Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Дошкільний навчальний заклад № 39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської області

П'ЯТНИЦЯ 14.12.СНІДАНОК:Суп молочний з манними кльоцками, булка з маслом і тв.сиром, какао з молоком ОБІД: Суп з м'ясними фрикадельками, хліб, рулет м'ясний, картопляне пюре з маслом, огірок консервований, лимонний напій ПОЛУДЕНОК:Кавовий напій з молоком, булка з вишневим повидлом ВЕЧЕРЯ:Риба запечена, макарони з маслом, томати мариновані, хліб, чай
image_pdfimage_print

Організація і зміст дослідницької діяльності дітей у природі

друга молодша та середня групи 

 

Ознайомлення з об’єктами неживої природи

 

Вода

 

Завдання. Ознайомити дітей з тим, що вода потрібна для людей, рослин, тварин. Вчити визначати і називати основні її ознаки та властивості (чиста – брудна, кольорова, холодна – тепла, розливається, ллється, капає). Розвивати здатність встановлювати найпростіші зв’язки і взаємозалежності в стані речовини.

Під час спостережень вихователю слід супроводжу­вати розповідь демонстрацією тих ознак і властивос­тей, які доступні малятам для сприймання, розуміння і засвоєння.

Дослід 1. У дві прозорі склянки налити воду з  водопровідного крана та дощову.  Запропонувати дітям порівняти її.

У склянку з водою покласти кілька кришталиків марганцевокислого калію. Якого кольору стала вода? Аналогічно проробити дослід, добавляючи інші барвники (два-три). Діти роблять висновок про залежність кольору води від кольору барвника (можна скористатись прозорим посудом різного кольору – висновок аналогічний).

Дослід 2. Запропонувати, вихованцям попробувати воду на смак, доторкнутися до посудини з трохи нагрітою водою, з водою кімнатної температури і принесеною з холоду. Від чого залежить температура води?

Дослід 3. Продемонструвати властивість води розливатися в різних напрямках, утворюючи плями різної форми і розміру. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома цівками з посуду, що має овальний або круглий отвір.

У дощову погоду доцільно провести спостереження за тим, як капає вода з даху, з предметів на майданчику, паркана.  Можна заздалегідь виставити на підставку-дощечку і спостерігати за рухом водяних крапель з чо­тирьох сторін (при зливі — тоненькі цівки, в помірний дощ — краплі).

 

Пісок

Завдання. Розширити та поглибити уявлення дітей про властивості піску (сухий, сипкий, вологий). Спостереження слід проводити в різну погоду, під час прийому дітей на свіжому повітрі та на прогулянках.

Дослід 1. Кожній дитині запропонувати взяти щіпку піску, покласти на долоні і розтерти. Що відчу­вається? Чому не розтирається пісок? З чого він скла­дається? Якого розміру окремі піщинки? Якого кольору? Чи скріплюються вони в грудку?

Дослід 2.  Взяти щіпку піску і з висоти піднятої руки опустити його на дощечку для ліплення. Що стало­ся з піском? Чому на майданчику пісок розсипався по всій ділянці? Сухий пісок — сипкий.

Дослід 3. Змочити пісок. Чи ліпиться пісок? Чому?

 

Сніг

Завдання. Вчити дітей розрізняти і називати ознаки снігу (білий, холодний, пухкий, розсипчастий). При перенесенні в приміщення сніг перетворюється на воду, а вода надворі — в лід. Розвивати здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати спо­стережливість.

Провести з дітьми нескладні досліди по перетворен­ню снігу в рідину різної чистоти та прозорості в залеж­ності від забруднення снігу. Формуючи уявлення про властивості снігу при різній температурі повітря, доціль­но показати, як можна використовувати сніг у таких ситуаціях для ігор, розваг, праці чи дослідів і т. д.

Для усвідомлення дітьми того, що білий не завжди значить чистий, слід провести дослід на перетворення снігу у воду.

Запропонувати дітям винести у посуді теплу воду і поставити в сніг. Провести спостереження за змінами снігу навколо посудини (від тепла сніг тане і перетво­рюється у воду) та температурою води в посудині (за короткий час вода охолоджується від холодного снігу).

У снігопад слід поспостерігати за станом сніжи­нок на теплій долоні, одязі, спорудах на ділянці дитячого садка. Як змінюються сніжинки? Чому?

Підставити обличчя сніжинкам. Що відчуває шкіра? Подихати на сніжинки – що змінилося? Чому?

Занурити в сніг на ділянці попередньо зварене і обстежене дітьми куряче яйце (одне або декілька). Як зміниться його температура? Чому? Що трапилося зі снігом навколо яйця? Чому?

З пухкого снігу можна зліпити сніговика, фортецю, колобок, сніжки, казковий міст. З’ясувати, чому по пухкому снігу не можна ходити на лижах. Від наступання сніг рипить тому, що ламаються замерзлі на сильному морозі сніжинки. Важкі предмети тонуть у снігу.

