Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Заклад дошкільної освіти №39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської обл.

28.03.2024р.Четвер.СНІДАНОК:Каша боярська(з пшона з родзинками)Какао.Банани . ОБІД:Суп селянський.Хліб.Голубці (із м'яса свинини та яловичини).Компот із яблук та свіжоморожених фруктів. . . .. ВЕЧЕРЯ:Шніцель рибний.Хліб.Каша пшенична в'язка.Огірок солоний.Буряк тушкований-молодші.Лимонний напій.

 РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ ЩОДО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

  1. Повірте в неповторність своєї дитини,що вона – єдина, унікальна, не схожа на жодну іншу і не є вашою точною копією. Тому не варто вимагати від неї реалізації заданої вами життєвої програми і досягнення поставленої вами мети. Дайте їй право прожити власне життя.
  2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є.. підкреслюйте її сильні властивості.
  3. Не соромтеся виявляти свою любов до дитини ,дайте їй зрозуміти, що любитимите її за будь-яких обставин.
  4. Не бійтеся “залюбити” своє маля: саджайте його собі на коліна, дивіться йому в очі, обіймайте та цілуйте,коли воно того бажає.

5,Обираючи знаряддя виховного впливу , удавайтеся здебільшого до ласки та заохочення, а не до покарання та суду.

  1. Намагайтеся ,щоб ваша любов не перетворилася на вседозволеність та бездоглядність. Встановіть чіткі межі дозволеного (бажано, щоб заборон було небагато – лише найголовніше) і дозвольте дитині вільно діяти в цих межах. Неухильно дотримуйтесь встановлених вами заборон і дозволів.
  1. Ніколи не давайте дитині особистих негативних оціночних суджень: ” ти поганий”, “ти брехливий”, “ти злий”. Оцінювати треба лише вчинок. Треба казати: “Твій вчинок поганий, але ж ти хороший і розумний хлопчик (дівчинка) і надалі не повинен так робити”.
  2. Намагайтеся впливати на дитину проханням – це найефективніший спосіб давати їй інструкції. Якщо прохання не виконується , треба переконатися, що воно відповідає вікові й можливостям дитини. Лише тоді можна вдаватися до прямих інструкцій,наказів, що буде досить ефективним для дитини, яка звикла реагувати на прохання батьків. І тільки в разі відвертого непослуху батьки можуть думати, по покарання. Цілком зрозуміло , що воно має відповідати вчинку, а дитина має розуміти , за що її покарали. Батьки самі вирішують, як покарати, але майте на увазі , що фізичне покарання – найтяжчий за своїми наслідками засіб покарання. Дитина повинна боятися не покарання, а того, що вона може прикро вразити вас. Покараний – пробачений. Сторінку перегорнуто . Про старі гріхи жодного слова! Покарання не повинно сприйматися дитиною як перевага вашої сили над її слабкістю, як приниження.
  3. Не забувайте , що шлях до дитячого серця пролягає через гру. саме у процесі гри ви зможете передати необхідні навики ,знання,поняття,про життєві правила та цінності, зможете краще зрозуміти одне одного.
  4. Частіше розмовляйте з дитиною , пояснюйте їй незрозумілі явища,ситуації суть заборон та обмежень. Допоможіть їй навчитися висловлювати свої бажання, почуття та переживання,тлумачити поведінку свою та інших людей.
  5. Нехай не буде жодного дня без прочитаної разом книжки (день варто закінчувати читанням доброї,розумної книжки).
  6. Розмовляйте з дитиною , розвивайте її мовлення. Щодня цікавтеся її справами,проблемами,переживаннями,досягненнями
  7. Дозволяйте дитині малювати, розфарбовувати, вирізати , наклеювати, ліпити, працювати з конструктором. Заохочуйте її до цього ,створюйте умови.
  8. відвідуйте разом театри ,музеї (спершу достатньо одного залу, щоб запобігати втомі, а згодом поступово , за кілька разів, слід оглянути свою єкспозицію), організовуйте сімейні екскурсії , знайомлячи дитину з населеним пунктом, де ви мешкаєте.
  9. Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички та любов до праці (підтримуйте ініціативу й бажання допомагати вам)

Здатність почути, зрозуміти дитину – своєрідний місток між батьками та дітьми.

