Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Дошкільний навчальний заклад № 39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської області

ПОНЕДІЛОК 18.06.2018 - СНІДАНОК: Суп молочний вівсяний, булка з маслом і твердим сиром, какао з молоком 11.00- сік фруктовий ОБІД: Суп овочевий зі сметаною, хліб, плов з м'ясом, салат з буряка вареного, компот із сухофруктів ПОЛУДЕНОК: Молоко, булка з повидлом ВЕЧЕРЯ: Картопля " по-закарпатські" з курячим філе, хліб, огірок свіжий, чай
image_pdfimage_print

Організаційна робота всіх структур

з фізкультурно-оздоровчої роботи

в дошкільному навчальному закладі

 

Як неоціненний Божий дар сприймаємо ми дітей, покладаючи надії на те, що виростуть вони здоровими, добрими, розумними. Проте за останні роки стан здоров’я дітей в Україні погіршився, що пов’язано з наслідками аварії на ЧАЕС, збільшенням нітратів та радіонуклідів у продуктах харчування, забрудненням морів, річок, повітря. Зросла кількість застудних та інфекційних захворювань, що негативно позначається на фізичному розвиткові дошкільнят.

У дошкільному дитинстві закладаються основи здоров`я, виховуються основні риси особистості людини. Міцне здоров’я – важливе підґрунтя успішного всебічного розвитку дитини і розкриття її особистісного потенціалу. Саме тому принцип оздоровчої спрямованості навчально-виховного процесу виокремлюється як один із стратегічних у сучасній системі дошкільної освіти.

Відповідно до законів України «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру» одним із пріоритетних напрямків освітнього процесу в дошкільних навчальних закладах залишається фізичне виховання та оздоровлення дітей. Основна мета фізкультурно-оздоровчої роботи – охорона та зміцнення здоров’я, підвищення опірності й захисних сил дитячого організму,  покращення його працездатності; своєчасне формування у малюків життєво важливих рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей і забезпечення належного рівня фізичної підготовленості; виховання стійкого інтересу до рухової активності, потреби в ній, вироблення звички до здорового способу життя.

Основою системи фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному закладі є руховий режим як сукупність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми, які раціонально поєднуються і послідовно використовуються залежно від віку дітей, місця в режимі дня, сезону.

Робота дошкільного навчального закладу в цілому спрямовується на підтримку, збереження та розвиток здорового способу життя дитини дошкільного віку.

Сучасні підходи до організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ

Пріоритетний напрям освітньо-виховноі роботи у нашому дошкільному навчальному закладі — організація фізкультурно-оздоровчої роботи, що органічно пов’язана з активною руховою діяльністю дітей та має на меті забезпечити оптимальний стан їхньо­го здоров’я, успішний фізичний розвиток, подо­лання гіподинамії, формування рухових умінь та навичок, розвиток фізичних якостей та формування інтересу до різних видів рухової діяльності.

Ця робота спрямовуєтья на виявлення резервів повноцінного фізичного розвитку дітей та формування основ здорового способу жит­тя. Для цього система фізичного виховання ді­тей володіє багатим арсеналом різноманітних фізкультурно-оздоровчих засобів. Чим різноманітніші засоби вихов­ного впливу на дітей використовуємо в своїй роботі, тим динамічнішим є перебіг процесу фізично­го розвитку дошкільнят.

Основні показники фізичного здоров’я дитини — загартованість організму (ступінь роз­витку адаптивних можливостей організму проти негативних змін навколишнього середовища); повноцінний фізичний розвиток; рівень рухової підготовленості; розвиток фізичних якостей та тренованість організму.

Ефективність загартовування дітей визначається доцільним вибором різних його видів (об­тирання, обливання холодною водою, контрастне обливання, ходіння босоніж, полоскання горла, використання сауни, плавання в басейні тощо). Запорука позитивних зрушень — систематичність, послідовність, позитивне ставлення дитини до загартувальних процедур, відсутність примусу.

Актуалізації знань дітей, їхніх умінь та навичок, особистісних досягнень у сфері рухового досвіду сприятиме й залучення їх до планування варіантів виконання рухових завдань на прогулянці, під час пішого переходу. Більшої самостійності варто на­давати малюкам і в рухливих іграх, заохочувати їх самостійно організовувати знайомі ігри, розподі­ляти ролі, продумувати й ускладнювати правила. Саме такий підхід допоможе деяким дітям, які зви­кли перебувати під пильною опікою дорослих, до­цільно й цікаво організовувати власне дозвілля.

