Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Заклад дошкільної освіти №39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської обл.

29.03.2024р.П'ятниця.СНІДАНОК:Каша молочна рисова.Какао . ОБІД:Борщ український із сметаною.Хліб.Мафіни (з курячим філе) з овочами та твердим сиром.Каша гречана.Салат з солоних огірків та томатів.Морква тушкована-молодші.Компот із яблук та свіжоморожених фруктів. . . .. ВЕЧЕРЯ:Вареники українські(з кисломолочним сиром)Соус сметанний(на молоці)Чай(трав'яний).

ДІЯЛЬНІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ  

ЗДО №39

у І семестрі 2021-2022 н. р.

№ за/пЗміст роботиЗвіт про виконанняКількість осіб по цільовим групамДата проведення заходу
1.Профілактика правопорушеньЗаняття-тренінг «Поряд з тобою товариш» (правила поведінки в колективі)діти середніх та старших груп – 100дітей30.11.2021
Зустріч з працівниками поліції: бесіда, огляд патрульного автомобілядіти середніх та старших груп – 100дітей30.11.2021
2.Підвищення рівня обізнаності дітей з правових питаньРозвиткове заняття «Мої права і мої обов’язки»діти старших груп – 80 дітей13.12.2021
Перегляд презентації «Я маю право…»діти середніх та старших груп – 140дітей16.12.21
Перегляд презентації «Через казку про права»діти середніх груп – 60 дітей14.12.21
3.Виховання толерантностіДень толерантності: Мультурок «Дітям про толерантність»діти середніх та старших груп – 140дітей16.11.2021
Розвиткове заняття «Ми всі різні. Ми всі рівні»діти старших груп – 80 дітей16.11.2021
Флеш-моб «Долоньки толерантності»діти середніх груп – 60 дітей16.11.2021
4.Заходи щодо запобігання торгівлі людьми   
   
   
   
5.Запобігання та протидія насильству, булінгуТиждень протидії булінгу 13-17.09.2021
Консультація  «Булінг в дитячому садку. Міф чи реальність» – види булінгу в дитячому садку; – як реагувати педагогу на прояви булінгу в групі; – хто провокує булінг в дитячому садку; – як міняється поведінка дітей під час булінгу; – як запобігти проявам булінгу у дитячому колективіпедагоги – 2213.09.2021
Пам’ятка «Як реагувати на випадки булінгу у закладіосвіти»педагоги – 2213.09.2021
Інформація у батьківські куточки «Булінг. Що потрібно знати батькам» ознаки того, що ваша дитина піддається булінгу;що робити батькам, якщо в дошкільному закладі має місце булінг (поради, що допоможуть впоратися із ситуацією)батьки – 28014.09.2021
Перегляд мультфільмів «Жив-був чорний кіт…» «Про пташок» «Балакуче курча» «Вірте в любов…»Діти середніх та старших груп -140 дітей14.09.2021
Розвиткове заняття «Вміємо дружити» (з акцентом на прояви боулінгу)діти старших груп – 80 дітей16.09–17.09. 2021
Тиждень протидії насильству 25.11.-9.12. 2021
Флеш-моб «Діти проти насильства!»діти старшої групи – 20 дітей26.11.2021
Тематичне розвиткове заняття «Що таке насильство і як його запобігти»діти середніх та старших груп – 100 дітей6.12.2021
Перегляд мультфільму «Корисні підказки. Битися чи не битися»діти середніх та старших груп – 100 дітей9.12-10.12. 2021
Конкурс на кращий малюнок «Щаслива сім’я без насильства» Виставка дитячих робіт.діти старших груп – 60 дітей10.12.2021
Створення колажу «Світ без насильства»діти старших груп – 60 дітей10.12.2021

Практичний психолог             Молнар Л.В.

