Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Заклад дошкільної освіти №39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської обл.

19.04.2024р.П'ятниця.СНІДАНОК:Каша "Янтарна"(із пшона з яблуками).Чай . ОБІД:Суп картопляний заправлений сметаною.Хліб.Гуляш м'ясний.Макарони відварені.Капуста тушкована.Компот із свіжоморожених фруктів. . . .. ВЕЧЕРЯ:Рибні нагетси.Хліб.Картопляне пюре.Буряк шматочками.Лимонний напій.

Ігри на уточнення та закріплення знань про м’які й тверді приголосні

  1. Дидактична гра«Скажи, як Твердий Приголосний», «Скажи, як М’який Приголосний»

Вихователь (або дитина) вимовляє будь-який приголос­ний м’яко або твердо, а малята мають вибрати відповідне по­значення з двох карток із зображеннями на них фішок-чоловічків — М’якого Приголосного або Твердого Приголосного.

Варіант гри. Можна запропонувати створити дві ко­манди, де гравець однієї команди вимовляє звук твердо, а гра­вець другої — вимовляє цей самий звук м’яко.

Насамкінець, запропонувати пом’якшувати цей звук голос­ним: малята повинні пригадати, що це може зробити тільки голосний “і”.

  1. Дидактична гра«Намалюй М’який Приголосний», «Намалюй Твердий Приголосний»

Діти по пам’яті або користуючись зразками, “малюють” звуки (домовившись потихеньку з дорослим, котрий підходить до кожного малюка, про те, який звук дитина “малюватиме”). Далі один з гравців вимовляє обраний звук, показує всім чо­ловічка, якого намалював; решта гравців оцінює, чи правиль­но виконане завдання.

Варіант гри. Запропонувати малятам викласти на фігур­ках фішок-чоловічків відповідні позначення — кружечки чи ри­сочки, що вкажуть, який звук задумав учасник гри.

  1. Дидактична гра«Продовжуй далі»

Дорослий (або хтось із дітей) називає приголосний звук (твердо чи м’яко), учасники гри хором або по черзі називають “пару” до цього звука, наприклад:

т-ть, д-дь тощо.

Учасники гри, які стоять “ланцюжком”, по черзі один за одним називають певний звук; той, хто стоїть поруч, продов­жує слово.

4. Дидактична гра «Хто з ким товаришує»

Гравців поділено на команди, а перед ними на дошці в обох її нижніх кутах кольоровими крейдами намальовані фішки-чоловічки, які позначають м’які та тверді приголосні звуки (або можна виготовити площинні зображення фішок-чоловічків з картону). Кожна команда має конверт з предметними картинками; в назві кожного зображення наявні приголосні. Якщо ж у цьому слові є хоча б один м’який приголосний звук, картинку слід розмістити біля фішки-чоловічка, що позначає м’який приголосний.

Вихователь пояснює: “Якщо ви вимовите назву того, що зображено на вашій картинці і почуєте хоча б один м’який при­голосний звук — зрозуміло: це слово “товаришує” з фішкою-чоловічком, що з двома рисочками — М’який Приголосний. Якщо жодного м’якого звука у слові немає, то його товариш — Твердий Приголосний, фішка-чоловічок з однією рисочкою”.

Отже, команди на сигнал своїх капітанів розбирають карт­ки зображеннями (по одній або краще по дві картки кожній дитині) та розміщують їх відповідно фішкам-чоловічкам, що на дошці. Виграє та команда, яка зробить це швидше й правиль­но. Діти виконують нескладні предметні малюнки і, прого­ворюючи назву зображень, підставляють їх відповідно до підго­товлених фішок.

Для проведення цієї гри індивідуально слід мати: велику картку — аркуш картонного паперу, на якій по кутках намальо­вані позначення м’якого та твердого приголосних, це знов-таки можуть бути фішки-чоловічки. На зворотному боці в при­кріпленій посеред аркуша кишеньці — набір предметних кар­тинок. Завдання те ж саме, що й у грі групою.

  1. Дидактична гра«Знайди собі пару»

Ролі кумедних фішок-чоловічків виконують діти і по черзі шукають собі пару. Наприклад: усі діти стоять у колі, а одна дитина — в центрі. Та, яка стоїть у центрі, називає звук м’яко чи твердо, після цього підходить до кого-небудь з дітей. Якщо дитина, до якої підійшов ведучий (він може мати наголівничок або нагрудничок фішки-чоловічка), хоче бути йому “парою”, то називає той самий звук, що його назвав ведучий, але з протилежним звучанням: ведучий — твердо (т), дитина — м’яко (ть). Якщо ж гравець із кола не хоче бути парою ведучому, то промовляє цей самий звук так, як і той,— твердо, або зовсім інший звук, і тоді пари не буде. Наприклад:

т-ть — буде пара

д-дь — буде пара

р-р — не буде пари

с-м — не буде пари тощо.

Якщо учасник гри став “парою”, то він стає ведучим, а той іде на місце учас­ника в колі. Якщо ж гравець не схотів стати “парою”, ведучий іде далі по колу, доки хтось із гравців не назве відповідний приголосний і не стане ведучим.

No Comments »