Організація життєдіяльності дошкільників
в контексті завдань логіко-математичного розвитку
Організовуючи життєдіяльність малюків у дошкільному закладі, ми орієнтуємося на перехід від штучно запозиченої шкільної системи до специфічно дошкільної, яка визнає пріоритет дитячої форми існування та повноцінної реалізації особистісного розвитку. Ми створили таку модель психолого-педагогічної взаємодії дорослого і дитини, в якій дорослий виступає партнером і порадником, рівноправним учасником у спільній діяльності.
Педагоги нашого закладу організовують змістовну та осмислену життєдіяльність дітей, що дає змогу встановити гармонійну рівновагу між важливими лініями їхнього психічного розвитку, природними можливостями та вольовою регуляцією у досягненні мети. Така модель можлива в особистісно орієнтованому виховному оточенні, в якому дитина ініціює власні задуми, ідеї, мету логіко-математичної діяльності та обмірковує можливі варіанти дій. Саме в таких умовах є всі можливості для розгортання активності дитини, гармонійного розвитку всіх складових компонентів діяльності «хочу», «можу», «буду».
Традиційна система занять з формування елементарних математичних уявлень виявилася малоефективною щодо логіко-математичного розвитку дошкільнят. А вимогами Базового компонента, заняття в сучасному дошкільному закладі не є самодостатньою формою роботи з дітьми, для забезпечення їх логіко-математичного розвитку. Не заперечуючи заняття як одну з можливих форм організації життєдіяльності дошкільнят, проте, не визнає його ні основною, ні, головне, найпродуктивнішою для цього періоду їхнього життя формою. В нашому дошкільному закладі ми організовуємо з дітьми навчально-пізнавальну діяльність, яка не обмежується тільки заняттями. Ми здійснюємо її в інших формах роботи: індивідуальна робота, організовані дидактичні ігри, спостереження, елементарні досліди тощо.
У малюків ми розвиваємо логіко-математичне мислення, граючись, бо чим менша дитина, тим більше значення в її житті займає гра, спілкування та продуктивна діяльність. Діти, як у дзеркалі, відображають у грі навколишню дійсність, відтворюють те, що бачать у сім’ї, на вулиці, з екрана телевізора. За допомогою ігрових ситуацій значно легше зосередити увагу дитини, поліпшити сприймання матеріалу.
Гра – провідний вид діяльності дошкільників. Саме в процесі ігрової діяльності діти виконують безліч різних математичних і логічних операцій: лічать предмети та об’єкти, порівнюють їх за величиною та формою, групують, класифікують, оперують із множинами. Принцип інтеграції ми реалізовуємо в ігровій діяльності дошкільників. Так, у сюжетно-рольовій грі «Сім’я» можуть поєднуватися різні теми: тато їде на роботу, будує гараж для машини; мама робить покупки в магазині, купує ліки в аптеці, викладає мозаїку тощо.
У сюжетно-рольовій грі «Магазин» діти класифікують товар (овочі, фрукти тощо), проявляють знання про цифри (ціна товару, гроші), діти використовують умовні мірки.
Щоб ігрова діяльність була результативною і сприяла формуванню життєвої компетентності та логіко-математичному розвитку, ми здійснюємо планування навчально-виховної роботи, враховуючи форми активності дитини за сферами життєдіяльності «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам» та базові якості особистості.
У процесі конструювання діти засвоюють просторове розміщення деталей, визначають кількість будівельного матеріалу, закріплюють знання про обємні геометричні фігури.
В своїй роботі ми дотримуємося принципу інтеграції у формуванні логіко-математичної компетентності дитини, поєднуючи різні сфери життєдіяльності, показуємо, що числа і форми існують у світі природи, культури, тобто поєднуємо зміст різних сфер життєдіяльності та ліній розвитку. Реалізація принципу інтеграції забезпечує цілісність навчально-виховного процесу, створює умови для застосування дітьми набутих знань у різних видах діяльності.
Ознайомлюючи дошкільників із різною формою предметів, показуємо, ці форми в навколишньому світі, звертаємо увагу на їх красу в природі та мистецтві.
Педагоги нашого закладу використовують у своїй роботі засоби художнього слова – це колискові, загадки, приказки, прислів’я, лічилки, казки.
Колискова пісня – оберіг від усякої напасті, зла й страху, прилучення до рідного, святого. Малеча охоче слухає колискові, старші дошкільнята залюбки співають їх своїм лялькам. Ми використовуємо колискові ще й для розвитку логіко-математичного мислення. Здебільшого в них згадується про число, кількісну та порядкову лячбу.
А-а-а, котки два –
Шарі, бурі обидва.
Один пішов по миші,
Другий Юрку колише.
Що ж ви, котки, зробили,
Що ви Юрчика збудили!
Запитуємо дитину: «Скільки було котиків? Скільки котиків пішло на полювання? Скільки котиків залишилося?». Пропонуємо дітям намалювати котиків або зробити аплікацію з геометричних фігур. Визначаємо, з яких геометричних фігур краще зробити вушка, лапки, хвостик, тулуб, мордочку? За якою ознакою відрізняються геометричні фігури? (Колір, величина).
Ой ну, люлі, люлі,
Прилинули гулі,
Та й сіли на люлі.
Стали думати-гадати,
Чим дитину дарувати.
Дали їй три квіточки:
Одну квітку – сонливую,
Другу квітку – дрімливую,
А третю – щасливую.
