Головна сторінка Карта сайту RSS-стрічка

Заклад дошкільної освіти №39 комбінованого типу Ужгородської міської ради Закарпатської обл.

29.03.2024р.П'ятниця.СНІДАНОК:Каша молочна рисова.Какао . ОБІД:Борщ український із сметаною.Хліб.Мафіни (з курячим філе) з овочами та твердим сиром.Каша гречана.Салат з солоних огірків та томатів.Морква тушкована-молодші.Компот із яблук та свіжоморожених фруктів. . . .. ВЕЧЕРЯ:Вареники українські(з кисломолочним сиром)Соус сметанний(на молоці)Чай(трав'яний).

  Формування основ моральних якостей дітей раннього віку

Вікові можливості дитини.

        Третій рік життя – переломний етап у житті дитини. У цей період урізноманітнюються навички самообслуговування; розширюється коло спілкування, закладаються основи моральної поведінки, засвоюються соціально прийняті способи і засоби спілкування з дорослими та дітьми. На цьому етапі в основному формується потреба дитини у спілкуванні з однолітками. Виникає специфічне новоутворення – якщо раніше одноліток сприймався як об’єкт навколишньої дійсності, то тепер дитина ставиться до нього як до рівного до себе суб’єкта. Виникають найпростіші взаємини з однолітками, з’являються вміння на короткий час утримуватися від імпульсивних проявів. Найбільша кількість контактів між дітьми виникає через іграшки. Але нерідко вони мають конфліктний характер.

Новоутворення «кризи трьох років» сконцентровані навколо «Я» дитини. Їх суть полягає у психологічному відокремленні «Я» дитини від дорослих, які її оточують. Це супроводжується певними специфічними проявами – впертістю, негативізмом, протестом проти дій дорослих. У період «кризи трьох років» у дітей формується певний комплекс поведінки. Вони прагнуть самостійно досягти позитивного результату своєї діяльності, в разі невдачі звертаються за допомогою до дорослого.

Третій рік життя характеризується суперечністю між прагненням дитини до самостійності, що швидко зростає, бажанням брати участь у діяльності дорослих та її реальними можливостями. Це важливий момент у житті дитини, оскільки саме в цей період відбувається народження особистості. Від того, як у цей час здійснюється виховання, залежать нахили, характер особистості.

 

Освітні завдання.

– Формувати елементарні уявлення про те, що таке добре і що таке погано.

– Прищеплювати почуття шанобливого ставлення до членів сім’ї, родини.

– Виховувати слухняність, почуття симпатії до ровесників, любов і співчуття до всього живого.

– Вчити вживати слова, що виражають прохання.

– Вчити чемно поводитися у громадських місцях.

Духовне виховання.

Розвивати почуття прихильності до людей, співчуття, симпатію до дорослих і дітей. Формувати уміння радіти чужому успіхові, засмучуватися через чужу невдачу, вміти в разі потреби допомогти.

Взаємини в сім’ї.

Привчати дітей до шанобливого ставлення до членів сім’ї, родини; лагідно звертатися до них, називати пестливими словами. Вчити дітей вітатися і прощатися з усіма членами сім’ї, родини, іншими дорослими та дітьми. Формувати уважність до дорослих, бажання виконувати їхні прохання, спокійно висловлювати власні прохання, вживати слова, які виражають прохання, подяку.

Ставлення до ровесників та інших дітей.

      Формувати елементарні прояви моральної поведінки в оточенні ровесників, інших дітей: прагнення поділитися, проявити співчуття, звертатися до дітей по імені, не давати прізвиськ. Виховувати негативне ставлення до брутальності, жадібності; звичку гратися без сварок, допомагати одне одному і разом радіти успіхам.

Спілкування.

      Вчити вживати слова: «будь ласка», «прошу», «дякую», «вибачте»; вітатися та прощатися.

Культура в побуті.

      Привчати дітей до самостійності під час одягання, роздягання. Вчити скидати і складати на місце одяг, взуватися, ставити взуття у відповідне місце; допомагати один одному; помічати неохайність у одязі, звертатися за допомогою до дорослого; за потреби користуватися носовичком.

Привчати дітей до культури споживання їжі: спокійно сидіти за столом, не класти лікті на стіл, самостійно акуратно їсти; правильно тримати ложку, не сьорбати, не розливати, не кришити хліб, правильно користуватися столовим приладдям, серветкою, не порушувати порядку за столом; дякувати за проявлену послугу, за їжу.

Вчити прибирати іграшки у відповідне місце. Формувати бажання брати участь у прибиранні майданчика (збирати палички, папірці, листя); допомагати дорослим наводити порядок у приміщенні.

Вчити бережного ставлення до книг: акуратно перегортати сторінки, не рвати, не кидати книжок, не малювати по них, складати книги у відповідне місце.

Поведінка у громадських місцях.

     Прищеплювати навики культурної поведінки у громадських місцях: не шуміти, не галасувати, голосно не розмовляти, зайшовши в транспорт, не вимагати місця.

Показники компетентності дитини:

      – проявляє прихильність до дорослих та однолітків; вміє висловлювати своє ставлення до них;

– розцінює дорослого як партнера у грі, взірець для наслідування;

– проявляє ввічливість у поводженні з дорослими та дітьми;

– проявляє дружні контакти з дітьми у грі, праці, продуктивній діяльності;

– знає прості правила поведінки на вулиці, у громадських місцях;

– проявляє культуру поведінки у громадських місцях.

No Comments »