Куточок природи у дошкільному закладі

Видатний чеський педагог Ян Амос Коменський (Jan Amos Comenius) вважав, що специфічним принципом відбору знань про природу для малюків є принцип енциклопедичності. Пізніше його не менш ви­датний колега Костянтин Ушинський писав, що у дошкільників необ­хідно формувати досить широке коло знань про неживу природу, рос­линний, тваринний світ, працю людей у природі.

Сьогодні такий підхід залишається актуальним. Провідними принципами формування змісту ознайомлення дошкільників з при­родою є науковість та системність. Тому зміст ознайомлення до­шкільників з природою містить широке коло знань зокрема про:

> природні матеріали;

> метеорологічні явища;

> сезонні зміни у природі;

> різноманітність рослин, їхню будову;

> різноманітність тварин.

Такий підхід до формування змісту знань про природу, які мають засвоїти діти, необхідний для формування у них системи наукових знань про природу та відповідного ціннісного ставлення до довкілля.

Свого часу Костянтин Ушинський казав, що вивчення дітьми природи має починатися не з курйозів і диковин, а з того, що безпо­середньо оточує дитину, тобто з тих об’єктів і явищ природи, які ди­тина може спостерігати щодня.

Куточок природи як елемент природничого розвивального середовища

Створюючи у дошкільному навчальному закладі належне розвивальне середовище, спрямоване, зокрема, й на формування природничої компетентності дітей, педагоги приділяють серйозну увагу оформленню як території дошкільного закладу, так і його приміщень. Ознайомлення дітей із природою у дошкільному закладі потребує постійного безпосереднього спілкування з нею, тому важливими є куточки природи. Куточок природи облаштовуємо у світлій частині кімнати. Розміщуючи мешканців у куточку природи, насамперед дбаємо про те, щоб були враховані їхні біологічні особливості й по­треби. Так, одні кімнатні рослини, скажімо герань, мають потребу у великій кількості сонячного світла. Отже, їх ставимо на найосвітленіше місце. Інші, скажімо узамбарська фіалка, погано пе­реносять прямі сонячні промені, їхнє місце — подалі від сонця.

Утримуючи жаб чи ящірок, враховуємо біологічні особли­вості плазунів та земноводних. Скажімо тераріум, де живе ящірка, ставимо на місце, що добре прогрівається сонцем, а тераріум з жабою перебуває неодмінно у тіні.

Разом з тим куточок природи має радувати око, прикрашати інтер’єр. Зрештою, об’єкти у куточку природи розміщуємо так, щоб діти могли вільно підходити до них, спостерігати та догля­дати за ними.

Вимоги до відбору об’єктів для куточка природи

Об’єкти для куточка природи ретельно відбираємо. Насампе­ред треба враховуємо їх безпечність, відповідність вимогам про­грами та можливість їх розміщення у конкретному приміщенні. Не можна утримувати, скажімо, отруйні рослини чи тварини, рослини з колючками або та­кі, що можуть викликати алергічні реак­ції у дітей.

Вимоги до підбору мешканців куточка природи

• відповідність вимогам програми;
• невибагливість до їжі та догляду;
• безпечність;
• привабливість;
• поширеність;
• типовість для тієї чи тієї систематичної чи екологічної групи.

Також добираємо привабливі зовні об’єкти, які привер­тають і утримують не дуже стійку увагу дошкільника.

У куточок природи періодично вносимо зміни, зокре­ма сезонні.

Кімнатні рослини

Кімнатні рослини — постійні і обов’язкові об’єкти куточка при­роди. Адже залежно від місця зростання у природі кімнатні рослини потребують різного догляду, зокрема різного ґрунту, поливки, ступе­ня освітленості тощо, тому вони є цінним дидактичним матеріалом.

Поповнюючи куточок природи, привертаємо увагу всіх дітей до нової рослини, називаємо її, розглядаємо разом з дітьми, розповідаємо, де ця рослина росте у природі, як за нею доглядати, ра­зом з дітьми визначаємо їй місце у куточку природи.

У молодшій групі у куточку природи розміщуємо 3 — 4 кім­натні рослини, хоча в інтер’єрі групової кімнати квітів зна­чно більше. Тут розміщуємо рослини, що мають чітко виражені осно­вні частини (стебло, листя) і яскраво, рясно та довго квітнуть. Малюків залучаємо до догляду за рослинами. Вони виконують доручення до­рослого, зокрема: поливають рослини, обтирають їхнє листя вологою ганчірочкою.

Отже, підбираючи кімнатні рослини для молодшої групи, дотримуємось певних вимог:

• привабливий вигляд — гарно і рясно квітнуть;
• велике, цупке листя, щоб малюкам було зручно витирати з нього пил;
• типову будову — стебло, листя, квіти.

З огляду на ці вимоги пропонуємо для наповнення куточка при­роди у молодшій групі такі рослини:

• красивоквітучі — бальзамін; герань зональна;
• декоративнолистяні — фікус звичайний невеликого розміру; аспідистра.