Запитуємо дітей: «Скільки голубів прилетіло до колисочки? Скільки всього квіточок принесли голуби?». Математичне обігрування колискових цікаве для дошкільників.
Народ створив безліч жартівливих задач, загадок, прислів’їв, приказок, у яких використано математичні поняття. У них виявляється розум, кмітливість, спостережливість українського народу. Отож, читаючи малюкам казки, загадуючи загадки, звертаємо увагу дітей на математичний зміст у цих творах. Використання їх підвищує інтерес до математики, дає змогу внести елемент змагання, створити гарний настрій.
Казки – це духовне багатство культури нашого народу. Казка подає дитині перші відомості про навколишній світ, розмаїття його форм. Наші діти, як колись і ми, люблять слухати казки, бути героями казок. У багатьох казках елементи математики знаходимо вже в самій назві: «Вовк і семеро козенят», «Білосніжка та сім гномів», «Дванадцять місяців», «Три ведмеді» та ін.
Читаючи дітям художні твори, розповідаючи казки, закріплюємо знання дітей про логіко-математичні поняття. Використовуючи зміст казки «Колобок», ми закріплюємо знання дітей про геометричні фігури (колобок має круглу форму, він котиться), вміння лічити героїв казки, вправляємо їх в орієнтуванні у просторі, вчимо здійснювати серіацію за величиною.
Розповівши казку «Зайчикова хатка» та розглянувши ілюстрації до казки, пропонуємо дітям викласти з геометричних фігур будиночок для зайчика.
В казці «Колосок» – закріплюємо знання про величину – мишенята малі, а півник великий.
В казці про трьох ведмедів звертаємо увагу дітей на величину стільців, тарілок, ліжок.
В казці «Ріпка» закріплюємо вміння дітей здійснювати упорядкування від найбільшого героя казки до найменшого, закріплюємо вміння лічити, орієнтуватися у просторі.
Особливе місце в логіко-математичній діяльності дитини займають казкові сюжети, цікаві історії чи веселі розповіді.
Приклади завдань-казок:
- «Олівці посперечалися».
Посперечалися в коробці олівці. Синій сказав:
– Я – найголовніший, мене діти люблять найбільше. Моїм кольором розфарбовують море і небо.
– Ні, я – найголовніший, – заперечив червоний олівець. – Моїм кольором розфарбовують ягоди.
– Ні, це я – найголовніший, – сказав зелений олівець. – Моїм кольором діти розфарбовують траву і листя на деревах.
„Сперечайтеся, сперечайтеся, – розмірковував жовтий олівець. – Насправді, я знаю, хто найголовніший, і чому діти мене люблять найбільше, адже моїм кольором розфарбовують сонце”.
Запитання: скільки всього олівців було в коробці? (4).
- «День народження Мухи-Цокотухи».
На день народження Муха-Цокотуха покликала гостей. Накрила святковий стіл, розклала стільці.
Першими приповзли 2 гусениці та сіли на стільці. Потім прилетіли 3 метелики і теж сіли на стільчики. Незабаром прискакали коники і всілися на двох стільцях.
І, коли всі сиділи за столом і пили чай, у двері постукали – прилетів жук і зайняв ще одне місце.
Запитання: Скільки було гостей? (8).
- «Пригода в лісі».
Летіла сорока лісом і всім повідомила, що бджілки сьогодні всіх звірів медом пригощатимуть. Почали лісові звірята посуд шукати, щоб по мед піти. Першим до вулика причвалав ведмідь із банкою, другою прискакала білочка з кухликом, третім прибіг зайчик з мискою, четвертою прийшла лисичка з глечиком, а останнім – вовк з каструлею.
Запитання:
Яким у черзі був зайчик? (Третім).
Як можна назвати одним словом те, з чим прийшли звірі? (Посуд).
Як можна назвати одним словом усіх, хто прийшов по мед? (Звірі).
- «Теремок».
Стояв у лісі теремок. У ньому жили звірята. Здогадайтеся хто.
Рудохвоста, пухнаста, хитра (лисиця).
Довговухий, короткохвостий, боязливий (зайчик).
Круглий, колючий (їжачок).
Товстий, незграбний (ведмідь).
Запитання:
Скільки всього звірят жило в будиночку?
Хто з них великий, менший, найменший?
Для успішного опанування програми шкільного навчання дитині необхідно не тільки багато знати, але й послідовно і логічно мислити. Логічні завдання та вправи допомагають активізувати розумову діяльність, захоплювати і розважати дітей, розвивати розум, закріплювати здобуті знання та вміння, вправлятися в застосуванні їх в інших видах діяльності, новій обстановці.
У роботі з дітьми 5 – 6 років використовуємо прості логічні вправи і завдання, з метою розвитку в них уміння здійснювати послідовні розумові дії: аналізувати, порівнювати, узагальнювати за ознакою, цілеспрямовано розмірковувати. Наприклад, завдання на знаходження пропущеної фігури, продовження ряду фігур, на пошук чисел: «Яка з геометричних фігур зайва і чому?», «Лабіринти», «Знайди два однакових предмети», «Продовжи ряд зображень».
Спостереження в природі, художня література (казки, загадки, лічилки), зображувальна діяльність – все це сприяє логіко-математичному розвитку дошкільників.
На спеціально організованих заняттях із художньо-естетичного розвитку (малювання, ліплення, аплікація) також продовжуємо роботу з розвитку логіко-математичного мислення.
Показником ефективної організації педагогом життєдіяльності дошкільників є їхня компетентність.
No Comments »