Передумови збереження здоров’я дитини:

  • Гуманістична спрямованість освітньо-ви­ховного процесу: повага до дитини, віра в її можливості, відсутність критиканства, об’єктивно-оптимістичний аналіз досягнень вихованця.
  • Встановлення доброзичливих стосунків: вод­ночас поєднання доброзичливого ставлення педагога з об’єктивною вимогливістю. Урахування базових можливостей дитини та результативності її здобутків.
  • Надання кожній дитині можливості почуватися щасливою.
  • Забезпечення оптимальної реалізації особистісного потенціалу кожної дитини (зникає елемент невдоволення через неуспішність).
  • Застосування особистісно значущих способів діяльності, завдань різних видів та рівнів.
  • Особистісна налаштованість працівників до­шкільного навчального закладу і батьків на збереження здоров’я малюків як основного елементу загальнолюдської культури.
  • Забезпечення оптимальної активної життєді­яльності дітей.
  • Відхід від декларативного стилю виховання на користь дієвого.
  • Усвідомлення дорослими того незаперечного факту, що навчають не лише ті норми і правила, які ми озвучуємо, а й наше поводження в повсякденному житті. Саме наша поведінка щодня, щохвилини є яскравим прикладом для наслідування.
  • Відповідність процесу життєдіяльності ді­тей нормам безпечного та здорового спосо­бу життя, які декларуємо. (Абсурдно роз’яс­нювати дітям значення позитивних емоцій, а в реальному житті повсякчас гримати на них, застосовувати покарання тощо). Здоровий спосіб життя має бути не лише засобом досягнення міцного здоров’я, а нор­мою щоденного життя.

Головні аспекти здоров’язбережувальної роботи

Оздоровчий аспект виховання має на меті вибір доцільного змісту, що відповідає потре­бам безпечної життєдіяльності дітей, адже зна­ти — означає усвідомлювати правила оздоровчої та безпечної поведінки, а вміти — володіти сформо­ваною системою поведінкових навичок.

Щодо виховного впливу на усвідомлення дітьми чинників здоров’я, засво­єння ними основ культури здоров’я, то тут дуже важ­ливо, щоб освітній зміст відповідав вікові дітей, їх­нім потребам, інтересам та можливостям.

Інформаційний компо­нент дошкільної освіти має бути виваженим, відпові­дати психічному розвитку дітей та забезпечувати формування їхньої ком­петентності у сфері зміц­нення здоров’я, фізичного розвитку. Ефективно оз­найомлювати дітей з пра­вилами безпечної пове­дінки на природі, у соціумі з незнайомими людьми, побутовій діяльності, чин­никами здоров’я, емоція­ми, правилами етичної поведінки допоможуть бесіди, розповіді, різні види наочності, художня література, аналіз життєвих ситуацій, щоденне вправляння.

Реалізації цієї мети сприяють також заняття, міні-заняття, свята, розваги, валеохвилинки; емоційно насичені ігрові технології (дидактич­ні, сюжетно-рольові, театралізовані ігри, рух­ливі ігри та ігри змагального характеру, іміта­ційні вправи, пантоміми, рухові шаради тощо), казкотерапія, розігрування життєвих ситуацій тощо. Тут стануть у пригоді різні види діяль­ності: рухова, ігрова, мовленнєва, образотвор­ча, трудова тощо.

Маємо усвідомлювати: з власним організмом, частинами тіла дітей ознайомлюють не просто за­ради знань, а передусім заради свідомого збере­ження ними власного здоров’я. Інформація, яку отримують діти, має бути доступною та зрозумі­лою для них, відповідати вимогам життя, забез­печувати комфортну та безпечну життєдіяльність малюків сьогодні. Тому ознайомлюємо вихован­ців не з анатомічною будовою вуха, ока, а з тим, які функції ці органи виконують та з правилами їх охорони. Щодо засобів лікування, то з дітьми не ліки слід розглядати (це прерогатива дорослих), а вчити їх заварювати цілющий трав’яний чай, готувати розчин для полоскання горла, вітамінні салати тощо. Тобто формування уявлень, знань має відбуватися в процесі життєдіяльності дітей, виходячи з їхніх інтересів та потреб. Ці знання необ­хідні малюкам для повно­цінної життєдіяльності вже сьогодні.