 

Лід

 Завдання. Продовжувати розширювати знання про деякі властивості води — під впливом низьких тем­ператур вона перетворюється на лід. Він слизький, хо­лодний, крихкий, важкий, від нагрівання перетворюється на воду.

Запропонувати вихованцям поковзати по льодяних доріжках.

Обстежити разом з малятами льодяну кульку або бурульку на дотик.

Продемонструвати, як, падаючи з висоти льодяна бурулька розбивається або занурюєть­ся в пухкий сніг.

Довести за допомогою дослідів, що лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, перетворюється на воду. Колір води визначає колір льоду. Форма посудини визначає форму льоду; при перенесенні в примі­щення під впливом високих температур лід перетворюється  на воду; в сонячну морозну погоду льодяні бурульки тануть під сонячним промінням. Зaпропонувати дітям виготовити снігові споруди. Облити їх водою різно­го кольору.

 

Повітря

 

Завдання. Ознайомити дітей з тим, що нас оточує повітря. Повітрям дихають люди.

Дослід 1. ІІродемонструвати пусту відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропо­нувати згорнути пакет в трубочку зі сторони отвору. Що залишилося в мішечку? Діти роблять висновок, що повітря прозоре, воно є в банці, в пакеті, в інших предметах, які стоять на столах, воно нас оточує.

Дослід 2. Запропонувати подути в соломинку або в тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склян­ку з водою. Чому з’являються бульбашки?

Дослід 3. В банку з водою занурити грудочки піску, глини, шматочки поролону. Чому з’явилися буль­башки навколо предметів?

Дослід 4. Проводити з дітьми вправи на дихання, пояснити значення провітрювання приміщення.

 

Ознайомлення з явищами неживої природи

 

Вітер

Завдання. Дати дітям уявлення про вітер як рух повітря.

Дослід 1. Запропонувати дітям різко махнути декілька разів аркушем цупкого паперу. Подмухати на руки, на паперові гребінці. Що при цьому відбувається?

Дослід 2. Підняти прапорці під час прогулянки і визначити напрямок вітру.

Дослід 3. Підставити вітру вологий палець. Що відбувається?

Дослід 4. Під час спостережень на городі, в квіт­нику чи в саду дітям пропонують поспостерігати за рухом гілок, листя, квітів. Чим він викликаний? Які явища супроводжує вітер? Чи можна штучно створити вітер? Як?

 

Дощ, снігопад, град

 

Завдання. Поглибити уявлення дітей про різні стани води: рідкий, сипкий, твердий.

Дослід 1. Показати дітям, що дощ — це крапли­ни води, прозорі, без запаху і смаку. Дощові краплини, зібрані в посудину, можуть бути різної температури (влітку і восени), різної прозорості (залежно від чистоти предмета, на який падають), різного об’єму.

Дослід 2. Продемонструвати, як при нагріванні в посудині град перетворюється у воду. Зробити проби на чистоту води (з граду вода чиста і прозора, чистота дощової води залежить від чистоти поверхні, на якій вона збирається).

Дослід 3. Спостереження за перетворенням снігу у воду, води в лід. Визначення характерних властивостей води. Показати явище ожеледі як результат випадання дощу на переохолоджену землю (при цьому зберігаються характерні властивості льоду). Протягом зими з дітьми доцільно виготовляти снігові споруди і заливати їх водою.

 

Ознайомлення з рослинним світом

 

Потреба рослини у воді

Завдання. Формувати у дітей уявлення про залежність стану рослин від вологості ґрунту: без води рослина жити не може, при нестачі води листочки стають м’якими, опускаються, никнуть, в’януть.  Щоб рослині вистачало води, її слід поливати. Вчити дітей визначати ступінь задоволення потреб рослини у воді за рівнем вологості ґрунту і станом листків, стебла. Розвивати інтерес до об’єктів живої природи, спостережливість.

Початком спостереження має стати проблемна си­туація, в якій діти відповідають на запитання такого характеру: чи всі рослини почувають себе добре після вихідних (святкових) днів? Чому? З чого це видно? Як це перевірити? Після поливки провести порівняльне спо­стереження за цими ж рослинами, які сталися.

Дослід 1. У дві однакові посудини покласти по дві однакові квасолини. Одну з посудин наповнити водою так, щоб квасолини занурились у неї.

Під час спостереження запитати: як змінились квасолини? Що  з’явилося на насінинах, занурених у воду? Чому? Куди спрямовані корінці? Чому постійно треба доливати воду? Чим вбирає рослина воду?

