Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Дошкільний навчальний заклад № 39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської області

П'ЯТНИЦЯ 14.12.СНІДАНОК:Суп молочний з манними кльоцками, булка з маслом і тв.сиром, какао з молоком ОБІД: Суп з м'ясними фрикадельками, хліб, рулет м'ясний, картопляне пюре з маслом, огірок консервований, лимонний напій ПОЛУДЕНОК:Кавовий напій з молоком, булка з вишневим повидлом ВЕЧЕРЯ:Риба запечена, макарони з маслом, томати мариновані, хліб, чай
image_pdfimage_print

Організація музичної діяльності дітей у дошкільному навчальному закладі

 

Прилучення дошкільнят до скарбниці вітчизняного та світового музичного мистецтва ми здійснюємо на музичних заняттях, під час самостійної музичної діяльності дітей та використовуючи музику в повсяк­денні.

Музичні заняття як провідна освітньо-виховна форма, а також музичні розваги й музично-театралізо­вані свята, які дають дітям змогу відчути художньо-есте­тичну природу музики і пластики як мистецтв вияву люд­ських емоцій та почуттів, взаємодії виконавців і гляда­чів. Розглянемо сучасні педагогічні підходи до організа­ції музичної діяльності дошкільнят та особливості кож­ної форми роботи.

Передумовою гармонійного й різнобічного музичного розвитку дітей, який має забезпечуватись у дошкільному закладі, є гуманізація музично-педагогічного процесу: ди­тина з її особистісними та індивідуальними особливостя­ми — головний об’єкт уваги музичного керівника й вихо­вателя, а весь процес навчання та виховання будується на основі їхньої співпраці й співтворчості з урахуванням вікових можливостей та зони найближчого розвитку ді­тей, зацікавлень кожного вихованця, його музичних ус­піхів, з повагою до будь-яких творчих проявів.

Своєрідність дитячої самостійної музичної діяльності зумовлена власною ініціативою дитини, її бажанням звер­татися до свого музичного та музично-рухового досвіду за різних життєвих обставин. Вихователі підтримують щонайменшу активність малят, ко­ли вони у вільний час пригадують знайомі співаночки, музичні забави, таночки; використовують в ігрових ситу­аціях іграшкові музичні інструменти; звертаються до улюб­леного музичного репертуару й варіюють його; ініціюють гру в музичне заняття, оркестр, театр; влаштовують у групі міні-концерти для ляльок і дітей; роблять перші творчі спроби — вигадують музично-ігрові образи та тан­цювальні рухи, виспівують власне ім’я, імпровізують ме­лодії та музикують на улюбленому дитячому інструмен­ті, вдаються до музично-пісенно-пластичного супроводу гри, казки тощо. Дорослий спостерігає за дітьми й опосе­редковано впливає на них, створюючи сприятливі умови для самостійної діяльності.

Потяг до музики викликає в дітей атмо­сфера повсякденного звертання до неї як до дже­рела життєво необхідних приємних вражень. Емоційний досвід дитини збагачується у повсякденні завдяки звучанню гарних мелодій, що їх виконують до­рослі й діти, та в запису, перегляду мультфільмів і телепередач; слуханню казок у музичному супроводі, україн­ської народної музики та музики інших народів, музич­них творів з класичної вітчизняної й світової спадщини та сучасних, адресованих дітям. Введення музики у щоденний побут дошкільнят потребує від вихователів, му­зичного керівника, інструктора з фізичного виховання доброго естетичного смаку і творчої вигадки, своєчасної підтримки дитячих пропозицій щодо добору музики і застосування її у різних ситуаціях.

Наші педагоги доцільно використовують музику в різних видах дитя­чої діяльності, зокрема в ігровій, заохочуючи малят брати участь у народних іграх, супроводжуваних піснею, ро­зігрувати дитячі пісеньки, мирилки, драматизувати каз­ки; у художній – у малюванні, ліпленні народної іг­рашки, витинанні; а також під час читання художніх тво­рів, ознайомлення з природними явищами, бесід з діть­ми, на заняттях з розвитку мовлення, в ранковій та рит­мічній гімнастиці, в різних побутових ситуаціях, у час дозвілля в групі, на прогулянках тощо.

Провідна форма організації музично-освітньої діяльності дошкільнят –  музичні заняття, на яких панує атмосфера поваги до особистості кожної дитини, до її інтересів, думок про музику, заохочення до індивідуаль­ної виразності виконавства, підтримка творчих проявів дітей.

