескладно. Потрібно взяти гумку, намалювати на торці задуманий малюнок і зрізати все зайве. Штамп

 

готовий! Тепер вмочимо його у фарбу і прикладемо до аркуша паперу. Як результат, маємо чіткий відбиток. Створюй будь-яку композицію! Замість гумки можна використати цупкий поролон, картон (аркуші наклеюють декілька шарів) або звичайну картоплю.

Молодшим дітям можна запропонувати намалювати квіти для бджілки, метеликів на моріжку, грибну галявину.

У середніх групах можна використовувати штампи з геометричними формами (круг, квадрат, трикутник).

Старші дошкільники здатні складати більш складні композиції, домальовуючи до відбитків потрібні деталі («Закладки до книжок», «Святкова хустка для бабусі»),

ПЛЯМОГРАФІЯ

Ігри з плямами допомагають розвивати окомір, координацію і силу руху, фантазію і уяву.

Вихователь. Поставимо велику яскраву пляму. Візьмемо трубочку для коктейлю і обережно подмухаємо на краплину… Побігла вона вгору, залишаючи за собою слід. Повернемо аркуш і знову подмухаємо. А можна зробити ще одну пляму іншого кольору. Нехай зіллються. А на що ще схожі сліди від них? Подумайте!

КОЛЬОРОВІ ниточки

Візьміть нитки завдовжки 25—ЗО см, розфарбуйте їх різними кольорами. Викладіть — за бажанням — на одній зі сторін складеного навпіл аркуша. Кінці ниток виведіть назовні. Складіть половинки ар­куша, притисніть їх один до одного, розгладьте. Потім, не прибираючи долоні з аркуша, обережно витягуйте одну нитку за іншою. Розгорніть аркуш. Що бачите?

Спробуємо відтворити: морозні візерунки (Пофарбуємо нитки в білий колір і викладемо їх на папір різних кольорів).

ТАМПОНУВАННЯ

Вихователь. Захопливе заняття! Зробимо тампон із марлі (його можна замінити шматочком поролону). Штемпельна подушка буде за палітру. Наберемо фарби і легким дотиком до паперу будемо малювати щось пухнасте, легке, прозоре.

У молодших групах нехай це будуть хмаринки, сонячні зайчики, снігові замети, кульбаби. Не хвилюйтеся, коли кольоровими стануть не тільки ваші герої, а й руки: їх дуже легко відмити!

У середній групі великим тампоном дуже зручно малювати пух­настих курчат, веселих зайців, доброго сніговика, яскравих світлячків, домальовуючи потрібні деталі.

А старші дошкільники можуть на інтегрованих заняттях (аплі­кація та малювання) поєднувати цю техніку методом нанесення «трафарет».

Спочатку виріжмо трафарет. Хто який бажає! Потім, притиснувши його пальцем до аркуша паперу, обведемо по контуру за допомогою тампона. Обережно підіймаємо трафарет… Дивина! Який чіткий малюнок!

А ось завдання трохи складніше. Виріжмо в центрі аркуша паперу силует, прикладемо аркуш до іншого, і за допомогою тампона за­фарбуємо силует. Цікаво! Багато художників використовують цю техніку.

НАБРИЗК

Це незвичайна техніка. Її суть — у розбризкувати краплин за допомогою спеціального пристосування. У дитячому садку можна використати зубну щітку та стеку (дерев’яна паличка з розширеними кінцями у вигляді лопатки). Зубною щіткою у лівій руці наберемо трохи фарби, а стекою будемо проводити по щетинках швидкими рухами до себе. Бризки полетять тільки на папір. Тому краще починати засвоювати цю техніку влітку на прогулянці. А тепер за роботу:

  • серветка для мами (Зробимо набризк різними фарбами і по­

милуємося тим, що вийшло.);

  • снігопад (Білий набризк на різнокольоровому тлі. Кружляють у

таночку білі сніжинки);

  • закружляла осінь золота (Золотою фарбою набризкати листочки,

які кружляють. Пензликом промалювати стовбури).

МАЛЮВАННЯ НА ЗІМ’ЯТОМУ ПАПЕРУ

Особливість цієї техніки полягає в тому, що в місцях згинів паперу (там, де порушується його структура) фарба під час зафарбовування є інтенсивнішою, темнішою — це називається ефектом мозаїки.

Малювати на зім’ятому паперу дуже просто. У старших групах діти можуть підготувати полотно самостійно, не дуже сильно зім’явши аркуш паперу. А після закінчення роботи — помістити малюнок у паспарту.

 

МОНОТИПІЯ

Потрібна гуаш різних кольорів і зігнутий навпіл аркуш паперу. Намалюємо половину круга на правій від згину стороні аркуша. А ліву сторону притиснемо (до правої) і розгладимо. Відкриємо аркуш… Що бачимо? М’яч? А може, сонце? Тоді домалюймо промені!