Дослід 2. В однакові посудини вмістити дві цибулини. Посудини наповнити водою. Рослини помістити в одне місце.  Спостереження доцільно спрямувати на з’ясування користі, яку приносить вода рослинам: яскравий колір, соковиті, запашні, крупні пагони і т.д. А також закріпити уявлення про роль і функції кореня у постачанні рослин водою.

Закріпити і поглибити сформовані уявлення доцільно під час догляду за рослинами городу і квітника.

 

Потреба рослин у поживності ґрунту

Завдання. Дати дітям уявлення про те, що у непідживленому ґрунті

рослини погано ростуть: у них стає довгим і тонким стебло, дрібними, блідими листки, майже не утворюється квітка, на них розмножуються шкід­ники. Такі рослини не живуть довго. Щоб рослина добре росла, її необхідно періодично підживлювати, висаджува­ти у поживний ґрунт. Вчити дітей встановлювати ступінь поживності ґрунту за зовнішнім виглядом рослин.

Дослід 1. Висіювання у посуд (ящики) з ґрунтом і піском вівса. Порівняльні спостереження спрямовувати на з’ясування відмінності в забарвленні пагонів, їх соко­витості при умові ідеального догляду.

Дослід 2. Дві цибулини з пророщеними у воді корінцями висадити у два горщики (один з піском, другий з поживним ґрунтом). Чому цибулини ростуть по-різному? Як забезпечити поживність ґрунту? Як мож­на допомогти рослинам, які висаджені у пісок?

Дослід 3. Посадити у горщики з піском і ґрунтом попередньо пророщену у воді квасолю. Порівняльні спос­тереження звести до розуміння дітьми поживності ґрунту як умови для росту і розвитку рослин (з’ясування причини швидкого росту однієї квасолини і повільного росту іншої; різниці у розмірах листя, його забарвленні).

 

Старша група

Ознайомлення з об’єктами неживої природи

 

Перехід речовин з твердого стану в рідкий та з рідкого в твердий

Завдання. Ознайомити дітей з тим, що деякі речовини (лід, смола та ін.) можуть змінювати стан залежно від умов: від нагрівання перетворюються на рідину, а під час охолодження — переходять у твердий стан. Розвивати здатність виділяти загальні властивості предметів та залежності між ними при зміні зовнішніх умов.

Дослід 1. Скляні пробірки (можна обрати й ін­ший посуд) порівну наповнити водою. Поставити пробір­ки у місця з різною температурою повітря. Чому вода надворі перетворилась у лід? Якого кольору лід? Який він на дотик? Запах? Що відбувається з льодом при нагріванні? Чому? Демонструючи на сухій спиртівці до­слід, проаналізувати з вихованцями перехід води в різ­ний агрегатний стан в залежності від температури. Ана­логічно можна продемонструвати дослід із смолою.

Дослід 2. У кілька посудин вмістити льодяні бу­рульки і поставити їх у різні місця групової кімнати. Чому бурульки перетворюються у воду з різною швидкістю? Як можна прискорити цей процес? Чому в морозний день з сонячної сторони даху капає вода?

Дослід 3. У куточку саду відшукати дерева із смолою (вишні, сливи, яблуні і т.д.). Як змінюється твердість фруктової смоли залежно від температури повітря протягом дня? В різну погоду? При спеціальному нагріванні? Які речовини мають схожі зі смолою властивості? (Сургуч, віск, парафін і т.д.) Як змінюється їх використання в залежності від стану? Діти дають порівняльну характеристику речовинам, їх властивостям.

Використовуючи сухий спирт, продемонструвати дослід з будь-якою із перелічених речовин. Висновок діти роблять самостійно.

 

Перетворення рідин у пару

 

Завдання. Ознайомити дітей з явищем переходу рідини в пару і навпаки: при нагріванні лід перетворюється у воду. Вода під час кипіння – в пару, а пара, охолоджуючись, перетворюється у воду. Дати поняття про те, що стан речовин у природі залежить від умов їх існування і доцільної діяльності людини. Розвивати уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами.

Дослід 1. Вихователь, нагріваючи воду у прозорій посудині, спостерігає з дітьми за процесом кипіння. На склі, яким покрита посудина, утворюється пара – дрібні краплини води. (Про те, що це краплини води, діти можуть дізнатися і в такий спосіб: пробірку чи колбу, в якій вона кипить, покрити промокальним папером, на кому з’явиться мокра пляма.) Воду, яка збігла із скла в посудину, можна перетворити у лід. Висновки діти роблять самостійно.

Дослід 2. Сушіння лялькової білизни у різну погоду: теплої вітряної, тихої, похмурої, морозної і т.д. За яких умов білизна висохне швидше? Чому чим сильніший мороз, тим швидше висихає білизна? Чому влітку випадають рясні дощі? Чи завжди дощ супроводжується вітром? Чому? Коли дощ називають «курячим» або «сліпим»? Чому взимку випадає дощ, а влітку інколи йде сніг?

