Конспект комплексного заняття
для дітей старшого дошкільного віку
вихователя вищої категорії
Лобанич К. В.
Тема: «Комахи наші друзі».
Мета: продовжувати формувати в дітей знання про комах (зовнішній вигляд,
cпосіб пересування, живлення, будову тіла). Вчити порівнювати їх, знаходити спільні істотні ознаки, об’єднувати їх у групи. Стимулювати пізнавальні інтереси дітей у виготовленні метелика способом обривання. Розвивати вміння проявляти самостійність у розв’язуванні різних ситуацій. Виховувати бережливе ставлення до комах.
Матеріал: демонстраційний – ілюстрації різноманітних комах, колекція комах, зафарбований по мокрому аркуш паперу, переплетений кольоровий дріт, кулька-намистинка.
Хід заняття:
Вихователь. Діти, пригадайте кого ми бачили на квітах у саду біля
нашого майданчика? Може пригадаєте, на яких квітах сиділи бджілки? (Крокус, підсніжник).
Вихователь. А що робили бджілки на квітах? Діти, бджілки одними з перших прокидаються від зимової сплячки і летять далеко за нектаром, бо ще дуже мало в таку пору розквітло квітів і бджілкам потрібно дуже багато літати з квітки на квітку, а це забирає багато сил і тому не всі бджілки повертаються до свого вулика. От і ми бачили таких двох слабких бджілок, може вони були ще недосвідчені і слабкі. Зараз я вам розповім казку про таку недосвідчену бджілку Маю. Одного теплого літнього дня бджілка вилетіла з вулика, озирнулась
навколо і нікого не побачила, бо всі дорослі бджоли полетіли в пошуках
їжі. Бджілка Мая полетіла далі. Навколо було так красиво звучала музика, було чути спів птахів. Вона своїми вусиками відчувала приємний аромат квітів, своїми ніжками відчула і приємний смак, бо бджоли відчувають смак ніжками. Раптом на одній із квіток вона побачила дуже схожу на себе істоту. Мая підлетіла і запитала:
- Ти хто ?
- Я оса Тая. А ти хто ?
- А я бджілка Мая. Тобі не здається, що ми дуже схожі. Може ти моя сестричка?
- Думаю що ні, але мені здається, що ми родичі.
- Ану давай запитаємо отого волохатого, що сидить на квітці конюшини.
- Гей, дядечку, ти хто ?
- Дж-дж-дж. Я д-ж-міль. Не заваж-ж-айте мені, я ж-жую.
- Дядечку, я шукаю родичів. Допоможи мені. Як ти думаєш, ми з осою Таєю родичі?
- Так, ви як дві сестрички. У вас навіть спіднички, схожі в обох у смужечку і пелеринки-крильця однакові.
- Дядечку, може і ти наш родич ?
- Летіть і не заваж-ж-жайте мені.
І от полетіли далі бджілка Мая і оса Тая. Летять, летять і бачать, що по землі хтось повзе і везе на собі великий міх. Вони спустились на землю і запитали:
- Ви хто ?
- Ми мурахи.
- А що ви несете на собі і куди несете?
- Ми прибираємо навколо, щоб було чисто, щоб було повітря чистим. Нас називають санітарами. А веземо ми все це до своєї домівки, якщо хочете можете піти з нами. Бджілки полетіли над мурахами, які далі продовжили свою мандрівку. Незабаром вони побачили велику купу. Це була домівка мурашок. Там було дуже багато комірок. Раптом, з однієї комірки вилетіла велика мурашка і полетіла.
- Ой, то хто ?- запитала бджілка.
- То наша мама. – відповіла мурашка.
- Вона схожа на нас. Значить ми теж родичі з мурашками.
Бджілка і оса подякували мурашкам і полетіли далі. Підлетіли вони до Лісового озера. А там на озері по воді ковзались якісь істоти, ніби на ковзанах. Наші подруги також хотіли сісти на воду і запитати хто вони такі, та мало не потонули. Тая і Мая сіли на травичку, яка росла над водою і крикнули :
- Гей, ви хто ?
- Одна з істот повернулась, підійшла ближче і відповіла:
- Ми жуки-водомірки.
- А чому ви не тонете?
- Бо наші ніжки змазані жиром, тому ми тримаємось на воді.
- А ви можете літати?
- Так, у нас також є крила, як і у вас.
- То може ви наші родичі?
- Так, ми жуки-водомірки також ваші родичі, – відповів жук-водомір, –
І нас дуже-дуже багато.
Вихователь. Діти, а яких ще жуків ви знаєте? (Сонечко семикрапкове, травневий хрущ, жуки-навозники, жук рогач, бронзівка золотиста,..).
Вихователь. Бджілка Мая дуже зраділа, що в неї така велика родина. Вона вирішила летіти додому, щоб розповісти своїм близьким, яка в них велика родина. Летіла вона, летіла і вирішила сісти на дуже красиву квітку. Раптом ця
квітка злетіла і понесла її на своїх крилах.
- Ой, я ще не бачила щоб квіти вміли літати!
- А я не квітка, я – метелик.
- Ти така красива, така чудова давай будемо дружити.
- Давай.
Вони перелітали з квітки на квітку, їм так було весело, що не помітили,
що надворі стало сутеніти. Вони якраз підлетіли до гарної синьої квітки, яка звалась дзвіночок, а там, в середині квітки, зустріли ще багато своїх родичів, які з певних причин не долетіли до своїх домівок і знайшли притулок на ніч. (Показати ілюстрації – в середині дзвіночка багато комах).
Ось там, у дзвіночку наші подруги бджілка Мая та оса Тая і заночували. Так закінчилась казочка про мандрівку бджілки Маї.
Вихователь. Сподобалась вам казочка? Хто запам’ятав, кого зустріла під час
своєї подорожі Мая? (Осу, джмеля, мурашок, жука-воромірку, метелика).
Чи були вони всі похожі? Чим? (Вони уміли і ходити і літати, у них
були крила).
Вихователь. Так вони всі схожі між собою, і не тільки крилами, а ще тим, що у
них є скільки ніг? (Діти рахують – розгляд колекції засушених комах – оса і бджілка, потім муха-метелик, потім жук-рогач). Зверніть увагу що у них усіх є хоботок, за допомогою якого вони збирають з квітки що? (Сік).
(Вихователь на прикладі жука-бронзівки золотистої показує будову тіла (черевце, грудна клітка, голова). Всі родичі нашої Маї мають по 6 ніг і це основна ознака – всі вони називаються комахами. Давайте ще раз ми їх всіх перерахуємо. А найкращою комахою є метелик. (Розгляд ілюстрації із зображенням метелика).
Вихователь чи дитина читає вірш про метелика:
Я біжу, біжу по гаю.
Я метелика спіймаю,
А метелик не схотів
Геть від мене полетів.
Він летів, летів, летів
І на квіточку він сів.
Під час читання вірша вихователь виймає зробленого метелика шляхом обривання. (Зразок).
Вихователь пропонує зробити такого на занятті з аплікації шляхом обривання.
Фізпауза.
(Чергові з помічником вихователя готують столи для заняття з аплікації).