У куточку природи маємо одну з рослин у двох екземп­лярах для того, щоб діти могли вчитися знаходити однакові рослини.

У куточку природи середньої групи зазвичай є 5 — 6 рос­лин. Вимоги до підбору рослин куточка природи середньої групи де­що змінюються і доповнюються. Адже діти опановують складніші прийоми порівняння, вчаться знаходити подібне і відмінне в росли­нах, узагальнювати об’єкти за тими чи тими ознаками. Поглиблюються знання дітей: вони чіткіше розрізняють особливості рослин, ознайомлюються з умовами, необхідними для їхнього життя, опано­вують нові прийоми підтримки рослин у чистоті:

• обливають з дрібносітчатої лійки або обприскують із пуль­веризаторів рослини із дрібним листям;
• обтирають вологим пензликом або щіткою листя, що має зазубрини;
• обтирають сухим пензликом опушене листя.

При цьому діти вчаться встановлювати спосіб догляду залежно від характеру листя: величини, кількості, особливостей поверхні, крихкості тощо.

Отже, для куточка природи середньої групи добираємо рос­лини, які мають;

• листя з різню поверхнею, формою, величиною;
• яскраво забарвлене листя;
• добре виявлену потребу у світлі та воді.

Отже, до рослин, які залишаються з молодшої групи, до­даємо колеус із групи декоративнолистяних і бегонію завжди квітучу або кленовидну із групи красивоквітучих рослин.

Основним змістом спостережень дітей старшого дошкільного віку стають ріст і розвиток рослин, зміни, що відбуваються з ними залежно від сезону. Діти мають знати, що рослини для свого росту потребують світла, вологи, тепла, ґрунтового харчування; різні рос­лини мають потребу у різній кількості світла та вологи.

Сезонні зміни у куточку природи

Сезонні зміни у куточку природи є обов’язковими. Вони дають змогу не лише збагачувати враження дітей, а й забезпечувати дина­міку цих вражень — продовжувати спостереження, які були розпо­чаті у природних умовах.

У дітей старшого дошкільного віку закріплюємо уміння визна­чати спосіб підтримання рослини у чистоті залежно від характеру листя і стебла.

Отже, основні вимоги до відбору рослин для куточка природи старшої групи дещо змінюються, зокрема утримування рослини з різними:

• будовою — видозміненим стеблом чи листям;
• листям.
• потребами у світлі і воді;
• строками і періодами вегетації.

У старшій групі діти вже мають знати функції кожної частини рослини, зокрема: кореня, стебла, листя, квітів. А тому у куточку природи розміщуємо рослину з групи ампельних – традесканцію або плющ, сеткреазію, аспарагус. З красивоквітучих рослин – клівію, із цибулинних — ама­риліс.

Старших дошкільників ознайо­млюємо із рослинами-лікарями, зокрема алое чи каланхое.

Восени з куточка природи виносимо рослини, у яких закінчу­ється період вегетації. Зокрема це амариліс та глоксинія. їх розмі­щуємо у холодному приміщенні до весни для забезпечення періоду спокою.

Натомість заносимо у куточок природи рослини із квітника. Це айстри, чорнобривці, сальвії. Такі зміни в куточку при­роди дають змогу дітям продовжувати спостерігати за цими квітами на квітнику і у приміщенні, порівнюючи результати спостережень.

Узимку у куточку природи проводимо вигонку рослин: виса­джують цибулини тюльпанів, нарцисів і діти доглядають за ними аж до появи квітів. Також вирощуємо цибулю на перо та овес для підго­дівлі птахів.

Навесні куточок природи поповнюємо тими рослинами, які було винесено восени чи взимку, а також ранньовесняними росли­нами — ефемероїдами. Висаджуємо підсніжник, пролісок, сон-траву, гусячу цибульку, первоцвіт. Після відцвітання цибулинки цих рослин висаджуємо разом з дітьми у куточок лісу.

Улітку куточок природи прикрашаємо квітковими композиція­ми, зробленими руками дітей і вихователів.

Мешканці куточка природи

У куточку природи утримуємо як постійних, так і тимча­сових мешканців.

До постійних мешканців відносяться: акваріумні риби, степова черепаха, канарка, хвилястий папуга, хом’ячок, морська свинка.

Акваріум — складова куточка природи у кожній віковій групі.

Для молодшої групи варто підібираємо риб з міс­цевих водойм. Також тут утримуємо й одну з екзотичних риб — золоту рибку.

У середній групі утримуємо різно­види золотої рибки, а са­ме: вуалехвоста, комету, телескопа, львиноголівку. Золота рибка і її різ­новиди холодноводні і не вибагливі.

У старшій групі утримуємо дрібніших рибок. Цікавими для дітей є живородні рибки — гупі і мечоносці.

Степова черепаха, хом’ячок, хвилястий папу­га живуть в тераріумах та відповідних клітках.

No Comments »