Дослід 3. Дві однакові прозорі посудини наповнити порівну водою. Під час прогулянки виставити їх на добре освітлене сонцем місце. Одну з них щільно закрити, другу залишити відкритою. В кінці прогулянки проаналізувати зміни, які трапились з водою в закритій та відкритій посудинах. Чому рівень води в них різний? Звідки утворились на кришці краплини води? Чому в сужу, жарку погоду стає нижчий рівень води в плескальному басейні, обладнанні для ігор з водою, у відкритих водоймах? Як повертається вода на землю? Що для цього необхідно?

 

Сніг

 

Завдання. Сформувати уявлення про те, що сніг взимку, як і дощ влітку, утворюється з випаруваної води. Розвивати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між явищами неживої природи, вчити виділяти їх характерні ознаки.

Вихованцям слід пояснити, що випаровування води лежить в основі утворення опадів в усі пори року. Проводячи спостереження за сніжинками, можна показати їх будову з шести пелюсток і розповісти, що дрібненькі льодинки у високому небі – замерзла водяна пара. Вона є скрізь. Влітку, весною і восени пара перетворюється в дощ, взимку – в сніг. У вітряну погоду краї сніжинок ламаються і утворюється сніговий порох. А коли мороз слабкий, сніжинки збиваються у щільні білі кульки, і ми називаємо їх крупою.

Дослід 1. Розглянувши будову сніжинок у безвітряну морозну погоду, простежити їх перетворення у воду від подиху на руку і т.д. Чому сніг рипить? Проаналізувати будову сніжинок, взятих з протоптаної стежки і незайманого місця. Висновки діти роблять самостійно.

Дослід 2. Зібрати снігову крупу і розглянути її будову. Вона складається з дрібних кристаликів снігу. Чому не рипить крупка під ногами? У що вона перетворюється від нагрівання? Чи можуть з крупи утворитися сніжинки? Чому? Як утворюється крупа із сніжинок?

 

Іній

Завдання. Дати дітям поняття про таке явище неживої природи, як іній. Показати, що іній – це кристалики водяної пари, які утворюються в морозному повітрі. Іній може випадати як в хмарну, так і в ясну зимову погоду. Він затримується на всіх предметах, рослинах, ґрунті. Його утворення залежить від їх температури. Повітря повинно бути теплішим, ніж поверхня цих предметів.

На відміну від снігопаду і хуртовини випадання інію не пов’язане з хмароутворенням. Це перша характерна ознака даного явища. Друга ознака: процес випадання інію не залежить від вітру і не регулюється ним. Третя – іній може вкривати всі предмети і об’єкти природи, навіть утворюватись на сніговому покрові. Іній утворюється тоді, коли температура повітря вища, ніж температура предметів і об’єктів. Тоді краплини водяної пари, які є в повітрі і на поверхні цих предметів, раптово перетворюються в кристалики льоду. Ось чому їх розташування нерівномірне, хаотичне. Аналізуючи кристалики, слід звернути увагу дітей на їх будову: пластинчаста, тупокінцеві голки, шестикутні призми. Порівняти будову сніжинок з інієм.

Дослід 1. В морозну погоду, напередодні потепління, прикрити один чи кілька предметів, рослин. Чому на них не утворився іній?

Дослід 2. Запропонувати перевірити, з чого утворились кристалики інію, якщо його обережно зняти з поверхні предметів і помістити в тепле приміщення.

 

Хуртовина

 

Завдання. Дати дітям уявлення про хуртовину як явище неживої природи. Поглиблювати їхнє уявлен­ня про різноманітність опадів взимку, про супроводжу­ючі явища в природі. Розвивати здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між умовами і наслідком того чи іншого явища.

До хуртовини призводить переміщення снігу, який недавно випав і ще не злежався. Він легко піднімається і переноситься вітром, утруднюючи при цьому пересуван­ня і бачення навколишнього. Вихователю слід виділити основні умови виникнення даного явища — поява сильного вітру, наявність сухого, пухкого снігу, повна або часткова відсутність хмарності. Отже, у дітей слід сформувати уявлення про хуртовину як явище, яке в своїй суті відрізняється від снігопаду: сніг не падає з хмар, його піднімає вітер із землі.

 

Град

Завдання. Дати дітям уявлення про град. По­казати, що град — це різновидність опадів, які випада­ють на землю з хмар. Градинки бувають різної вели­чини, випадають разом з дощем, вітром, грозою. Вчити аналізувати явища, виділяти їх характерні ознаки, по­яснювати взаємозалежності, які не лежать на поверх­ні явищ.

Різновидність опадів — цікавий момент для спостере­ження. Необхідно відібрати доступну наукову інформа­цію і передбачити можливі варіанти її ускладнення при порівняльних спостереженнях.

