Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Дошкільний навчальний заклад № 39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської області

П'ЯТНИЦЯ 22.06.2018 - СНІДАНОК: Яйце варене, каша манна з маслом, булка з маслом, какао з молоком 11.00- сік фруктовий ОБІД: Суп гороховий з грінками, ковбаска м'ясна в томатній підливі, картопляне пюре з маслом, хліб, огірок свіжий, компот із сухофруктів ПОЛУДЕНОК: Молоко, булка з повидлом ВЕЧЕРЯ: Макарони з капустою і ковбасою, хліб, чай, персик
image_pdfimage_print

Формування правової культури дошкільників

 

Одним із пріоритетних напрямів світового розвитку суспільного життя в наш час є процес демократизації. Тому система виховання і освіти молодого покоління дедалі більше орієнтується на гуманізацію, прищеплення маленьким громадянам загальнолюдських і національних цінностей, покладених в основу прав і свобод людини й громадянина. Першоосновою демократичного ладу є людина, а її життя, честь, гідність, права та свободи – найвищі соціальні цінності. Саме тому формування активної життєвої позиції громадян є одним із головних завдань національної освіти будь-якої соціальної, незалежної, демократичної та правової держави.

Великий педагог Софія Русова сказала: «Найдорожчий скарб у кожного народу – його діти». Перша і дуже важлива сходинка у системі розвитку дитини належить дошкільній освіті. Саме в дошкільному дитинстві формуються риси характеру, основи поведінки, ставлення до себе і навколишнього світу. Мала дитина подібна до губки, яка жадібно вбирає уміння, знання, погляди та думки. Тобто, з малюка можна виростити людину байдужу, а можна патріота; людину-споживача, а можна – творця; бездуховного, а можна високодуховного, високоморального громадянина держави.

Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське довкілля» ставить перед нами завдання розвинути в дітей здатність жити разом з іншими, тобто проблему ранньої соціалізації дитини. Показником повноцінного соціального розвитку дошкільника є усвідомлення нею своїх прав та обов’язків. Вступаючи у життя, діти мають засвоїти багато правил, які склалися в суспільстві. Життя малюка сповнене різноманітних, складних для нього ситуацій і перешкод. І тому саме дорослі повинні навчити його знаходити вихід із них, почуватися впевнено та комфортно, бути готовими до труднощів та їх подолання. Виховати соціально зрілих, вільних особистостей, які володіють правовими знаннями, можливо лише за умови дотримання правових норм, які виключають порушення прав та гідності дітей.

Дошкільнята тільки починають освоювати ази морально-правової культури. Ознайомлення з правами носить ознайомчий характер і готує дитину до засвоєння нею демократичних цінностей і прав людини в подальшому.

Дітям-дошкільнятам доступні лише самі загальні уявлення про свої права і свободи, закріплені у міжнародних та державних документах, а також свободи їх реалізації в різних життєвих ситуаціях.

Це ставить перед вихователями дошкільних закладів такі завдання:

– допомогти дитині зрозуміти і осмислити свої елементарні права;

– формувати почуття самоповаги, поваги до власних прав і прав інших людей;

– розвивати прагнення дитини реалізувати свої права, не порушуючи прав оточуючих її людей.

Вирішенню цих завдань сприяє правове виховання і навчання правам людини.

Перш ніж познайомити дитину з правами, її треба підвести до усвідомлення себе як особистості, повноцінного члена суспільства, розуміння своєї індивідуальності та людської гідності, поваги до самої себе. Тільки той, хто поважає себе і свої права, здатен по-справжньому поважати інших людей та їх права. Тому в дошкільному закладі та сім’ї необхідно створити атмосферу визнання індивідуальності дитини, поваги його особистості, а самій дитині надати можливість реалізувати свої людські права. Вона повинна володіти свободою вибору, проявляти активність, мати можливість висловлювати власну думку, проявляти шанобливе ставлення до думки інших, вміти надавати допомогу іншим та приймати її. Без цього не можуть розвиватися такі необхідні кожній людині громадянські якості, як активність, самостійність, рішучість, відповідальність.