Особистісному зростанню дитини у процесі музичної діяльності сприяє створення проблемних ситу­ацій морального вибору. Скажімо, всі прагнуть ста­ти парами, а хтось, виявляється, зайвий. Вихователь не поспішає втручатися, доки  діти самі звернуть на це увагу і знайдуть вихід: хтось утворить трійку замість па­ри, або «зайвий» здогадається взяти музичний інстру­мент і приєднатися до музичного керівника, акомпануючи йому.

Музичний керівник — співтворець музики, посередник між композитором і слухачем-дитиною. Його майс­терність сприяє збагаченню естетичного сприймання дош­кільнят, емоційному переживанню ними музичного тво­ру, усвідомленню виконавського характеру музичного та музично-пластичного мистецтв. Отже, музкерівники творчо організовують музичне сприймання дітей, вдало використовують і варіюють традиційні й нові методич­ні прийоми впливу. Під час сприймання фольк­лорних зразків дітьми муз керівники намагаються наб­лизити атмосферу музичного заняття до народного по­буту і традицій; поєднують  у свідомості дошкільнят куль­турне минуле з їхнім теперішнім досвідом. А ось, під час програвання музичного твору педагог використовує позицію «разом з дітьми», осо­бистим прикладом показуючи, як висловлюється власне ставлення до музичного явища. Це дає змогу вихованцям поба­чити його зацікавлення музично-дидактичними іграми, активність у музично-рухових діях, у співі, грі на музич­них інструментах, щоб усвідомити: вони разом із зацікавленим дорослим захоплюються грою, водять хо­ровод, розважаються в рухливій забаві, співають тощо.

У ДНЗ музкерівники організовують групові заняття, заняття підгрупами й індивідуальні заняття. Відповідно до сучасної музичної педагогіки ми організовуємо такі типи музичних занять: тради­ційні, тематичні, домінантні, комплексні.

На кожному з них педагоги вдаються до нетрадиційних підходів, методів і прийомів.

Традиційне музичне заняття в дитячому садку ціл­ком відповідає і віковим особливостям дітей дошкільно­го віку, і специфіці музичного мистецтва. Поєднання в ході його всіх пропонованих програмою видів дитячої музичної діяльності — слухання музики, співу, пісенної творчості (у старших групах), музично-рухової діяльнос­ті, творчості у рухах та пластиці (починаючи з середньо­го віку), гри на дитячих музичних інструментах, музич­но-дидактичних ігор — дає змогу переводити увагу дити­ни з одного виду діяльності на інший і водночас зосеред­жувати її саме на музичних діях. Це запобігає появі вто­ми, зберігає працездатність, сприяє більш-менш рівно­мірному формуванню відповідних умінь та навичок, гармонійному музичному розвитку дітей в цілому. Зазна­чені види дитячої музичної діяльності, поєднані у тради­ційному занятті, розкривають дошкільнятам різновиди му­зичної практики людини (творчість, виконавство, сприй­мання) та музичного мистецтва (інструментальне, вокально-хорове, музично-хореографічне), закладаючи початкові уявлення про його цілісність і водночас розмаїття.

Тематичне музичне заняття

Виховний зміст тематичних музичних за­нять може бути збагачений палітрою життєвих тем, близь­ких і зрозумілих дітям, достатньо або мало відомих їм, але актуальних для їхнього особистісного виховання за­галом та для музичного розвитку зокрема. На заняттях з дітьми молодшого й середнього дошкільного віку розглядаємо теми про іграшки — «На гостинах у ляльки», «Бал новорічних іграшок», природні явища — «Сонечко і дощик», пори року — «Як зима і весна зустрічаються», а старшим дошкільнятам пропонуємо теми соціального й суто музичного спряму­вання — «Різдвяні музичні побажання», «Пісенність по­езій Лесі Українки», «Дивовижний світ музичних звуків», «Танцювальні жанри в музиці», «Пісні улюбленого ком­позитора».

У контексті різноманітних життєвих тем діти пере­живають емоції, викликані музикою, перейма­ються почуттями, які вона передає і збуджує. Дошкільнята визначають зміст музичних п’єс та музичні засоби вираження людських почувань, думок, конкрет­ного змісту твору, тобто з’ясовують, про що і як розповідає музика. Таким чином, зміст музичної діяль­ності пов’язується для дітей з широкою культурною ін­формацією та спеціальною (види, жанри музичного мис­тецтва, творчість поетів і композиторів, специфічна тер­мінологія, засоби музичної виразності).