Насилля в дошкільному навчальному закладі

Що треба знати батькам про насилля серед малюків, а також поради про те, як вирішити цю проблему

Насилля в дошкільному навчальному закладі

Більшість людей вважають, що фізична агресія й соціальне насилля, характерні для булінгу (англ. bullying – агресивне переслідування, цькування, залякування тощо), починають проявлятися приблизно з кінця початкової школи і продовжуються протягом усього періоду середньої школи. Але, хочете вірте, хочете – ні, булінг серед дітей дошкільного віку розповсюджений набагато більше, ніж ви можете припустити. Оскільки така поведінка асоціюється, як правило, з дорослими дітьми, вона часто упускається з очей у ранньому віці, коли досить важко відрізнити абсолютно нормальні соціальні експерименти й булінг на ранніх стадіях формування.
«Я була приголомшена, коли побачила, як часто діти трьох- і чотирьохрічного віку, особливо хлопчики, думаючи, що я нічого не бачу, б’ють і штовхають інших дітей у групі», – розповідає педагог дошкільної освіти Сандра Боуден. Але булінг – це ж не тільки фізична агресія, булінг може здійснюватись і через соціальний тиск, наприклад, коли група дівчаток неодноразово й демонстративно відмовляється грати з іншою дівчинкою, або це можуть бути словесні нападки, такі як безперервні насміхання та висміювання.

Загалом, певний ступінь ситуативних ударів рукою, щипання й ін. у дітей дошкільного віку «вважається» нормальним і може бути проявом самоствердження. Однак, якщо дітям подобається спостерігати, як іншій людині погано, вони можуть свідомо й систематично знаходити способи, щоби завдати шкоди своїм «жертвам», навіть до того, що стануть насміхатись над ними, коли роблять свій поганий учинок.
Булінг може викликати в дітей сильний стрес, страх і тривогу. До того ж така поведінка впливає не тільки на «жертв». Результати дослідження показують, що ті, хто в дитинстві був хуліганом, у майбутньому частіше, ніж інші, вживають наркотики та алкоголь, ображають своїх друзів, зв’язуються зі злочинністю й мають проблеми у взаємостосунках з однолітками.

Ваша маленька дитина піддається булінгу, якщо:

  • їй раптом страшно йти в дитячий садок;
  • вона скаржиться на головні болі або болі в животі без будь-якої причини;
  • чіпляється за вас і проявляє плаксивість;
  • приходить додому із травмами, які не може пояснити;
  • залишається на самоті або впадає у стан депресії;
  • розповідає про якусь дитину, яка робить їй всілякі пакості;
  • має труднощі з концентрацією уваги;
  • уникає зорового контакту, коли ви питаєте її про дитячий садок.

Що повинні робити батьки, якщо в дошкільному закладі їх дитини має місце булінг? Нижче наводяться поради, що допоможуть батькам впоратися із ситуацією, що виникла.

1. Комунікація (спілкування) – це ключ. Якщо ви підозрюєте, що ваша дитина піддається в дитячому садку знущанням, дайте їй зрозуміти, що ви зможете їй допомогти, якщо вона докладно розповість про все. Якщо ваша дитина виглядає наляканою чи збентеженою, використовуйте книги в якості легкого доступу до неї, щоб налагодити ваше спілкування природним чином. Деякі художні твори для дітей звертаються до цієї тематики. Як тільки ваша дитина розкриє вам усі подробиці про булінг, зберігайте спокій, не сваріть її та не засуджуйте, обов’язково поясніть, що ви неодмінно допоможете припинити це насилля.

2. Порозмовляйте з вихователем. «Навіть не дивлячись на те, що в дошкільних і подібних їм дитячих закладах дорослі завжди знаходяться поруч з дітьми, за такою великою кількістю малюків, які безперервно бігають навкруги, прослідкувати просто нереально», – каже колишній вихователь Трисія Янг. І, оскільки маленькі хулігани віддають перевагу тому, щоб ображати дітей, коли дорослі не дивляться, важливо порозмовляти з вихователем і ввести один одного в курс справи, щоб у подальшому він був більш уважним і вже прицільно спостерігав за певними дітьми.


