Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Заклад дошкільної освіти №39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської обл.

21.02.2024р.Середа. СНІДАНОК:Омлет драчена.Хліб.Каша вівсяна в'язка.Какао з молоком. . ОБІД:Суп картопляний з м'ясними фрикадельками.Хліб цільнозерновий.Гуляш із філе з сметаною.Макарони відварені.Капуста тушкована квашена.Компот. . . .. ВЕЧЕРЯ:Мафіни з овочами та твердим сиром.Хліб.Каша ячна в'язка.Узвар .

Сторінка логопеда

       L23

     Ємельянова Людмила Олегівна

                  вчитель-логопед

Використання-нових-технологій-в-роботі-вчителя-логопеда-ЄмельноваоїЛ.О.

 Презентація ВПРАВИ З ПАЛЬЧИКАМИ

Чим можна відволікти дітей в укриттях?

    Пропонуємо ігри для бомбосховищ, і не тільки їх можливо проводити  батькам з дітками вільний час.

Нам важливо пам’ятати, що аудіальний канал сприйняття під час гулу сирен під особливим навантаженням. Тож треба його «зайняти»:

  • Співати хором.
  • Слухати в навушниках аудіоказки та музику.
  • Взяти із собою гітару, влаштувати для всіх концерт.
  • Кричати кричалки проти «утипутіна» та російської армії.

Тіло

  1. Пластилін (зараз ліпити може бути ефективніше, ніж малювати). Сьогодні донька ліпила «утипутіна», танк, війська.
  2. По можливості взяти із собою подушки, щоб зробити будиночок.
  3. Нитки, щоб довкола себе «прокреслити» коло безпеки.
  4. Орігамі.
  5. Робити мотанки з хусточок та роздавати дітям у сховищі.
  6. Вчитися жонглювати.
  7. «Чарівні дотики»: уявити, що тіло — музичний інструмент. Кожна частина тіла видає свій звук. Торкатися долонькою, а дитина співає, мукає, кукурікає тощо.
  8. «Я — тварина»: показати жестом, позою, звуками, яка тварина. Другий партнер із гри відгадує. Образ тварини завжди «про життєвість».
  9. «Докричатися до Місяця»: уявити, що треба крикнути послання космонавтам чи інопланетянам. Можна кричати з різних кутів кімнати одне одному, можна спрямовувати звук далеко-далеко.
  10. «Вдихнути хмару»: уявити, що вдихнули хмару, і видихнути її зі звуком, можна із грозою та блискавкою (тупаючи ногами).
  11. «Погода»: можна йти, можна стукати пучками пальців (краще нігтями): спочатку сонечко і легкий вітер (йдемо-стукаємо повільно, м’яко і тихо), потім вітер міцніє, починається дощ (йдемо швидше і тупаємо). Дощ посилюється — тупаємо сильніше, злива — стрибаємо, гроза — ураган — стрибаємо, дуємо і кричимо, вітер заспокоюється, дощ стихає — поступово йдемо тихіше і повільніше. Закінчуємо «хорошою погодою».
  12. «Клац-клац»: клацати зубами, ніби від холоду, потім показувати зуби, як мавпочки, шкіритись і гарчати, як тигри. Після цього перетворитися на людей.
  13. «Лети!»: дмухати одне на одного, як на перо. Дозволити собі подмухати на одного з батьків, щоб «здути» його з місця.
  14. «Штовхалки»: «відштовхнути повітряною хвилею» одного з батьків (партнера по грі), зробивши жест руками. Партнер «відлітає» від дитини.
  15. «Борці сумо»: засунути подушку під футболку і штовхатися, подушка пом’якшуватиме удар.
  16. Рвати папір, а потім зібрати з уривків колаж.
  17. Боулінг: збивати будь-які предмети (дозволити порушити порядок).
  18. «Злий бобер»: придумати злу тварину і поводитися так, як може поводитися ця тварина. Потім перетворитися на добру тварину. Потім — на людину.
  19. «Випустити пазурі»: показати, як тигреня шипить і показує пазурі, коли хоче захиститися. Потім перетворитися на людину.
  20. «У ціль»: зім’яти в руках папір і як м’ячиком влучити в ціль.
  21. Кричати в «мішок для крику». Або в склянку.
  22. «Буцалки так-ні» — буцатись руками чи головою, говорячи по черзі «так» чи «ні».