        Пріоритетні напрями фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільному закладі:

  • учити дітей дбати про своє здоров’я;
  • розвивати потребу в щоденній руховій діяльності;
  • розвивати фізичні якості, формувати навички володіння основними рухами та руховими діями;
  • підтримувати у дітей інтерес до різних видів спорту, занять фізкультурою, плаванням;
  • забезпечувати взаємодію педагогів, медичних працівників та батьків у питаннях зміцнення психічного, фізичного здоровя дітей та формування у них здорового способу життя.

Щоб зберегти та зміцнити здоров’я дитини, дорослі мають:

  • створити у дошкільному закладі та сім’ї умови для зміцнення здоров’я і зниження захворюваності дітей — обладнати зони фізичної активності, забезпечити раціональний режим дня та повноцінне збалансоване харчування, прово­дити загартовувальні та загально-зміцнювальні процедури (фізичні вправи, масаж тощо);
  • забезпечити кваліфікова­ний медичний нагляд;
  • формувати навички здорового способу життя, зокрема — власним прикладом.

Для реалізації плану фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільному навчальному закладі слід створити певні умови, зокрема обладнати:

  • спортивну залу для проведення фізкультурних занять, роз­ваг, свят;
  • спортивний майданчик;
  • фітобар;
  • масажний кабінет;
  • медичний кабінет, устаткований фізіоапаратурою.

Обладнання спортивної зали повинно містити:

  • спортивні комплекси;
  • гімнастичні стінки;
  • похилі драбини та дошки;
  • спортивний інвентар та обладнання.

Предметно-ігрове середовище має бути розвивальним, раціонально облаштованим, домірно насиченим і  не лише служити фоном для епізодичних рухових  дій,  а бути стимулом, спонуканням для розгортання та активізації дитячої рухової діяльності.

У кожному груповому приміщенні бажано створити осередок фізкультурно-оздоровлювальної активності (гімнастична стінка, драбинка, гімнастична лава, куби, м’ячі, обручі, сухий басейн, «стежка здоров’я», фітоподушки, різні іграшки – автомобілі, візки тощо). Розміщення обладнання  має забезпечити вільний без перешкод  доступ до нього та сприяти  руховій активності дітей, закріпленню у них набутих умінь та навичок.

Широкий спектр фізкультурного обладнання сприяє розвитку інтересу дітей до занять, зміцнення свого здоров’я. Усе обладнання повинно відповідати віковим можливостям до­шкільників та санітарним вимогам.

Засоби фізичного виховання та розвитку дошкільнят

У дошкільних навчальних закладах використовується комплекс різних засобів з фізичного виховання та розвитку малюків: фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту і туризму), природне середовище (повітря, сонце, вода), гігієнічні чинники (режим харчування, сну, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання тощо). Поряд з традиційними засобами фізичного виховання, оздоровлення дошкільників у практиці роботи дошкільних закладів знаходять місце  інші, наприклад: фітбол-гімнастика – вправи з  використанням м’яча,  що має певні властивості (розмір, колір, запах, пружність), які застосовуються   з оздоровчою  метою; стретчинг – система вправ, заснована на статичних розтягненнях м’язів тіла і хребта, яка дає змогу запобігати порушенню постави, має оздоровчий вплив на весь організм, допомагає активізувати його захисні сили.

До фізкультурно-оздоровчої роботи відносяться такі форми: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні хвилинки, паузи, загартувальні процедури.

Ранкова гімнастика – обов’язково проводиться в ранкові години в кожній віковій групі. Вона сприяє поглибленню дихання, посиленню кровообігу,  обміну речовин, розвитку різних груп м’язів, правильній поставі, розгальмовуванню нервової системи після сну, викликає позитивні емоції.

Головна  вимога до гімнастики у літній період – проведення її на свіжому повітрі, а взимку –  у добре провітреному приміщенні.

Тривалість ранкової гімнастики: для дітей раннього віку – 4-5 хв., молодшого дошкільного віку – від 6 до 9 хв.,  старшого – 8-12 хв. Комплекси ранкової гімнастики розучуються на заняттях з фізичної культури,  діють 2 тижні з ускладненням на другому.

Гімнастика після денного сну проводиться після поступового підйому дітей у спальній, групових кімнатах або залі. Комплекс такої гімнастики включає загальнорозвивальні вправи на різні м’язові групи із зміною вихідних положень та спеціальні вправи для формування стопи і постави. Тривалість від 6 до 9 хвилин залежно від  віку дітей.