Спочатку цю техніку можна використовувати як вправу для розвитку фантазії, уяви, почуття кольору і форми. Нанесемо яскраві плями на одну половину аркуша, притиснемо до неї другу, ретельно розгладимо і розгорнемо. Вгадай, що вийшло? (зайченя, квіти, метелики тощо). Пропонуємо дітям такі завдання:

  1. У Країні Двійників (Подивіться, намалювавши щось, я складаю аркуш навпіл, розгортаю — і ось, уже малюнок не один. А що є цікаве у вашій Країні Двійників?);
  2. Яких я бачив метеликів (Чи знаєте ви, що папір можна згинати у різних місцях? Тоді помилуйтеся ошатними метеликами!);
  3. Осінній парк (Дорогу та небо намалюємо за технікою монотипії, складемо аркуш по горизонталі зверху та знизу);
  4. Я і мій портрет, або Близнюки (Намалюємо себе і всі разом посміємося)

5.Місто на річці (Намалюємо місто, зігнемо папір по горизонталі —

місто відобразиться уводі).

¦.

МАЛЮВАННЯ НА ВОЛОГОМУ ПАПЕРУ

Для малювання знадобляться волога серветка та склянка з водою. Умочимо папір у воду та покладемо на вологу серветку (щоб папір не висихав). Візьмемо акварельну крейду і намалюємо все, що забажаємо. Опановувати техніку можна вже в молодшій групі, а дітям середньої і старшої груп можна запропонувати такі теми:

  • І попливли на небі хмаринки (Проведемо плавну лінію — і вона перетвориться на… пухнасту тваринку. А на що ще схожі хмаринки?);
  • Акваріумні рибки (Стикнулися дві дуги… а вийшла рибка. До­малюємо око, рот, луску. А тепер проведемо вертикальні лінії — у воді заколихалися водорості);
  • Зайці на галявині (Проведемо лінію і побачимо пухнасту шубку зайчика);
  • Літній дощик (Мокрі доріжки, блискучі від краплин дерева, миготить чиясь парасолька. І я побіг би під дощем так, щоб бризки полетіли);
  • Горобчики взимку (Холодно пташкам узимку, розпушили вони пір’ячко. Та нічого, незабаром весна!);

Коли мене ображають (Яким тоді мені здається світ? Усе роз­пливається від сліз. Намалюй так, щоб ми посумували разом. І тоді стане не так самотньо);

  • Мій добрий маленький друг (Ти любиш його. Він розуміє все і радіє, коли ти з ним граєшся. А як приємно притискатися до його пухнастої мордочки!);
  • На морському дні (Покажи, як змінюється море залежно від погоди);
  • Останній лист (Пізня осінь. Пронизливий вітер ганяє зів’яле листя, хитає гілля дерев. І лише один листочок ще тріпоче під вітром на гілці. Але знову дме вітер. І він падає);
  • Завірюха (Порив вітру, ще один, ще… сніг в обличчя. Сніг то в’ється змійкою, то здіймається віялом, то несеться у стрімкому хороводі);
  • У батискафі (Що ти бачиш крізь товщу води? Водорості, сонячні промені, зграйки різнокольорових рибок… Дивовижа!);
  • Веселка — дуга (Щойно пройшов дощ, на небі ще пливуть хмари, але вже виглянуло сонце, і з’явилася веселка. Кольори розташовані в певній послідовності. Дивися не сплутай!).

ГРАТТАЖ

Сутність цієї техніки — у видряпуванні. Отже, до роботи!

Нанесемо кольорове тло аквареллю і підсушимо папір. Потім затре­мо його воском, парафіном або звичайною свічкою. Візьмемо пензлик, вмочимо його в туш і поводимо ним по шматку мила. Цією сумішшю покриємо парафіновий аркуш.

А тепер візьмемо загострену паличку (чи звичайний цвях) і почнемо видряпувати малюнок. Чим не гравюра?

Майте на увазі, цю техніку можна засвоювати лише тоді, коли у дитини достатньо добре розвинутий окомір і координація рухів.

  1. У різдвяну ніч (Трохи подряпали—і на небі засвітилися яскраві зірки, місяць визирнув з-за хмар);
  2. Що за зірочки ажурні на пальті і на хустці! (Жодна сніжинка не схожа на іншу);
  3. Серветка для матусі (Вона може бути круглою, квадратною чи трикутною. Придумай візерунок, який подобається);
  4. Незвичайна галявина (Хто заховався на нічній галявині? Ось ошатний метелик, а ось квітка);
  5. Палац для принцеси (Намалюй палац, у якому живе принцеса);
  • Космічна подорож (Космонавтів вітають холодні зірки, незна­йомі планети, зоряні кораблі);
  • Вечірнє місто (Яке воно гарне, коли світять вуличні ліхтарі та вогні у вікнах будинків);
  1. Вітер по морю гуляє (Летить кораблик на всіх вітрилах по морській гладі).