Настільні ігри

  1. Шахи — шашки.
  2. Причому шашки збивати щиглями (нам потрібні «агресивні дії»).
  3. Будь-які настолки.
  4. Карти.
  5. Що простіша (тупіша) гра, то краще.
  6. Розставляти доміношки та влаштовувати «ланцюгову реакцію».

Малювати

  1. Мандали, будиночки, веселки.
  2. Мрію.
  3. Найбезпечніше, захищене місце.
  4. Те, що хочеться робити одразу після війни.
  5. Розмальовки.
  6. Ангелів.

Ігри зі словами

«Питання»: один гравець ставить запитання — другий повинен відповісти на нього питанням. Гра триває, доки хтось скаже речення без питання. Наприклад: «Ти їв сьогодні? — А чому ти цікавишся? — Хіба це секретне питання?» — і так далі.

«Чотири слова» (дітям від 8 років можна запропонувати і 5–6 слів): вибираємо 4 абсолютно не пов’язані між собою слова. Використовуючи їх, складаємо по черзі невелику розповідь.

«Багато слів»: вибираємо велике слово. З його букв кожен на своєму аркуші складає та записує багато маленьких. Діти можуть спочатку бути в команді з дорослими, а потім вони швидко стають самостійними гравцями.

«Малювання словом»: вибираємо слово, яке дитині складно писати або вимовляти. Вигадуємо, що саме малюватимемо. Наприклад, намалювати фігурку кота, використовуючи лише загадане слово (пишемо його багато разів у різних площинах).

«Навпаки»: говорити слова навпаки, не записуючи їх. Наприклад, чайник — киньяч, стіна — анітс…

Написати врозсип на аркуші літери, з’єднувати букви лініями в слова.

«Покажи слово»: один гравець загадує слово і показує його пантомімою.

«Я загадав»: розповісти про загадане слово, не називаючи його. Наприклад: «Я загадав — білий, холодний, рипить під ногами, тане».

«Індукція — дедукція»: гравець загадує предмет. Інші повинні його вгадати, ставлячи запитання, на які він може відповісти тільки «так» або «ні» (з дитиною ми починали із загадування тварин та частин тіла).

«Остання літера»: кожен гравець каже слово, яке починається на останню літеру попереднього слова.

«Рима»: називаємо 4 (або 2) випадкові слова, на які шукаємо риму або з якими вигадуємо чотиривірші.

«Літера»: називаємо слова лише на задану букву.

«Шукаємо подібне»: називаємо два випадкові слова — чим вони можуть бути об’єднані?

«Чарівна мова»: для дітей, які навчаються розбивати слова на склади. Розмовляємо, перед кожним складом додаючи додатковий склад (жи, ма, хрю…)

«Нісенітниця»: говоримо початок речення, до якого потрібно вигадати продовження-«нісенітницю», абсолютно нереальне.

«Казка»: складаємо казку — кожен каже по реченню.

«Асоціації»: один гравець називає слово, наступний — свою асоціацію на це слово (дітям можемо пояснити — перше, що спадає на думку, коли чуєш це слово).

«Це слово вміє…»: описуємо слово його «вміннями».

«Картина»: називаємо слово. По черзі розповідаємо, яку об’ємну картину ми бачимо, коли вимовляємо це слово. Наприклад, для одного гравця слово «чай» означає: сім’я сидить за столом і розмовляє, для іншого — чайна плантація та збирачі чаю, для третього — стіл накритий скатертиною, грає музика, для четвертого — чайна церемонія, для п’ятого — людина сама стоїть біля вікна, насолоджуючись самотністю та чаєм.

«Антоніми»: називаємо слова і шукаємо до них антоніми.

«Неіснуюче слово»: вигадуємо неіснуючі слова, і що вони могли б означати мовою інопланетян.

«Тарабарська мова»: говоримо одне з одним тарабарською мовою, намагаючись за інтонацією вгадати, про що кожен говорить.

Також помічні мультики й ігри в телефоні, де задіяно просторове сприйняття — типу тетріса.

Нейрогімнастика

(розвиток міжпівкульної взаємодії)

 

ЛОГОПЕДИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

No Comments »