Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Заклад дошкільної освіти №39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської обл.

18.06.2024р.Вівторок.СНІДАНОК:Омлет. Хліб .Каша ячна. Чай з лимоном. . ОБІД:Суп овочевий зі сметаною. Хліб. Шніцель зі свинини та яловичини. Каша пшенична. Салат з моркви та яблук. Компот. . . .. ВЕЧЕРЯ:Риба тушкована з овочами. Хліб. Макарони відварені. Узвар.

Сторінка логопеда

       L23

     Ємельянова Людмила Олегівна

                  вчитель-логопед

Звіт

 вчителя-логопеда за 2023/2024 н.р ЗДО № 39 м. Ужгорода

Логопедична група почала роботу з 1.09.23 року .В результаті обстеження з фонетико-фонематичним недорозвитком виявилось 12 дітей, а з загальним недорозвитком мовлення 3 дітей. Корекційна логопедична робота у 2022-2023 н.р. будувалася на основі програми  Рібцун Ю. В. Корекційно-розвивальна та навчально-виховна робота з дітьми з. фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення та відповідно до календарно-тематичного планування на 2023-2024 н.р.

 Основними структурними компонентами логопедичної роботи були:

 – діагностична діяльність;

 – складання індивідуальних планів  роботи з кожною дитиною, ведення документації;

– здійснення корекційно-розвиткової роботи переважно у формі підгрупових та індивідуальних занять;

– надання порад і консультацій батькам і педагогам, залучення батьків до активної співпраці;

– співпраця з психологом, вихователями щодо корегування педагогічного, корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення;

 – аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дітей;

 – участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.

 Метою корекційної роботи було виховання  у дітей правильної, чіткої вимови з відповідним віку словниковим запасом і рівнем розвитку зв’язного мовлення, що досягалося різноплановим систематичним впливом, спрямованим на розвиток мовленнєвих і немовленнєвих процесів

Пріоритетними були такі завдання логопедичної корекції:

 – формування фонетико-фонематичної, лексико-граматичної сторін мовлення, фразового і зв’язного мовлення;

 – формування комунікативних умінь;

 – розвиток артикуляційної, загальної та дрібної моторики;

 –розвиток мовнослухової уваги, вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення;

 – розвиток просодики (темп, ритм, тембр, сила голосу, інтонування, емоційність тощо);

 – розвиток психічних процесів (увага, пам’ять, мислення, уява тощо).

 Робота будувалася не тільки на загальних дидактичних принципах (наочності, доступності, систематичності та ін.), але й на принципах корекційно-розвиваючого навчання (принцип системності корекційних, профілактичних і розвивальних завдань, принципу єдності діагностики й корекції, принципу інтеграції зусиль найближчого соціального оточення та ін.). Максимально поєднувалися ігрові та навчальні форми.

Стан виконання завдань перспективного плану корекційно-відновлювальної роботи.

 Відповідно до запланованих завдань у результаті корекційно-відновлювальної роботи у дітей логопедичної групи значно покращився стан розвитку усіх сторін мовлення.

Лексична будова мовлення:

— розширився активний словник відповідно до опрацьованих лексичних тем, словниковий запас поповнився узагальнюючими словами: транспорт, меблі, посуд тощо;

— діти познайомилися з багатозначністю слів, омонімією, антонімією, синонімією;

— познайомилися з різними способами словотворення, у дітей формується уявлення про систему словотворчих зв’язків мови.

 Формування граматичної сторони мовлення:

 – діти розуміють та вживають іменники, дієслова, прикметники у однині та множині;

 – добирають форми доконаного і недоконаного виду дієслів;

– відповідають на запитання педагога, вживаючи дієслова у теперішньому, минулому та майбутньому часі ;

– визначають граматичну форму головного слова за граматичною формою узгодженого слова на практичному рівні, добирають необхідне слово;

 – розуміють, утворюють і вживають відмінкові значення граматичних форм іменника;

 – розуміють смислові зв’язки між словами у реченні;

 – складають просте речення з опорою на наочність та запитання педагога (з допомогою, самостійно).

Зв’язне мовлення:

— діти розуміють невеликий простий текст (оповідання, казка) за допомогою запитань педагога та наочності (сюжетна картинка, серія з двох сюжетних картинок);

– складають прості поширені речення за сюжетною картинкою, за серією сюжетних картинок, за допомогою запитань педагога, демонстрації дій, самостійно зв’язують складені речення (2-3) у невелику розповідь.

Формування фонетико-фонематичної сторони мовлення:

 – діти спрямовують увагу на звукове оформлення власного мовлення та сприйнятого мовлення оточуючих;

 – визначають правильність вимови слів;

     – визначають зміну значення слова у зв’язку із його звуковим оформленням.