 

БАТЬКИ – ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ

  1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров?я.
  2. Ведіть здоровий спосіб життя.
  3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому.
  4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини.
  5. Налагодіть у сім?ї активно-динамічний відпочинок.
  6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища.
  7. Пам?ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.
  8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам’ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку.
  9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам.

10.Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя.

11.Застосовуйте вдома різні профілактично – корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами.

12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров?я:

– виконувати різні фізичні вправи;

– правильно харчуватись;

– загартовуватись;

– спілкуватися з друзями;

– дотримуватися особистої гігієни;

– дотримуватися режиму дня;

– знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д.

 

ГІГІЄНА

  1. Дотримуйтесь завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину.
  2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов?язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття.
  3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань.
  4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією.
  5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом.
  6. Привчайте дитину правильно чистити зуби.
  7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні.
  8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку.
  9. Регулярно зрізайте нігті на руках і ногах, тримайте їх у чистоті.

10.Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень.

11.Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу.

12.Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини.

 

ХАРЧУВАННЯ

  1. Пам?ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров?я людини, її довголіття, плідної праці.
  2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.
  3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.
  4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.
  5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з?їдає із задоволенням.
  6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.
  7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.
  8. Пам?ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.
  9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.

10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.

11.Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації.

12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.

13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м?ясо, рибу, сиру воду.

 

ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ

  1. Створюйте в сім?ї комфортне середовище для дитини. Любіть її. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з нею.
  2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
  3. Адекватно реагуйте на негативні емоційні вияви дитини.
  4. Задовольняйте природну потребу дитини в емоційній безпеці.
  5. Вчіть дитину дотримуватись порядку, пояснюючи його важливість для збереження позитивних емоцій.
  6. Запобігайте виникненню депресивних станів.
  7. Формуйте в дітей відчуття власної досконалості (усвідомлення образу „я”, самооцінка, рівень домагань, особистісні очікування), потребу в постійному самовдосконаленні.
  8. Наповніть свою душу й серце любов?ю до всіх і до всього. Передавайте це дітям. Більше всміхайтеся. Це запорука здорової сім?ї, особистого здоров?я – вашого й ваших дітей.
  9. Не робіть за дитину те, що вона у змозі зробити сама. Вона може і надалі використовувати вас як прислугу.10.Не читайте дитині нотацій і не кричіть на неї, інакше вона буде змушена захищатися, прикидатися глухою.
  10. Змиріться з тим, що дитина любить експериментувати. Так вона пізнає світ.
  11. Дитина вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати її від наслідків власних помилок.
  12. Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте спекатися її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні.
  13. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її уважно, із розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, що вона говорить.
  14. Не ставте занадто багато запитань і не встановлюйте безліч правил для дитини: вона не звертатиме на вас уваги.
  15. Нехай дитина дає волю своїм фантазіям. Жива уява – дарунок, властивий дитинству. Ніколи не придушуйте його!
  16. Поява дитини в родині може викликати кризу в житті старшої дитини. Ставтеся до дітей однаково. Старша дитина повинна знати, що ви любите її ні трохи не менше, ніж інших дітей.
  17. Гарний спосіб припинити сварку між дітьми – перемінити обстановку, відволікти їх.
  18. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитини певні якості, ставтеся до неї так, ніби вони вже є.
  19. Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення.
  20. Не поправляйте дитину в присутності сторонніх. Якщо ви скажете їй усе спокійно, віч-на-віч, вона зверне набагато більше уваги на ваше зауваження.
  21. У стосунках із дитиною не покладайтеся на силу. Це озлобить її і привчить до того, що зважати слід лише на силу.
  22. Знайдіть будь-яку галузь реальних успіхів, підкреслено виділяйте таку діяльність, у якій дитина успішна, може самореалізуватися, самостверджуватися, переживати успіх і пов?язані з ним позитивні емоції, знайти втрачену віру в себе.
  23. Проаналізуйте разом із дитиною (у вільній ненав?язливій формі) можливі варіанти подолання тих, чи інших складних ситуацій повсякденного життя, які часто зустрічаються або можуть зустрітися дитині.
  24. Виховуючи дитину, не забувайте про її темперамент та особливості психічних проявів у зв?язку з цим.

