Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Дошкільний навчальний заклад № 39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської області

СЕРЕДА 12.12.СНІДАНОК:Суп молочний перловий, булка з маслом, какао з молоком ОБІД: Суп гороховий з грінками, домашнє "жаркое" з курячим м'ясом, салат з буряка, хліб, компот ПОЛУДЕНОК:Молоко, булка з маком ВЕЧЕРЯ:Вареники з сиром кисломолочним, кавовий напій з молоком, банани
image_pdfimage_print

Конспект заняття з ознайомлення

з природою для дітей середньої групи

 

Тема. «Лісові пригоди».

Мета. Продовжувати формувати у дітей уявлення про воду та її властивості (тече, замерзає, розтає), лід (крихкий, прозорий, твердий, гладенький). Формувати уявлення про зміни, що відбуваються в житті тварин із приходом зими. Розвивати фантазію, творчу уяву, логічне мислення. Виховувати любов до рідної природи, бажання оберігати її.

Попередня робота.

Спостереження за об’єктами живої і неживої природи (дерева, сніг, лід, повітря, тварини). Вивчення прислів’їв, прикмет, віршів про природу, тварин взимку.

Проведення дослідів зі снігом, льодом. Праця на майданчику дитячого садка.

Матеріали та обладнання. 2 склянки, сніг, лід для дослідів; вата, марля для фільтрації снігу; макети ялинки; малюнки    тварин;    носова    хустинка; калина, цибуля, буряк, капуста; папір, квачики (по 1 на кожну дитину), гуаш, серветки, мольберт, палітри; книга «Казки», на 1 столі сніговик, на 2 – маленька ялинка із білочкою і їжачком, на 3 – ялинка велика із ведмедиком і зайчиком; лист Зими.

 

Хід заняття

 

Вихователь.

У нас сьогодні ніби свято,

Гостей зібралося багато.

А ну ж на мене подивіться

І веселенько усміхніться.

Ось я  впіймала диво-сніжку.  В яку пору запрошує нас вона?

Сьогодні ми Зиму сюди запросили, щоб бачити диво і слухать красу, і казка в садочок у наш заблукала. Давайте її почекаєм разом…

Хочете вірте, хочете ні, але …в деякому царстві трапилася така історія…

(Виходить Баба Яга під музику із лисичкою і вовком).

Баба Яга.

Я — Бабуся Яга,

кістяна в мене нога.

Я морозиво люблю

і ним діток пригощу.

Ой, тупну я ногою

і притупну другою.

Відразу стану молодою,

гарною, чарівною.

Зима ось гостинця передала, малята, і смачне ж морозиво! Пригощайтесь!

Вихователь. Підождіть, шановна, дайте-но ми його роздивимось, чи не дуже холодне. Доторкніться, діти, пальчиком, яке?

Діти. Холодне, біле, тверде.

Вихователь. Та це ж навіть не морозиво!

Біле, як сорочка,

Пухнасте, як квочка,

Крил не має, а гарно літає.

Що це? (Сніг)

Так, це сніг, не можна діткам таке морозиво їсти. І ось побачите чому. Ми його поставимо в піч.

Баба Яга (підходить до дітей, нахиляється до них). Апчхи! Кахи! Ой, і захворіла я чогось!

Вихователь. Ой, Бабусю, це ж зовсім не годиться, всі мікроби на діток летять. Малята, розкажіть гості, як треба чхати і кашляти.

Діти. Потрібно закривати носик і ротик носовою хустиною і відвертатись.

Баба Яга. Та у мене немає такого і ніколи не було! Не знаю, що це!

Вихователь. Ми вам подаруємо, ось вона.

Баба Яга. Гарна! (Знову чхає). А тепер так? Погано мені, зовсім погано, голова болить. І чому це?

Вихователь. І чому? Бо морозиво допомогло. Викличем лікаря.

Всі разом. Добрий лікарю, прийди, в нас біда, допоможи!

Лікар.

І від жалю, і від смутку

Завжди я вилікую всіх.

У мене ліки є чарівні,

Вони дарують щастя й сміх.