МАЛЮВАННЯ ВОСКОВИМИ КРЕЙДОЧКАМИ АБО СВІЧКОЮ

Такий спосіб здавна використовували народні майстри для розпису яєць. Суть його в тому, що фарба скочується з поверхні, по якій провели восковою крейдою чи свічкою.

Беремо флейцовий пензлик або великий тампон із фарбою, проводимо по паперу — на кольоровому тлі з’являється малюнок. Знадобляться фарба, флейцові пензлики чи тампони, воскова крейда чи тоненькі свічки.

  • Сонце гріє травичку (Проведемо блакитною, рожевою, жовтою фарбою по верхній частині аркуша, а зеленою — по нижній);
  • Дощові краплі (Крапають краплі одна за одною. Ось і калюжі з’явилися. Як хочеться побігати босоніж! Проведемо по аркушу рожевою, жовтою, блакитною фарбою);
  • Ялинки в лісі (Пішов сніг і сховав лісових красунь від дитячих очей. Але ми все одно їх знайдемо! Проведемо по аркушу фарбою будь-якого кольору. Ось вони, стрункі та пухнасті);
  • Веселі зайченята (Мама-зайчиха сидить під ялинкою і спостерігає за своїми зайченятами);
  • Рибки в акваріумі (Весела зграйка рибок то спливає догори, то знову пірнає на дно);
  • Смішний сніговик (Узимку ви ліпили його із снігу, а тепер намалюймо);
  • Ранкова гімнастика (Намалюйте, як ми виконуємо вправи під музи­ку: голова — коло, футболка — прямокутник, шорти — два квадрати. А тепер розфарбуймо. Ось і ожив малюнок);
  • Дерево вкрите памороззю (Стоїть не ворухнеться. І в ранкові години (блакитне тло), і вдень (жовте), і вночі (фіолетове));
  • Що ви бачили в лісі? (Намалюємо гілочку з ягодами, гриб під лис­точком, полохливого їжачка, пухнасту білочку. А потім, зафарбовуючи малюнок, подивимося, хто що побачив у лісі);
  • Дивний острів (Намалюй острів з високими верхівками палацу, корабель у морі. Вибери будь-який колір і розфарбуй);
  • Королева (А якою ти ії уявляєш?);
  • Намалюємо веселу картину (Давайте намалюємо малюнки, а потім підемо в молодшу групу і покажемо їх).

Нетрадиційні техніки малювання (а тут розказано лише про деякі з них) допоможуть дітям відчути себе вільними, побачити і передати на папері те, що звичайними способами зробити набагато складніше. А головне, нетрадиційні техніки малювання дають дитині можливість дивуватися і радіти навколишньому світу.

 

ВЕСЕЛКА

Завдання: навчити дітей малювати веселку, добираючи потрібні фарби; закріпити знання кольорів (червоного, жовтогарячого, жовтого, зеленого, голубого, синього, фіолетового); розвивати естетичний смак та уяву; виховувати бажання малювати.

Матеріал та обладнання; аркуші паперу, акварельні фарби, вода, серветки, мисочки.

Хід заняття

Вихователь. Діти, до нас у гості завітав чарівний Пензлик. По­слухайте про нього вірш.

Любить пензлик мій до свята Чубчик гарно фарбувати.

Він у райдугу пірнає,

Кожний колір називає:

Це червоний, жар неначе,

Це оранжевий, гарячий Жовтий —як пшениця в полі.

Мов трава — зелений колір.

Голубий —як у краплині,

А ось цей, дивіться, — синій.

Синій колір — ніби річка,

Фіолетовий — як нічка.

Скільки всього кольорів Він дарує дітворі?

(Читаючи вірш, вихователь по черзі демонструє кольори, названі у вірші: показує відповідні картонні кружечки на паличці.)

Вихователь. А як ви гадаєте, що можна намалювати за допомогою цих кольорів? Пензлик пропонує вам намалювати пальчиками веселку. Нехай вона буде така ж, як на небі після дощику.

(Звучить тиха музика, діти малюють. Закінчивши роботу, діти розглядають малюнки одне одного та обмінюються враженнями.)

 

ПАЛЬЦІ-МАЛЮВАЛЬЦІ

Завдання: ознайомити дітей із технікою малювання пальцем на вологому аркуші; розвивати творчі здібності, композиційні вміння побудови малюнка, естетичне сприймання кольорів; активізувати спостережливість, пам’ять, фантазію; виховувати естетичний смак, охайність, самостійність при виконанні роботи.

Матеріал та обладнання: аркуш білого паперу, фарби, шматок поролону, баночка з водою (для кожного вихованця).

Хід заняття

Вихователь. Діти, подивіться на цей чудовий килим. Він назива­ється гуцульським ліжником. На ньому приємно сидіти, лежати, адже він дуже м’який.