 

ЗАГАРТУВАННЯ

  1. Використовуйте природні засоби оздоровлення та загартовування.
  2. Загартовуйтесь разом з дитиною.
  3. Пам?ятайте, що загартовування впливає на загальний стан здоров?я та поведінку дітей, дає позитивний результат тоді, коли гартувальні процедури проводяться в певній послідовності, чітко дозовані й систематично повторюються.
  4. Не забувайте, що систематичне загартовування допомагає організму боротись із захворюванням, особливо із застудними.
  5. Домагайтеся розуміння дітьми настанови: усьому свій час. Привчайте дітей дотримуватись рухового й повітряного режимів, постійного часу сну та приймання їжі.
  6. Забезпечуйте щоденне перебування дітей на повітрі, відповідність їхнього одягу погоднім умовам.
  7. Здійснюйте загартовування сонячним промінням. Тривалість прийняття сонячних ванн від 3-4 хвилин до 15 хвилин.
  8. Проводьте водні процедури (обливання ніг та тіла, вологе обтирання рукавичкою або рушником).
  9. Не забувайте, що ходіння босоніж – це засіб загартовування організму та зміцнення здоров?я.
  10. До ходіння босоніж дитину треба привчати із раннього віку. Починати улітку за температури повітря, не нижчої від 24 градусів.

11.Поєднуйте ходіння босоніж зі щоденними ваннами для ніг, поступово знижуючи температуру води.

12.Пам?ятайте, що гарячий пісок і асфальт, гостре каміння та шлак, соснові шишки й голки діють на дитячий організм, як сильні подразники, а теплий пісок, м?яка трава – заспокійливо.

 

                   ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

       Усвідомлюючи свою величезну відповідальність  за долю сина чи доньки, батьки мають докласти максимум зусиль щоб зберегти сім’ю. Але, якщо відновити сім’ю неможливо, слід зробити все, щоб її руйнування дитина постраждала якнайменше. У цьому допоможуть поради, подані нижче.

Частіше ставте собі запитання: чи добре моїй дитині зі мною?

Психологічний момент розлучення – момент повідомлення дитині про нього. Треба своєчасно, правдиво інформувати сина чи доньку про те, що батьки вже не житимуть разом. Подумайте, як би ви самі почувалися, коли б людина, яку ви любите, пропала,  і ви не знали б де вона. Приховувати факт розлучення набагато небезпечніше, ніж сказати правду. Наприклад мама сказала, що тато поїхав у відрядження, і син чекає, фантазує, як вони зустрінуться,але з часом розуміє, що відбувається щось не те – батько не повертається. Отже, йому сказали неправду…

Частіше розмовляйте з дитиною і в доступній формі, враховуючи вікові, індивідуальні особливості, поясніть причини розлучення та запевніть, що тата й мама люблять її, як і раніше. Адже любов батьків до дитини не залежить від яких обставин.

Якщо ви любите свою дитину, попри події, що сталися у вашому житті, поясніть їй,що в батьків можуть бути якість негативні риси характеру, але вони завжди люблять свою дитину і завжди захищатимуть її.

Реакція дитини на повідомлення про розлучення батьків залежить від індивідуальності самої дитини, тому важливо в цей період правильно реагувати на переживання малюка, щоб своєчасно надати йому психологічну допомогу.

Щиро розмовляючи з дитиною, ви надаєте їй можливість відкрито проявляти свої почуття.

Дитина ні в якому разі не повинна почуватися винною в розлучення батьків. Не можна казати: «Ти погано поводишся, от тато і не прийде до нас!». Такі звинувачення спустошливі для дітей. Відчуття провини зумовлює формування почуття власної неповноцінності, особливо воно підсилюється тим, що значна частина сварок батьків до розлучення точилася навколо питань виховання, а отже, оберталася навколо дитини.

Почуття захищеності мають підкріплювати і мати, і батько.

Не створюйте коаліцій: ваша дитина не тільки має право на любов обох батьків, а й право самій любити вас обох!