Розглядаючи град, дітям слід розповісти, що він, як і сніг, утворюється з води. Це грудки снігу, які заледеніли. Найчастіше вони мають сферичну (кулеподібну) форму. Грудки снігу заледеніли тому, що, рухаючись в середині великих хмар, наштовхувались на краплини води. Від цього вони стали більшими і важчими. Град випадає липи з купчастих дощових хмар. Градинки так щільно заледенівають, що не встигають швидко розта­нути. Град завжди супроводжується грозою, але не під час кожної грози випадає. Град — небезпечне явище в природі. Він знищує посіви в полі, ламає гілки молодих дерев, кущів, молоді пагони. Інколи діти можуть спостерігати наслідки випадання граду, коли на ділян­ці уважно обстежать фруктові посадки, овочі, квіти в квітнику.

Дослід. Під час випадання граду розглянути з ви­хованцями зовнішній вигляд градинок, пригадати власти­вості льоду (слизький, холодний, твердий і т. д.). Дати можливість розколоти градинку і переконатись: її осно­ву створює сніг. Продемонструвати, як в теплому примі­щенні градинки перетворюються у воду, на зігрітому ґрунті швидко тануть. Покрити ґрунт шматочком фанери або цупкого паперу. Де швидше розтануть градинки? Чому? Який звук супроводжує їх випадання?

 

Туман

Завдання. Дати поняття про туман як явище неживої природи. Уточнити уявлення дітей про про­цес випаровування води і характерні властивості во­дяної пари.

Утворення туману пов’язане з охолодженням повітря. Отже, перше, що повинен відмітити педагог під час спостереження,— зміни в температурі навколишнього середовища. В процесі охолодження повітря водяна па­ра, яка в ньому знаходиться, перетворюється в крапли­ни. Вони зависають у повітрі, їх можна відчути дихан­ням, обличчям, вони з невидимих перетворюються в гус­ту молочно-білу завісу. Дітям слід пояснити і причини утворення туману над водоймами в ранкові години. Тем­пература повітря  за ніч знижується, а вода, що нагрівається за день, стає теплішою за повітря. Вода випаро­вуються з водойми, охолоджується і зависає в повіт­рі. Утворюється туман.

Для того, щоб переконати дітей у тому, що туман — це водяна пара, доцільно обстежити поверхню предметів, на яких скупчуються краплі води.

 

  Грім, блискавка

 

Завдання. Дати дітям уявлення про грім і блис­кавку як явища неживої природи, що спостерігаються влітку, інколи взимку і супроводжуються випаданням дощу, граду.

Розповідаючи про грозові явища, педагогу слід провести  з дітьми детальний аналіз усіх фактів у неживій природі, які є умовами виникнення грому і блискавки. Старшому дошкільнику  можна пояснити такі умови: підвищення температури повітря (випаровується ве­лика кількість води, яка охолоджується і віддає своє тепло в навколишнє середовище);

утворення купчасто-дощових хмар як результат скуп­чення крапель випарованої і охолодженої води;

поява сильного поривчастого вітру.

Отже,  проаналізувавши  умови, діти приходять до висновку, що грози найчастіше є літнім явищем. Чому виникає грім? Кожна хмара несе в собі певний заряд електроенергії. Під час сильного вітру хмари стрімко

пересуваються, наштовхуються одна на одну, віддаючи при цьому свої заряди. Тоді виникає на небосхилі пряма, ламана або зігзагоподібна лінія —блискавка, яка яскра­во світиться і і згодом на землю доноситься і звук — грім, що виникає від зустрічі двох різних електрозарядів хмар.

Грозові розряди надзвичайно небезпечні. Тому на всіх спорудах встановлюють блискавковідводи.

 

Веселка

Завдання. Дати дітям уявлення про веселку як явище неживої природи. Поглиблювати і розширювати уявлення про взаємозалежність явищ, їх характерні осо­бливості.

Поєднуючи з різною інтенсивністю найяскравіші кольори спектру, веселка є цікавим об’єктом для спосте­реження і дослідницької роботи з дітьми на ділянці в літні дні. Слід пояснити малятам, що веселка з’являєть­ся на небосхилі після випадання дощу за ясної сонячної погоди (або раптової появи сонця). Дощ випадає з окре­мих купчасто-дощових хмар, а не з суцільних, шарува­тих. Між хмарами є значні проміжки чистого, освітлено­го неба, і, коли сонячне проміння проходить крізь крап­лини води, воно, заломлюючись, відбивається. З’являєть­ся веселка.

Дослід. На ділянці дитячого садка під час роз­бризкування води в сонячну погоду малята можуть спостерігати крізь скло штучну веселку (стояти слід спиною до сонця).

 

Ознайомлення з рослинним світом

Функції окремих частин рослин

Завдання. Уточнити і розширити уявлення дітей про будову рослин, функції їх окремих частин: корені всмоктують воду, поживні речовини, які по стеблах, гілках і стовбурах (у дерев) надходять до листя, квітів, плодів.