Практичний звуковий аналіз слова:

 – діти впізнають голосний або приголосний звук у ряді звуків;

 – впізнають голосний або приголосний звук на початку слова.

У дітей, що продовжують перебування в групі(продовжують навчання 2 дітей), спостерігається прогрес у стані розвитку всіх компонентів мовленнєвої системи, однак є ще значна потреба у подальшій корекційній роботі.

         У дітей, що вибувають до школи, робота з корекції звуковимови знаходиться на останніх етапах автоматизації звуків (у віршиках і чистомовках, зв’язному мовленні), частково чи повністю сформовані навички безпомилкового вживання звуків у всіх ситуаціях спілкування.

 За навчальний рік додатково отримували корекційну допомогу 22 дошкільників . 5 дітей-школярів отримали рекомендації для продовження логопедичної корекції під час навчання в школі, інші виправили вимову. На індивідуальному навчанні перебувала дитина 6 –го року життя у супроводі мами.
  Робота по звуковимові була проведена у всіх старших та середніх групах ЗДО, надані  консультації для педагогів та батьків.

 

 

      24.05.2024 р.                                                                          Вчитель-логопед Ємельянова Л.О.

 

 

Робота над емоціями

Розвиток дрібної моторики ,вирізання з паперу

 

 

 

Артикуляційна гімнастика

 

 

 

Космічна тематика на корекційних заняттях

 

 

 

Обмін досвідом зі студенткою другого курсу

 

 

 

 

 

Чим можна відволікти дітей в укриттях?

    Пропонуємо ігри для бомбосховищ, і не тільки їх можливо проводити  батькам з дітками вільний час.

Нам важливо пам’ятати, що аудіальний канал сприйняття під час гулу сирен під особливим навантаженням. Тож треба його «зайняти»:

  • Співати хором.
  • Слухати в навушниках аудіоказки та музику.
  • Взяти із собою гітару, влаштувати для всіх концерт.
  • Кричати кричалки проти «утипутіна» та російської армії.

Тіло

  1. Пластилін (зараз ліпити може бути ефективніше, ніж малювати). Сьогодні донька ліпила «утипутіна», танк, війська.
  2. По можливості взяти із собою подушки, щоб зробити будиночок.
  3. Нитки, щоб довкола себе «прокреслити» коло безпеки.
  4. Орігамі.
  5. Робити мотанки з хусточок та роздавати дітям у сховищі.
  6. Вчитися жонглювати.
  7. «Чарівні дотики»: уявити, що тіло — музичний інструмент. Кожна частина тіла видає свій звук. Торкатися долонькою, а дитина співає, мукає, кукурікає тощо.
  8. «Я — тварина»: показати жестом, позою, звуками, яка тварина. Другий партнер із гри відгадує. Образ тварини завжди «про життєвість».
  9. «Докричатися до Місяця»: уявити, що треба крикнути послання космонавтам чи інопланетянам. Можна кричати з різних кутів кімнати одне одному, можна спрямовувати звук далеко-далеко.
  10. «Вдихнути хмару»: уявити, що вдихнули хмару, і видихнути її зі звуком, можна із грозою та блискавкою (тупаючи ногами).
  11. «Погода»: можна йти, можна стукати пучками пальців (краще нігтями): спочатку сонечко і легкий вітер (йдемо-стукаємо повільно, м’яко і тихо), потім вітер міцніє, починається дощ (йдемо швидше і тупаємо). Дощ посилюється — тупаємо сильніше, злива — стрибаємо, гроза — ураган — стрибаємо, дуємо і кричимо, вітер заспокоюється, дощ стихає — поступово йдемо тихіше і повільніше. Закінчуємо «хорошою погодою».
  12. «Клац-клац»: клацати зубами, ніби від холоду, потім показувати зуби, як мавпочки, шкіритись і гарчати, як тигри. Після цього перетворитися на людей.
  13. «Лети!»: дмухати одне на одного, як на перо. Дозволити собі подмухати на одного з батьків, щоб «здути» його з місця.
  14. «Штовхалки»: «відштовхнути повітряною хвилею» одного з батьків (партнера по грі), зробивши жест руками. Партнер «відлітає» від дитини.
  15. «Борці сумо»: засунути подушку під футболку і штовхатися, подушка пом’якшуватиме удар.
  16. Рвати папір, а потім зібрати з уривків колаж.
  17. Боулінг: збивати будь-які предмети (дозволити порушити порядок).
  18. «Злий бобер»: придумати злу тварину і поводитися так, як може поводитися ця тварина. Потім перетворитися на добру тварину. Потім — на людину.
  19. «Випустити пазурі»: показати, як тигреня шипить і показує пазурі, коли хоче захиститися. Потім перетворитися на людину.
  20. «У ціль»: зім’яти в руках папір і як м’ячиком влучити в ціль.
  21. Кричати в «мішок для крику». Або в склянку.
  22. «Буцалки так-ні» — буцатись руками чи головою, говорячи по черзі «так» чи «ні».