3. Використовуйте політику відкритих дверей. У найавторитетніших дитячих садках і дошкільних закладах існує політика відкритих дверей, що дозволяє батькам приходити в будь-який час. Тому періодично без попередження навідуйтесь у групу вашої дитини. Ці неочікувані візити будуть тримати працівників дитячого садка в тонусі й зменшать імовірність того, що ваша дитина буде страждати від якогось хулігана.

4. Заплануйте переговори з батьками. Коли маленькі діти вдаються до булінгу, їхня поведінка частіше за все запозичується з домашнього досвіду, тобто у своїй родині вони можуть стати свідками домашнього насилля, дивитися жорстокі телешоу, чути як їхні брати та сестри висміюють інших дітей або самі бути жертвами насилля. Тож порозмовляйте з адміністрацією дошкільного закладу і призначте зустріч з батьками маленького хулігана, звернувши їхню увагу на його поведінку, але не дивуйтесь, якщо його батьки не будуть вас слухати, будуть проявляти байдужість чи почнуть все заперечувати.

5. Навчіть вашу дитину захищатись від хуліганів. Дайте своїй дитині певні психологічні інструменти, які вона зможе використовувати при контакті з хуліганом. Навчіть її достойно триматись, дивитись прямо в очі кривднику, розповідати дорослим про те, що сталось, та уникати самотності (бути завжди поруч з іншими дітьми). Ви також можете розширити можливості дитини, запропонувавши їй пограти в рольові ігри. Так вона зможе попрактикуватись у тому, що має намір зробити в подібній ситуації наступним разом. Упевнені в собі діти мають менше шансів стати мішенню для хуліганів, тому знайдіть способи, щоб забезпечити вашій дитині адекватну самооцінку. Ви можете допомогти їй зав’язати дружні стосунки поза межами дошкільного закладу і залучити її до тих видів активності, що зможуть підвищити її впевненість у собі.

6. Розгляньте перехід в іншу групу. Іноді булінг може бути настільки агресивним, що всі ваші зусилля так і не будуть успішними. Тому, якщо вам не вдасться нічого добитись, порозмовляйте з адміністрацією на предмет переходу вашої дитини до іншої групи. Якщо ж і це не вдасться зробити, тоді краще забрати вашу дитину із цього дитячого садка.

Булінг у дошкільному середовищі відбувається набагато частіше, ніж повинен. І якщо ваша дитина стала однією із «жертв», не кажіть їй, щоб вона стала більш «жорсткою» і не примушуйте її розв’язувати цю проблему самостійно. Уживайте всих заходів, щоб захистити вашого малюка, здійснюйте візити в дитячий садок і давайте дитині інструменти, які не тільки стануть їй у пригоді в ранньому дитинстві, а й допоможуть уникнути знущань у майбутньому.


Що таке “булінг” та чому про нього треба знати всім батькам!

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються. Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо- емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

Чому діти стають жертвами булінгу? Психологи визначають декілька основних причин:

· Занижена самооцінка. Навіть якщо дитина виявляє її через нарцисизм, надмірну відкритість, зверхність.

· Домашня атмосфера. Дуже часто жертвами булінгу стають діти, яких вдома принижують, знецінюють, ображають. Або є родини, де дитину звикли жаліти – нещасна, хвора, росте без батька…Школа і садок — каталізатор домашніх проблем. Тож, якщо дитина звикла отримати більше уваги до себе, поблажливість батьків, коли вона бідна й нещасна, то вона буде створювати навколо себе таку ж атмосферу і в школі.

· Атмосфера в класі. Бувають колективи, створені самостійно або руками вчителя, в яких є дитина-агресор. Вона свідомо шукає слабшого, використовує його як грушу для биття, вирівнюючи свій психологічний стан.

Що робити батькам

­        –  У першу чергу заспокойтесь, і тільки після цього починайте розмову з дитиною.

­         – Дайте відчути, що ви поруч, готові підтримати та допомогти, вислухати та захистити.

­       –   Запевніть дитину, що ви не звинувачуєте її у тому, що відбувається, і вона може говорити відверто.

­        –  Пам’ятайте, що дитині може бути неприємно говорити на цю тему, вона вразлива у цей момент. Будьте терплячими та делікатними.