Знайдіть у собі сили поговорити з дитиною і заспокоїти її, переконати в тому, що любляча матуся завжди буде поруч.

Пам’ятайте, навіть маленькі діти переживають не просто розлучення своїх батьків, вони переживають своє власне розлучення з одним із них.

Розлучення батьків віднімає в дитини частину її особистості, почуття захищеності, впевненості у  завтрашньому дні, почуття того, що її люблять, віру у власну здатність любити.

Щодо проблем, пов’язаних з вихованням дитини, то батьки, навіть після розлучення мають зійтися на одній системі цінностей, в якій збережуться цінності родин, в яких виховувалися самі чоловік та жінка. Тоді діти почуватимуться впевненіше й дотримуватимуться загальної системи цінностей батьків.

Якщо один із батьків «вилучений із системи» (Г.Вебер), тобто з родини, то дитина «переполовинена», вона відчуває душевну порожнечу, а це може призводити до депресії. Зцілення від депресії можливе, якщо фізично вилучений батько буде психологічно прийнятий у родину. Прийняття дитиною батька та матері – процес, який не залежить від їхніх якостей і є цілющім для малюка.

Якщо діти після розлучення живуть з одним із батьків, пам’ятайте – вони просто живуть у вас, ви не можете забрати їх в іншого члена подружжя. Діти завжди належать обом батькам. Тому треба заздалегідь домовитись, з ким залишиться дитина після розлучення. Мати й батько мають показати дітям своєю поведінкою, що вони залишаються їхніми батьками, навіть якщо подружжя й розпалося.

Малюк може бути у порозумінні із самим собою та зберегти свою ідентичність тільки у тому разі, якщо буде в порозумінні зі своїми батьками.

Якщо в житті людини не було любові, то в ньому може трапиться насильство.

 

БАТЬКИ – ДЗЕРКАЛО ДІТЕЙ

          Щира любов до дітей завжди переповнює серця батьків.  Але проблема полягає в тому, як цю любов висловити, сформулювати доступною крихіткам мовою. До того ж ця тема складна, вона щільно переплітається з питанням стосунків між батьками. Що більше віддалені тато з мамою, то менше щирості й відвертості між ними, то складніше довести їм свою безумовну любов дитині.

Новонароджені малюки неймовірно залежні, бо сприймають світ переважно завдяки інстинктам і через емоції. Крихітки завжди вельми чуттєво реагують на психологічний стан матері. Вони ще не розмовляють, не оцінюють ситуацію, майже нічого не бачать, але завжди чітко розуміють настрій близьких людей та ставлення до себе.

Згадайте, з яким задоволенням малюки засинають у матусі під грудьми, насолоджуючись молочком. Вони відчувають увагу, радість, щирість і любов. Якщо маля годуватиме адаптованою сумішшю медсестра, – ви бачите різницю. Дитина також буде доглянута й сита, але емоційно її стан відрізнятиметься.

В ідеалі, любов батьків до дітей має бути безумовною. Але, звичайно, досягнути цього стану вкрай важко. Стільки всього впливає на наші почуття! Що вже говорити про індивідуальний настрій дорослих…

Часто нам дуже не подобається поведінка малюків, іноді вона просто дратує. В цю мить завжди вельми гірко й прикро! Здається, що всі зусилля на виховання дитини даремно витрачені. Але пройде трохи часу, і злість минеться. Та якщо ми не вибачимось перед малюками за власну реакцію на його помилку, важко буде довести дитині, що любиш її понад усе.

Варто завжди пам’ятати, що батьки виявляють свою любов до дітей не лише словами, а й дітьми. І коли безумовна любов гарненького, пухкенького немовляти переростає в більш умовну любов до старшої дитини, сприймається нею вона теж дещо інакше

Проаналізуйте свою поведінку. Ви хвалите, цілуєте, обіймаєте та всіляко підтримуєте свою дитину, але якщо вона демонструє хорошу поведінку й увагу до вимог дорослих? Чи можете ви приголубити доньку або сина просто так? Якщо ви не демонструєте своїх теплих почуттів, дитині може видатися, що ви любите не її, а лише її ідеальну поведінку. Така позиція неприпустима. З неї й починається відчуженість.