Бачите, як вовняні ворсинки лягають одна на одну. Килим-ліжник зіткали на спеціальному верстаті.

Ми сьогодні теж станемо майстрами — намалюємо схожий килим пальцем на мокрому аркуші паперу.

Діти пригадують, які барви і які візерунки використовують гуцуль­ські майстри у своїх виробах (переважають чорні, зелені та червоні кольори та геометричні композиції).

Вихователь показує, як зволожується папір, і, вмочивши палець у фарбу, швиденько притискає його до аркуша. У результаті створюється простий візерунок. Педагог звертає увагу дітей, що на мокрому папері фарба розпливається й стає схожою на ворсинки килимка.

(Діти працюють самостійно під звучання народної музики.)

Є У МЕНЕ НА РУЦІ ЖВАВІ ПАЛЬЧИКИ-МИТЦІ

Завдання: зацікавити дітей нестандартними способами образотворення; розвивати тактильну пам’ять, комунікативні вміння, образну уяву, фантазію; виховувати охайність.

Матеріал та обладнання: альбом, фарби, простий олівець, фло­мастери.

Хід заняття

Вихователь пропонує заплющити очі, доторкнутись до обладнання й сказати, які уявно-асоціативні образи виникли.

Загадує загадку:

Вони — майстри талановиті,

Охайні, чисті, добре вмиті.

У кожного своя сім’я,

Але на всіх одне ім’я.

(Пальці.)

(Діти пригадують назви пальців рук.)

Вихователь. Наші пальчики обдаровані, бо в них живуть кон­структори природи — Жовтий Сонцезайчик, Блакитна Крапелька, Червона Іскринка. Але їх приспала підступна Снігова Королева. Мерщій відігріємо, розбудимо наші пальчики, адже пора працювати!

Під дитячу примовку «Сорока-ворона» діти виконують масаж паль­ців: погладжування, натискування на акупунктурні точки. (Тривалість кожного натискування — 3 сек.)

Друге повторення примовки. Діти продовжують масаж пальців: розкручують по черзі однойменні пальці правої і лівої руки (за і проти стрілки годинника).

Третє повторення примовки і витягування пальців від основи аж до нігтя (за і проти стрілки годинника).

Четверте повторення примовки і прокручування пальців у напрямку «вперед-назад».

Розвиток конструктивно-художніх умінь.

Колірно-графічне образотворення.

Виготовлення листівок-пташок.

Зробити контур або відбиток долоньки з розчепіреними пальцями (вмочивши їх в розведену фарбу).

Великий палець — шия птаха з головою і дзьобом. Інші пальці — крило.

Підсумок заняття.

 

ДИВО-КАРТИНКИ

Завдання: ознайомити дітей з ляпкографією; навчити змішувати фарби; розвивати естетичний смак та уяву; виховувати охайність, самостійність.

Матеріал та обладнання: пензлі, гуашеві фарби, вода, половина аркуша паперу (для кожного вихованця).

Хід заняття

Вихователь. Діти, сьогодні до нас знову завітав чарівний пензлик Веселкарик. А звуть його так тому, що він веселий. Пензлик хоче розповісти вам казку про Крапельку.

У синьої мами Хмаринки була донечка Краплинка. Якось зустрілися в небі Сонечко й Хмаринка, і доки вони розмовляли, доня про дощик співала: «Сонячний дощику, зварю тобі борщику в чарівному горщику». Краплинка співала — співала й на землю впала. Але не пропала, а чарівною барвою стала. От і в нас сьогодні падатимуть різнобарвні краплинки й ставатимуть диво-картинками.

(Вихователь показує і пояснює дивні перетворення краплинок- фарб. Діти самостійно працюють. Після завершення роботи діти розглядають і описують свої картинки.)

 

ПІДВОДНЕ ЦАРСТВО

Завдання: ознайомити дітей із новим способом малювання — технікою видування; розвивати уяву й творчість, уміння гармонійно поєднувати кольори; викликати бажання самостійно творити прекрасне.

Матеріал та обладнання: виставка ілюстрацій із зображенням мешканців моря; гуаш, пензлики, трубочки для коктейлів, тонований папір.

Хід заняття

Вихователь. Діти, сьогодні я пропоную здійснити незвичну ман­дрівку до підводного царства. Займайте місця у батискафі, на нас чекає непізнаний підводний світ.

Ми з вами спустилися на дно моря. Навколо тиша й сутінки. Крізь товщу води згори ледь-ледь проходить сонячне проміння. Аж ось наші очі призвичаїлися до сутінків. Що ж ми бачимо? (Демонструє дітям ілюстрації.) У підводному царстві також є свої ліси — коралові рифи. Розгляньте уважно: якого вони кольору? (Яскраво-червоного, рожевого, блакитного, сірого, зеленого.) Коралові рифи складаються з колоній морських організмів — поліпів.              ,

Такі нарости, що нагадують квіти, — то їхні щупальця. Поліпи схоплюють ними дрібних рачків та іншу здобич. А як ви гадаєте, що то за бурі й зелені стрічки? Це морські водорості. У їхніх хащах, немов у справжньому лісі, ховається багато морських тварин.