Фізкультурні паузи (динамічні перерви) проводяться  в перерві між малорухливими видами діяльності та організованими заняттями з метою зняття втомлюваності дітей через використання нескладних рухливих вправ. Їх тривалість –  5-10 хв.

Фізкультурні хвилинки – проводяться  під час організованих занять у вигляді короткотривалих комплексів фізичних вправ, що дає можливість зменшити втомлюваність дітей і відновити їхню працездатність для подальшої успішної роботи. До комплексів фізкультурних хвилинок входять 3-4 вправи, кожна з яких повторюється  4-6 разів. Їх тривалість  1-2 хвилин.

Загартувальні процедури – система заходів, спрямованих на підвищення опірності організму дітей, розвитку у них здатності швидко й без шкоди для здоров’я пристосовуватися до змінних умов навколишнього середовища.

У дошкільних навчальних закладах застосовуються два види загартувальних заходів: повсякденні та спеціальні. До повсякденних належать: відповідний температурний режим, використання прохолодної води для миття рук, обличчя, полоскання рота, горла.

Спеціальні загартувальні процедури – повітряні й сонячні ванни, різноманітні водні процедури (наприклад: сухе та вологе обтирання тіла махровою рукавичкою, обливання ніг, тіла), сон при відкритих фрамугах тощо. При використанні водних процедур температура води поступово знижується відповідно до встановлених норм.

Проводяться й інші загартувальні  (ходьба босоніж по росяній траві, глині, камінцях, вологому піску тощо) та спеціальні лікувально-профілактичні процедури (фітотерапія, ароматерапія, лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапевтичні процедури тощо), які включаються до системи оздоровлення за призначенням лікаря та згодою батьків з урахуванням індивідуальних показників стану здоров’я і самопочуття дітей.

 

Дні здоров’я організовуються один раз на місяць, починаючи з 3-го року життя. Цей день насичується різноманітними формами: загартувальні та лікувально-профілактичні процедури, дитячий туризм,  фізкультурне свято або розвага, самостійна рухова діяльність, рухливі ігри на прогулянках, фізкультурні заняття  тощо. Більшість з них бажано проводити на свіжому повітрі.

У день здоров’я вся освітня робота пов’язується з темою здоров’я та здорового способу життя (бесіди, читання художньої літератури, ігрова, пізнавальна, трудова, самостійна художня діяльність тощо). Програма дня здоров’я передбачає як загальні для всього дошкільного закладу заходи, так і  розраховані  на кожну вікову групу.

Виховання потреби у здоровому способі життя

Роботу з виховання потреби у дотриманні здорового способу життя необхідно здійснювати за такими напрямами:

  • прищеплювання стійких культурно-гігієнічних навичок;
  • розвиток уявлень про будову власного тіла, призначення органів;
  • навчання догляду за власним тілом, формування навичок надання першої долікарської допомоги;
  • формування уявлень про те, що корисно і що шкідливо для здоров’я;
  • формування потреби щодня займатися фізичними вправами.

Основні засади організаційної роботи всіх ланок дошкільного навчального закладу з фізкультурно-оздоровчої роботи

Дошкільний вік є вирішальним у формуванні фундаменту фізичного та психічного здоров’я, адже відбувається інтенсивний розвиток органів та становлення функціональних систем організму, закладаються основні риси особистості, формується характер, ставлення до себе та оточуючих. Дуже важливо саме на цьому етапі сформувати у дітей базу знань та практичних навичок здорового способу життя, усвідомлену потребу у систематичних заняттях фізичною культурою та спортом.

Цінність організації фізкультурно-оздоровчої роботи полягає в тому, що педагоги максимально насичують рухо­вою активністю життєдіяльність дітей. Дитяча діяльність наповню­ється оздоровчими заходами, які полегшують та прискорюють проті­кання адаптаційного періоду, а надалі — забезпечують достатній рі­вень фізичної підготовленості дошкільників відповідно до їхніх мож­ливостей та стану здоров’я.

