Організація та зміст освітнього процесу

в закладі дошкільної освіти №39 “Журавлик”

Організація освітнього процесу  у  закладі дошкільної освіти здійснюється відповідно до Закону України “Про дошкільну  освіту” і спрямована на реалізацію  основних завдань  закладу.

Зміст освітнього процесу в  закладі  визначається  Базовим компонентом дошкільної освіти і  реалізується відповідно до програми розвитку дітей “Українське дошкілля”, що рекомендовані Міністерством освіти і науки України.

Відповідно до Положення про дошкільний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.03           №305,  навчальний рік  у ЗДО розпочинається 1 вересня і закінчується 31 травня.

У освітньому процесі закладу дошкільної освіти  використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, піші переходи, свята та розваги, гуртки тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від  віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку є заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.).

Відповідно ” ГРАНИЧНО ДОПУСТИМЕ НАВЧАЛЬНЕ НАВАНТАЖЕННЯ
на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності”затверджено наказом МОН України від 20.04.2015  № 446    тривалість спеціально організованої

навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку – до 10-15 хвилин, молодшого дошкільного віку  – від 15 до 20 хвилин (5-6 групових занять на тиждень), старшого  дошкільного віку – від 20 до 25 хвилин (7-8 групових занять на тиждень).

Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій – трьох організованих навчальних занять.

Організовану навчальну діяльність дітей у формі занять плануємо переважно у першу половину дня. В окремих випадках проводимо деякі заняття у другу половину дня – це заняття художньо-естетичного циклу, з фізичної культури,з плавання. Елементи навчальної діяльності включаємо також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).

З огляду на те, що провідною у дошкільному віці є ігрова діяльність, гру широко використовуємо у освітньому  процесі  закладу як самостійну форму роботи з дітьми та як ефективний засіб і метод розвитку, виховання і навчання в інших організаційних формах. Пріоритет надаємо творчим іграм (сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, ігри-драматизації та інсценівки, ігри з елементами праці та художньотворчої діяльності) та іграм з правилами (дидактичні, інтелектуальні, рухливі, хороводні тощо).

Упродовж  усього дня організовуємо різні види ігор з урахуванням віку дітей, їхніх ігрових інтересів, місця гри в режимі дня, місця проведення, змісту попередніх і наступних форм роботи, сезонних умов, ступеня фізичного та інтелектуального навантаження на дітей.

Особливу увагу відводимо таким формам організації життєдіяльності дошкільника як його самостійна діяльність та індивідуальна робота з ним.

Самостійна діяльність дітей  організується в усіх вікових групах щодня в  першій та другій половині дня. Протягом дня поєднуємо різні за змістовою направленістю її види (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.) та поступово залучаємо до участі в них всіх дітей групи.

Індивідуальна робота з дітьми як самостійна  організаційна форма проводиться з дітьми всіх вікових груп у вільні години (під час ранкового прийому, прогулянок тощо) в  приміщеннях і на свіжому повітрі. Організовуємо її з метою активізації пасивних дітей, додаткових занять з окремими дітьми (новенькими, тими, що часто пропускають через хворобу, інші причини та гірше засвоюють програмовий матеріал під час фронтальної роботи).

Гуртки (студії, секції) є додатковою організаційною формою освітнього процесу. У ЗДО функціонують такі гуртки: естетичного циклу (образотворчої діяльності, хореографії), вивчення англійської мови. Вони організуються з урахуванням інтересів та здібностей самих вихованців, запитів батьків та кадрового забезпечення. Зміст гурткової роботи визначається авторськими, варіативними чи парціальними програмами, які затверджені МОН України.

Гурткові заняття проводяться у другій половині дня, у час, відведений для ігор та самостійної художньої діяльності дітей. Тривалість їх відповідає зазначеним вище нормам для навчальних занять, а періодичність проведення становить  2 рази на тиждень. Оптимальними є наповнюваність гурткових груп – 10-12 осіб на одному занятті та відвідування однією дитиною одного гуртка на день.