На камінні вмощуються морські їжаки. Ви здогадалися, чому їх так називають? Бо й вони мають колючки, як і наземні їжаки, щоб за­хищатися від ворогів. А ще кого ви бачите? (Плавають великі й маленькі риби, медузи тощо.) Є тут і морські коники, кальмари, восьминоги. По дну повзають яскраві морські зірки, нерухомо застигли в своїх мушлях молюски. Діти, вам сподобалася наша мандрівка? Але вже час повертатися додому. На нас чекає цікава справа. Приготуймося — по­чинаємо підйом на поверхню. Вмикаю двигун.

П’ять, чотири, три, два, один — пуск! (Діти виходять із батискафа.)

Зараз спробуємо намалювати казку підводного царства. Допоможе нам у цьому чарівна трубочка.

 

РАЙ-ДЕРЕВО — БУЗОК

Завдання: закріпити вміння дітей малювати за допомогою техніки видування; вчити зображувати кущ бузку; розвивати вміння правильно розміщувати малюнок на аркуші паперу, гармонійно добирати кольори, доповнювати зображення деталями (пташка, метелик, бджілка, травич­ка, квіти у траві); виховувати захоплення красою природи та бажання передати свої враження в малюнку.

Матеріал та обладнання: трубочки для коктейлів, тонкий папір, пензлики — для клею та фарби, гуашеві фарби, тонований папір.

Хід заняття

Вихователь. Діти, поділюся з вами своєю радістю. Сьогодні я побачила на нашому майданчику картину, яка полонила моє серце. І мені дуже хочеться, щоб і ви пройнялися моїм настроєм, відчули те, що відчула я. На майданчику сталося диво—розцвіло рай-дерево. Таку народі називають бузок. Його кучеряві голівки дивляться на світ фіолетовими очима. Прислухайтеся… Листя тихенько шелестить, ніби промовляє: «Хіба я не красень? Погляньте, як захоплено дивляться на мене люди! А скільки бджілок, джмелів, метеликів прилітають за солодким нектаром!»

Запитаймо його: «Бузочку, чому в тебе зламана гілочка? Ти по­дарував її комусь?» «Ні, то неслухняний хлопчик понівечив мене. Якщо ж мене не ламатимуть, я ще довго цвістиму й даруватиму людям радість і приємні пахощі. Не нівечте мене, діти! Коли ж захочете комусь показати мій цвіт, краще намалюйте його».

(Вихователь показує, як зобразити кущ різними техніками). Він на­гадує, що до цього куща прилітають комахи, а під ним у траві жовтіють кульбабки. Намалювати їх можна звичайним пензликом.

 

У ГОСТЯХ В АКВАТИПІЇ

Завдання: закріпити вміння дітей малювати в техніці акватипії; вчити зображувати дерева; розвивати вміння правильно розміщувати малюнок на аркуші паперу, добирати гармонійні кольори; виховувати за­хоплення красою природи та бажання передати свої враження та емоції в малюнку.

Матеріал та обладнання: аркуші паперу, господарське мило, пензлі, клейонка.

Хід заняття

Вихователь. Діти, сьогодні чарівниця Акватипія запрошує всіх своїх друзів у світ чарівних ліній і барв. Ось вона зустрічає гостей. Довге вбрання красуні стелиться по землі, здається, що вона не йде, а лине у повітрі. Акватипія привітно простягає до нас руки й про­мовляє: «Заходьте до моєї оселі. Милуйтеся, втішайтеся, набирайтеся натхнення, дорогі мої діти». Вона відкриває світ свого таємничого королівства, де за фантастичними краєвидами ховаються казкові палаци.

Щодня і щоночі працює Акватипія, створюючи мережане марево своїх пейзажів. Улітку і взимку, восени і навесні танцює майстриня поміж мальовничих озер і луків із пензлем у руці. Ніколи її не полишає натхнення.

Кожна пора року несе свої турботи. Як приходить зима, треба ялинки інеєм прикрасити, підфарбувати ягідки горобини, допомогти морозу творити візерунки на шибках.

Навесні Акватипія малює зеленуваті бруньки на тендітних берізках, відпускає в небо чорних шпаків, а на яблунях, абрикосах та вишнях лишає своїми пальчиками біленькі відбитки-пелюстки.

Не сидиться чарівниці й влітку: мазки яскравих фарб перетворю­ються на розкішні квіти, а чудернацькі зелені плями — на пишні крони дерев. У вересні витівниця торкається кожного листочка жовтим пен­злем, а як жовта фарба скінчиться, бере оранжеву, червону, коричневу.

