Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Дошкільний навчальний заклад № 39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської області

ПОНЕДІЛОК 19.02.2018 - СНІДАНОК: Суп молочний вівсяний, булка з маслом і твердим сиром, чай з лимоном ОБІД: Борщ " український" зі сметаною, хліб, плов з ковбасою, салат з консервованих огірків, сік фруктовий ПОЛУДЕНОК: Молоко,вафля ВЕЧЕРЯ: Омлет натуральний, картопляне пюре з маслом, капуста тушена, хліб, узвар із сухофруктів
image_pdfimage_print

Організація життєдіяльності дошкільників

в контексті завдань логіко-математичного розвитку

Організовуючи життєдіяльність малюків у дошкільному закладі, ми  орієнтуємося на перехід від штучно запозиченої шкільної системи до специфічно дошкільної, яка визнає пріоритет дитячої форми існування та повноцінної реалізації особистісного розвитку. Ми створили таку модель психолого-педагогічної взаємодії дорослого і дитини, в якій дорослий виступає партнером і порадником, рівноправним учасником у спільній діяльності.

Педагоги нашого закладу організовують змістовну та осмислену життєдіяльність дітей, що дає змогу встановити гармонійну рівновагу між важливими лініями їхнього психічного розвитку, природними можливостями та вольовою регуляцією у досягненні мети. Така модель можлива в особистісно орієнтованому виховному оточенні, в якому дитина ініціює власні задуми, ідеї, мету логіко-математичної діяльності та обмірковує можливі варіанти дій. Саме в таких умовах є всі можливості для розгортання активності дитини, гармонійного розвитку всіх складових компонентів діяльності «хочу», «можу», «буду».

Традиційна система занять з формування елементарних математичних уявлень виявилася малоефективною щодо логіко-математичного розвитку дошкільнят. А вимогами Базового компонента, заняття в сучасному дошкільному закладі не є самодостатньою формою роботи з дітьми, для забезпечення їх логіко-математичного розвитку. Не заперечуючи заняття як одну з можливих форм організації життєдіяльності дошкільнят, проте, не визнає його ні основною, ні, головне, найпродуктивнішою для цього періоду їхнього життя формою. В нашому дошкільному закладі ми організовуємо з дітьми навчально-пізнавальну діяльність, яка не обмежується тільки заняттями. Ми здійснюємо її в інших формах роботи: індивідуальна робота, організовані дидактичні ігри, спостереження, елементарні досліди тощо.

У малюків ми розвиваємо логіко-математичне мислення, граючись, бо чим менша дитина, тим більше значення в її житті займає гра, спілкування та продуктивна діяльність. Діти, як у дзеркалі, відображають у грі навколишню дійсність, відтворюють те, що бачать у сім’ї, на вулиці, з екрана телевізора. За допомогою ігрових ситуацій значно легше зосередити увагу дитини, поліпшити сприймання матеріалу.

Гра – провідний вид діяльності дошкільників. Саме в процесі ігрової діяльності діти виконують безліч різних математичних і логічних операцій: лічать предмети та об’єкти, порівнюють їх за величиною та формою, групують, класифікують, оперують із множинами. Принцип інтеграції ми реалізовуємо в ігровій діяльності дошкільників. Так, у сюжетно-рольовій грі «Сім’я» можуть поєднуватися різні теми: тато їде на роботу, будує гараж для машини; мама робить покупки в магазині, купує ліки в аптеці, викладає мозаїку тощо.

У сюжетно-рольовій грі «Магазин» діти класифікують товар (овочі, фрукти тощо), проявляють знання про цифри (ціна товару, гроші), діти використовують умовні мірки.

Щоб ігрова діяльність була результативною і сприяла формуванню життєвої компетентності та логіко-математичному розвитку, ми здійснюємо планування навчально-виховної роботи, враховуючи форми активності дитини за сферами життєдіяльності «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам» та базові якості особистості.

У процесі конструювання діти засвоюють просторове розміщення деталей, визначають кількість будівельного матеріалу, закріплюють знання про обємні геометричні фігури.

В своїй роботі ми дотримуємося принципу інтеграції у формуванні логіко-математичної компетентності дитини, поєднуючи різні сфери життєдіяльності, показуємо, що числа і форми існують у світі природи, культури, тобто поєднуємо зміст різних сфер життєдіяльності та ліній розвитку. Реалізація принципу інтеграції забезпечує цілісність навчально-виховного процесу, створює умови для застосування дітьми набутих знань у різних видах діяльності.

Ознайомлюючи дошкільників із різною формою предметів, показуємо, ці форми в навколишньому світі, звертаємо увагу на їх красу в природі та мистецтві.

Педагоги нашого закладу використовують у своїй роботі засоби художнього слова – це колискові, загадки, приказки, прислів’я, лічилки, казки.

Колискова пісня – оберіг від усякої напасті, зла й страху, прилучення до рідного, святого.  Малеча охоче слухає колискові, старші дошкільнята залюбки співають їх своїм лялькам. Ми використовуємо колискові ще й для розвитку логіко-математичного мислення. Здебільшого в них згадується про число, кількісну та порядкову лячбу.

А-а-а, котки два –

Шарі, бурі обидва.

Один пішов по миші,

Другий Юрку колише.

Що ж ви, котки, зробили,

Що ви Юрчика збудили!

Запитуємо дитину: «Скільки було котиків? Скільки котиків пішло на полювання? Скільки котиків залишилося?». Пропонуємо дітям намалювати котиків або зробити аплікацію з геометричних фігур. Визначаємо, з яких геометричних фігур краще зробити вушка, лапки, хвостик, тулуб, мордочку? За якою ознакою відрізняються геометричні фігури? (Колір, величина).

Ой ну, люлі, люлі,

Прилинули гулі,

Та й сіли на люлі.