­        –  Спробуйте з’ясувати все, що зможете, проте не повторюйте ті ж самі запитання по декілька разів, допитуючись.

­       –   Запропонуйте подумати, які дії допоможуть дитині почуватися у більшій безпеці зараз (наприклад, бути певний час ближче до дорослих, не залишатися після уроків тощо).

­        –  Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/однокласника.

­      –    Спитайте, яка саме ваша допомога буде корисна дитині, вислухайте уважно. Можливо ви запропонуєте свій варіант. Це допоможе розробити спільну стратегію змін.

­       –   Пам’ятайте, що ситуації фізичного насилля потребують негайного втручання з боку батьків та візит до школи.

­         – Спільно з дитиною шукайте нові способи реагування на ситуацію булінгу.

­         – Обговоріть, до кого по допомогу дитина може звертатися у школі: до шкільного психолога, вчителів, адміністрації, дорослих учнів, охорони, батьків інших дітей.

­        –  Важливо усвідомити, чому саме дитина потрапила у ситуацію булінгу.

Рекомендуємо з цим звернутися до дитячого психолога.

­         – Підтримайте свою дитину у налагодженні дружніх стосунків з однолітками.

­       –   Поясніть дитині, що зміни будуть відбуватися поступово, проте весь цей час вона може розраховувати на вашу підтримку.

Як допомогти дитині-агресору.

– Дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу. Якщо ваша дитина – агресор, радимо:

 –  Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що “всі так роблять”, або “він заслуговує на це”.

­         – Уважно вислухайте дитину і зосередьтеся на пошуку фактів, а не на своїх припущеннях.

­        –  Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як “хлопчики завжди будуть хлопчиками” або “глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки- просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства”.

­         – Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

­        –  Діти, які булять, заперечують це так довго, як тільки можуть. Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

­        –  Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство.

­         – Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв’язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

­        –  Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення.

­       –   Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

­          Агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. Порадьтеся зі шкільним чи дитячим психологом.

Чому важливо вчасно відреагувати?

Булінг впливає на всіх, хто бере в ньому участь або спостерігає, та має деструктивні наслідки в майбутньому житті.

Ті, хто піддаються булінгу:

­      –     втрачають відчуття емоційної та фізичної безпеки, довіри до місця, у якому мають перебувати щодня;

­       –    відчувають безпорадність і страх від постійної загрози. Булінг провокує тривожні та депресивні розлади, пригнічує імунітет, що підвищує вразливість до різних захворювань;

­      –  втрачають повагу до себе. Страхи та невпевненість руйнують здатність до формування та підтримки стосунків з однолітками, що призводить до відчуття самотності;

­      –    втрачають інтерес до різних форм активності та не можуть нормально навчатися. У деяких випадках можна простежити зв’язок між потерпанням від булінгу та розладами харчуванням (анорексії та булімії), емоційної сфери (депресіями та суїцидальною поведінкою).

Ті, хто булять:

­        –  частіше за інших потрапляють у ситуації, де проявляється насилля та порушуються закони;

­        –  частіше беруть участь у бійках, причетні у вандалізмі, залучаються до ранніх статевих стосунків, мають досвід вживання алкоголю та наркотичних речовин.

­          Ті, хто вимушені спостерігати:

­          – часто страждають від відчуття безпорадності, етичного конфлікту: втрутитись у ситуацію булінгу чи ж залишитись осторонь;

­         –  потерпають від депресивних станів чи перезбудження, намагаються менше відвідувати школу.

Навіть поодинокий випадок булінгу залишає глибокий емоційний слід, що робить проблему найпоширенішою причиною звернень до дитячого психолога.

Булінг в дитячому садку — міф чи реальність

Чи замислювалися ви, де беруть витоки комплекс жертви або потреба агресії стосовно інших. Мало хто з батьків знає про булінг чи стикається з цим явищем в дитячому садку. Чому і як дитина дошкільного віку стає жертвою булінгу?

Види булінгу в дитсадку

Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.