В Акватипії завжди чимало справ, тому сьогодні будемо їй допо­магати.

(Вихователь демонструє техніку акватипії).

 

ДИВНА ПРИГОДА

Завдання: ознайомити дітей з новим способом малювання — тех­нікою штампування; розвивати уяву й творчість, уміння гармонійне

поєднувати кольори; викликати бажання самостійно долучатися до мистецтва.

Матеріал та обладнання: папір, фарби, сухе листя.

Хід заняття

Вихователь. Діти, послухайте історію: одного разу Джмелик захотів помалювати, сів біля пня й розкрив свій рюкзак. Ой! Він аж завмер від несподіванки:

Я так поспішав, що замість пензликів для малювання поклав пензлі для клею. Що ж робити?

У папці з аркушами наш друг помітив пожовклі листочки, які зібрав на галявині: «Є ідея!»

Погляньте! Листочок схожий на крильце метелика.

От я й намалюю метелика.

Він умочив пензлик для клею в червону фарбу й намастив нею листок. Потім вправно притиснув його до аркуша. На папері з’явився охайний відбиток. Ще кілька рухів — і друге крильце тут як тут. Відбиток палички посередині — метелик готовий.

Яка краса! Я ще намалюю квіти, пташку, ракету, дерева й навіть коника.

(Діти малюють.)

 

МУРЧИК

Завдання: ознайомити дітей із технікою набризкування; навчити змішувати фарби; розвивати естетичний смак, уяву; виховувати охай­ність, самостійність.

Матеріал та обладнання: папір, ножиці, пензлик, поролон, клей, акварельні фарби.

Хід заняття

Вихователь. Діти, незабаром свято Нового року. І до нас у гості завітав песик — Гавчик. Він уже почав готуватися до свята, тому вирішив виготовити вітальні листівки для своїх друзів.

Він увімкнув настільну лампу й підібрав матеріали для роботи: гуа- шеві фарби, пензлик, ножиці з одним загостреним кінцем, кольоровий папір і картон. Подивіться, чи все у вас є?

Узявши до рук пензлика, песик замислився: «Яку ж зробити лис­тівку?» А у цей час примостився поряд на столі й Мурчик. Сидить, спостерігає, час від часу лапкою намагається торкнутися пензлика.

Гавчик хотів було відігнати пустуна, та раптом побачив на стіні ще одного котика. Ви, малята, мабуть, здогадалися, що це було? Звісно, Мурчикова тінь від лампи.

Ой! — радісно вигукнув Гавчик. — Я ж можу виготовити листівки за допомогою тіньового контуру — силуету.

Ви, вже знаєте, що силует — це пласке однотонне зображення пред­мета. Гавчик намалював силует котика на блакитному аркуші паперу, акуратно вирізав його і наклеїв на біле тло. Помилувавшись портретом Мурчика, він вирішив зробити ще один, наклеївши білий силует на блакитний папір. Тепер у котика два портрети: блакитний і білий.

Несподівано песик зробив ще одне відкриття: обидва неприклеєні силуети можуть слугувати трафаретами (зовнішнім і внутрішнім), завдяки яким можна отримати нові силуети.

Гавчикові сподобалися листівки, й він вирізав із синього паперу ще й ялинку та наклав її на блакитне тло. Котик потягнувся, щоб глянути на ялинку, і випадково вмочив лапку в білу гуаш. Обтрушуючи її, Мурчик забризкав усю роботу.

Засмучений песик зняв іще неприклеєну ялинку з листівки і аж зойкнув. Йому здалося, що то не краплини фарби, а білі сніжинки впали на її віти. А на запорошеному снігом тлі залишився блакинтний силует його ялинки. Гавчик наклеїв деревце і аркуш з отвором від неї на різні картонки.

Чудові листівки! — зрадів він. — Тож силует можна створити й у техніці набризкування!

А зараз і ми з вами спробуємо зробити подібне.

 

НА ЗЕЛЕНОМУ ГОРБОЧКУ

Завдання: ознайомити дітей із новим способом малювання — технікою набивання; розвивати уяву й творчість, уміння гармонійно поєднувати кольори; викликати бажання самостійно творити красу.

Матеріал та обладнання: пензлик, гуаш, папір (шпалери, ватман).

Хід заняття

Вихователь. Жив собі Пензлик для клею, який мріяв навчитися малювати. Але ворс у нього був жорсткий та колючий. А отже, про те, щоб зобразити тендітні квітки у садку чи витончені вії на очах принцеси, годі було й мріяти. Та Пензлик був наполегливим, сміливим і наважився таки спробувати.