Стали думати-гадати,

Чим дитину дарувати.

Дали їй три квіточки:

Одну квітку – сонливую,

Другу квітку – дрімливую,

А третю – щасливую.

Запитуємо дітей: «Скільки голубів прилетіло до колисочки? Скільки всього квіточок принесли голуби?». Математичне обігрування колискових цікаве для дошкільників.

Народ створив безліч жартівливих задач, загадок, прислів’їв, приказок, у яких використано математичні поняття. У них виявляється розум, кмітливість, спостережливість українського народу. Отож, читаючи малюкам казки, загадуючи загадки, звертаємо увагу дітей на математичний зміст у цих творах. Використання їх підвищує інтерес до математики, дає змогу внести елемент змагання, створити гарний настрій.

Казки – це духовне багатство культури нашого народу. Казка подає дитині перші відомості про навколишній світ, розмаїття його форм. Наші діти, як колись і ми, люблять слухати казки, бути героями казок. У багатьох казках елементи математики знаходимо вже в самій назві: «Вовк і семеро козенят», «Білосніжка та сім гномів», «Дванадцять місяців», «Три ведмеді» та ін.

Читаючи дітям художні твори, розповідаючи казки, закріплюємо знання дітей про логіко-математичні поняття. Використовуючи зміст казки «Колобок», ми закріплюємо знання дітей про геометричні фігури (колобок має круглу форму, він котиться), вміння лічити героїв казки, вправляємо їх в орієнтуванні у просторі, вчимо здійснювати серіацію за величиною.

Розповівши казку «Зайчикова хатка» та розглянувши ілюстрації до казки, пропонуємо дітям викласти з геометричних фігур будиночок для зайчика.

В казці «Колосок» – закріплюємо знання про величину – мишенята  малі, а півник великий.

В казці про трьох ведмедів звертаємо увагу дітей на величину стільців, тарілок, ліжок.

В казці «Ріпка» закріплюємо вміння дітей здійснювати упорядкування від найбільшого героя казки до найменшого, закріплюємо вміння лічити, орієнтуватися у просторі.

Особливе місце в логіко-математичній діяльності дитини займають казкові сюжети, цікаві історії чи веселі розповіді.

Приклади завдань-казок:

  1. «Олівці посперечалися».

Посперечалися в коробці олівці. Синій сказав:

– Я – найголовніший, мене діти люблять найбільше. Моїм кольором розфарбовують море і небо.

– Ні, я – найголовніший, – заперечив червоний олівець. – Моїм кольором розфарбовують ягоди.

– Ні, це я – найголовніший, – сказав зелений олівець. – Моїм кольором діти розфарбовують траву і листя на деревах.

„Сперечайтеся, сперечайтеся, – розмірковував жовтий олівець. – Насправді, я знаю, хто найголовніший, і чому діти мене люблять найбільше, адже моїм кольором розфарбовують сонце”.

Запитання: скільки всього олівців було в коробці? (4).

  1. «День народження Мухи-Цокотухи».

На день народження Муха-Цокотуха покликала гостей. Накрила святковий стіл, розклала стільці.

Першими приповзли 2 гусениці та сіли на стільці. Потім прилетіли 3 метелики і теж сіли на стільчики. Незабаром прискакали коники і всілися на двох стільцях.

І, коли всі сиділи за столом і пили чай, у двері постукали – прилетів жук і зайняв ще одне місце.

Запитання: Скільки було гостей? (8).

  1. «Пригода в лісі».

Летіла сорока лісом і всім повідомила, що бджілки сьогодні всіх звірів медом пригощатимуть. Почали лісові звірята посуд шукати, щоб по мед піти. Першим до вулика причвалав ведмідь із банкою, другою прискакала білочка з кухликом, третім прибіг зайчик з мискою, четвертою прийшла лисичка з глечиком, а останнім – вовк з каструлею.

Запитання:

Яким у черзі був зайчик? (Третім).

Як можна назвати одним словом те, з чим прийшли звірі? (Посуд).

Як можна назвати одним словом усіх, хто прийшов по мед? (Звірі).

  1. «Теремок».

Стояв у лісі теремок. У ньому жили звірята. Здогадайтеся хто.

Рудохвоста, пухнаста, хитра (лисиця).

Довговухий, короткохвостий, боязливий (зайчик).

Круглий, колючий (їжачок).

Товстий, незграбний (ведмідь).

Запитання:

Скільки всього звірят жило в будиночку?

Хто з них великий, менший, найменший?

Для успішного опанування програми шкільного навчання дитині необхідно не тільки багато знати, але й послідовно і логічно мислити. Логічні завдання та вправи допомагають активізувати розумову діяльність, захоплювати і розважати дітей, розвивати розум, закріплювати здобуті знання та вміння, вправлятися в застосуванні їх в інших видах діяльності, новій обстановці.

У роботі з дітьми 5 – 6 років використовуємо прості логічні вправи і завдання, з метою розвитку в них уміння здійснювати послідовні розумові дії: аналізувати, порівнювати, узагальнювати за ознакою, цілеспрямовано розмірковувати. Наприклад, завдання на знаходження пропущеної фігури, продовження ряду фігур, на пошук чисел: «Яка з геометричних фігур зайва і чому?», «Лабіринти», «Знайди два однакових предмети», «Продовжи ряд зображень».

Спостереження в природі, художня література (казки, загадки, лічилки), зображувальна діяльність – все це сприяє логіко-математичному розвитку дошкільників.

На спеціально організованих заняттях із художньо-естетичного розвитку (малювання, ліплення, аплікація) також продовжуємо роботу з розвитку логіко-математичного мислення.

Показником ефективної організації педагогом життєдіяльності дошкільників є їхня компетентність.

No Comments »