Сценарій тематичної розваги-інсценізації
з навчання дітей основ БЖД
для дітей старшого дошкільного віку
«Щоб не трапилось біди, обережні будьте ви!»
вихователя вищої категорії Стець Ганни Петрівни
Хід розваги:
Із – за ширми лялькового театру з’являється лікар Айболить.
Лікар Айболить.
Добрий день мої малята,
Любі хлопчики й дівчата.
А я лікар Айболить
Чи у кого щось болить ?
Ведуча. Ні. В садочку діти всі здорові,
Всі веселі і бадьорі.
Лікар Айболить. Дуже радий я за вас.
Тож розкажіть мені
Які це здорові ?
Відповіді дітей.
Лікар Айболить.
Дорожчого за здоров’я нічого немає
Ви дорослі і малята про це пам’ятайте!
Ви здоров’я бережіть звечора і зранку.
На вулиці, бережіться, щоб не було травми.
Загадка від Лікаря Айболіта.
Він красивий, кольоровий,
Має зір такий чудовий,
Перехрестя регулює
Ще й права свої диктує.
Хто це, діти?
Діти. Світлофор.
Ведуча. А зараз ви подивитеся, що трапилось із Незнайком.
Цей хлопчик прийшов із книги, яку написав відомий дитячий письменник
М. Носов. З ним завжди трапляються всілякі пригоди.
(Забігає Незнайко, шукає, де б заховатися).
Ведуча. Що трапилося, Незнайку?
Незнайко. Та нічого! Подумаєш, всі мене повчають – не так ходжу, не там ходжу.
(Заходить Світлофор).
Світлофор. Ага, спіймався!
Незнайко. Хто ти такий, щоб мене вчити? Я тебе не знаю!
Світлофор. Я яскравий, кольоровий,
Маю зір такий чудовий,
Перехрестя регулюю –
Ще й права свої диктую.
Незнайко. Дивись, який поважний,
Стоїш, вогниками блимаєш.
Я тут і без тебе обійдуся!
Світлофор. Ну, якщо ви можете без мене обійтись, то я піду від вас!
(Обурений світлофор виходить).
Ведуча. Що ти наробив, Незнайку? Якщо у нас не буде світлофора, то може трапитись багато біди на дорозі. Діти, ви знаєте, для чого потрібен світлофор?
Ведуча. Давайте розкажемо Незнайкові про важливу роль світлофора на дорозі.
(Виходять 3-є дітей із кольоровими кругами, що символізують вогники світлофора).
- У світлофора три кольори,
І для дорослих, і для дітвори:
Ось засвітився червоний – стій!
Через дорогу рушати не смій!
- Жовтий засяяв – уважним будь!
Тільки зелений відкриє путь.
- Разом рушаємо я і ти –
На світло зелене можна іти.
(Виходять 3-є дітей).
- Треба знати всім як слід
„Пішохідний перехід”.
Тут малесенька людина
Попереджує машини:
Зачекайте, не спішіть ,
Пішохода пропустіть.
- А це „ зебра” не проста
Без копит і без хвоста.
Лиш біленькі смужки має
Не лежить і не гуляє.
Хочеш перейти дорогу,
Враз прийде на допомогу.
- Я постовий, стою на мостовій,
Швидко руку простягаю,
Жезлом враз махаю
І за мить усе змінилось –
Всі машини зупинились.
Ведуча. Бачиш, Незнайку, які правила знають діти, а ти їх знаєш?
Незнайко. Та я, та я … ні ! (Сором’язливо).
Ведуча. Ми допоможемо тобі вивчити правила поведінки на дорозі. А для того, щоб повернувся наш Світлофор, ми заспіваємо про нього пісню.
Пісня «Світлофор – він друг для нас».
(Під час пісні повертається Світлофор).
Ведуча. Ми дуже раді, що ти повернувся до нас.
Незнайко. Вибач, що я тебе образив. Я все, все зрозумів.
Світлофор. Добре! Я тобі вибачу, але ти повинен вивчити правила поведінки на дорозі, а допоможуть тобі всі діти.
Діти разом:
Знак червоний – треба стати!