З метою організації фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільному закладі, необхідно організувати роботу всіх ланок:

– адміністративно-господарська — розподіл функці­ональних обов’язків між членами колективу для забез­печення системи фізичного виховання дітей в цілому; координація дій вихователів, техперсоналу; створення відповідного навчально-матеріального середовища; ме­дична робота; фінансова діяльність;

– організаційно-педагогічна — організація режиму жит­тя, рухового, санітарно-гігієнічного, світлового, повіт­ряного режиму; організація навчально-виховного про­цесу та фізкультурно-оздоровчих заходів;

– науково-методична — цілеспрямована робота з під­вищення науково-теоретичного рівня та фахової май­стерності; методична робота з педагогами;

– суспільно-педагогічна – робота з батьками, зага­льноосвітньою (спортивною) школою, громадськими ор­ганізаціями, медичними установами, районними, місь­кими, обласними адміністраціями та відділами освіти, фізкультурно-оздоровчими центрами, вузами, учи­лищами.

Організаційно-управлінські дії становлять основу пев­них підсистем та виконуються людьми, які відповідають реалізацію їх змісту.

Управлінська підсистема, до якої належать завіду­вач, методист, завгосп, медичні працівники, виконує ад­міністративно-господарські, науково-методичні та сус­пільно-педагогічні функції.

Дидактична та виховна підсистеми — вихователі, інструктор з фізичної культури, керівник спортивної сек­ції, інструктор ЛФК, музичний керівник, діти та батьки – організовують всі види режимів, форми та засоби фізи­чного виховання, самостійну рухову діяльність дітей.

Науково-методична підсистема виконує організа­ційну функцію, пов’язану з підвищенням професійної компетентності вихователів та педагогів-спеціалістів через самоосвіту, курсову перепідготовку, науково-методичну роботу безпосередньо в дошкільному закладі. До неї входять: завідувач, методист, керівник творчої групи.

Суспільно-педагогічна підсистема охоплює органі­заційні форми роботи з батьками, громадськістю, що є завданням всього колективу та батьківського загалу. На перший погляд, виходить, що всі відповідають за все. І це справді так, бо яку б посаду ми не займали в дитячому садку, однаково відповідально маємо турбу­ватися про фізичний та моральний гарт,

здоров’я дітей. Однак треба пам’ятати і про чіткий розподіл обов’язків між кожним учасником педпроцесу. Розглянемо, як це має бути.

Завідувач. Здійснює загальне керівництво системою фізкультурно-оздоровчої роботи, забезпечує дитсадок фізкультурним об­ладнанням та інвентарем, дбає про створення умов для проведення різних форм роботи з фізичного вихован­ня, фізкультурно-оздоровчих заходів згідно з режимом дня. Контролює роботу всіх працівників закладу, сте­жить, щоб не порушувався оптимальний руховий ре­жим дітей різних вікових груп. Організовує медпраців­ників на регулярні обстеження дітей, працює з ними в тісному контакті. Персонально відповідає за життя та здоров’я кожного малюка. Знає, які медичні заходи і в які терміни треба провести в садку, яка допомога по­трібна з його боку та з боку педагогів. Спільно з медич­ними працівниками, вихователями, інструктором з фі­зичної культури аналізує та заслуховує на педагогічній раді результати планових лікарських оглядів, планує за­ходи із загартування дітей, корекції постави, допома­гає педагогам встановити індивідуальний режим для ді­тей другої та третьої медичної груп (слабкі діти). Здійснює організацію калорійного харчування відпові­дно до вікових особливостей та стану здоров’я дітей, надає допомогу в складанні меню, стежить, аби їжа бу­ла різноманітною і багатою на вітаміни.

Так само завідувач повинен стежити за дотриманням гігієнічних правил в усіх приміщеннях садка, дбати про те, щоб не порушувався повітряний режим в групових кімнатах, спальнях та фізкультурній залі, щоб прогулян­ки на свіжому повітрі проводилися будь-якої пори року. Завідувач здійснює щоденний контроль за роботою всіх членів колективу, причетних до фізичного виховання ді­тей, відвідує заняття, ранкову гімнастику, рухливі та спор­тивні ігри, фізкультурні заняття на прогулянках. Разом із педагогами аналізує результати їхньої роботи, відзначає позитивне в ній і недоліки, радить, як їх усунути.

Переглядає документацію вихователя, інструктора з фізичної культури (оперативно-календарний план, плани-конспекти занять тощо). Дбає про підвищення фахо­вої майстерності педагогів і медиків.