В одній своїй книзі автор надає класифікацію способів вираження любові: контакт очей,  фізичний контакт, пильніша увага й дисципліна. Причому він наголошує на особливій важливості кожного способу й пояснює потребу використання їх усіх у комплексі (дисципліна, як наголошує автор, не є синонімом покарання).

Проаналізуйте ваші стосунки з дитиною. Чи всі перелічені аспекти вираження почуттів є у ваших стосунках? Навіть, якщо ви виховуєте хлопчика, не потрібно боятися обіймати та цілувати його. Ви не розбещуєте крихітку, ви демонструєте свої почуття.

Батьки – дзеркало дітей. Поведінка дітей часто демонструє прийняті в сім’ї правила та закони. Часом мама і тато дивуються деяким виявам своїх дітлахів, наголошуючи на тому, що вони на навчили їх «такого». Але ми забуваємо, що діти сприймають не лише наші текстові повідомлення й вербальні повчання, вони завжди невпинно спостерігають за нами.

Діти вчаться через моделювання побачених ролей. Тобто вони зростають за образом близьких людей та подібністю до оточення. Якщо ви при дитині голосно сперечаєтесь, кричите , спльовуєте в присутності інших, кидаєте сміття будь – де та проходите крізь без черги, чому вони не можуть скопіювати цю поведінку? Іноді деяким самовпевненим батькам потрібно кілька днів уважно поспостерігати за поведінкою своїх дітей, щоб відкоригувати власну.

Трапляються й інші ситуації. Я зустрічала батьків, які пишаються поведінкою своїх дітей, бо вони спокійні, ввічливі, завжди виконують прохання чи накази, не капризують і вважаються взірцем для оточення. Мене такі діти лякають.

Маля від народження має цікавість, безмежну енергію та жагу до відкриттів. Це шлях до набуття нових знань і навичок. Дітки мають бути активними й веселими. Якщо малюк перетворюється  на безвідмовного робота в результаті сурового виховання та різних дисциплінарних хитрощів – це дорога в прірву.

На мою думку, залякані діти рано чи пізно обов’язково вибухнуть. Адже не можливо все життя стримуватися та накопичувати негатив. У підлітковому віці чи пізніше власні бажання почнуть переважати бажання батьків, і тоді налагодити приязні стосунки буде вкрай важко. Тож навіщо втрачати час?

Дайте крихітці насолоджуватись дитинством! Демонструйте свою любов усіма важливими засобами! Будьте щирими й відкритими!  Діткам потрібна ваша увага, а не бездоганна  система покарань.

 

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ДОРОСЛИХ ІЗ  ДІТЬМИ

«Батькам про права дітей»

У стосунках із дітьми слід опиратися на позитивні риси особистості.

Показуючи власний приклад позитивної поведінки, не припускайтеся розбіжностей між словами і власними діями. Правило: «роби, як роблю», а не «роби, як я кажу».

Оцінювати не думку, емоції дитини, а її поведінку. Порівнювати її не з однолітками, знайомими, а з тим, якою вона була раніше.

Навіювати дитині позитивне, заохочувати її до позитивного.

Жити сьогоднішнім днем, а не згадувати без особливої потреби негативні ситуації з минулого

Не проживати життя замість дитини, але бути поруч для допомоги дитині в разі потреби. Не розв’язувати задачі за дитину, а спонукати її до логічного мислення, до самостійного розв’язання будь – яких задач, життєвих ситуацій.

Дитячий садок разом із сім’єю має забезпечити фізичне, психічне здоров’я дитини, її усебічний гармонійний розвиток, здобуття життєвого досвіду, стати своєрідним посередником між сім’єю та широким світом. А ознайомлення дошкільників із правилами дитини – це перші кроки до пошуку, який здійснює і наш дошкільний заклад, це – громадянська позиція більшості педагогічних колективів України.

 

ДИТЯЧІ ЗАПОВІДІ ДЛЯ МАМ, ТАТ, БАБУСЬ ТА ДІДУСІВ

  Шановні батьки, пам’ятайте, що Ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу вчить мене, будь ласка, мистецтва бути людиною.