Фарби та Аркуш Паперу погодилися йому допомогти. Води у Пен­злика не було, тож узявся він до роботи сухим. Змочивши свій кінчик у вологій гуаші, він застрибав на паперовому аркуші. Досі він ніколи не бачив, як працюють справжні пензлі, от і тикався у папір, немовби хотів проткнути його. Аркушеві стало лоскотно, і він засміявся. Як ви гадаєте чому? Захихотіла разом із ним тітонька Фарба, побачивши, що ворс на Пензлику розкуйовдився й лишає не охайні мазки, а променисті крапки, схожі на зірочки.

«Чого смієтесь? — образився Пензлик. — Ось зараз прийдуть мої брати, а вони — справжні художники, тоді й ви повірите, що я навчився малювати».

Скоро з’явилися пензлі для малювання, щоб оцінити картини Пен­злика. Спочатку брати здивувалися, побачивши такі художні спроби, але, порадившись між собою, домалювали очі та носик, вуса і вушка… Щиро Пензлик подякував Фарбі та Аркушеві за допомогу. Він вже й забув, що ображався на них.

Окрилений таким успіхом, Пензлик для клею взявся малювати і курчат, і ведмедика, і зайчика, навіть квітучий сад і густий ліс. І з кожним малюнком він ставав усе вправнішим і впевненішим у власних силах.

Малята, а ваш Пензлик для клею вже вміє малювати? Давайте допоможемо йому.

(Діти малюють, потім роздивляються свої роботи.)

НИТОЧКА-ХУДОЖНИЦЯ

Завдання: ознайомити дітей із технікою ниткографії; навчити змі­шувати фарби; розвивати естетичний смак, уяву, виховувати охайність, самостійність.

Матеріал та обладнання: набір гуаші, тарілка, пензлик, від­різок грубої нитки (завдовжки 40 см), аркуш паперу, зігнутий навпіл (по вертикалі), серветки.

Хід заняття

Вихователь. Діти, до нас у гості завітала Ниточка-чарівниця роз­повісти свою історію.

Жила собі у бабусиній скриньці серед клубків Ниточка. Вона мріяла про далекі мандри та цікаві пригоди, але лінилася шити й вишивати, як її подруги. Тож і надумалася вона піти світом шукати своєї долі. Та раптом з-під паркану Котик — стриб! До Ниточки підкрадається й каже: «Яка чудова Ниточка! Давай дружити? Я тебе до прутика прив’яжу, гачечок причеплю — буде вудочка. Піду на ставок рибку ловити». «Добре, бери собі скільки треба», — каже Ниточка. Узяв Котик шматочок ниточки, подякував їй та мерщій побіг прутика шукати.

Коротшою стала наша Ниточка, але не біда. Побігла вона далі, до лісу. А там Білочці конче треба — щоб було на чому восени грибочки сушити, Мишці — щоб діточкам сукні шити, а ще і Жабка, і їжачок просять. Нікому Ниточка не відмовила, усім допомогла.

Тут бачить, Художник малює весняний краєвид. Вправно танцювали пензлі на білому аркушеві і лишали за собою яскраві фарби. Наче зачаро­вана милувалася Ниточка їхньою роботою: «От би й мені так навчитися!»

Ниточка підійшла трохи ближче, щоб краще розгледіти, як працюють Пензлі, і ненароком упала в баночку з фарбою. Добре, що встигла звідти швидко вистрибнути! Лягла вона на білий аркуш в альбомі, щоб трохи просохнути та й відпочити, а тут вітер налетів і перегорнув сторінки альбому, притиснувши Ниточку. «Ой-ой-ой! Рятуйте!» — закричала щосили наша знайома. Це почув Художник, озирнувся навкруги і помітив кінчик Ниточки, що виглядав з альбо­му. Витягнувши бідолашну з-поміж аркушів, поклав у коробочку з пензлями. А коли розгорнув альбом саме на тому місці, де лежала Ниточка, то побачив незвичайну картину. «Так це ж не проста Ниточка, а Ниточка-художниця!».

Ось і до нас завітала ниточка разом зі своїми друзями. Тому сьогодні ми намалюємо чудові картини.

(Вихователь показує і пояснює послідовність виконання. Діти самостійно працюють. Після завершення роботи розглядають та описують свої картинки.)

 

ВЕСЕЛИЙ ДОЩИК

Завдання: ознайомити дітей із технікою малювання свічкою; навчи­ти проводити короткі вертикальні лінії, накладати фарбу поролоновою губкою; розвивати інтерес до малювання свічкою; виховувати охайність, посидючість.

Матеріал та обладнання: воскові свічки, поролонові губки, гуаш синього кольору, піваркуша паперу (для кожного вихованця).

Хід заняття

Вихователь. Діти, уявіть, що ми з вами опинились на лісовій галявині. Ой, у лісі так темно — нічого не видно. (Діти заплющують очі, а вихователь у цей час вносить запалену свічку.)

Гляньте-но — маємо світло. Що це? (Відповіді дітей.) Так, це свічка, вона дає людям світло і тепло (викликає котрогось із дітей). Піднеси ручку ближче. Відчуваєш, як гріє свічка? Тепер ми не заблукаємо у лісі, бо свічечка освітлюватиме нам дорогу. Ой, здається дощик накрапає.