Пригадаємо найважливіші вимоги, які передбачає ді­яльність завідувача: зокрема, це вивчення конкретних теоретичних та методичних питань фізичного виховання дітей та обговорення їх на педагогічних радах; участь у семінарах-практикумах, педагогічних читаннях, колектив­них відвідуваннях занять тощо; організація регулярного — щонайменше раз на п’ять років — підвищення квалі­фікації педагогів; пропаганда знань з фізичного вихо­вання дітей у сім’ї; підвищення особистого науково-методичного рівня.

Вихователь-методист. Відповідає за виконання навчальних про­грам і якість занять з фізичної культури, ранкової гімнас­тики та інших форм фізичного виховання, скеровує пе­дагогів на досягнення високої щільності фізкультурних занять, дає рекомендації щодо формування у дітей різ­них вмінь та навичок. Координує діяльність педагогів з проблем збереження і зміцнення здоров’я дітей, про­пагує роботу серед батьків та вчителів з питань фізич­ного виховання в родині. Знайомить вихователів з но­вітніми технологіями фізичного виховання дітей, надає їм допомогу в підвищенні майстерності, зосереджує в методичному кабінеті відповідну літературу та готує стен­ди новинок методичної літератури.

Саме методист вивчає роботу вихователів, інструкто­ра з фізичної культури, музичного керівника та інших педагогів для складання рекомендацій на майбутнє, ви­вчає, узагальнює та поширює кращий педагогічний до­свід не тільки в своєму колективі, а й у районі, місті, області. Оформлює виставки передового досвіду, готує доповіді та виступи на педагогічних радах, методоб’єднаннях тощо. Проводить колективні перегляди різних форм роботи з фізичної культури, заходів з фізкультурно-оздоровчої роботи та організовує їх обго­ворення, вивчає досвід виховання у сім’ї.

Інструктор з фізичної культури. Організовує фізич­не виховання дітей у тих вікових групах, де працює за штатним розкладом, несе цілковиту відповідальність за виконання програми з фізичної культури. Двічі на тиж­день проводить навчальні заняття з фізичної культури, де формує рухові вміння і навички, фізичні якості, вихо­вує морально-вольові риси характеру. Постійно дбає про використання ефективних методів та прийомів, віднахо­дить оптимальні способи організації дітей на заняттях, аби сприяти підвищенню їх рухової активності. Разом з вихователями груп, музичним керівником та батьками двічі-тричі на рік проводить спортивні свята, раз на місяць — спортивні розваги в кожній віковій групі, а раз на ква­ртал — дні здоров’я. Формує у дітей знання про здоро­вий спосіб життя, роль гігієни та занять фізичними впра­вами для людини, вчить надавати в разі потреби першу медичну допомогу. Забезпечує дотримання правил безпеки на фізкультурних заняттях. Проводить індивіду­альні корекційні заняття з дітьми, які відносяться до спе­ціальної медичної групи, здійснює корекцію вад постави (за умови, якщо в дитсадку відсутня посада інструктора ЛФК). Разом із завідувачкою, методистом та вихователя­ми дбає про зміцнення матеріальної бази з фізичного ви­ховання (обладнання фізкультурної зали та майданчика); радить вихователям груп, як краще обладнати групи дріб­ним фізкультурним інвентарем, створити спортивний ку­точок. Регулює використання (за графіком) фізкультур­ного інвентаря різними віковими групами для проведення занять з фізичної культури, вправ спортивного характеру чи рухливих ігор під час прогулянок. Фізінструктор бере участь у розробці сценаріїв фізкультурних свят та розваг, в ор­ганізації та проведенні пішохідних переходів, добирає разом із музичним керівником музику для супроводу фіз­культурних занять, ранкової гімнастики, спортивних свят, розваг; надає практичну та організаційно-методичну до­помогу вихователям усіх груп та музичному керівникові з метою координації роботи з фізичного виховання дітей.

У дошкільних закладах, де є стаціонарний басейн, ін­структор з плавання здійснює систематичний облік рухової підго­товленості дітей кожної вікової групи та календарно-оперативне планування занять з плавання.

Одне з важливих завдань інструкторів з фізвиховання та плавання — робота з батьками. Їм належить готувати на батьків­ські збори корисну інформацію з питань застосування фізичних вправ, загартування, навчання рухливих ігор та вправ спортивного характеру в сім’ї, давати індивіду­альні консультації батькам. Так само слід підтримувати тісний зв’язок зі спортивними (загальноосвітніми) шко­лами, позашкільними установами, де діти зможуть удо­сконалювати свої вміння після дитсадка.