Дослід 1. Під час розмноження кімнатних рослин розглянути будову кожного живця. Що відсутнє? Що повинно утворюватись на рослині, щоб вона могла рости в ґрунті?

Виставити живці у воду, налиту в прозору посу­дину, і спостерігати за процесом формування кореня і розвитком пагона. Чому жовкнуть і опадають листки у пеларгонії? Як змінились живці бегонії? Що зміни­лось у алоє? Чи є зміни у традесканції, сеткреазії? і т.д. Що трапилось з живцями, які зразу висадили у ґрунт? В обсязі цього досліду закріпити знання про значення інших факторів неживої природи у житті рослин.

Дослід 2. Відібрати два-три пагони судинних рослин (бальзамін) з добре сформованим коренем і вмісти­ти їх у розчин з барвником. Висновки діти роблять самостійно.

 

       Вплив факторів неживої природи на

                    ріст і розвиток рослин

 

                        Світло

Завдання. Розширити та поглибити уявлення дітей про світло (сконцентроване світло випромінює тепло, його промінь, можна побачити), про його роль для життя і розвитку рослин.

Дослід 1. Сонячним і злегка гуманним ранком спрямувати люстерком промінь світла на дитину так, щоб «зайчик» опинився неподалік від її обличчя. Дитина виразно побачить, як від люстерка до неї тягнеться яскравий промінчик. Можна показати, як світло відби­вається від поверхні води.

Дослід 2. В рамку фільмоскопа вставити відріза­ний шматочок чорного паперу з отвором 3-5 мм. Включи­ти фільмоскоп, під нього протягнеться тонкий і яскравий промінь світла. Можна направити його у ємкість з водою і вміщеним у ній люстерком. Діти побачать, що, підбив­шись від люстерка, промінь змінить свій напрямок. Кра­ще ці досліди  проводиш у затемненому приміщенні.

Дослід3.Сонячнимранком можна спостерігати, як крізь легкий туман пробиваються промені світла. У кожному промені добре видно освітлені сонцем частинки туману. Особливо яскраво виділяються промені
світла, спрямовані на зустріч спостерігачеві.

Дослід4. Запропонувати кільком малятам спря­мувати сонячних «зайчиків» кому-небудь на долонь­ку. Дитина зразу відчує, що від сонячних «зайчиків» долоні стало тепліше. Запропонувати малятам пригадати, як приємно гріє щічки сонечко, як нагрівається поверхня одягу від сонячного проміння. З’ясувати, який одяг нагрівається швидше – темного кольору чи світло­го. Чому?

Завдання. Пояснити, що для життя і росту рослин необхідно одночасно світло, вода, тепло, поживний ґрунт, а також турботливий догляд. Закріпити навички визначення задоволення потреб рослин у тому чи іншому факторі: при малій освітленості рослини витягуються у бік світла, листя і стебла бліднішають, у бідному на поживні речовини ґрунті рослини ростуть повільно; без тепла насіння не проросте, листя не розпуститься; без води рослини зів’януть.

Дослід 1. Висадити три однакових цибулини: дві виставити в темне місце, одну — на світло. Провести систематичні спостереження. Підвести малят до виснов­ку: при нестачі світла пагони цибулі стають блідими, витягуються, втрачають аромат, пружність.

Дослід 2. Одну цибулину з темного місця пе­ренести на світло і поставити поряд з вирощуваною з початку досліду. Висновки про зміни діти роблять самостійно.

Дослід 3. Другу цибулину з темного місця виста­вити на світло. Підсумкове спостереження і узагальнен­ня значення світла провести на матеріалі аналізу розви­тку трьох цибулин. Підвести дітей до усвідомлення функ­ції окремих частин рослин у поглинанні світла.

Дослід 4. Після обстеження кімнатних рослин їх виставляють на світло. Через три-п’ять днів фіксують зміни в положенні листків, пагонів, квітів. «На природі» цей дослід можна поставити, спостерігаючи за «поведін­кою» соняшника.

Дослід 5. Затемнити молоді рослини соняшника листом фанери. Простежити, в якому напрямку будуть орієнтовані квіти рослини порівняно з незатемненими.

 

Тепло

Дослід 1. Поставити у приміщення горщики з пе­ренесеними з відкритого ґрунту хризантемою, братками садовими, нагідками та ін. Провести порівняльні спосте­реження за рослинами, які залишились у квітнику і пе­ренесеними у приміщення.

Дослід 2.  Зрізані гілки дерев і кущів по-різному розвиваються у вазах з водою. Чому на вікнах з півден­ної сторони гілки вкрилися листками? Як прискорити ріст і розвиток інших рослин? Які ще зміни відбуваються на гілках? Гілки з корінням пересадити в ґрунт у горщи­ки або ящики.