Жовтий мовить – зачекати!
Знак зелений з висоти –
Дорогу можна перейти!
Лікар Айболить. Ось які виховані діти, мені дуже сподобалося як вони вивчили правила поведінки на дорозі. Але обережними треба бути не тільки на дорозі і вдома, коли ви граєтесь, і в дитсадку.
Ведуча. Ось послухайте таке:
Кожна іграшка чудова
І цікава й кольорова,
Але іноді, малята,
Може шкоди вам завдати.
Тож на правила зважайте
Від біди застерігайте.
Тож давайте всі ми разом
Знак «обережності» покажемо.
Ведуча показує знак обережності (піднятий вгору вказівний палець).
Ведуча. Діти, а ви знаєте, що означає цей жест?
Діти. Бути обережним, уважним, обачним…
Вихователь. Уважними і обережними треба бути і під час ігор з іграшками.
Дівчинка з м’ячиком:
А у мене гарний м’ячик,
Я люблю, коли він скаче.
Його можна підкидати,
А ще влучно в ціль кидати.
А у вас ? (Звертається до інших дітей з іграшками).
Хлопчик з машинкою:
А у мене є машина –
Вона їде без упину
А у вас ?
Дівчинка з лялькою:
В мене стільки є ляльок –
Наче справжній дитсадок.
Всіх ляльок я доглядаю,
І годую, й напуваю,
І гуляти їх веду,
І у ліжечко кладу.
А у вас ?
Дівчинка та хлопчик з м’якими іграшками:
Ведмедики й зайчата,
Кумедні мавпенята,
Ми з вами любим гратись,
Свій настрій піднімати.
А у вас ?
Дитина з книжкою:
Я люблю книжки читати,
І писати, й малювати.
Математика й читання –
Це улюблені завдання.
Ведуча. Ви дуже гарно розповіли про свої улюблені іграшки. Ці іграшки цікаві, а головне – безпечні.
(Заходить Незнайко із рогаткою в руках і з ранцем).
Незнайко. Всім привіт!
Діти. Привіт!
Незнайко. А що ви тут робите?
Діти. Ми граємось!
Незнайко. А я теж на дорозі погрався, постріляв з рогатки пташок, сам у парку погойдався на гойдалці, промок під дощем а потім розпалив вогонь і висушився.
Ведуча. Незнайку, хіба так граються? ! (Показує знак обережності).
1 дитина. Гратися на дорозі не можна! (Показує знак обережності).
2 дитина. Стріляти з рогатки дуже небезпечно!
3 дитина. Вулиця – не місце для гри!
4 дитина. А розпалювати дітям вогонь, зовсім не можна!
Ведуча. Незнайку, ти знаєш ці правила?
Незнайко. Я не звик прислухатись
До чужих порад.
Навіщо правила учити?
Мені добре й так!
(Незнайко розглядає іграшки дітей).
Незнайко. А я теж приніс із собою іграшки. Ось подивіться!
(Висипає із портфеля свої «іграшки» – цвяхи, кнопки, зламані іграшки, ножиці, сірники, різні дрібні предмети).
Ведуча. Це іграшки у тебе?
Незнайку зачекай,
З цим гратися не можна,
На правила зважай!
1-ша дитина (показує кнопку і пальчик):
На кнопку можна боляче наступити і боляче вколотися.
2 дитина (показує зламану іграшка):
Зламаною іграшкою можна травмувати руку.
3 дитина (показує цвях):
Гострим предметом можна боляче вколотися.
4 дитина (показує намистинки, ґудзики):
А дрібні предмети деякі діти полюбляють брати до рот. Це дуже небезпечно!
5 дитина (показує сірники):
А сірники – це зовсім не іграшка!
Ведуча. Діти, поясніть Незнайкові, чому це так.
1 дитина: «Сірник маленький – а лихо велике!»
2 дитина: «Сірники не тронь – в сірниках вогонь!»
3 дитина: «З вогнем не грайся – обпечешся!»
(Незнайко опускає голову – йому соромно).