Булінг у ДНЗ (ЗДО) може проявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

Коли говорять про булінг, то мають на увазі переважно підлітків, середню і старшу школу. Але буде помилкою вважати, що це не трапляється з молодшими дітьми. Трапляється.. У віці від 4-5 років такі ситуації вже можуть виникати.

Булінг у дошкільнят/молодших школярів не є таким вираженим, як у старших дітей (передбулінг). Тобто ситуації, які, якщо їх не зупинити, можуть згодом розвинутися у справжнє цькування з його ознаками:

періодичність,

спрямованість проти конкретної дитини – “жертви”,

наявність “агресора” і “спостерігачів”.

 У таких дітей це відбувається спорадично, час від часу, і виглядає як:

виключення однією дитини з гри, або постійне надання їй другорядних ролей в рольовій грі:

«Ми з Вікою не дружимо!»

“Ми будемо сім’я, а ти – наша собачка. Чекай нас тут, нікуди не ходи”.

дружба групою “проти” когось

переказування “секретів” про дитину. По суті це є плітки. Діти називають це “намовляти” на когось:

“Я з вами не буду дружити, ви на мене намовляєте”.

дражнилки, смішні і принизливі прізвиська,

фізична агресія – штовхання, биття, смикання за волосся чи одяг тощо.

Як не дивно, фізичну агресію зупинити і проговорити найлегше. Тому що переважно всім, навіть найменшим, зрозуміло, що битися – це погано, а дорослі одразу звертають на це увагу.

Складніше з іншими проявами.

Тому що діти НЕ РОЗУМІЮТЬ, що роблять щось неправильне. Це важливо пам’ятати дорослим, які поруч з дітьми.

Стратегічно, є два напрямки:

негайне реагування, якщо ситуація відбувається прямо зараз,

профілактика виникнення таких ситуацій.

Негайне реагування:

зупиняємо те, що відбувається, словами: “Стоп! Ми так не робимо. Ми не називаємо інших діток образливими словами. Від цього їм і мені стає сумно”.

підтримуємо “жертву” вербально, чи легко обіймаємо.

заохочуємо дітей -“спостерігачів” підтримати жертву.

не виголошуємо довгу лекцію про те, що так робити не можна. Це, як не дивно, тільки сприяє повторенню ситуації. Тому що “агресор” отримує увагу до себе.

Хто провокує булінг в дитсадку

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо: педагог або помічник вихователя: – зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі – ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки – глузує із зовнішнього вигляду дитини – образливо висловлюється про дитину чи її батьків – проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини батьки або члени сім’ї: – б’ють та ображають дитину вдома – принижують дитину у присутності інших дітей – проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини – ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку). Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

вдома:

 – не хоче одягатися вранці

 – шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка

– просить батьків забрати її із дитячого садка раніше

 – плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт

 – не контактує з однолітками у дворі

– грає наодинці  в дитячому садку:

– не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо

– усамітнюється при будь-якій нагоді

– часто губить свої іграшки або речі

– бруднить чи псує одяг

– грає поламаними іграшками

– відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театрілізації чи грі

 – не має друзів у групі.

Порядок реагування на випадки булінгу (цькування) в закладі освіти

1. При встановленні факту або підозрі на наявність булінгу (цькування) батьки, законні представники дитини, вихователль, сама дитина або інші учасники освітнього процесу повідомляють про це адміністрацію закладу освіти.

2. Керівник закладу освіти отримавши заяву про випадок боулінгу (цькування) невідкладно реагує на представлені факти:

2.1. Приймає рішення про проведення розслідування із визначенням уповноважених осіб.

2.2. Наказом по закладу освіти створює комісію з розгляду випадку булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вжиття відповідних заходів реагування.

3. Результати службового розслідування викладаються в акті.

4. У разі підтвердження факту булінгу (цькування), адміністрація закладу освіти повідомляє відділ поліції та службу у справах дітей.

5. Рішення комісії реєструється в окремому журналі та доводиться до відома постраждалого.

6. Адміністрація закладу забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг учасникам освітнього процесу, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування).

Коментарі Вимкнено до Профілактика та протидія проявам булінгу в ЗДО