Вихователь групи. Основна роль в організації життєдіяльнос­ті дошкільнят покладається на вихователя і вимагає від нього професійної компетентності та особистісної зрі­лості, адже дорослий відповідальний за створення без­печних умов для фізичного, психічного та соціального благополуччя дитини, а отже, й забезпечення здоров’я­зберігального середовища шляхом використання як тра­диційних, так і інноваційних технологій.

Вихователь персонально відповідає за життя і здоров’я кожної дитини, всебічний розвиток. Визначає режим життя вихованців, вчить їх правил особистої гігіє­ни. Навчає вправ гігієнічної гімнастики після денного сну, загартувальних процедур, заохочує до такої діяльності.

Упродовж дня, тижня, місяця, року вихователь визначає комплексний руховий режим відповідно до віку дітей: рухливі та спортивні ігри, вправи, заняття з фізичної куль­тури на денній прогулянці, фізкультурні паузи між за­няттями та фізкультурні хвилинки, пішохідні переходи, самостійну рухову діяльність тощо. Разом з інструкто­ром бере участь у закріпленні та вдосконаленні рухових умінь і навичок дітей, у формуванні фізичних якостей та вихованні морально-вольових рис характеру, збагачен­ні валеологічних знань малят. Бере також участь у про­веденні контрольних занять з визначення рівня рухової підготовленості дітей, спортивних розваг або організо­вує їх сам, коли в штаті немає інструктора.

Завважимо, що за будь-якої умови кожний вихователь повинен мати досить високий рівень професійної компетенції з питань теорії та практики фізичного виховання дошкільнят, вміти методично грамотно проводити всі ор­ганізаційні форми з фізкультурно-оздоровчої роботи, кваліфіковано планувати та вести облік роботи, комплексно вирішувати оздоров­чі, освітні та виховні завдання з урахуванням анатомо­фізіологічних, психологічних та індивідуальних особли­востей дітей, передбачати всі заходи щодо запобігання дитячого травматизму, забезпечувати дотримання маля­тами правил етикету під час фізкультурних занять.

Завдання вихователя – формувати і повсякчас підтри­мувати інтерес дітей до самостійної рухової активності, створювати з цією метою розвивальне середовище (йдеть­ся про обладнання фізкультурного куточка, зали, май­данчика). Якщо заняття проводить інструктор, вихователь на прогулянках закріплює у дітей навички виконання ру­хів. Разом із медичними працівниками він контролює стан здоров’я та фізичний розвиток дошкільнят, дбає про їх щоденне перебування на свіжому повітрі. Бере участь у семінарах-практикумах, педагогічних читаннях, консуль­таціях для батьків з питань фізичного виховання, постій­но співпрацюючи з родинами. Ще одна суттєва заувага вихователь повинен дбати і про власну спортивну форму, аби слугувати дітям за наочний приклад.

Музичний керівник, хореограф. Допомагає інструк­торові з фізичної культури та вихователеві групи у про­веденні фізкультурних занять, ранкової гімнастики, спор­тивних свят, розваг; бере участь у складанні сценаріїв, підготовці виступів дітей, добиранні музичного супрово­ду тощо. Здійснює музичний супровід фізкультурних за­нять та розваг, організовує рухову діяльність дітей з од­нією із підгруп у той час, коли інструктор чи вихователь працює з іншою підгрупою. Допомагає дошкільнятам по­радами, як ліпше опанувати запропоновані вправи, як зро­бити свої рухи плавними, граційними. Забезпечує насту­пність музичних занять і занять з фізичної культури в розучуванні гімнастичних вправ, удосконалює під час тан­цювальних занять такі основні рухи як ходьба, біг, стриб­ки, закріплює зміст та правила рухливих ігор.

Лікар-педіатр. Проводить медичні огляди дітей, ор­ганізовує санітарно-профілактичну та фізкультурно-оздоровчу роботу медичних сестер, допомагає вихова­телям та інструкторові з фізичної культури у визначенні обсягу рухового режиму дітей, організації загартування, гігієнічного виховання малят. Стежить за фізичним роз­витком вихованців та їх фізичною підготовленістю до шко­ли, формуванням валеологічних знань. Проводить медико-освітню роботу з педагогами, батьками та дітьми, оформлює медичну документацію відповідно до реко­мендацій Міністерства охорони здоров’я України. Забез­печує співпрацю з дитячою районною (міською) лікар­нями. Керує процесом розподілу дітей на медичні групи за станом їхнього здоров’я.