Незнайко. Я все, все зрозумів, мені дуже соромно, що я не знаю цих правил. Але я хочу їх вивчити і буду гратися із справжніми безпечними іграшками.
Лікар Айболить. Ось і про іграшки безпечні та небезпечні ми всі дізналися.
Ведуча.
Дуже сердитим буває вогонь,
Злим, як змій, і жорстоким, як ворог.
Не зігріє він ваших долонь,
Може все спопелити на порох.
Будьте, діти, з вогнем обережні,
Вивчіть правила протипожежні:
1 дитина. Для розваги і для гри
Сірників ти не бери !
Бо з вогнем погані жарти –
Жартувати з ним не варто!
2 дитина. Не розпалюй сам багаття,
Ані в лісі, ані в хаті.
Легко вогник запалить,
Та не просто погасить!
3 дитина. Якщо з вогнем пустувати –
Можна неприємність мати.
Лиш єдина пройде мить –
І навколо все згорить.
4 дитина. Телевізор, плитку, праску
Умикати нам не слід.
Пам’ятаймо це, будь ласка,
Бо від цього стільки бід!
5 дитина. Пам’ятайте, кожен з Вас:
Де бензин, мастило, газ,
Там вогонь не підпускай –
Спалахне усе, і край!
Лікар Айболить.
Бачу, всі ви молодці!
Гляньте, на картинки ці:
Що змальовано на них?
Хто нам, діти, пояснить?
( Діти беруть сюжетні картинки про пожежу і шикуються в рядок).
1 дитина (показує картинку, де діти ховаються під стіл).
Не ховайся у куток, а вогонь гаси ти!
Як вогонь іще малий, чашкою води залий!
2 дитина (показує картинку, на якій хлопець засипає вогонь піском).
Чи піском засип, накрий,
Щоб не міг ожити !
Гей, виходь, з вогнем на бій,
Подолать його зумій!
3 дитина (показує картинку, де діти вибігають з палаючого будинку).
А якщо вогонь не згас,
І багато диму,
Вибігай з кімнати враз
Із дітьми малими!.
Всіх, хто є у домі,
Швидше клич на поміч.
Всі діти: На поміч, на поміч!
(Обігрування – діти виносять іграшки з уявно палаючого будинку).
Ведуча. Так, але спочатку, хлопчики й дівчатка,
Скористайтесь телефоном, якщо є поблизу він.
Номер цей усім відомий :
Всі діти: «101».
Гра «Назви домашню адресу».
Ведуча. А зараз хлопчики й дівчатка,
Пропоную вам загадки відгадати.
- Хвіст дерев’яний, залізний рот
Скрізь вистачає мені турбот. (Сокира).
- Грушка – й не грушка:
Вушка ще й дужка.
Порожнє бринчить,
А повне – мовчить. (Відро).
- Я вмію все робити:
Копати, прикидати,
Невже ви не впізнали?
Звичайної… (лопати).
- Круглий червоний циліндр стоїть
Натиснеш на ніс йому –
І струмінь – полетить. (Вогнегасник).
Ведуча. Чи зустрічали ви, діти, всі ці предмети в нашому садочку? Де саме? (Куток протипожежної безпеки).
Ведуча. Спішить, сурмить:
– «Дорогу дай!»
Моргає синім оком.
Примчиться вчасно –
І біда, людей обійде боком. (Пожежна машина).
Ведуча. Молодці! А зараз, нагадайте нашим гостям, чим можна гасити вогонь, коли він ще маленький?
(Водою, піском, ковдрою, вогнегасником).
Ведуча. А чим не можна гасити?
(Руками, духами, парфумами).
Лікар Айболить. Мо- ло – дці!
А на кінець, я вам хочу сказати:
Всі ви діти добре грали,
І багато нас навчили.
Щоб знання великі мати,
Треба розум розвивати,
Гостре око, слух, терпіння,
А тоді прийде уміння.
І про тебе в сам кінець
Люди скажуть «МОЛОДЕЦЬ!»
Лікар Айболить.
Хоч ви зовсім малята,
Проте пам’ятайте,
Оці правила безпеки
Добре всі вивчайте!
No Comments »