Крапля раз, крапля два,

Дощик тихо накрапа:

Крап-крап-крап.

Уже краплинки поспішають,

Одна одну доганяють.

Крап-крап-крап.

Ану ж бо, покажіть, як дощик крапає, і пострибайте, як веселі краплинки. (Діти стрибають і рухами рук показують, як крапає дощик.)

Молодці, ви так гарненько стрибали, що й дощик перестав. А зна­єте, яке прохання має до вас свічка? Вона теж хоче стрибати й малювати краплинки дощику. Тож сідайте за столики й починайте творити.

Як добре стрибає свічка ось — так дощик накрапає.

(Діти виконують завдання.)

 

СВІЧКА-ЧАРІВНИЦЯ

Завдання: ознайомити дітей із прийомами малювання воском; викликати інтерес до цього виду зображувальної діяльності; закріплю­вати вміння правильно розміщувати малюнок на аркуші; виховувати наполегливість, самостійність.

Матеріал та обладнання: аркуш білого паперу, воскова свічка, гуашеві фарби, шматочок поролону (для кожного вихованця).

Хід заняття

Вихователь. Діти, до нас знову завітала Свічка-чарівниця, яка дарує людям світло і тепло. Але, окрім цього, Свічка вміє залишати на папері чарівний слід, який жодна фарба не здатна замалювати. Давайте дамо Свічечці папір — нехай потанцює на ньому. (Свічка «танцює» на папері: діти малюють нею.) А тепер спробуймо зафарбувати її сліди поролоновою щіточкою, вмоченою у фарбу.

Бачите, там, де танцювала-малювала Свічечка, залишаються бі­лі лінії, які фарба не замальовує. Таким чином можна намалювати все, що хочеш. Результатом буде своєрідний контурний малюнок на кольоровому тлі.

(Діти малюють воском, тонують папір, розглядають і описують свої роботи.)

 

ПРИГОДА У БАРВИСТІЙ КРАЇНІ

Завдання: навчити дітей добирати й використовувати потрібні кольори; закріплювати вміння малювати технікою граттажу; розвивати відчуття кольору, естетичне сприйняття, уяву; виховувати самостій­ність, творчість.

Матеріал та обладнання: аркуші картону, чорна гуаш, свічка, мило, розведене з гуашшю (1:1), паличка, пензлик.

Хід заняття

Вихователь. Діти, до нас на гостину завітали фарби з Барвистої країни. Вони хочуть розповісти вам свою історію.

Були вони старанні та працьовиті і завжди уважно стежили за тим, аби небо було блакитним, трава — зеленою, а сонечко — жовтим. Невтомні помічники Фарб — Пензлі, Олівці, Фломастери та Крейда з ранку до вечора снували лісами й полями, містами й селами, роз­фарбовуючи все довкола. Лише вночі мешканці цієї незвичайної країни спочивали.

Так жили собі всі щасливо й горя не знали, поки якось уночі в Барвисту Країну не прокралася Чорна Фарба. Була вона жадібна та пихата, не любила інших фарб. Прагнула Чорна Фарба сама розмалю­вати все навколо, а тому принесла з собою двоє відер чорного чорнила і залила всю країну темною-притемною чорнотою.

Прокинулися зранку жителі Барвистої країни й не впізнали її. Побачили вони чорне сонечко на чорному небі, чорні дерева й квіти навкруги. Захотіли Олівці справі зарадити: розфарбувати все різними кольорами, та все марно — на чорному скільки не малюй, все одно не видно.

Сидять Олівці в коробці, бояться й носа на висунути, щоб Чорна Фарба не залила чорнилом і їх. Що робити, як країну врятувати — ніхто не знає. Нарешті обізвався один сміливий Пензлик: «Піду, — каже,—до Веселки, поради питати». «Як же ти знайдеш Веселку тепер? — питають його Олівці. — Адже і її чорним чорнилом залито». Пензлик, зітхаючи, відповів: «Може й так, але я все ж спробую!»

Олівці порадилися й вирішили разом із Пензликом йти шукати Веселку.

Довго вони блукали по чорному аркушу паперу, аж раптом у само­му куточку побачили щось яскраве, придивилися уважніше, — а це каблучок Веселчиного чобітка сяє! Мабуть, Чорна Фарба так по­спішала, що забула його зафарбувати! Олівці та Пензлик так зраділи, знайшовши мудру Веселку, що почали стрибати й танцювати навколо неї. І ненароком подряпали чорнило на аркуші, а з-під нього визирнули синя хмарка й промінець сонечка. Зрозуміли друзі, як країну врятувати від чорноти й продовжили дряпати аркуш.

А зараз, діти, і ми з вами вирушимо в цю країну й допоможемо її рятувати.

No Comments »