Дослід 3. Перенесений з майданчика дерен із сто­кротками, подорожником, пижмом та іншими рослинами систематично зрошувати. Провести порівняльні спосте­реження за змінами у рослин під снігом, на відкритому ґрунті та перенесеними у приміщення. Узагальнити розу­мінням впливу тепла на життя рослин.

 

Вологість і поживність ґрунту

Діти вже оперують певними уявленнями про роль вологи і поживності ґрунту в результаті проведеної робо­ти в попередніх групах та на основі поглиблення і розши­рення знань в обсязі перелічених вище дослідів. Слід провести з вихованцями екскурсії до теплиць та оранже­рей, де вони зможуть побачити комплексний вплив на рослини всіх факторів одночасно. З цією ж метою слід організувати «город на вікні» у груповій кімнаті чи іншому придатному для такої роботи приміщенні.

З метою закріплення знань доцільно використати дидактичні ігри типу «Лото», «Незнайко-городник», «Незнайко-садівник».

 

 

Ознайомлення із сезонними явищами

в світі рослин і тварин

 

Осінь

Вихователь систематизує уявлення малят про послі­довність змін у природі восени, розкриває зв’язок між настанням холоду і станом рослин, зникненням комах, відльотом птахів, підготовкою тварин до зими.

У житті рослин восени найяскравішими є такі явища: осіннє розцвічування листя, листопад у листяних і пе­ріодичне оновлення у хвойних рослин, підготовка до зими одно-, дво- і багаторічних трав’янистих, визрівання і поширення насіння і т. д.

Формуючи елементи наукового пізнання світу, ді­тям можна пояснити явища повторного цвітіння дерев — каштана, калини, горобини, акації, вишні, яблуні і трав’янистих ромашки, нагідок, конюшини, льону, по­луниці. Якщо значну частину поживних речовин рослини не встигли використати, вони вступають знову в активну фазу при затяжних осінніх дощах і відносно теплій погоді.

Д о с л і д. На ділянці дитячого садка для доказовості ознак тривалого цвітіння рослин за певних умов доцільно висаджувати ремонтантні сорти полуниці, троянди та інших рослин, які цвітуть і плодоносять до пізньої осе­ні. Кілька екземплярів можна перенести взимку у примі­щення для продовження спостережень.

Осінні явища (похолодання, скорочення світлового дня, зменшення зеленого покриву на рослинах) дають багатий матеріал для спостережень з дітьми за життям тварин. Восени у тваринному світі відбуваються такі важливі події, як сезонні міграції, впадання в сплячку, наближення до житла людей.

Зокрема, відсутність або обмежена кількість квітучих рослин, нестача нектару і пилку зумовлюють сезонні зміни в поведінці комах.

Дослід 1. На деревах ділянки дитячого садка розмістити в окремих місцях ловильні пояси для ко­мах. У другій половині жовтня — першій половині листопада оглянути складки вільної кори і захищеної поясами. Підвести дітей до висновку: личинки короїда, гусінь золотогузки зимують у корі дерев.

Дослід 2. Утримуючи дафній і циклопів, діти спостерігають за їхньою поведінкою в кутку природи дитячого садка та на водоймі восени. Куди вони зни­кають? Чому?

Аналізуючи осінні відльоти птахів, основну увагу слід звернути на відсутність звичного для них корму, усклад­нення його добування з-під снігу, пояснити причину відльоту диких птахів, наприклад гусей і качок, і порівня­ти їхню поведінку з поведінкою свійських гусей і качок.

Цікавими і змістовними є осінні явища в житті ссав­ців. Дітям треба пояснити суть зимової сплячки, процесу линьки, заміни кольору забарвлення, запасання кормів на зиму.

 

Зима

Зимові явища в рослинному світі пов’язані з періодом глибокого спокою.

Дослід 1. Передвесняний загар можна спосте­рігати в другій половині зими за рахунок збільшення сили і тривалості сонячного опромінювання. На покри­тих паперовими або марлевими поясами відрізках кори загар не проявляється. Дослід можна провести на фрук­тових або декоративних деревах.

Дослід 2. Танення снігу у другій половині зими навколо стовбурів дерев, які ростуть на добре освітленій частині ділянки. Вибрати одне з дерев. Частину його стовбура біля основи прикрити «щитом» з фанери. Чи утвориться навколо стовбура лунка? Чому?

Дослід 3. Узимку відкопати кусок дерну і пе­ренести у приміщення. Порівняти зміни, які відбулися в дерні, що був перенесений восени та взимку, з життям рослин під снігом. Запропонувати зробити висновки про значення тепла, світла, вологи та догляду за рослинами.

 

Весна

Істотні зміни в житті рослин і тварин весною по­в’язані із збільшенням тривалості світлового дня і під­вищенням температури повітря.