На домінантних музичних заняттях переважає (домінує) один з видів дитячої музичної діяльності, — музикування, музично-ритмічні й танцювальні рухи або співи. Це дає педагогові змогу немовби занурюватися з малими у конкретну діяльність, створювати атмосферу, притаманну певному виду музичного мистецтва — інструментального, музично-хореогра­фічного, вокально-хорового, збагачувати уявлення дітей про його особливості, вдосконалювати виконавські на­вички, розвивати творчі вміння, розучувати музичний ре­пертуар до свят та розваг.

У ході домінантного заняття музкерівники варіюють дитяче музичне сприймання, практикують колективне та індивідуальне виконання пісень чи рухів, творчі завдання для дошкільнят, почергове виконавство дітей і дорослих, щоб малі не стомлюва­лися.

У комплексному музичному занятті інтегруємо кіль­ка видів діяльності, здебільшого художніх, що допомагає ефективніше спрямовувати, наприклад, розвиток дитячої творчості. На такому занятті даємо можливість одній дитині передати своє переживання музики в імпровізованому таночку, іншій — в музикуванні; хтось із дітей під впливом прослуханої му­зики демонструє неабияку фантазію у словотворчості, а хтось із дітей зможе вигадати рухи у народній грі.

Отже, кожна дитина має можливість докласти творчі зусилля в одному або кількох видах художньої діяльності.

Зважаючи на зміст державних стандартів дошкільної освіти в Україні, особливо важливими орієнтирами для педагогів є показники розвитку дітей у старшо­му дошкільному віці, які акцентують на основних ре­зультатах освітньо-виховної роботи протягом дошкільно­го дитинства. Зокрема, про мистецьку активність як важливу складову особистісної культури старшого дош­кільняти можна говорити за умов, якщо дитина:

– виявляє активність у музично-естетичній атмосфері розваги і свята;

– вміє співпрацювати з дітьми й дорослими у процесі музичної діяльності;

– співвідносить індивідуальне музичне виконавство з виконавством інших;

– радіє з власних і спільних музичних успіхів;

– дістає задоволення від спілкування з музикою, від спільного переживання з іншими дітьми та дорос­лими культурно-мистецьких подій. Такі якості особистості успішно формуються в усіх видах музичної діяльності, в різних формах організації музичного виховання, які організовуємо у дошкільному навчальному закладі.

Роль вихователя на музичному занятті

За методикою, провідна роль на музичному занятті в дошкільному закладі належить музкерівникові. Він планує свою роботу, розробляє заняття, готує атрибути й ілюстрації, добирає фонограми музичних творів. Проводить слухання музики, здійснює показ музично-ритмічних рухів, визначених програмою, навчає пісень і таночків.

Вихователь також бере активну участь у музичних заняттях: співає разом з дітьми, закріплює з ними танцювальні рухи (адже музкерівник у цей час грає на інструменті), розучує фрагменти інсце­нівок тощо. Для цього музкерівник консультує вихователів, ознайомлює їх із музичним матеріалом.

Позаяк на музичних заняттях часто використовуються ігрові та сюрпризні моменти, то в них вихователь відіграє важливу роль як активний співучасник ігор, особливо під час ознайомлення дітей з ними та розучування їх.

Сценарії свят і розваг складаються музичним керівником та обговорюються на педрадах. Тут визначається також участь вихователя у святковому дійстві, обговорюються оформлення зали, атрибутика та костюми. Вихователь розучує з дітьми вірші, готує сценки та інсценівки.

Варто відзначити, що в дружних, творчих колективах запитання “чому я маю допомагати музкері­вникові?” у вихователя не виникає, оскільки в усіх спільна мета — щасливі, здорові, розвинені діти. Тут вихователі подбають і про костюми для дітей, і про оригінальні атрибути, беруть на себе ролі різних персонажів під час свят, розваг, занять, а музкерівник не залишить без уваги тих занять вихователя, де використання музики є доцільним. Разом створюють колеги конспекти інтегрованих занять, сценарії спортивних свят, спектаклів. А успіх проведених дійств завжди ділиться на всіх, хто їх готував.

No Comments »