Інші організаційні форми, що мають місце в освітньому процесі дошкільного навчального закладу, організуються і проводяться відповідно до визначених чинними програмами вимог.

Освітній процес в  закладі організовується у  розвивальному  середовищі, яке створене сукупністю природних, предметних, соціальних умов та простором власного “Я” дитини. Середовище збагачується за рахунок не лише кількісного накопичення, а й через покращення якісних параметрів: естетичності, гігієнічності, комфортності, функціональної надійності та безпеки, відкритості до змін та динамічності, відповідності віковим та статевим особливостям дітей, проблемної насиченості тощо. Вихователі дбають про те, щоб діти вільно орієнтувалися у створеному середовищі, мали вільний доступ до всіх його складових, уміли самостійно діяти в ньому, додержуючись норм і правил перебування в різних осередках та користування матеріалами, обладнанням. Оснащення освітнього  процесу рекомендується здійснювати відповідно до  Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 19.12.2017 року    № 1633).

Пріоритетного  значення в  роботі нашого  закладу набувають питання удосконалення системи виховання дітей раннього віку та перегляд підходів до підготовки дітей старшого дошкільного віку (5-6 річних) до систематичного навчання в школі. Основним  напрямком роботи  з дітьми раннього віку (до 3 років) є забезпечення їх емоційного комфорту  під час перебування у закладі, створення сприятливих умов для їх психічного і фізичного розвитку. Особлива увага надається розвитку сенсорних почуттів.

Формуємо готовність до систематичного навчання та шкільного життя дітей шестирічного віку, враховуючи особливості психофізичного розвитку шестирічних вихованців дошкільного навчального закладу. Вихователі старших груп забезпечують дитині перед вступом до школи мінімально-освітнього ядра, що робить особистість малюка життєво компетентною, адаптованою і адекватно зорієнтованою в навколишньому середовищі, підготовленою до систематичного навчання. Мотиваційна, емоційно-вольова, комунікативна, фізична підготовка майбутніх першокласників, розвиток пізнавальних психічних процесів і мовлення, прищеплення елементарних навчальних умінь – пріоритетні напрямки роботи з дітьми старшого дошкільного віку.

Актуальними у освітньому  процесі нашого закладу залишаються і такі традиційні напрямки, які сприяють здійсненню системного підходу до формування цілісної дитячої особистості: фізичне, екологіче, естетичне, моральне, трудове виховання.

Пріоритетним питанням у вихованні дітей всіх вікових груп та діяльності дошкільного закладу є фізичне виховання.

Увесь колектив ДНЗ чітко дотримується режиму дня, рухового, санітарно-гігієнічного режимів, всіх форм роботи з дітьми та інших чинників. Відмова від жорсткої регламентації в побудові режиму дня не дає право зловживати часом, відведеним на прогулянки, сон, харчування на користь занять та інших навчальних чи гурткових видів діяльності. Оптимізація рухового режиму забезпечується шляхом проведення різноманітних рухливих, спортивних ігор, вправ, занять з фізичної культури, організації дитячого туризму, самостійної рухової діяльності тощо. Особливого значення надається також оволодінню дітьми системою доступних знань про  дотримання здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності.

Розвиток мовлення спрямовується на формування у дітей лексичної, фонетичної, граматичної, діамонологічної та комунікативної компетентності. Мовленнєві заняття проводимо інтегровано, комплексно розв’язуючи поставлені завдання. Здійснюємо поступовий перехід від суто репродуктивних дій дітей (повторень, наслідувань зразка, переказів тощо) до продуктивних, творчих, що забезпечить своєчасне опанування дітьми  мовних явищ, сприятиме розвитку словесно-логічного мислення на порозі шкільного навчання. Передбачати також розгортання навчально-мовленнєвої діяльності у повсякденному житті у формі мовленнєвих ігрових ситуацій, дидактичних ігор, самостійної художньо-мовленнєвої діяльності, індивідуальної роботи, творчих гуртків тощо, а також активне включення мовлення в предметну, ігрову, рухову, пізнавальну, образотворчу, театралізовану, музичну діяльність тощо.