У моїх очах світ має інший вигляд, ніж у Ваших. Прошу Вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас має роботи.

Мої ручки ще маленькі – не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу, кидаю м’яча тощо.

 

  ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ!

  1. Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.
  2. Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.
  3. Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідеї дитини. Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються безглуздими.
  4. Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми справами.
  5. Надлишок опіки може обмежити творчість.
  6. Допомагайте дитині формувати її систему цінностей, не обов’язково засновану на її системі поглядів, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями.
  7. Допомагайте дитині задовольняти основні людські потреби, оскільки людина, енергія якої скута основними потребами, рідко досягає висот у самовираженні.
  8. Допомагайте дитині долати розчарування і сумніви, коли вона залишається сама в процесі не зрозумілого ровесникам творчого пошуку: нехай дитина збереже свій творчий імпульс.
  9. Поясніть, що не на всі запитання дитини завжди можна відповісти однозначно. Для цього потрібен час, а з боку дитини — терпіння. Вона має навчитися жити в інтелектуальному напруженні, не відкидаючи своїх ідей.
  10. Допомагайте дитині цінувати в собі творчу особистість. Однак її поведінка не має виходити за межі пристойного.
  11. Допомагайте дитині глибше пізнати себе. Виявляйте симпатію до її перших спроб виразити таку ідею словами і зробити зрозумілою для оточення.
  12. Вчіться та навчайте дітей правильно спілкуватись
  13. Щоб навчитися правильно говорити, треба навчитися читати і слухати.
  14. Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся в зміст написаного: намагайтеся побачити, почути, зрозуміти й запам’ятати художні особливості мови, мовні звороти.
  15. Збагаченню словникового запасу допоможе спеціальна робота: заведіть словник для запису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та використанні, добирайте до них антоніми та синоніми, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні,
  16. Намагайся не лише запам’ятати мову оратора, а й прийоми її побудови.
  17. Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів — це збіднює мову.
  18. Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.
  19. Щодня читайте вголос по 15—20 хв., усвідомте зміст тексту, поміркуйте, де зробити паузу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.

 

 

  Коротка інструкція для мами щодо виховання батьківського почуття у тата

  1. Ніколи не беріть на себе всі турботи про дитину. З першого дня намагайтеся залучити тата до догляду за дитиною та до виховання. Радьтеся з татом щодо важливих для вас питань стосовно дитини.
  2. Не критикуйте татові педагогічні ідеї, особливо за присутності сторонніх чи дитини. Навпаки, намагайтеся підтримувати його та хвалити.
  3. Делікатно допоможіть татові, якщо в нього виникають труднощі у спілкуванні з дитиною.
  4. У ваших сімейних планах обов’язково повинні бути «татові» дні, коли тато присвячує свій час малюкові.
  5. Формуйте у дитини поважне ставлення до батька та намагайтеся робити так, щоб відносини дитини з татом були гармонійними, навіть якщо ви не живете однією родиною.
  6. Не дозволяйте собі критичних зауважень на адресу тата за присутності дитини.
  7. Помічено, що тати більше спілкуються зі своїми дітьми у громадських місцях, тому не забувайте періодично купувати татові й дитині квитки у цирк або ляльковий театр, посилати їх разом у магазин за покупками.
  8. Хваліть тата, коли він проявляє ініціативу і хоче побути з дитиною.

 

Звернення до тат!

1.Ніколи не сумнівайтеся в тому, що ви потрібні своїй дитині анітрохи не менше, ніж мама.

  1. Хочете, щоб ваш син виріс сильним, мужнім, упевненим у собі чоловіком – не забувайте приділяти йому увагу, разом займайтеся спортом, навчайте його всього, що вмієте самі.
  2. Не забувайте, що дитина дивиться на вас і копіює вашу поведінку, тому ваші шкідливі звички завтра можуть стати шкідливими звичками вашої дитини.
  3. Пам’ятайте про те, що дитина дуже потребує тілесного контакту з батьком, особливо у молодшому віці. Не розцінюйте свої прояви ніжності як щось погане, бо це може негативно вплинути на дитину.

 

 

 

No Comments »