Або, як кажуть у народі, – бережи одяг, доки новий, а здоров’я – доки молодий. По дорозі до вас Лісовичок зібрав ліки і залишив мені корзинку. (Ставить хворій термометр).

Проводиться гра «Опиши і назви» – про цілющі властивості цибулі, калини, капусти, буряка.

Баба Яга. Дякую, мої любі, дякую, тепер я буду слухняною.

Лікар. У хворої висока температура. Доведеться забрати її до лісової лікарні. А звірята нехай з вами лишаються.

Вихователь. Добрий лікар нас лікує і здоров’я всім дарує. Але ж ми знову без казки залишились. Потрібно сказати чарівні слова, і вона прийде. Закриємо оченята і скажемо: «Один, два, три, казко, прийди!». 0, казки нема, а книжка з’явилась! Розглянемо її. Сніговичок чомусь без носа.

Діти. Зайчик забрав.   :,

Вихователь.   Чому   зайчик   забрав? (Бо любить моркву) Розгорнем книжечку.    О,    хвостик    чийсь    виглядає і вушка дрижать. Хто це? (Зайчик)

Дитина.

Ішли хлоп’ята по ялинку,

Взяли зайчика в торбинку.

Привезли його до хати

І давай його катати.

Привезли його додому,

Дали їстоньки малому,

Шанували, доглядали!

Привезли його на тік.

Зайчик вирвався та й втік!

Дитина. На гору бігом, а з гори перевертом?

Вихователь. Чому зайчик котиться з гори? (Задні лапи довгі) Коли виходить на прогулянку? (Вночі) А зараз день, і звірята он прийшли. Познайомимося з ними.

В темнім лісі проживає,

Хвіст рудий, пухнастий має.

Їй на місці не сидиться,

А зовуть її…     (лисиця).

Сірий брат із-за куща хвать? (Вовк)

Вихователь.    Виходь,   зайчику,   не бійся. А ось шишечка лежить погризена, зернятка вибрані. Чий це хвостик? Кому вибрала зернятка?

Дитина.

У рудої білочки

дуже гарні діточки:

Перше — як мізинчик,

сіло на ослінчик,

Друге — як грибок,

сіло на горбок.

Третє — як мишка,

ухопило за ніжку.

Сторінки гортає,

казочку читає.

Дитина.

Руденька, спритненька,

По деревах стрибає,

Шишки зриває і на зиму запасає.            (Білка)

Вихователь. Хто із звірів спить взимку? Ось вони, подивіться, але тихенько, не розбудіть.  Ведмідь спить під якою ялинкою?    (Великою)    Чому?    (Сам Великий) А їжачок? (Маленький) Що ведмедику сниться? (Медок)

Діти.

У малого ведмежати у барлозі мерзнуть п’яти,

Мама ковдрою вкриває, а маля її скидає.

Ні! Синочок він слухняний!

Просто бачить сни весняні.

Вихователь. А їжачку що сниться? (Яблука)

Повзе, повзе колючина

У яблука закутана.   (їжачок)

Вихователь. Лист якийсь за книжкою! «Любі малята! Пише вам чарівниця Зима. Ви зиму дуже любите і чекаєте на неї. Але взимку треба бути дуже обережним. У нас в усіх є ротики, ви ними розмовляєте, співаєте, їсте. Це будиночок для вашого язичка, зубів, горлечка. Але взимку в цей будиночок влітає холодне повітря, і він хворіє. Я знаю, ви розумні малята, і тому розумієте, про що розповідають мої малюнки… (Розгляд малюнків). Дуже хочу приїхати до вас, але мало снігу, потрібна заметіль».

 

Дидактична гра «Як ми взимку живемо»

 Вихователь.

Ми біляві хмаринки,

Ми хмаринки-веселинки.

Раз по небу ми пливли,

Краплі дощику знайшли.

Нас краплинки напували,

І ми швидко виростали.

Стали великими, важкими,

Темними, сумними.

Мороз в гості прилітав,

З крапель сніжинки майстрував.

І полетіли вони вниз,

До вітра в гості подались.

Вітер зірочки кружляв,

То опускав, то підіймав.