Особливу увагу приділяємо організації комунікативної діяльності (спілкування з однолітками і дорослими один на один, в підгрупах, колективі); перед дітьми постають нові завдання спілкування у різноманітних життєвих ситуаціях як природних, так і штучно створюваних, імпровізованих. Велику увагу приділяємо розвитку дрібної моторики кистей рук, координації рухів очей і рук, фонематичного слуху, ознайомлення із словом і реченням, складом і звуком, буквами, навчання звукового аналізу.

Естетичне виховання дошкільників здійснюємо на основі широкої інтеграції, який пронизує увесь педагогічний процес в дошкільному закладі, охоплюючи різні форми роботи з дітьми (заняття, самостійна художня діяльність, свята, розваги, гуртки).   В цих формах комплексно використовуємо твори музичного, театрального, літературного, образотворчого мистецтва в контексті загальнолюдської і національної культури. При цьому ознайомлюємо дітей з національним колоритом, засобами художньої виразності, притаманним різним видам мистецтва (живопис, скульптура, архітектура, музика, хореографія, театр, література). Завершальним етапом інтегрованого процесу естетичного пізнання є творча художньо-практична діяльність дошкільників (образотворча, театралізована, музична, літературно-художня).

Першочерговими завданнями морального розвитку дошкільників є пробудження гуманних почуттів особистості, формування морально-вольових якостей, ознайомлення із змістом і значенням моральних вимог, норм і правил поведінки, морально-етичними цінностями. Особливе значення надається громадянському вихованню з дошкільних років: прищепленню почуттів любові і поваги до рідних та близьких, інших людей, батьківської домівки,  дитячого садка, свого села, міста, інтересу та пошани  до державних символів (прапор, герб, гімн),  історичної і культурної спадщини українського народу, гордості за його досягнення та бажання долучитися до громадсько-корисних справ і значущих суспільних  подій. Для цього використовуємо комплекс засобів педагогічного впливу (наочність, твори дитячої літератури, морально-етичні завдання, проблемні ситуації морального вибору, бесіди, творчі розповіді, ігри, тренінги та ін.) в різних видах діяльності впродовж усього часу перебування дітей у дошкільному навчальному закладі.

Основним завданням трудового виховання дітей дошкільного віку, як складової морального становлення, є формування емоційної          готовності до праці, елементарних умінь і навичок в різних видах праці, інтересу до світу праці дорослих людей.  Важливим аспектом є індивідуальний та диференційований підходи до дитячої особистості (врахування інтересів, уподобань, здібностей, засвоєних умінь, особистісних симпатій при постановці трудових завдань, об’єднанні дітей в робочі підгрупи тощо) й моральна мотивація дитячої праці. Організовуємо роботу з невеликими групами дітей в атмосфері відвертості, доброзичливості, взаємодопомоги, творчого пошуку.

 

Виховання екологічної культури у дошкільників здійснюємо у таких напрямках: формування реалістичних уявлень про явища природи, елементів екологічного світорозуміння, розвиток позитивного емоційно-ціннісного, дбайливого ставлення до природного довкілля, прищеплення практичних       умінь доцільного природокористування. Вихователі розширюють                                                                              і поглиблюють власні знання і знання дітей про природу,                                                                                              побут, культуру, етнічні традиції своєї місцевості.

Інтеграцію родинного і суспільного дошкільного виховання здійснюємо через різноманітні форми роботи з батьками: батьківські збори, консультації, бесіди та дискусії, “круглі столи”, тренінги, вікторини, дні відкритих дверей, перегляди батьками окремих форм роботи з дітьми, гуртки, “школи молодих батьків (бабусь, дідусів)”, застосовуємо засоби наочної пропаганди (інформаційні бюлетені, батьківські куточки, тематичні стенди, фотовиставки та ін.), залучаємо батьків до проведення свят, розваг, походів, екскурсій та ін.

 

No Comments »