Правова освіта дошкільнят передбачає ознайомлення їх з конкретними і зрозумілими їм правами.

Дітям-дошкільнятам зрозумілі для сприймання такі чотири групи прав:

1.Право на гідне існування та виживання, що включає право на життя і здоров’я, житло, їжу, ім’я, родину, турботу батьків, громадянство.

2.Право на розвиток, освіту, відпочинок і дозвілля.

3.Право на захист від приниження, насильства та експлуатації, а також особливі права дітей-інвалідів та сиріт.

4.Право на свободу слова, думки та діяльності.

Для досягнення хороших результатів правовиховна робота в дошкільному навчальному закладі передбачає розв’язання цілого ряду пізнавальних, розвиваючих та виховних завдань.

Так, у програмі розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»  чітко окреслені освітні завдання та показники компетентності дитини з основ правової культури для дітей середнього та старшого дошкільного віку. Згідно цієї програми перед педагогами та дітьми  поставлені такі освітні завдання :

  1. Для середнього дошкільного віку:
  • Формувати правову культуру особистості, знати свої права й обов’язки, поважати права й обов’язки інших людей.
  • Давати знання про те, що кожна людина своєрідна, неповторна, народилася на світ, щоб жити і бути щасливою, ніхто не має зазіхати на це право. Формувати у дітей поняття про життя як найвищу цінність.
  • Вчити дітей відповідально ставитися до виконання обов’язків як добропорядного члена суспільства, громадянина України.
  • Виховувати почуття гідності, самозначимості, впевненості в собі.
  • Формувати елементарне розуміння дітьми обов’язку держави захищати права дитини.
  1. Для старшого дошкільного віку:
  • Сприяти розумінню дітьми своїх прав, свобод та обов’язків, свідомому відповідальному ставленню до них; вчити поважати права інших людей.
  • Формувати у дітей почуття гідності, впевненості у собі та у своїх силах.
  • Розширювати етичні уявлення про добро, чесність, справедливість, щирість. Давати дітям знання про добро та зло як протилежні категорії людського буття.
  • Виховувати у дітей риси характеру, які відповідають загальнолюдським моральним цінностям: порядність, скромність, доброзичливість, чесність, самостійність, чуйність, почуття обов’язку.
  • Формувати свідоме ставлення до своїх обов’язків у дошкільному навчальному закладі та сім’ї. Виховувати почуття відповідальності за доручену справу.
  • Давати дітям знання про культуру спілкування, формувати вміння правильно поводитися в колективі з однолітками та незнайомими людьми.
  • Створювати умови для набуття дошкільниками досвіду усвідомлених суспільних дій, правомірної поведінки й толерантного спілкування на основі поваги до прав інших людей.

Знайомство дітей з їхніми правами доцільно здійснювати в двох напрямках: «Я і мої права» та «Я і права інших людей». Це сприяє розумінню таких простих і водночас складних істин, як: «Мої права – це мої можливості, мої свободи» та «Мої права закінчуються там, де починаються права іншої людини».

Правове виховання та навчання дитини гармонійно поєднується з її громадянським, моральним, трудовим і валеологічним вихованням, а також є доповненням до знань про навколишній світ.

Ознайомлення з правами людини сприяє моральному становленню особистості дитини, формуванню етичних уявлень, гуманних почуттів і взаємовідносин, допомагає прищепити повагу до себе і інших людей. Знайомлячись з правами, діти вчаться зважати на думку та інтереси інших людей (право на власну думку), захищати слабких (право на особливий захист), справедливо вирішувати виникаючі суперечки і конфлікти, адекватно оцінювати свої дії і вчинки.

Одне з найважливіших завдань дошкільного закладу – збереження і зміцнення здоров’я кожної дитини. У процесі ознайомлення з правами діти дізнаються про відповідальність за своє здоров’я, необхідність його берегти і зміцнювати, освоюють способи оздоровлення та безпечної поведінки.

 

Необхідно також пам’ятати, що формування морально-правової культури у дітей багато в чому залежить від загальної соціально-правової ситуації, рівня правової культури педагогів та батьків, а також ефективності  форм, засобів  та методів первісної правової освіти.

