Ігри на уточнення та закріплення знань про м’які й тверді приголосні
- Дидактична гра«Скажи, як Твердий Приголосний», «Скажи, як М’який Приголосний»
Вихователь (або дитина) вимовляє будь-який приголосний м’яко або твердо, а малята мають вибрати відповідне позначення з двох карток із зображеннями на них фішок-чоловічків — М’якого Приголосного або Твердого Приголосного.
Варіант гри. Можна запропонувати створити дві команди, де гравець однієї команди вимовляє звук твердо, а гравець другої — вимовляє цей самий звук м’яко.
Насамкінець, запропонувати пом’якшувати цей звук голосним: малята повинні пригадати, що це може зробити тільки голосний “і”.
- Дидактична гра«Намалюй М’який Приголосний», «Намалюй Твердий Приголосний»
Діти по пам’яті або користуючись зразками, “малюють” звуки (домовившись потихеньку з дорослим, котрий підходить до кожного малюка, про те, який звук дитина “малюватиме”). Далі один з гравців вимовляє обраний звук, показує всім чоловічка, якого намалював; решта гравців оцінює, чи правильно виконане завдання.
Варіант гри. Запропонувати малятам викласти на фігурках фішок-чоловічків відповідні позначення — кружечки чи рисочки, що вкажуть, який звук задумав учасник гри.
- Дидактична гра«Продовжуй далі»
Дорослий (або хтось із дітей) називає приголосний звук (твердо чи м’яко), учасники гри хором або по черзі називають “пару” до цього звука, наприклад:
т-ть, д-дь тощо.
Учасники гри, які стоять “ланцюжком”, по черзі один за одним називають певний звук; той, хто стоїть поруч, продовжує слово.
4. Дидактична гра «Хто з ким товаришує»
Гравців поділено на команди, а перед ними на дошці в обох її нижніх кутах кольоровими крейдами намальовані фішки-чоловічки, які позначають м’які та тверді приголосні звуки (або можна виготовити площинні зображення фішок-чоловічків з картону). Кожна команда має конверт з предметними картинками; в назві кожного зображення наявні приголосні. Якщо ж у цьому слові є хоча б один м’який приголосний звук, картинку слід розмістити біля фішки-чоловічка, що позначає м’який приголосний.
Вихователь пояснює: “Якщо ви вимовите назву того, що зображено на вашій картинці і почуєте хоча б один м’який приголосний звук — зрозуміло: це слово “товаришує” з фішкою-чоловічком, що з двома рисочками — М’який Приголосний. Якщо жодного м’якого звука у слові немає, то його товариш — Твердий Приголосний, фішка-чоловічок з однією рисочкою”.
Отже, команди на сигнал своїх капітанів розбирають картки зображеннями (по одній або краще по дві картки кожній дитині) та розміщують їх відповідно фішкам-чоловічкам, що на дошці. Виграє та команда, яка зробить це швидше й правильно. Діти виконують нескладні предметні малюнки і, проговорюючи назву зображень, підставляють їх відповідно до підготовлених фішок.
Для проведення цієї гри індивідуально слід мати: велику картку — аркуш картонного паперу, на якій по кутках намальовані позначення м’якого та твердого приголосних, це знов-таки можуть бути фішки-чоловічки. На зворотному боці в прикріпленій посеред аркуша кишеньці — набір предметних картинок. Завдання те ж саме, що й у грі групою.
- Дидактична гра«Знайди собі пару»
Ролі кумедних фішок-чоловічків виконують діти і по черзі шукають собі пару. Наприклад: усі діти стоять у колі, а одна дитина — в центрі. Та, яка стоїть у центрі, називає звук м’яко чи твердо, після цього підходить до кого-небудь з дітей. Якщо дитина, до якої підійшов ведучий (він може мати наголівничок або нагрудничок фішки-чоловічка), хоче бути йому “парою”, то називає той самий звук, що його назвав ведучий, але з протилежним звучанням: ведучий — твердо (т), дитина — м’яко (ть). Якщо ж гравець із кола не хоче бути парою ведучому, то промовляє цей самий звук так, як і той,— твердо, або зовсім інший звук, і тоді пари не буде. Наприклад:
т-ть — буде пара
д-дь — буде пара
р-р — не буде пари
с-м — не буде пари тощо.
Якщо учасник гри став “парою”, то він стає ведучим, а той іде на місце учасника в колі. Якщо ж гравець не схотів стати “парою”, ведучий іде далі по колу, доки хтось із гравців не назве відповідний приголосний і не стане ведучим.
No Comments »