Медична сестра. Забезпечує повсякденний меди­чний контроль за станом здоров’я дошкільнят протя­гом усього дня: ранковий прийом, термометрію, об­стеження малят, які повернулися після хвороби чи перебували у контакті з інфекційними хворими. Орга­нізовує проведення поточної дезинфекції, проводить облік відсутніх дітей, встановлює причини їх відсутнос­ті, ізолює хворих дітей та забезпечує догляд за ними в ізоляторі, виконує медичні призначення і процедури відповідно до вказівок лікаря.

Оформлює необхідну медичну документацію, органі­зовує систему медичного контролю за: санітарним ста­ном приміщень, групових кімнат, спортивної зали, фіз­культурного майданчика, спортивного знаряддя; руховим режимом дітей відповідно до віку і стану здоров’я; хар­чуванням та загартуванням, гігієнічним вихованням ма­лят. Проводить фізіологічну дозовану пробу з метою встановлення стану здоров’я дитини та її переведення до іншої медичної групи, бере безпосередню участь у лікарському огляді, здійснює антропометричні вимі­рювання фізичного розвитку малюків.

Одне з важливих призначень медсестри — санітарно-просвітня робота з педагогами та батьками з актуаль­них питань організації фізкультурно-оздоровчих заходів, рекомендації щодо дотримання здорового способу життя в сім’ї, кон­троль за своєчасним проведенням медоглядів праців­ників дитсадка.

Насамкінець наголосимо: жодна з ланок не може пра­цювати самотужки. Організація фізкультурно-оздоровчої роботи в дитячому садку – це єдина система, де всі, починаючи від керів­ника і завершуючи самими дітьми, мають діяти злагодже­но на засадах співдружності та співтворчості.

 Заходи фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільному навчальному закладі № 39

 

№ з/п Організаційні форми роботи Вікові групи Час проведення,тривалість
1. Ранкова гімнастика(у літній період – на свіжому повітрі, взимку – в добре провітреному приміщенні) Всі групи За розкладом
Ясельна група 4 – 5 хв.
ІІ молодша група 6 – 9 хв.
Середня група 6 – 9 хв.
Старша група 8 – 12 хв.
2. Гімнастика після денного сну Всі групи 6 – 9 хв.
3. Фізкультурні заняття Всі групи
Ясельна група 15 – 20 хв.
ІІ молодша група 15 – 20 хв.
Середня група 20 – 25 хв.
Старша група 25 – 30 (40) хв.
4. Заняття з плавання ІІ молодша група 10 – 20 хв.
Середня група 20 – 25 хв.
Старша група 25 – 30 (40) хв.
5. Фізкультхвилинки Середня група На 7 – 9 хв. заняття1 – 2 хв. 3 – 5 вправ
Старша група На 10 – 12 хв. заняття1 – 2 хв. 3 – 5 вправ
6. Фізкультпаузи (динамічні перерви) Всі групи Між заняттями від5 до 10 хв.
7. Загартувальні процедури Всі групи Згідно з режимом дня
8. Заняття фізичними вправами на прогулянках Всі групи (крім тих, які мають заняття з плавання) Щодня
9. Фізкультурні свята(двічі – тричі на рік) Середня група 40 – 50 хв.
Старша група 50 – 60 хв.
10. Фізкультурні розваги(один-два рази на місяць) Всі групи ІІ половина дня
Ясельна група 15 – 20 хв.
ІІ молодша група 25 – 30 хв.
Середня група 30 – 35 хв.
Старша група 35 – 40 хв.
11. Походи за межі дошкільного закладу (дитячий туризм) ІІ молодша група 15 – 20 хв.
Середня група 20 – 25 хв.
Старша група 25 – 30 хв. (в один бік)
12. Рухливі ігри (сюжетні, безсюжетні, народні, спортивні) Всі групи Щодня
13. Самостійна рухова діяльність Всі групи Вільні від занять години
14. День здоров’я Всі групи Остання п’ятниця кожного місяця
15. Тиждень здоров’я Всі групи Один раз на квартал – останній тиждень
16. Індивідуальна робота з  фізичного розвитку з однією дитиною чи з підгрупою по 2 – 4 дітей Всі групи Щодня
No Comments »