Настільні ігри

  1. Шахи — шашки.
  2. Причому шашки збивати щиглями (нам потрібні «агресивні дії»).
  3. Будь-які настолки.
  4. Карти.
  5. Що простіша (тупіша) гра, то краще.
  6. Розставляти доміношки та влаштовувати «ланцюгову реакцію».

Малювати

  1. Мандали, будиночки, веселки.
  2. Мрію.
  3. Найбезпечніше, захищене місце.
  4. Те, що хочеться робити одразу після війни.
  5. Розмальовки.
  6. Ангелів.

Ігри зі словами

«Питання»: один гравець ставить запитання — другий повинен відповісти на нього питанням. Гра триває, доки хтось скаже речення без питання. Наприклад: «Ти їв сьогодні? — А чому ти цікавишся? — Хіба це секретне питання?» — і так далі.

«Чотири слова» (дітям від 8 років можна запропонувати і 5–6 слів): вибираємо 4 абсолютно не пов’язані між собою слова. Використовуючи їх, складаємо по черзі невелику розповідь.

«Багато слів»: вибираємо велике слово. З його букв кожен на своєму аркуші складає та записує багато маленьких. Діти можуть спочатку бути в команді з дорослими, а потім вони швидко стають самостійними гравцями.

«Малювання словом»: вибираємо слово, яке дитині складно писати або вимовляти. Вигадуємо, що саме малюватимемо. Наприклад, намалювати фігурку кота, використовуючи лише загадане слово (пишемо його багато разів у різних площинах).

«Навпаки»: говорити слова навпаки, не записуючи їх. Наприклад, чайник — киньяч, стіна — анітс…

Написати врозсип на аркуші літери, з’єднувати букви лініями в слова.

«Покажи слово»: один гравець загадує слово і показує його пантомімою.

«Я загадав»: розповісти про загадане слово, не називаючи його. Наприклад: «Я загадав — білий, холодний, рипить під ногами, тане».

«Індукція — дедукція»: гравець загадує предмет. Інші повинні його вгадати, ставлячи запитання, на які він може відповісти тільки «так» або «ні» (з дитиною ми починали із загадування тварин та частин тіла).

«Остання літера»: кожен гравець каже слово, яке починається на останню літеру попереднього слова.

«Рима»: називаємо 4 (або 2) випадкові слова, на які шукаємо риму або з якими вигадуємо чотиривірші.

«Літера»: називаємо слова лише на задану букву.

«Шукаємо подібне»: називаємо два випадкові слова — чим вони можуть бути об’єднані?

«Чарівна мова»: для дітей, які навчаються розбивати слова на склади. Розмовляємо, перед кожним складом додаючи додатковий склад (жи, ма, хрю…)

«Нісенітниця»: говоримо початок речення, до якого потрібно вигадати продовження-«нісенітницю», абсолютно нереальне.

«Казка»: складаємо казку — кожен каже по реченню.

«Асоціації»: один гравець називає слово, наступний — свою асоціацію на це слово (дітям можемо пояснити — перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово).

«Це слово вміє…»: описуємо слово його «вміннями».

«Картина»: називаємо слово. По черзі розповідаємо, яку об’ємну картину ми бачимо, коли вимовляємо це слово. Наприклад, для одного гравця слово «чай» означає: сім’я сидить за столом і розмовляє, для іншого — чайна плантація та збирачі чаю, для третього — стіл накритий скатертиною, грає музика, для четвертого — чайна церемонія, для п’ятого — людина сама стоїть біля вікна, насолоджуючись самотністю та чаєм.

«Антоніми»: називаємо слова і шукаємо до них антоніми.

«Неіснуюче слово»: вигадуємо неіснуючі слова, і що вони могли б означати мовою інопланетян.

«Тарабарська мова»: говоримо одне з одним тарабарською мовою, намагаючись за інтонацією вгадати, про що кожен говорить.

Також помічні мультики й ігри в телефоні, де задіяно просторове сприйняття — типу тетріса.

Нейрогімнастика

(розвиток міжпівкульної взаємодії)

 

ЛОГОПЕДИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

No Comments »