Інсценівка за казкою «Лисиця та Журавель»

Куточок лісу. Обабіч — хатинки Лисички та Журавля (вигляд із середини).

Ведуча.

Двоє стрілись на галяві

Та й заприятелювали.

(З одного боку виходить Журавель, з іншого — Лисичка, беруться за руки та вклоняються).

Лисичка.

Я Лисичка, я сестричка,

Сумно одній жити.

Прошу тебе, Журавлику:

Будьмо вдвох дружити!

Журавель.

Добре, люба, добре, мила,

Будемо дружити,

Сумно і мені одному

В лісі тут ходити.

Ведуча.

Лисичка ж хитрою була

І щось не втнути не могла.

Лисичка.

Здалось мені — Журавлика

Неважко обдурити.

Ану ж, його я спробую

До себе запросити.

Ведуча.

От вона побігла,

В хаті все прибрала,

Каші наварила,

Двір позамітала.

Лисичка (прибирає, наспівуючи).

В хаті гарно приберу,

Двір чистенько підмету.

Тра-ля-ля, тра-ля-ля,

Обдурю я Журавля!

Ведуча.

Та й побігла закликати

Гостя-Журавля до хати.

Лисичка.

Мій лебедику хороший,

На гостини тебе прошу!

Журавель.

Дякую тобі, Лисичко,

Та й за щиру доброту!

Ти чекай мене — я швидко

Зодягнуся і прийду.

Ведуча.

На запросини до Лиски

Журавель примандрував.

Господиня у тарілку

Каші гостю налила.

Лисичка.

Ось, мій любий, пригощайся,

Їж та сили набирайся.

Ведуча.

Журавель-бідак по денці

Носом тільки стукає,

Не вдалось ковтнути каші,

Лиш ногами тупає.

А хитрунка із тарілки

Кашу всю злизала,

Рота втерла й Журавлеві

Лагідно сказала.

Лисичка.

Я тебе почастувала

Щиро та смачненько.

Вибачай — це все, що мала,

Чим я багатенька.

Журавель.

Дякую тобі, Лисичко,

За смачнесенький обід.

Завтра ти приходь до мене —

Пообідаєм як слід.

(Журавель іде до себе, готує їжу й кладе її до глечика).

Ведуча.

У Лисички після слів цих

Слинка з рота потекла.

Одягла вона свитину

Й заспівала.

Лисичка.

Тра-ля-ля! Пообідаю я завтра

Ох і смачно в Журавля!

(Бере в руки кошика).

Може, щось мені у кошик

Мій Журавлик покладе?

Ведуча.

Ось, прибравшись чепурненько,

На гостини Лиска йде.

Журавель у глек вузенький

Дрібно м’яса  накришив,

Ще й додав картоплі, моркви

І Лисичку запросив.

Журавель.

Лисонько, сідай до столу.

Зготував і я обід.

Ти частуйся, не лінуйся —

Пообідаєм як слід.

Ведуча.

Журавель наш довгим носом
З глека їсть собі та їсть,

А Лисичку кругом столу

Водять голод та ще й злість.

Лисичка.

Ой хоч як я зазирала

У вузеньке горлечко,

Хоч як лапку засувала —

З’їла лише облизня.

(Лисиця та Журавель розходяться).

Ведуча.

Ні «спасибі» не сказавши,

Ані «до побачення»,

Геть Лисичка подалася —

Вже її й не бачили.

Так урвалася ця дружба,

А чому — скажу я вам:

Як із іншим поведешся,

Матимеш таке ти й сам.

No Comments »