Танцювали вони плавно

У завірюхи, своєї мами!

Хуртовина загуляла! Зима в гості прибула!

Зима.

Іду, іду, снігом мету!

З вами разом поспіваю, потанцюю,

Бо я силу свою чую.

Стало біле все навкруги,

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбі я з дітьми всіма,

А зовуть мене …   (зима).

Хоровод «Зимонько-снігуронько»

Зима. Співати з вами гарно. А говорити вмієте? Сніг у мене який? А сніжинки?

А віршики про мене знаєте?

Дитина.

Дорога біла стелиться,

І краю їй нема.

Сніжок мете метелиця,

Прийшла до нас зима.

Дитина.

Білі мухи налетіли,

Все подвір’я стало біле.

Не злічити білих мух,

Що летять неначе пух.

Дитина.

Ой, весела в нас зима,

Веселішої нема.

Грає синіми димками,

Світить срібними зірками,

Снігом землю обійма.

Зима.   А   тепер   пограємось  у   гру. Я починаю, ви продовжуєте:

Багато снігу — … (багато хліба).

Багато   зірок   —    …    (на   хорошу погоду).

Зимою сонце світить, (та не гріє).

Готуй влітку воза, (а сани взимку).

Багато горобини (на сувору зиму).

 

Дидактична гра «Впізнай на дотик»

Зима. Де ж мій сніг, чарівний сніг? Покладіть його до ніг!

Вихователь.   Ось   і   сніг,  та  що   це з ним? Діти, може ви знаєте?

Діти. Розтанув!

Вихователь. Чому?

Діти. Бо в кімнаті тепло.

Вихователь. Дуже  дякуємо, Зимонько, за сніжок. Але спершу процідимо  його через  вату  і  марлю.  Сніг, коли   падає   на   землю,   очищає   все навколо, забирає бруд, і люди дихають чистим повітрям.

Зима. До нас прийшла в гості…

Бурулька.  Не  кажіть,  хто  я.  Нехай малята самі відгадають моє ім’я.

Росте вона вниз головою,

Не влітку росте, а зимою.

Трохи сонце припече,

Заплаче вона і стече.

Діти. Бурулька.

Бурулька. Ось вона, бурулька. Зараз ми з нею пограємось. Ви скажете, яка вона.

 

Рухлива гра «Передай далі»

Вихователь. Які у вас стали ручки? Чому мокрі? Але бурулька крихка. Я на неї натискаю, і вона ламається. Покладемо її в склянку з розтопленим снігом, нехай далі тане. Але подивіться що стало з бурулькою? (Плаває) А ось опустимо у воду металеву кульку. Вона теж плаватиме? (Ні) Чому? (Бо заважка) Бурулька у воді не тоне, бо лід — це мерзла вода, а вона легша за рідку.

Бурулька. Може нам її покуштувати, діти? Чому? Переконали, бо навіть он Баба Яга мене просила про це. Вона все ще в лікарні, і їй дуже потрібні носові хустинки — нежить не проходить.

Вихователь. Бурулько, ми тебе запрошуємо до нашої чарівної майстерні, де і будемо виготовляти носові хустинки.

Зима. А мені вже час летіти, знову сніг трусити. До побачення. (Діти прощаються з Зимою).

Вихователь. Зараз ми випустимо на волю зачарований малюнок. І тому запросимо Кляксу-чарівницю. Спочатку синю, далі жовту і рожеву. Складемо аркуш вдвоє і розгладимо долонькою. (Бурулька просить малят розповісти про незвичні малюнки).

Вихователь. Як приємно, що є різнокольорові фарби, які вміють творити дива: взимку розквітають квіти, літають метелики… А ось ожили струмочки. А це розсипались намистинки, і їх збирає чарівна незнайомка. Бурулько, вибирай собі подарунок, поспішай на вулицю, щоб не розтанути зовсім.

(Бурулька дякує, прощається з дітьми. Вихователь пропонує дітям завершити роботу виставкою своїх зачарованих малюнків. А ввечері запропонувати батькам відгадати, що саме побачила у кляксі їхня дитина).

No Comments »