 

Форми і методи оптимальної співпраці вихователя та дитиною

 

– Традиційні, комплексні та інтегровані;

–  Моделювання та проектування;

– Трудова діяльність і різні види ігор;

– Вирішення проблемних завдань та ситуацій;

– Спостереження та екскурсії;

– Театралізована діяльність;

– Тренінги;

– Виставки;

– Читання художніх творів та бесіди за ними;

– Рольове програвання бажаної поведінки в різних життєвих ситуаціях;

– Вправи (в тому числі на самопізнання);

– Використання «Ситуацій успіху»;

– Алгоритми;

– Етюди психогімнастики та пантоміміка;

– Образотворча діяльність;

– Обмірковування та програвання заданих ситуацій;

– Кросворди та ребуси (розгадування);

– Анкетування та діагностика;

– Дні відкритих дверей;

– Перегляд та аналіз фрагментів мультиплікаційниїх фільмів з наступним моделюванням нових версій;

– Дискусії;

– «Піраміда запитань».

Принципи роботи:

– Інтеграція різних видів дитячої діяльності.

– Активізація особистого досвіду дітей.

– Формування у дошкільників уміння активно застосовувати в практичному житті набуті знання.

– Враховувати дозування і співвідношення інформації щодо самостійної практичної роботи дітей на ігрових принципах.

– Цілеспрямоване використання народознавчого матеріалу та художніх творів.

– Поступове підведення дітей до самостійних висновків та узагальнень.

Провідним видом діяльності для дитини є ігрова діяльність. Гра орієнтує малюка в соціальній дійсності, виховує в нього прагнення до суспільно значущої та суспільно оцінювальної діяльності. Грі дітей треба приділяти велику увагу і тому, що в ній формується характер, вольові якості, відбувається «навчання життя» за певними правилами. У грі виховується позитивна самооцінка та формується на її підставі «Я» – концепція. Використовуючи різноманітні ігрові вправи, діти набагато легше засвоюють матеріал, працюють із більшим зацікавленням. Тому доцільно проводити:

– ігри-вправи на актуалізацію «Я»;

– ігри-вправи, в яких дітям пропонується розв’язати ситуаціїї з певним морально-правовим змістом;

– дидактичні ігри різної тематики;

– ігри-стратегії та сюжетно-рольові ігри.

Також усвідомлення дитиною себе як особистості перебуває під впливом так званого ідеального самообразу,  який формується на ранніх етапах розвитку в умовах позитивних емоційних контактів дитини з дорослими, а також у наслідок  ототожнення себе з героями літературних творів. Тому необхідно широко використовувати в роботі твори художньої літератури та усної народної творчості. Особливого визнання серед педагогів здобула казка як доступний і впливовий жанр народної творчості. Казкові сюжети, побудовані на протиставленні добра і зла, їх боротьбі, містять яскраві приклади  гуманної та антигуманної поведінки.  Тому рекомендується читання та розповідання творів художньої літератури із подальшим їх обговоренням. Доцільно проводити літературні ігри, які можуть бути як складовою частиною занять із художньої літератури, так і проводитися окремо як мовленнєві заняття на літературному матеріалі.

В роботу зі старшими дошкільнятами доцільно включати морально-етичні бесіди на правову тематику: «Права дитини», «Наші обов’язки», «Що таке добро і зло», «Правила доброти», «Я і моя сім’я» та інші.

У правовиховній роботі з дітьми рекомендується також використовувати засоби театру та елементи театралізованих дій, які розширюють владу свідомості над емоційно-інстинктивною сферою людини. Мистецтво театру впливає не тільки на свідомість маленького актора та глядача, а й на глибинні психічні процеси, які відображаються в поведінці, мовленні, жестах вихованців.

Всім відомо, що діти дуже люблять розваги. Розвага проводиться з метою узагальнення всього, чого діти навчилися. Готуючи сценарії розваг, вихователям треба добирати матеріал, який має і правовиховну цінність: пісеньки, вірші, сценки ненав’язливо, образно вчать, що соромно бути лінивим, неохайним, казати неправду, ображати інших і т.д.

 

 

No Comments »