Дослід 1. Швидкість танення снігу, чистого, бруд­ного, покритого аркушем білого паперу, чорного або кольорового. Висновок діти роблять самостійно.

Дослід 2. Стан рослин, їх розвиток (стокротки, пижмо, подорожник, кульбаба та ін.) в залежності від місцезнаходження: під снігом, на оголенні ділянці, з со­нячної сторони тощо. Висновок діти роблять самостійно.

Дослід 3. Лунки біля основ стовбурів дерев, що утворюються від танення снігу (швидкість їх утворення і розміри в залежності від забарвлення стовбура, його величини і місця розташування).

Дослід 4. Ріст і розвиток рослин на перенесеному в приміщення дерні та на ділянці дитячого садка. Ви­сновки діти роблять самостійно.

Дослід 5. Весняний сокорух у клена гостролисто­го і берези. Чому не набухають бруньки на окремих гілках (травмованих, підсохлих, зрізаних і не поставле­них у воду і т. д.). Закріпити знання про функції кореня і значення води.

Дослід 6. Запилення ранньоквітучих вітрозапильних дерев на ділянці дитячого садка (ліщина, вільха). Марлевими чохликами пов’язати окремі гілки в період цвітіння. Через три-чотири тижні порівняти ці гілки з іншими,  що ростуть  поряд  Що змінилося?  Чому?

З настанням тепла висадити у відкритий ґрунт гілки декоративних дерев та кущів (верби, каштана, бузку тощо), які проросли у вазах.  Висновок про значення поживного ґрунту для розвитку рослин діти роблять самостійно.

Потепління, розвиток рослинності сприяє активності тварин. На прикладі співіснування рослин і тварин, як і їх негативною взаємовпливу, слід продемонструвати дітям складні зв’язки причинно-наслідкової залежності, які існують у природі.

Дослід1. Вплив порошку із висушеного чистотілу на поширення капустяної блохи і попелиць на овочевих культурах, які вирощують діти на городі дитячого садка.

Дослід 2. Обкурювання димом від спалюваного чистотілу городини, плодово-ягідних насаджень від медянки, білана капустяного та ін.

Дослід 3. Використання відвару полину, бузини або воронячого ока для охорони кімнатних рослин від шкідників (попелиці, щитівки, трипса).

Дослід 4. У три банки вмістити уражені попели­цею листки рослин (кімнатних, відкритого фунту та ін.). В одну банку помістити семи-п’ятикрапкове сонечко, у другу — червоних мурашок, а третю — залишити без змін. Що відбулося?

Дослід 5. Спостереження за розвитком жаби з відновленої з водойми ікри в різних умовах: різна темпе­ратура води і різний посуд. Як залежить розвиток жаби від зовнішніх умов?

Дослід 6. Між фруктовими деревами висадити пижмо звичайне, гіркий полин, деревій. Чому на деревах немає шкідників (метелика-плодожерки, квітогриза, мі­дянки та ІН.)? Восени порівняти плоди різних дерев. Чим вони відрізняють я? Чому?

Дослід 7. Для врятування кущів смородини та афусу від метелика-вогнівки у мокрий весняний фунт висадити пагони бузини. Порівняти ягоди з різних ку­щів. Чим вони відрізняються? Чому?

Дослід 8. Простежити за розмноженням кімнат­них рослин, ягідних кущів живцями. Висіяти насіння полуниці садової. Чим відрізняються рослини, висаджені різним способом?

 

Літо

Наявність улітку достатньої кількості вологи, тепла, світла сприяє пишній рослинності, розвитку тваринного світу.

Дослід 1. Спостереження за розвитком перенесе­них у ґрунт рослин, висіяних у воду або висаджених у ґрунт взимку. Чому вони відрізняються від висіяних восени?

Дослід 2. Вирощування у куточку лісу рижиків під сосною чи ялиною (розкидати під ними шматки шляпок старих грибів). Вирощування білих грибів анало­гічним способом під липою. З якими деревами дружать гриби? Чому їх треба шукати в лісі в такому оточенні? Чому грибів не видно з трави?

Дослід 3. У скляну банку з фунтом, покритим шматочками листя, соломи, вмістити кілька дощових черв’яків. Чим вони корисні в природі? Висновок діти роблять самостійно

Дослід 4. Простежити, як мандрує по водних рослинах вгору вниз п’явушник малий, великий. Чому він перестає рухатись, якщо банку закрити склом? Яку користь приносить п’явушник?

Дослід 5. Розглянути, як личинка ручайника хо­вається під ворогів. Як вона рухається? Що трапиться, якщо чохлик зруйнувати або вийняти з води?

Дослід 6. З’ясувати, чому павука називають сріблянкою. Чому після руйнування «срібного одягу» павук піднімається па поверхню води?

Висновки за змістом проблемних дослідів роб­лять самостійно, а результати фіксують у щоденниках спостережень.

No Comments »